Дипломатичні зв’язки гетьманської держави Богдана Хмельницького

У козацьких  полках виникли інші складності. Серед  них почався заколот, призвідцем якого була Москва, котра висилала до Богдана Хмельницького посольство за посольством, вимагаючи розірвати  союз із шведами та Ракочі. Не добившися  тут нічого, царський уряд послав в  Україну агентів, які почали підбурювати  народ проти гетьманського уряду, дискредитувати його політику. До війська  Ждановича прислали царського дворянина  Желябужського, котрий проводив серед  козацтва провокаційні і демагогічні  розмови. До того ж козаки були невдоволені  Ракочі, який не хотів радитися із Ждановичем, а сам здійснював кампанію без  усякого плану, безглуздо. Козаки не схотіли більше воювати й вирушили додому, в Україну.

Загітованими  Желябужським виявились й козаки, які під проводом Юрія Хмельницького  стояли під Корсунем для охорони  України від татар. Коли прийшов  від гетьмана наказ іти в Польщу на поміч Ждановичу, козаки збунтувалися. Ці відомості завдали гетьману великого удару. По звістці про самовільний  відступ корпусу Ждановича Богдана  Хмельницького розбив параліч, і  за кілька днів великого гетьмана не стало. Закінчив він свій земний шлях 6 серпня 1657 р. у Чигирині.

Після втрати свого  могутнього керманича, під проводом якого український народ визволився від іноземного панування і створив  незалежну самостійну державу, Україна  надовго поринула у суспільно-політичний розбрат. її подальша історія — це поступове обмеження, скорочення, нищення  суверенності, а потім і остаточне  скасування Української Гетьманської держави московським самодержавством. Це — відчайдушні спроби, героїчні намагання вирватися з лещат  московського протекторату.

Богдан Хмельницький зробив велику помилку, уклавши договір  із царем. Згодом він усвідомив це й захотів визволитися від  Москви, відмовитися від договору, але не встиг. Однак, мабуть, і в  найстрашнішому сні не міг би він  передбачити, в яку безодню нещастя, біди, страждань, наруги, рабського  поневолення, етноциду був кинутий  на довгі століття український народ  через цей договір...

Богдан Хмельницький - одна з найяскравіших постатей української історії. Діяльність видатного  гетьмана - гнучкого політика, вправного  дипломата, досвідченого полководця - не тільки визначила подальшу долю України, але і помітно вплинула на європейську політичну життя, змінила її розвиток.

Основним досягненням  діяльності Хмельницького стало  відродження Української держави. Саме у відновленні незалежної держави, яке об'єднало б всі етнічні  українські землі і було б спадкоємцем  Київської Русі, вбачав гетьман результати очоленої ним Національно-визвольної війни. Тому побудова держави, формування всіх його ланок відбувалося під  його особистим керівництвом.

В руках гетьмана зосереджувалася виконавча і  судова влада. Він, зокрема, скликав  Генеральну і старшинського раді, видавав універсали, брав участь у  судочинстві (саме при гетьмані діяв Генеральний військовий суд), займався фінансовою системою, за рішенням ради розпочинав війну, вів мирні переговори, керував дипломатичними зв'язками з  іншими державами та розвідувальною службою, був головнокомандувачем  збройних сил.

Керувати всіма  справами внутрішнього управління і  зовнішньої політики гетьманові допомагало уряд - генеральна старшина, яка фактично виконувала функції кабінету міністрів  і одночасно генерального військового  штабу.

Безперечною заслугою Богдана Хмельницького було й  те, що весь український народ, незважаючи на станові інтереси, виступив єдиною як ніколи силою в боротьбі за національне  визволення.

При гетьманстві  Хмельницького на території Української  держави були ліквідовані магнатське та шляхетське землеволодіння, фільварково-панщину  система господарювання, кріпосницькі відносини. Абсолютна більшість  селян отримало особисту свободу, право  спадкового володіння землею та сільськогосподарськими угіддями, а також можливість вступати до козацького стану.

Гетьман став творцем  української армії, яка ні в чому не поступалася європейським арміям (а в деяких аспектах і перевершувала  їх). Він вів ряд новацій в  організації війська, тактиці ведення  бою, домігся створення допоміжних служб і т. д. Вміле використання традиційних методів ведення  війни (зокрема запорізького козацтва) і нових методів бойових дій  дозволило гетьману провести військові  операції, які стали зразком полководницького мистецтва ( зокрема, це стосується битви  під Батогом у травні 1652 р.).

