Договір комісії

 

2.2 Права та обов'язки сторін за договором комісії

Договір комісії є двостороннім, отже сторони договору пов'язані взаємними правами та обов'язками. Основним обов'язком комісіонера є виконання узятого на себе доручення відповідно до вказівок комітента і на умовах, найвигідніших для комітента. Обов'язки однієї сторони водночас є правами другої сторони. Будучи самостійним контрагентом щодо третьої особи, комісіонер повинен здійснити в інтересах комітента всі права та виконати всі обов'язки, які випливають з угоди з третьою особою, укладеною для виконання доручення. Що стосується комітента, то комісіонер зв'язаний з ним умовами даного доручення. Наприклад, умова про продажну ціну речі, яку прийнято на комісію, визначається угодою сторін, і комісіонер на свій розсуд, не має права змінити ціну, вказану в договорі. Лише у виняткових випадках, якщо комітент не з'являється для переоцінки речі за викликом, магазин знижує ціну відповідно до правил. Комісіонер має право відступати від вказівок комітента в тих випадках, якщо за обставинами справи це необхідно в інтересах комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав своєчасно відповідь на свій запит. Наприклад, у разі необхідної термінової реалізації продукції, що швидко псується.

Комісіонер зобов'язаний виконати взяте на себе зобов'язання на умовах, найвигідніших для комітента. Як правило, у договорі комісії встановлюється порядок визначення ціни, за якою комісіонер продає товари комітенту. Вона може встановлюватися як мінімальна (з наданням комісіонеру права визначати кінцеву продажну ціну) або як максимальна, але при цьому в договорі обумовлюється, щоб підвищення ціни не призвело до зниження попиту на товар. Якщо комісіонер укладе угоду на умовах вигідніших ніж ті, які були зазначені комітентом, то вся вигода надходить комітентові, якщо в договорі не передбачено інше.

Часто відступи від вказівок комітента стосуються ціни, за якою комісіонер має продати майно. Якщо комісіонер продасть майно за ціною більш низькою без згоди на це комітента або за відсутності поважних причин, він зобов'язаний відшкодувати комітентові різницю між цінами.

Комісіонер повинен виконати всі обов'язки та здійснити всі права, що випливають з угоди, яку він уклав з третьою особою . Проте може статися так, що укладену комісіонером угоду виконує сама третя особа. За загальним правилом, комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою (покупцем) своїх зобов'язань за угодою, зокрема за несплату вартості набутого товару. Перед комітентом комісіонер відповідає лише за дійсність угоди, а не за її виконання третьою особою. Але якщо у договір комісії буде включено положення про обов'язок комісіонера переконатися у платоспроможності покупця, комітент матиме право вимагати від комісіонера відшкодування збитків. У зв'язку з тим, що такий обов'язок комісіонера прямо не випливає із закону, а є додатковим, комісіонер має право на окрему винагороду за її виконання. Угода про це називається делькредере і застосовується, як правило, в операціях зовнішньої торгівлі, коли, наприклад, експортно-імпортна організація на зовнішньоторговельному ринку залучає як комісіонера іноземну фірму чи особисто діє як комісіонер[1].

Якщо третя особа порушує угоду, яку уклав з нею комісіонер, останній зобов'язаний без зволікання повідомити про це комітента, зібрати і забезпечити необхідні докази, а комітент, який отримав таке повідомлення, має право вимагати передачі йому вимог, які має комісіонер щодо цієї особи. В даному випадку комітент виступає як особа, якій комісіонер передав свої права, а для третьої особи контрагентом залишається комісіонер.

Захищаючи інтереси комітента, комісіонер, у фактичному володінні якого перебуває майно комітента, має право пред'явити позов. від свого імені до третіх осіб як за згодою комітента, так і без його згоди. Комісіонер має право пред'явити вимоги, які відповідають характерові його правовідносин з третіми особами (договірні, позадоговірні). Претензії та позови пред'являються від імені комісіонера (комітента), але за рахунок комітента.

Після виконання комісійного доручення комісіонер зобов'язаний передати комітентові отримані гроші (якщо доручення стосувалося реалізації товарів) або товари (якщо доручення стосувалося їх набуття), а також передати комітентові усі права щодо третьої особи, які випливають з угоди, зокрема право вимагати оплати товарів, набутих через комісіонера у кредит. Комітент зобов'язаний у свою чергу прийняти все отримане за угодою, оглянути набуті для нього комісіонером товари і повідомити останнього про недоліки, якщо вони є, щоб він мав можливість пред'явити продавцеві (третій особі) відповідні претензії або позов і, крім того, звільнити комісіонера від зобов'язань, прийнятих ним на себе по виконанню доручення перед третьою особою.

