Контрльная работа по "Гражданскому праву"

     встановлених  судом першої інстанції та  не оспорених обставин, а також обставин,  встановлених апеляційним судом,  і визначених відповідно до них правовідносин;

     чи були  і ким порушені, невизнані або  оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;

     назви, статті,  її частини, абзацу, пункту, підпункту  закону, на підставі якого вирішено  справу,  а також процесуального  закону, яким суд керувався;  
     4) резолютивної частини із зазначенням:

     висновку апеляційного  суду про зміну чи  скасування  рішення, задоволення позову або  відмову в позові повністю  чи частково;

     висновку апеляційного  суду по суті позовних вимог; 

     розподілу  судових витрат;

     строку і   порядку  набрання  рішенням  законної  сили та його оскарження.  
     Проголошення рішення та ухвали апеляційним судом  
     Рішення та  ухвали  апеляційного  суду  проголошуються  за правилами, встановленими статтею 218 ЦПК.  
     Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла  до апеляційного суду після закінчення апеляційного розгляду справи  
     Якщо  апеляційні  скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані  в установлені цим Кодексом  строки,  але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги у зв'язку з пропущенням їх  з поважних причин були поновлені або продовжені і особа,  яка подала апеляційну  скаргу,  не  була  присутня  під час розгляду справи,  апеляційний суд розглядає цю  скаргу за правилами цієї глави.  
     Залежно від обґрунтованості скарги,  зазначеної в частині першій  цієї  статті,  суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до статті 307 ЦПК.  При цьому за  наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду.

     Законна сила рішення і ухвали апеляційного суду  
     Рішення або ухвала  апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

     Окрема ухвала апеляційного суду

     Апеляційний  суд  у  випадках  і   в  порядку,  встановлених статтею  211  ЦПК,  може постановити окрему ухвалу.  Суд може також постановити окрему ухвалу,  в якій зазначити порушення норм  права і помилки,  допущені судом першої інстанції,  які не є підставою для скасування рішення чи ухвали суду першої інстанції.

Оформлення судових  рішень, видача або направлення їх сторонам та іншим особам, які брали  участь у справі  
     Судові рішення апеляційного суду  оформлюються,  видаються або надсилаються  в порядку,  встановленому статтею 222  ЦПК.  
     Копії судових рішень апеляційного суду повторно  видаються судом першої інстанції, де зберігається справа.

     Повернення справи

     Після   закінчення   апеляційного   провадження  справа  у семиденний строк направляється до суду першої інстанції,  який  її розглянув.

Відповіді на питання:

1. Чи правильні дії Харківського апеляційного суду?

Так, я вважаю, що дії Харківського апеляційного суду були правильні. Тому що відповідач Іванов Д.П. - редактор газети "Новини Харкова", опублікував  статтю Авдюкової А.П., змінивши заголовок, вилучив більшу частину авторського тексту, а також доповнив статтю своїм текстом та коментарем від редакції.

2. Яким повинно бути процесуальне положення газети у випадку притягнення до справи?

В даному випадку процесуальне положення газети має бути співвідповідач, тому що редактор газети діяв не тільки за себе, а за усю редакцію газети, він доповнив статтю своїм текстом та коментарем від редакції.

3. Назвіть правила заміни неналежної сторони.

За ст.33 ЦПК України: Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідачів: 
     Суд за  клопотанням позивача,  не  припиняючи   розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено  не  до  тієї  особи,  яка має відповідати за позовом,   або   залучає   до   участі  у справі  іншу  особу як співвідповідача.

     Після  заміни  відповідача або залучення до  участі у справі співвідповідача   справа  за  клопотанням  нового  відповідача  або залученого  співвідповідача розглядається  спочатку.

