Договір найму житлового приміщення

Предметом договору найму  жилого приміщення у будинках державного житлового фонду може бути лише приміщення, що відповідає вимогам статей 50 і 63 Житлового кодексу, тобто це перш за все може бути окрема квартира, Інше окреме ізольоване жиле приміщення, що складається з однією чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Предметом договору найму  жилого приміщення має бути жиле приміщення, призначене для проживання в ньому, яке впорядковане відповідно до умов даного населеного пункту і відповідає встановленим санітарним та технічним вимогам.

Глава 59 ЦК регулює найм (оренду) житла. Договір найму (оренди) житла — це договір, за яким одна сторона — власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату (ст.810 ЦК).

Сторонами у договорі найму житла можуть бути фізичні  та юридичні особи. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб (ст.813 ЦК).

Стаття 816 ЦК визначає правовий статус наймача та осіб, які постійно проживають разом з ним. У договорі найму житла мають бути вказані  особи, які проживатимуть разом із наймачем. 

Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов'язків щодо користування житлом.

Наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення  умов договору особами, які проживають разом з ним. Якщо наймачами житла  є кілька осіб, їх обов'язки за договором найму житла є солідарними.

На мою думку, в даній  курсовій роботі мені вдалося, у певній мірі, розкрити тему дослідження “ Договір найму житлового приміщення”. Однак і на перспективу дане питання потребує дослідження. 
                              Список використаних джерел

1.  Конституція України: за станом на 12 квітня 2012р.
2. Цивільний кодекс України: за станом на 12 квітня 2012р.
3. Житловий кодекс України: за станом на 18 жовтня 2012р.
4. Цивільний кодекс України: Коментар. — Харків, 2008.
5. Житловий кодекс України: Коментар – Київ, 2009.
6. Саниахметова НА., Харитонов Е.О. Жилищное законодательство в вопросах й ответах. — М., 1991. - 300 с.
7. Толстой Ю.К. Жилищное право: Учебн. пособ. — М., 1996.
8. Журнал "Право: Теория и Практика" (№1-8 за 2003 г.)
9. Загальна теорія цивільного права. — К.., 1992. — С. 140—143.
10. Котюк В.О. Теорія права. - К., 1996. - С. 74.
10. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / Ц58 Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 1999. - 864 с.
11. Щербина В. С. Господарське право України. Навч. посібник-К.: Атіка, 1999,-336с.
12. Зобов'язальне право: теорія і практика / За ред. О.В. Дзери. — К.,                     1998, 344 с.
13. Мазур О.С. Цивільне право України. — К.: Університет "Україна", 2005. — 288 с.
14. Цивільне право України за ред. Р. О. Стефанчука, К. Наукова думка, Прецедент 2004 с.562
15. Цивільне право України: Академічний курс: Підручник: У двох томах / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Т.1. Загальна частина. – К.: Концерн „Видавничий дім „Ін Юре”, 2003. – 520с.
16. Цивільне право України: Підручник / Є.О. Харитонов, Н.О.Саніахметова. – К.: Істина, 2003. – 776с.
17. Цивільне право: підручник для студентів юридичних вузів та факультетів. Загальна частина. / Д.В. Боброва, О.В. Дзера, Н.С Кузнєцова, О.А.Підопригора. – К.: Вентурі., 1997. – 544с.
18. Цивільне право України: Навчальне видання / І.А. Бірюков, Ю.О. Заіка, В.М. Співак. – К.: Наукова думка, 2000. – 304с.
19. Цивільне право України. Частина перша; За ред. проф.. Ч.Н. Азімова, доцентів С.Н. Приступи, В.М Ігнатенка. – Харків: Право, 2000. – 368с.
20. О.Кравчук „Майновий аспект правового статусу юридичних осіб за новим Цивільним кодексом України” // Право України,2003р., № 12, 211с.
21. Цивільне право України // за заг. Ред. Я. М. Шевченко. – УК., 2003. – 500 с.
22. Дзера О. В. Цивільне право України. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 736с.
23. ) В. Кравчук. Визначення сфери застосування інституту юридичної особи. // Право України, 1998, 344 с.