Обов'язком комісіонера є збереження майна, яке передано на комісію, від пошкодження і втрати. Комісіонер відповідає перед комітентом за його втрату і пошкодження. Відповідальність комісіонера у разі порушення цього обов'язку настає лише за умови, якщо майно пошкоджено з вини комісіонера. У такому разі останній повинен відшкодувати комітентові заподіяні збитки. Для звільнення від відповідальності комісіонер має довести, що втрата або пошкодження майна відбулися за обставин, які він не міг відвернути при додержанні всіх запобіжних заходів.

Виконавши доручення, комісіонер зобов'язаний подати комітенту звіт і передати йому все одержане за виконаним дорученням, а також передати комітентові на його вимогу всі права щодо третьої особи, які випливають з угоди, укладеної комісіонером з цією третьою особою. Якщо комітент має заперечення по звіту, він зобов'язаний повідомити про них комісіонера протягом трьох місяців з дня одержання звіту. В противному разі звіт, за відсутності іншої угоди, вважається прийнятим.

Комісіонер за свою посередницьку діяльність отримує від комітента винагороду, яка вказана у договорі. Це може бути певний відсоток від суми угоди, а в зовнішньоторговельних угодах закон допускає визначати комісійну винагороду як частину різниці між призначеною комітентом ціною і тією вигіднішою ціною, за якою комітент укладе угоду. Такі самі правила встановлено і для винагороди, за делькредере, тобто тут розмір комісійної винагороди також визначається погодженням сторін, якщо інше не встановлено законом.

За загальним правилом, комісіонер не має права на відшкодування витрат зі зберігання майна, яке перебуває у нього. Проте, договором можуть бути встановлені й інші умови.

Всі витрати з доставки сільськогосподарських продуктів, що здаються на комісію, до зазначеного у договорі місця їх продажу відносяться за рахунок комітента, якщо у договорі не передбачено інше.

Крім винагороди, комітент зобов'язаний відшкодувати комісіонерові витрати, пов'язані з виконанням ним доручення. Це можуть бути витрати з транспортування, навантаження, розвантаження та інші, але лише ті, які є дійсно необхідними, щоб забезпечити належне виконання покладеного на комісіонера доручення.

Комісіонер після прийняття товарів від комітента або після набуття товарів для комітента зобов'язаний не допустити їх втрату, недостачу або пошкодження, а якщо вони сталися з його вини, то відшкодувати комітентові збитки. Приймаючи товари, комісіонер зобов'язаний оглянути їх, перевірити їх якість і кількість. Якщо при огляді буде виявлено пошкодження або недоліки, комісіонер повинен застосувати заходи щодо охорони прав комітента і терміново повідомити його про це. Невиконання комісіонером цих обов'язків тягне за собою відшкодування ним завданих комітентові збитків. Такий самий обов'язок виникає у комісіонера, якщо він не виконав умов договору про страхування майна або коли це майно підлягало обов'язковому страхуванню відповідно до законодавства[14;15].

 

2.3 Припинення договору комісії

Договір комісії може бути скасований в односторонньому порядку комітентом, але він зобов'язаний сплатити комісіонерові комісійну винагороду за укладені ним до скасування доручення угоди, а також відшкодувати йому завдані перед цим витрати. Комісійна винагорода не сплачується, якщо комітент скасовує доручення до укладення комісіонером відповідних угод з третіми особами. Комісіонер у такому разі має право лише на відшкодування зроблених ним витрат, а комісійний магазин-- і витрат зі зберігання речі.

Комісіонер не може, якщо інше не передбачено законом, відмовитися від виконання доручення, за винятком випадків, коли це зумовлено неможливістю виконати доручення або порушенням комітентом договору комісії. Обов'язок комісіонера -- повідомити комітента про свою відмову в письмовій формі. Договір комісії зберігає свою чинність протягом двох тижнів з дня одержання комітентом повідомлення комісіонера про відмову виконати доручення. Якщо комісіонер відмовиться від договору внаслідок неможливості його виконати, яка настала з вини комітента, то він, крім відшкодування заподіяних витрат, має право отримати комісійну винагороду відповідно до виконаної ним частини доручення.

Якщо комітент скасував доручення, він повинен протягом місяця з дня одержання відмови розпорядитися майном, яке є у комісіонера. Коли в цей строк комітент не розпорядиться майном, яке перебуває у комісіонера, комісіонер має право здати це майно на зберігання за рахунок комітента, з метою покриття своїх вимог до комітента, продати його за можливо більш вигідною для комітента ціною[16].

