Контрльная работа по "Гражданскому праву"

Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2013 в 11:10, контрольная работа

Краткое описание

Завдання 1
Авдюкова А.П. звернулася до Київського районного суду м.Харкова з позовом до Іванова Д.П. про захист її авторського права. В обгрунтування позову вона посилалася на те, що відповідач - редактор газети "Новини Харкова", опублікував її статтю, змінивши заголовок, вилучив більшу частину авторського тексту, а також доповнив статтю своїм текстом та коментарем від редакції. Рішенням Київського районного суду м. Харкова в задоволенні позову Авдюковій Д.П. було відмовлено. Харківський апеляційний суд скасував рішення суду і направив справу на новий розгляд, вказавши, зокрема, на необхідність притягнення до участі в справі редакції газети.

Файлы: 1 файл

Дима ЦПК.docx

— 67.19 Кб (Скачать)

Дії судді по підготовці справи

Після прийняття позовної заяви суддя провадить підготовку справи до судового розгляду, метою якої є забезпечення своєчасного та правильного вирішення справи. При цьому суддя провадить такі дії:

1) опитує позивача по суті  заявлених ним позовних вимог,  з'ясовує у нього можливі з  боку відповідача заперечення  та, якщо це необхідно, пропонує  позивачеві подати додаткові докази, а також роз'яснює йому всі процесуальні права і обов'язки позивача;

2) в разі необхідності викликає  відповідача для попереднього  опиту з обставин справи, з'ясовує  можливі з його боку заперечення  проти позову, роз'яснює йому всі його процесуальні права і обов'язки.

Суддя з'ясовує у відповідача, якими доказами він може підтвердити свої заперечення. По особливо складних справах суддя може запропонувати відповідачеві подати письмові пояснення в справі. Виклик відповідача провадиться одночасно з врученням йому копії позовної заяви та поданих позивачем документів;

4) вирішує питання про участь  у справі прокурора та про  притягнення до участі в справі  належного органу державного  управління або громадської організації (стаття 121 ЦПК України 1963р);

5) вирішує питання про допущення  до участі в судовому розгляді представника громадської організації чи трудового колективу (стаття 161 ЦПК України 1963р);

6) вирішує питання про виклик  свідків у судове засідання  або про допит їх у порядку,  передбаченому статтею 45 ЦПК України 1963р;

7) вимагає від державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій, а також від громадян письмові та речові докази або надає особам, які беруть участь у справі, повноваження на право одержання цих доказів для подачі їх до суду, а також за їх клопотанням вживає заходів до забезпечення доказів;

8) вирішує з урахуванням думки  осіб, які беруть участь у справі, питання про проведення експертизи;

9) у невідкладних випадках провадить  з повідомленням осіб, які беруть  участь у справі, місцевий огляд;

10) надсилає іншим судам доручення  в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України 1963р;

 
11) роз'яснює сторонам можливість звернутись для вирішення спору до третейського суду та наслідки такої процесуальної дії;

12) вирішує питання про притягнення  до участі в справі про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому порядку безвісно відсутньою або недієздатною внаслідок душевної хвороби чи недоумства, представника органів опіки і піклування для охорони майнових прав відповідача, а також для забезпечення інтересів дітей.

Строки розгляду справ

Після закінчення підготовки справи до судового розгляду призначені до слухання справи повинні бути розглянуті в  такі строки:

1) трудові справи - в семиденний  строк;

2) справи про стягнення аліментів  і про відшкодування шкоди,  заподіяної каліцтвом або іншим  ушкодженням здоров'я, а також  втратою годувальника, - у десятиденний  строк;

3) всі інші справи - у п'ятнадцятиденний  строк.

Судовий розгляд

Розгляд справ у судовому засіданні

Розгляд цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим  повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Судове засідання провадиться  в приміщенні суду, а по найбільш актуальних справах та справах, що мають  широкий громадський інтерес, - безпосередньо  на підприємствах, будовах, в установах, радгоспах, колгоспах.

Справа про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому порядку безвісно відсутньою або недієздатною внаслідок душевної хвороби чи недоумства, розглядається в судовому засіданні без виклику відповідача.

Рішення суду 

Законність і обгрунтованість рішення

Рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Суд обгрунтовує рішення лише на тих доказах, які були досліджені у судовому засіданні.

Зміст рішення

У рішенні суду зазначаються:

1) час та місце його постановлення;

2) назва суду, що його ухвалив;

3) прізвище та ініціали судді та секретаря судового засідання;

4) сторони та інші особи, які брали участь у справі;

5) вимоги позивача, заперечення відповідача, узагальнений виклад пояснень інших осіб, які брали участь у справі;

6) встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини;

7) наявність порушення прав і свобод, за захистом яких спрямоване звернення до суду, чи невиконання зобов'язань або інші підстави щодо задоволення вимог;

8) назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону, за якими вирішено справу, норми процесуального закону, якими суд керувався;

9) висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково, вказівка на розподіл судових витрат, строк і порядок оскарження рішення.

За письмовою заявою, що подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, сторони чи іншої особи, яка бере участь у справі, суд у десятиденний строк з дня заявлення вимоги обгрунтовує висновки суду в окремому процесуальному документі, оформленому відповідно до вимог цієї статті.

Проголошення рішення

Постановлене судове рішення проголошується прилюдно, крім рішень про усиновлення дітей громадянами України, що оголошуються лише особам, які беруть участь у розгляді справи.

А також потрібно використовувати  ЗУ «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII.