Заміна неналежного позивача можлива в п'ятьох варіантах. Перший варіант: первісний позивач є неналежним, але встановлено і те, хто є належним. Якщо неналежний позивач згоден вибути з процесу, а належний вступити у нього, суд своєю ухвалою замінює позивача, не припиняючи провадження в справі. Другий варіант: при цих же вихідних даних - якщо неналежний позивач не погоджується вибути з процесу, а належний просить допустити його, то суд допускає останнього як третю особу, що заявляє само-стійні вимоги на предмет спору, тому що місце позивача зайняте. Третій варіант: якщо неналежний позивач згоден вибути з процесу, а належний не згоден вступити у нього, суд припиняє провадження в справі через відмову позивача від позову. Четвертий варіант: якщо не встановлено, хто є належним позивачем, а неналежний згоден вибути з процесу, то й у цьому разі провадження в справі припиняється через відмову від позову. П'ятий варіант: якщо неналежний позивач не згоден вибути, а належний не згоден вступити в процес, суд розглядає справу до кінця і відмовляє у позові неналежному позивачеві.

4. Яка відмінність процесуального положення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, співвідповідача, належного відповідача?

Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, називаються суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, котрі беруть участь у процесі по справі на стороні позивача або відповідача з метою захисту своїх суб'єктивних прав та інтересів.

Одна й та ж особа може брати  участь у справі як третя особа  тільки з боку однієї сторони, але  на боці однієї сторони можуть брати  участь декілька третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

Юридична заінтересованість третіх осіб без самостійних вимог у  результатах розгляду судом справи між сторонами визначається ЦПК  тим, що постановлене судом по такій  справі рішення може наперед вирішити наслідки взаємовідносин між ними і  сторонами — вплинути на їх права  або обов'язки щодо однієї із сторін. А це можливо тоді, коли між третьою  особою і позивачем існують певні  матеріально-правові відносини. За змістом відносини таких третіх осіб зі стороною залежать від правовідносин  між сторонами, які становлять предмет  позову. З пред'явленням позову (регресного) до третьої особи її правовідносини зі стороною стають предметом самостійного судового розгляду.

Співвідповідачами можуть бути ті особи, які пов'язані поміж собою спільним обов'язком. Не можуть бути співвідповідачами дві особи, з яких одна визнається судом такою, яка не має відповідати за позовом, і друга - такою, яка має відповідати за позовом.

Неналежний позивач - це особа, якій не належить право вимоги за пред'явленим  позовом, а неналежним відповідачем є особа, яка не повинна відповідати за пред'явленим позовом. Якщо при розгляді справи суд установить, що сторона є неналежною, виникає необхідність її заміни. Умовою такої заміни є згода позивача, тому що саме в його інтересах порушено цивільну справу. Після заміни сторони розгляд справи починається заново, тому що належній стороні, яка вступила у справу, необхідно з нею ознайомитися.

Завдання 2     

17 червня 2001 року Кузьменко  В.А. купив в універмазі "Харків" костюм і черевики, попередньо  їх приміривши й оглянувши.  Прийшовши додому, він знову став  приміряти костюм, але фасон і  колір йому не сподобалися.  Порадившись із дружиною, Кузьменко  вирішив обміняти костюм у  найближчу неділю, 21 червня. Костюм  він більше не надівав. 20 липня,  повертаючись із роботи, Кузьменко,  спіткнувся на сходах, а потім  виявив, що на одному з нових  черевиків з носка відривається  підошва. 21 червня Кузьменко В.А. прийшов до універмагу і поставив вимогу обміняти костюм, а за черевики повернути гроші. Адміністрація універмагу обміняти костюм відмовилася, посилаючись на те, що костюм цілком доброякісний,  відповідного розміру і ніяких серйозних причин для обміну немає. Що ж стосується черевиків, то адміністрація погодилася прийняти їх назад, але лише в обмін на іншу пару.