Комісійне доручення припиняється також у разі смерті комітента, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісти відсутнім, а також внаслідок припинення юридичної особи, яка виступає як комітент. Але комісіонер зобов'язаний продовжувати виконання даного йому доручення поки від правонаступників чи представників комітента не надійдуть відповідні вказівки[17].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОМІСІЙНОЇ ТОРГОВЛІ ОКРЕМИМИ

ВИДАМИ ТОВАРІВ

 

3.1 Комісійна торгівля непродовольчими товарами

Комісійна торгівля непродовольчими товарами здійснюється відповідно до загальних норм договору комісії.

Якщо річ не продається протягом встановленого строку, торгівельна установа має право повернути товар або уцінити його. Характерною особливістю договору є те, що виклик комітента для переоцінки не є обов'язковим, оскільки свою згоду на проведення уцінки товару він дає заздалегідь ще при укладенні договору, підписуючи відповідну квитанцію.   За вимогами комітента ціна на товар може бути знижена і раніше встановлених Правилами строків.  

Спортивна і мисливська вогнепальна зброя, боєприпаси до неї, холодна зброя, спецзасоби, заряджені речовинами сльозоточивої і дратівної дії, приймаються і реалізуються торгівель-ною організацією на підставі ліцензії встановленої форми і лише тим громадянам, які мають на придбання цих речей відповідний дозвіл.  

Особливості реалізації ювелірних виробів встановлені Правилами комісійної торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 27 жовтня 2004 р. № 678 [9;18].

Так, не приймаються на комісію зокрема:  армійське знаряддя, тканини та інші товари військового асортименту, форменне обмундирування (наприклад, форма співробітників міліції);  білизна із штампами установ (наприклад, "Західна залізниця", чи "Готель "Україна");  товари побутової хімії, лікувальні засоби і вироби медичного призначення; іграшки для дітей до трьох років (хоча, звичайно, цікаво, якими критеріями тут потрібно керуватися);   іграшкова зброя з пластиковими кулями;  піротехнічні вироби.  

За комітентом зберігається право власності на товар, який він здав на комісію.  При поверненні комітенту речей, які не були реалізовані, він зобов'язаний відшкодувати комісіонеру витрати, пов'язані із зберіганням таких речей. Розмір відшкодування визначається у відсотковому відношенні від вартості речі і залежить від кількості днів, протягом яких товар знаходився у комітента для реалізації.  

 

3.2 Правила комісійної торгівлі ювелірними виробами

Договір комісії  може  бути укладений на визначений строк або  
без визначення строку.

  Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент  
повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше  
ніж за тридцять днів.

Комісійна   торгівля  ювелірними  виробами  здійснюється  
через спеціалізовані комісійні  магазини,  спеціалізовані  відділи  
(секції)  магазинів  з  універсальним асортиментом товарів.

Комісійна торгівля  ювелірними  виробами - вид роздрібної  
торгівлі  ювелірними  виробами,  які надходять від їх власників на умовах договору комісії і призначаються для подальшого продажу  
кінцевому споживачу.  Комісійна торгівля ювелірними виробами  здійснюється  на підставі  договору  комісії  між  суб'єктом  господарювання,  який  
приймає ювелірні вироби на комісію (далі - комісіонер), і фізичною  
особою, фізичною особою-підприємцем або юридичною особою, яка здає  
ювелірні вироби на комісію (далі - комітент). За договором комісії  
комісіонер   зобов'язується   за  дорученням  комітента  за  плату  
здійснити продаж ювелірних виробів від свого імені, але за рахунок  
комітента.

  Комісіонер відповідає  перед комітентом за втрату,  недостачу  
або   пошкодження   майна   комітента   у   встановленому   чинним законодавством порядку. Якщо при  прийнятті  комісіонером  майна,  що  надійшло   від комітента,  будуть  виявлені недостача або пошкодження,  а також у разі завдання шкоди майну  комітента  комісіонер  повинен  негайно  
повідомити про це комітента і вжити заходів щодо охорони його прав  
та інтересів.

Суб'єкти  господарювання,  які   здійснюють   комісійний продаж   ювелірних виробів, зобов'язані у своїй діяльності керуватися вимогами Цивільного кодексу України,Законів України   "Про   державне  регулювання  видобутку,  виробництва  і використання  дорогоцінних  металів  ідорогоцінного  каміння  та контроль за  операціями  з  ними" ,  "Про захист прав споживачів",  Правил роздрібної торгівлі ювелірними та іншими  виробами  з  дорогоцінних металів,  дорогоцінного каміння, дорогоцінного     каміння     органогенного      утворення      та напівдорогоцінного   каміння та іншими   нормативно-правовими   актами,   що   регламентують торговельну діяльність.