Захист  прав споживачів

1. Держава  забезпечує споживачам захист  їх прав, надає можливість вільного  вибору продукції, здобуття знань  і кваліфікації, необхідних для  прийняття самостійних рішень  під час придбання та використання  продукції відповідно до їх  потреб, і гарантує придбання  або одержання продукції іншими  законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я  і життєдіяльності.

2. Держава  створює умови для здобуття  споживачами потрібних знань  з питань реалізації їх прав.

3. Захист  прав споживачів здійснюють центральний  орган виконавчої влади, що  реалізує державну політику у  сфері державного контролю за  додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Право споживача на належну якість продукції

1. Продавець  (виробник, виконавець) зобов'язаний  передати споживачеві продукцію  належної якості, а також надати  інформацію про цю продукцію.

2. Продавець  (виробник, виконавець) на вимогу  споживача зобов'язаний надати  йому документи, які підтверджують  належну якість продукції.

3. Вимоги  до продукції щодо її безпеки  для життя, здоров'я і майна  споживачів, а також навколишнього  природного середовища встановлюються  нормативними документами.

Щодо окремих  груп продукції зазначені вимоги встановлюються законами та іншими нормативно-правовими  актами.

На товари, що ввозяться на територію України, повинен бути передбачений законодавством документ, який підтверджує їх належну  якість.

4. Забороняється  введення в обіг фальсифікованої  продукції.

5. Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання  продукції за призначенням протягом  строку її служби, передбаченого  нормативним документом або встановленого  ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого  строку - протягом десяти років.

Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і  поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у  необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.

6. Реалізація  інтересів споживачів у встановленні  вимог до належної якості продукції  забезпечується правом участі  споживачів та їх об'єднань  у розробленні нормативних документів  згідно із законодавством.

Права споживача у разі придбання ним  товару неналежної якості

1. У разі  виявлення протягом встановленого  гарантійного строку недоліків  споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

1) пропорційного  зменшення ціни;

2) безоплатного  усунення недоліків товару в  розумний строк;

3) відшкодування  витрат на усунення недоліків  товару.

У разі виявлення  протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли  з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком  експертизи, споживач, в порядку  та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для  сторін правил чи договору, має право  за своїм вибором вимагати від  продавця або виробника:

1) розірвання  договору та повернення сплаченої  за товар грошової суми;

2) вимагати  заміни товару на такий же  товар або на аналогічний, з  числа наявних у продавця (виробника), товар.

2. Стосовно  непродовольчих товарів, що перебували  у використанні та були реалізовані  через роздрібні комісійні торговельні  підприємства, вимоги споживача, зазначені у частині першій цієї статті, задовольняються за згодою продавця.

Згідно з  цією частиною задовольняються вимоги споживача щодо товарів, гарантійний  строк на які не закінчився.

3. Вимоги  споживача, встановлені частиною  першою цієї статті, пред'являються  на вибір споживача продавцеві  за місцем купівлі товару, виробникові  або підприємству, що задовольняє  ці вимоги за місцезнаходженням  споживача.

Споживач  має право пред'явити одну з  вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання  заявити іншу вимогу, передбачену  частиною першою цієї статті.

Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача  задовольняють також створені власником  продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних  придбаним споживачем товарів, або  підприємства, на які ці функції  покладено на підставі договору. Функції  представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють  зазначені вимоги на підставі договору з виробником.

4. Продавець  і виробник під час продажу  (реалізації) товару зобов'язані  інформувати споживача про підприємства, що задовольняють вимоги, встановлені  частинами першою і третьою  цієї статті. За ненадання такої  інформації встановлюється відповідальність  згідно із статтями 15 і 23 цього Закону.

5. Продавець,  виробник (підприємство, що задовольняє  вимоги споживача, встановлені  частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної  якості у споживача і задовольнити  його вимоги.

Доставка  великогабаритних товарів і товарів  вагою понад п'ять кілограмів продавцю, виробнику (підприємству, що задовольняє вимоги споживача, встановлені  частиною першою цієї статті) та їх повернення споживачеві здійснюються за рахунок  продавця, виробника (підприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановлені  частиною першою цієї статті).

6. За наявності  товару вимога споживача про  його заміну підлягає негайному  задоволенню, а в разі виникнення  потреби в перевірці якості - протягом  чотирнадцяти днів або за домовленістю  сторін.

У разі відсутності  товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у двомісячний  строк з моменту подання відповідної  заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача  про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред'явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує  їх функції) інші вимоги, передбачені  пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої цієї статті.

7. Під час  заміни товару з недоліками  на товар аналогічної марки  (моделі, артикулу, модифікації) належної  якості, ціна на який змінилася,  перерахунок вартості не провадиться.

Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості перерахунок  вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться виходячи з його вартості на час обміну, а  в разі зниження ціни - виходячи з  вартості на час купівлі.

При розірванні договору розрахунки із споживачем у  разі підвищення ціни на товар провадяться  виходячи з його вартості на час  пред'явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути  гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

8. У разі  придбання споживачем продовольчих  товарів неналежної якості продавець  зобов'язаний замінити їх на  товари належної якості або  повернути споживачеві сплачені  ним гроші, якщо недоліки виявлено  у межах строку придатності.  При цьому розрахунки із споживачем  провадяться в порядку, передбаченому  абзацом третім частини сьомої  цієї статті.

9. При пред'явленні  споживачем вимоги про безоплатне  усунення недоліків товару вони  повинні бути усунуті протягом  чотирнадцяти днів з дати його  пред'явлення або за згодою  сторін в інший строк.

Информация о работе Контрльная работа по "Гражданскому праву"