Кузьменко В.А. не погодився  з такою відповіддю адміністрації  й звернувся із позовом до суду за своїм місцем проживання. Проте  йому було відмовлено в прийомі позовної заяви на тій підставі, що по таким  справам необхідно дотриматись  попереднього порядку розгляду спору  і звернутися спочатку до адміністрації  універмагу з письмовою претензією. Крім того, суддя пояснив Кузьменко, що після того, як він звернеться з претензією до універмагу і в  разі якщо йому знову відмовлять у  задоволенні вимог, то він повинний звернутися до суду за місцем знаходження  універмагу "Харків", а не за своїм  місцем проживання. До позовної заяви  повинна бути прикладена квитанція  про сплату державного мита в розмірі 5 % вартості костюма і черевик.

1. Чи правильно діяв  суддя?

2. Назвіть підстави, за  якими суддя має право відмовити  в прийнятті позовної заяви.

Рішення:

В цій справі потрібно використовувати ЦПК України 1963року.

  Порядок провадження  в цивільних справах

Провадження в цивільних  справах у судах України ведеться за цивільними процесуальними законами України, що діють на час розгляду справи, вчинення окремих процесуальних  дій або виконання рішення суду.

Право на звернення до суду за судовим  захистом

Усяка заінтересована особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутись до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушення цивільної справи в суді

Суд приступає до розгляду цивільної справи:

1) за заявою особи, яка звертається за захистом своїх прав або охоронюваних законом інтересів;

2) за заявою прокурора та інших осіб, які вправі у випадках, передбачених законом, звертатися до суду на захист прав та свобод іншої особи, невизначеного кола осіб або державних чи громадських інтересів.

У справах позовного провадження подаються позовні заяви, у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, і в справах окремого провадження - скарги і заяви.

Цивільні справи, що розглядаються  судами

Судам підвідомчі:

1) справи по спорах, що виникають  з цивільних, сімейних, трудових  і кооперативних правовідносин,  якщо хоча б однією з сторін у спорі є громадянин, за винятком випадків, коли вирішення таких спорів віднесено законом до відання інших органів;

2) справи, що виникають з адміністративно-правових  відносин, перелічені у статті 236 ЦПК України 1963р;

3) справи окремого провадження,  перелічені у статті 254 ЦПК України 1963р.

Судам підвідомчі й інші справи, віднесені  законом до їх компетенції.

Суди також розглядають справи, в яких беруть участь іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні підприємства та організації.

Докази

Доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку  суд встановлює наявність або  відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Строк подачі доказів

Сторони зобов'язані подати свої докази або повідомити про них суд до початку судового засідання в справі. Питання про прийняття доказів після цього строку вирішується судом залежно від обставин справи.

Письмові докази

Письмовими доказами є: всякого  роду документи, акти, листування службового або особистого характеру, що містять  в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Всі справи, що підлягають вирішенню  в порядку цивільного судочинства, крім тих, що віднесені до компетенції  інших судів, розглядаються районними (міськими) судами.

Підсудність справ у першої інстанції, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, на особливо режимних об'єктах, розташованих на території України, визначається Верховним Судом України.

Підсудність справ за вибором позивача

Позови громадян, що пов'язані із захистом їх прав як споживачів товарів (робіт, послуг), можуть бути подані за їх вибором за місцем свого проживання або за місцезнаходженням відповідача, за місцем заподіяння шкоди або за місцем виконання договору.

Пред'явлення позову

Прийняття заяв у цивільних справах

Суддя одноособово вирішує питання  про прийняття заяви у цивільній  справі.

Зміст і форма позовної заяви

Позовна заява подається до суду в письмовій формі.

Позовна заява повинна містити  в собі:

1) назву суду, до якого подається  заява;

2) точну назву позивача і відповідача,  їх місце проживання або знаходження, а також назву представника позивача, коли позовна заява подається представником;

3) зміст позовних вимог;

4) виклад обставин, якими позивач  обгрунтовує свої вимоги;

5) зазначення доказів, що стверджують позов;

6) зазначення ціни позову;

7) підпис позивача або його представника з зазначенням часу подання заяви.

До позовної заяви додаються письмові докази, а якщо позовна заява подається представником позивача - також довіреність чи інший документ, що стверджує повноваження представника.