Цивільно-правові відносини, їх виникнення, зміна та припинення

     Юридична особа утворюється і припиняється в порядку, визначеному чинним законодавством (наприклад, Законом України "Про підприємства" від 27 березня 1991 р.). До основних способів утворення юридичних осіб відносять розпорядчий, нормативно-явочний, дозвільний і договірний.

     Правосуб'єктність юридичної особи припиняється:

     • з моменту її ліквідації;

     • з моменту реорганізації (злиття, поділу, приєднання).

     Діяльність  юридичних осіб зазвичай припиняється в такому ж порядку, в якому їх було утворено.

     В окремих випадках суб'єктом цивільних правовідносин може бути Україна як суверенна держава. Це можливо, приміром, у правовідносинах власності (надходження у власність держави безгосподарного майна, невитребуваних знахідок, неналежне утримуваного, конфіскованого майна тощо).

     Об'єктом  цивільних правовідносин  є конкретні блага, з приводу яких суб'єкти вступають між собою в зазначені правові відносини.

     Серед таких благ необхідно назвати  матеріальні предмети та духовні  цінності. До них, зокрема, належать: речі; дії (в тому числі послуги); результати інтелектуальної творчості; особисті немайнові блага.

     Речі  — це всі предмети матеріального  світу, що здатні задовольняти певні  потреби людей. Вони складають матеріальну  основу життєдіяльності суспільства.

     Речі  поділяються на такі види:

     • засоби виробництва (сировина, паливо, запасні частини, будівлі, засоби транспорту і зв'язку тощо) і предмети споживання (продукти харчування, одяг, взуття, предмети побуту і т, д.);

     • речі, що знаходяться в цивільному обігу, тобто речі, відносно яких відсутня заборона щодо  вільної торгівлі; речі, обмежені в цивільному •   обігу (мисливська зброя, деякі ліки тощо); речі, вилучені з цивільного обігу (наркотичні речовини, дорогоцінні метали й каміння в сирому вигляді і т. ін,);

     * індивідуально визначені (картина художника, подарунок тощо) і родові (цукор, мука, цегла і  под.);

     • замінні (родові речі) та незамінні (індивідуально  визначені речі);

     • споживні (речі, що після споживання перестають існувати, — продукти харчування і т. ін.) та неспоживні (речі, що служать упродовж тривалого часу, — автомобіль, будинок тощо);

     • подільні (речі, які в разі поділу втрачають цільове призначення, — телевізор, автомобіль і т. д.) та неподільні (хліб, цемент, рідина тощо);

     • головні й належності (скрипка  і футляр до неї, верстат і фреза до нього тощо);

     • плоди (плоди фруктових дерев, приплід  тварин і т. д.) і доходи (результат  експлуатації власником певної речі — гроші та ін.);

     • рухомі (транспортні засоби і под.) та нерухомі (земля, будівлі, підприємства і т. ін.);

     • гроші й цінні папери (акції, облігації, зобов'язання державної скарбниці, ощадні сертифікати, векселі).

     До  об'єктів цивільних правовідносин  відносять і дії осіб, що мають правове значення (приміром, дії з відшкодування заподіяних збитків) та відповідні послуги (скажімо, ремонт будинку, автомобіля).

     Крім  того, до них слід віднести результати інтелектуальної творчості, що охороняються законом (наукові, літературні й художні твори, відкриття й винаходи, промислові зразки, товарні знаки тощо).

     Одним із об'єктів цивільних правових відносин є особисті немайнові блага, до яких належать честь, гідність, ім'я, життя, здоров'я тощо. 
 
 

Список  використаної літератури:

1. Правознавство. / За ред. Копєйчикова В.В. – К., 1999.
2. Основи права. Посібник. – Харків, 2000.