Богдан Хмельницький відрізнявся і яскравими дипломатичними здібностями. Протягом війни він  саме дипломатичними заходами добився  ізоляції Польщі і налагодив добрі  стосунки з рядом сусідніх держав, забезпечив Україні допомогу Криму, досяг доброзичливого нейтралітету Туреччини й Трансільванії, примусив Молдавію розірвати союз з Польщею, готував союз зі Швецією, зав'язав дружні стосунки з Венецією. Врахувавши несприятливу зовнішньо-і внутрішньополітичну  ситуацію кінця 1653 р., загрожувала існуванню  Української держави, Богдан Хмельницький, щоб зберегти головне досягнення Національно-визвольної війни, в 1654 р. сприяв укладенню українсько-московської  угоди. Але після Вілвнского московсько-польського перемир'я 1656 р., показав справжні наміри московського царизму щодо України, Хмельницький вдався до пошуком нових  союзників, зокрема Трансільванії  та Швеції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Богдан Хмельницький був  першим і на жаль останнім в історії  України ХІІІ – ХХ ст. політиком, який зумів не лише очолити боротьбу за національну незалежність, а й  за допомогою гнучкої соціально-економічної  політики об’єднати для досягнення цієї мети зусилля різних груп українського суспільства, пом’якшити гостроту соціальних суперечностей, запобігти їх переростанню в громадянську війну. Цим були створені умови для завершення в основних рисах процесу формування Української  держави. 
Велич його, як політика й державного діяча полягає в тому, що на відміну від своїх наступників він враховував особливості політичного устрою Української держави та специфіку суспільних відносин, що склалися внаслідок Селянської війни, зокрема пішов на визнання основних соціально-політичних завоювань селянства. За його гетьманування на території Української держави були ліквідовані магнатське та шляхетське землеволодіння, фільварково-панщинна система господарства, кріпосницькі відносини, що зумовило грандіозний соціально-економічний переворот. Таким чином, було зроблено важливий крок на шляху до утвердження в Україні селянської власності на землю.  
Славетний син українського народу був полководцем європейського масштабу. Саме він створив одну з найсильніших армій у тодішній Європі, зумів належним чином озброїти її, значно підніс ефективність української кінноти та артилерії. Хмельницький виступив як новатор і носій передових ідей у воєнному мистецтві. 
Таким же новатором Хмельницький виступив і в організації козацького війська, в державній діяльності. Засновник Української держави, він став і першим організатором адміністративного управління в ній.  
Не можна не відзначити й виняткові дипломатичні здібності Богдана Хмельницького. За короткий час він зумів налагодити дипломатичну службу, яка уважно стежила за подіями у Східній та Південно-Східній Європі. Чигирин став визнаним центром міжнародного життя середини ХVIІ ст. В роки визвольної війни Хмельницькому вдалося паралізувати дії польського уряду, спрямовані на створення антиукраїнської коаліції. 
Богдан Хмельницький безперечно був однією з найвидатніших постатей в українській історії: відбиваючи загальнонародні інтереси, зробив справжній прорив у формуванні внутрішньої політики, згуртував у єдиний національно-визвольний табір найрізноманітніші суспільні сили, організував й повів їх на повалення влади польських загарбників в Україні, стояв біля джерел створення Української держави. Так на політичній карті Європи з’явилася Українська козацька держава з демократичними рисами політичного устрою та соціально-економічних відносин. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Гнат Хоткевич „Два  гетьмани К-  „Дніпро”, 1 991р.

2. Полонська- Василенко  Н.  "Історія України" -К -"Либідь" 1993 рік. 

3. Субтельний О.  "Україна.  Історія. ".  -К -"Либідь" 1993 рік.

4. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – К., 1991.

5. М.П. Мірошниченко. Воєнна стратегія Богдана Хмельницького. – "Воєнна історія", № 2 за 2002 рік.

6. Лановик Б.Д., Матейко Р.М. Історія України. - К.: Знання, 1999

7.Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький . - К. : Видавничий дім "Альтернативи" , 2003 

8.Качмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький . - Перемишль - Львів, 1996