Здійснення державного контролю за використанням та охороною земель

    Виконання судового рішення забезпечує державний  виконавець Департаменту державної  виконавчої служби України. Виконання  рішення державного інспектора кожної служби державного контролю забезпечується самим  держінспектором. З цією метою  інспектори Держкомзему України,  Міністерства екології та природних ресурсів України, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики мають книгу (журнал) обліку виявлених земельних правопорушень, ведуть записи в ній про вжиті заходи, домагаються поновлення порушених прав, роблять відмітки про виконання приписів і вказівок з питань належного виконання вимог земельного та екологічного законодавства. [13]

         При плануванні та проведенні  перевірок, оформленні актів перевірок,  протоколів про адміністративні правопорушення, приписів та інших матеріалів щодо справ про адміністративні правопорушення посадові особи інспекторського складу органів Держкомзему України зобов’язані керуватись наказами Комітету з даних питань, а саме:

• від 12.12.2003 № 312 «Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 за № 1223/8544; [19]
• від 09.03.2004 № 67 «Про затвердження Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі  виявлення порушень земельного законодавства», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.03.2004 за № 340/8939; [12]
• від 18.05.2004 №  147 «Про затвердження Інструкції з оформлення органами Державного комітету України по земельних ресурсах матеріалів про адміністративні правопорушення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.06.2004 за № 710/9309; [17]

         Погоджена діяльність державних  органів земельного контролю  та громадськості з одночасною участю екологічних служб підприємств, установ і організацій дає змогу своєчасному запобіганню правопорушенням, підвищити ефективність роботи усієї системи земельного контролю і нагляду в країні.  
 
 
 

    Висновок  до розділу 2

    Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель регламентовано ч.2 ст.188 Земельного Кодексу України на виконання якої прийнято Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 р.

      У зв’язку з встановленням в Україні різних форм власності на землю і поділом земель за цільовим призначенням на категорії землі мають різний правовий режим. Земля як єдиний державний земельний фонд або ж землі відповідних категорій можуть розглядатися як об’єкт державного суверенітету, тобто як територія держави чи місцевого адміністративного формування. З метою забезпечення цільового і раціонального використання на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення забороняється діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню або може негативно впливати на якісний стан земель.

    Для того, щоб прийняти кваліфіковане  рішення за результатами контролю, кожний орган контролю повинен володіти точною й об’єктивною інформацією про те, чи є порушення земельного законодавства, в чому воно проявляється, хто винен у цьому, що необхідно вжити стосовно зупинення правопорушення, яка шкода спричинена правопорушенням, а якщо правопорушення ще не почалося, як йому можна запобігти.

    Погоджена діяльність державних органів земельного контролю та громадськості з одночасною участю екологічних служб підприємств, установ і організацій дає змогу своєчасному запобіганню правопорушенням, підвищити ефективність роботи усієї системи земельного контролю і нагляду в країні.  
 
 
 
 

     3. Правові наслідки виявлення порушень законодавства у разі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

             Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення :

• укладення угод з порушенням земельного законодавства;
• самовільне зайняття земельних ділянок;
• псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
• розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;
• невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;
• порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;
• знищення межових знаків;
• приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, придатний для використання за призначенням;
• не проведення рекультивації порушених земель;
• знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних  насаджень;
• невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;
• самовільне відхилення від проектів землеустрою;
• ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання н6едостовірної інформації щодо них;
• порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок та інші.

       При виявленні порушень земельного законодавства з метою усунення його наслідків державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель видаються приписи.

      Відповідно до наказу Держкомзему  України від 9 березня 2004 р.  «Про затвердження Положення  про порядок оформлення, видачі  і реєстрації приписів у разі  виявлення порушень земельного  законодавства», припис – обов’язкова  для виконання письмова вимога  державного інспектора, яка видається юридичним і фізичним особам з метою припинення виявленого порушення земельного законодавства та усунення наслідків. Контроль за своєчасністю та повнотою виконання заходів, зазначених у приписі, здійснює державний інспектор. Особи, яким видано припис можуть оскаржити дії посадової особи, яка його видала, у органі вищого рівня або у суді. Подання скарги на дії посадової особи, яка видала припис, розглядається органом вищого рівня в 10-ти денний строк. [14]

       Правовими наслідками виявлення порушень законодавства у разі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель є притягнення до адміністративної та дисциплінарної відповідальності громадян України, у тому числі посадових осіб, неповнолітніх, військовослужбовців та інших осіб, а також іноземців та осіб без громадянства.

        Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.  [17]

      При визначені шкоди, нанесеної правопорушником земельних відносин, а також при її відшкодуванні керуються постановою КМУ від 19 квітня 1993року №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" Ця постанова встановлює правила відшкодування збитків, нанесених вилученням (викупом) землі або тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеженням прав власників землі і землекористувачів, в тому числі орендарів, погіршенням якості земель або приведенням їх в непридатний для цільового використання стан в результаті негативної діяльності підприємств, установ , організацій і громадян.Вказані правила застосовуються при настанні майнової відповідальності за порушення земельного законодавства в випадках, коли необхідно відшкодувати:

• вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;
• вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень;
• вартість водних джерел;
• понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням кадастрової оцінки, на незавершене сільскогосподарське виробництво, на розвідувальні та проектні роботи;
• інші збитки власників землі і землекористувачів.

