Здійснення державного контролю за використанням та охороною земель

          Кримінальна відповідальність є найбільш суворим видом відповідальності за земельні правопорушення і носить каральний характер. Діячий Кримінальний кодекс України до числа суспільно небезпечних правопорушень в області земельного правопорядку відносить такі злочини: порушення правил, встановлених з метою боротьби з хворобами і шкідниками рослин, що спричинило тяжкі наслідки (ст.158), самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст.199). В Кримінальному кодексі лише 2 статті регулює земельні відносини.в наш час існує тенденція до декриміналізації окремих складів злочинів і віднесення їх до числа адміністративних проступків. [6] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновок  до розділу 3

    За  порушення земельного законодавства  Земельний кодекс України передбачає цивільну, адміністративну і кримінальну  відповідальність.

    В Земельному кодексі правової норми, що передбачає дисциплінарну відповідальність за земельні правопорушення, не існує однак у практиці дисциплінарні проступки з питань використання та охорони земель скоюються і винні в їх скоєнні притягаються до дисциплінарної відповідальності згідно з вимогами Кодексу законів про працю України.

    Кожна із перерахованих вище форм відповідальності застосовується за скоєнні відповідного правопорушення: дисциплінарного проступку, цивільно-правового (майнового порушення), адміністративного проступку і кримінального злочину.

    У правовій нормі визначається коло органів  і службових осіб, яким закон надає  право застосовувати заходи правового  впливу, та порядок здійснення функції  застосування права. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

        Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

      Земельний кодекс до складу земель особливо охоронних територій відносить землі: природно-заповідного фонду; природоохоронного призначення; рекреаційного призначення; історико-культурного призначення; землі сільськогосподарського призначення; землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі запасу.

        Наведені категорії земель за своїм цільовим призначенням, за своїм внутрішнім складом не однорідні. Вони включають в себе землі, що використовуються для різних господарсько-економічних цілей, які визначають особливості їх правового режиму в рамках загального правового режиму відповідної категорії земель; і тому вони володіють певними особливостями режиму використання і охорони з урахуванням правового режиму всіх категорій земель.

            Держава забезпечує громадянам  та юридичним особам України  рівні умови захисту прав власності  на землю. 

           У статті 13 Конституції України проголошено, що держава забезпечує захист прав усіх об’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі об’єкти права власності рівні перед законом. В земельному кодексі також підкреслюється, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих цим збитків.

        З метою підвищення ефективності  контролю у галузі охорони  природи та раціонального використання земельних ресурсів в Україні здійснюється стимулювання працівників спеціально уповноважених державних органів, а також громадських інспекторів у даній галузі. Керівник територіального природоохоронного органу при визначенні розміру суми стимулювання враховує конкретний внесок особи, яка виявила порушення природоохоронного законодавства та вжила заходів для притягнення винних до відповідальності.

Згідно  із Земельним Кодексом України, контроль за використанням і охороною земель поділяється на державний і громадський. В окремих випадках до видів контролю відносять виробничий контроль.

        Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель – спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.

Список  використаних джерел: 

1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
2. Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 р.  //  Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 3-4. — Ст. 27.
3. Земельний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. В.І. Семчика. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. — 676 с.

4. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. — 2003. — № 11. — Ст. 461.
5. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 01.06.1985р.
6. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р.// ВВР. – 2001.
7. Про місцеве самоврядування: Закон України від 21.05.1997 р.// ВВР. – 1997. - №24
8. Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16.06.1992 р.// Відомості Верховної Ради України. — 1992. - №34

9. Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 р.  // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — №  39. — Ст. 349.

10. Про державний контроль за використанням та охороною земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 39. — Ст. 350.
11. Про оренду землі: Закон України від 6 жовтня 1998 р. (в редакції 05.10.2003 року) // Офіційний вісник України. — 2003. — № 44. — Ст. 2288.
12. Про затвердження Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах: Указ Президента України від 14 серпня 2000 р. // Офіційний вісник України. ─  2000. ─ N 33. ─ Ст. 1401.
13. Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 р. № 37 // Офіційний вісник України. — 2002. — N 34. — Ст. 762.
14. Про затвердження типових положень про територіальні органи земельних ресурсів: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 200 // Офіційний вісник України. — 2003. — N 9. — Ст. 371.
15. Про порядок ведення державного земельного кадастру: Постанова Кабінету Міністрів від 12 січня 1993 р. // Зібрання постанов Уряду України. — 1993. — N 3. — Ст. 55; Офіційний вісник України. ─ 1997. ─ №  5. ─ Ст. 182; Офіційний вісник України. ─ 1999. ─ N  42. ─ Ст. 2096.
16. Про затвердження Тимчасового положення про порядок здійснення органами Держкомзему державного контролю за використанням та охороною земель: Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах  від 29 липня 1993 р. N 65 // Правова система ЛИГА: ЗАКОН Професіонал 7.5.1 © ИАЦ „ЛІГА”, ЛІГАБізнесІнформ, 2003
17. Порядок розгляду органами Державного комітету України по земельних ресурсах справ про адміністративні правопорушення земельного законодавства: Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 8 квітня 1993 р. N 25 //  Правова система ЛИГА: ЗАКОН Професіонал 7.5.1 © ИАЦ „ЛІГА”, ЛІГАБізнесІнформ, 2003
18. Про затвердження порядку підготовки та внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань з питань дотримання вимог земельного законодавства: Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах  від 14 грудня 2004 року № 407// Правова система ЛИГА: ЗАКОН Професіонал 7.5.1 © ИАЦ „ЛІГА”, ЛІГАБізнесІнформ, 2005
19. Про затвердження порядку одержання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель: Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 19 травня 2005 року № 132// Правова система ЛИГА: ЗАКОН Професіонал 7.5.1 © ИАЦ „ЛІГА”, ЛІГАБізнесІнформ, 2005
20. Про затвердження методичних рекомендацій щодо здійснення провадження  у справах про адміністративні правопорушення при притягненні до відповідальності порушників земельного законодавства: Наказ Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 11 травня 2005 року № 40// Правова система ЛИГА: ЗАКОН Професіонал 7.5.1 © ИАЦ „ЛІГА”, ЛІГАБізнесІнформ, 2005
21. Гусев Р.К. Земельное право: Учеб. Пособие. – М.: Юридическая фирма «КОНТРАКТ»: «ИНФРА М», 2000. – 205 с.
22. Земельное право Украины : Учеб. Пособие / Авт. кол.: Беженарь А.М., Бердников Е.С., Бондар Л.А. и др. / Под ред. Погребного А.А., Каракаша И.И. – К. : Истина, 2002. — 496 с.
23. Земельні відносини в Україні. Законодавчі акти і нормативні документи // Держкомзем України . – К.: урожай, 1998
24. Панкратов И.Ф. Ответственность за нарушение земельного законодательства // Законодательство и экономика. – М., 1997. - №5-6. с.30-43
25. Третяк А.М., Юрченко А.Д., Степанюк В.Р. До питання про державний контроль за використанням і охороною земель // Землевпорядний вісник. – К., 1998. – №3. – С.38-40 
26. Шеремет А.П. Земельне право України: Підручник. Чернівці: ТОВ «Видавництво «Наші книги», 2008. – 632 с.