       Розміри збитків визначаються в повному  обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель.

       Розміри збитків, які заподіяні вилученням або тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеження прав власників землі та щземлекористувачів, погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням у результатті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ та організацій та громадян визеначаються комісіями. створеними Київською та Севастопольскою міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських Рад народних депутатів.

          Збитки відшкодовуються  власникам землі і землекористувачам  підприємствами, установами, організаціями  та громадянами за рахунок власних  коштів не пізніше одного місяця затвердження актів комісій, а при вилученні  земельних ділянок - після прийняття  відповідною Радою народних депутатів рішення про вилучення земельних ділянок у період до видачі документа, що засвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

          Збитки при вилучені або тимчасовому зайнятті земельних  ділянок можуть завдаватися і правомірними діями, передбаченими законом. За подібні дії майнова відповідальність не наступає, а здійснюється компенсація втрат сільськогосподарського виробництва в об"ємі і в порядку. передбаченому в правових актах. [20]

          При вилученні земельних ділянок до земель запасу збитки відшкодовують власникам землі і землекористувачам Ради народних депутатів, які прийняли рішкення про вилучення земель.

          При тимчасовому  зайнятті земельних ділянок для  розвідувальних робіт збитки визначаються за угодою між власниками землі або землекористувачами та підприємствами. установами, організаціями-замовниками розвідувальних робіт з обумовленням розмірів збитків і порядку їх відщкодування в договорі.

          За адміністративні  правопорушення можуть застосовуватись такі види адміністративних стягнень:

• офіційне попередження, яке фіксується установленим способом або виноситься в письмовій формі;
• штраф-грошове стягнення, яке накладається на порушників за адміністративне правопорушення ;
• оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об"єктом адміністративного правопорушення;
• конфіскація предмета, який належав власнику і став знаряддям вчинення або безпросереднім об"єктом адміністративного правопорушення-полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави;
• позбавлення спеціального права;
• виправні роботи( на строк до 2 міс.за місцем постійної роботи особи і з відрахуванням 20% заробітку в доход держави);
• адміністративний арешт- до 15 діб у виняткових випадках за окремі види правопорушень.

    Оформлення  документів (вказівок і протоколів) при виявленні порушень земельного законодавства проводиться спеціалістами  центрального апарату Держкомзему  та його органів на місцях, на яких згідно з посадою покладено здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і які є державними інспекторами по використанню та охороні земель. [19]

          При виявленні земельних ділянок, які використовуються не за цільовим призначенням, нераціонально або способами, що призводять до зниження родючості грунтів та забруднення, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до статті 29 Земельного кодексу України виносить вказівку з встановленням місячного терміну для усунення порушень, про що складається відповідний документ. У випадку неусунення порушень у вказаний термін службова особа складає протокол про порушення земельного законодавства.

          При виявлення інших  порушень, які вказані в статті 115 (укладенні угод, зазначених у  статті 114 Земельного Кодексу; самовільне зайняття земельних ділянок;

      псуваннія сільськогосподарських  та інших земель, забруднення  їх хімічними та радіоактивними  речовинами, виробничими відходами  і стічними водами;

      розміщення, проектування, будівництво,  введення в дію об'єктів, що  негативно впливають на стан земель; невиконання вимог природоохоронного режиму використання земель Земельного кодексу України протокол може бути складений і без попередження.

    Протокол  про порушення земельного законодавства  складається у трьох примірниках, з яких перший примірник в триденний термін передається службовій особі, уповноваженій розглядати справи про правопорушення земельного законодавства, другий примірник вручається порушнику земельного законодавства, третій примірник залишається у службової особи, яка склала протокол.

          В випадках порушення  майнових прав власників землі, землеволодільців, землекористувачів і орендарів  земельних ділянок або завдання їм шкоди застосовується цивільно-правова  відповідальність. Основною підставою цивільно-правової відповідальності є факт правопорушення:

1. наявність майнової шкоди в результаті правопорушення;
2. протиправність цивільно-правової діяльності або поведінки боржника;
3. наявність вини боржника за вчинення шкоди;
4. причинний зв’язок між протиправними діями і шкодою, як об’єктивна підстава цивільно-правової відповідальності. Законом передбачаються різні види цивільно-правової відповідальності. Так, залежно від підстав виникнення правовідносин, за порушення яких виникає відповідальність, остання поділяється на договірну та позадоговірну. Довгий час розглядалась тільки позадоговірна відповідальність, яка передбачала відшкодування шкоди в натурі або повне відшкодування збитків за порушення абсолютного права власників землі, землеволодільців та землекористувачів. Але з розвитком такого правового інституту як оренда землі, все більш уваги приділяється договірній відповідальності. Закон України "Про оренду" від 6 жовтня 1996р. в ст.31 передбачає відповідальність за невиконання зобов’язань по договору оренди землі і порушення земельного законодавства сторонами договору. За невиконання зобов’язань по договору оренди земельної ділянки, в тому числі за зміни або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність у відповідності з законом або договором. Орендодавець несе відповідальність за недоліки переданої в оренду земельної ділянки, які не були обумовлені в даному договорі оренди, але які суттєво перешкоджають обумовленому договором використанню земельної ділянки. В випадку виявлення таких недоліків орендар має право: вимагати зменшення орендної плати або відшкодування затрат на усунення цих недоліків; утримати певну суму понесених затрат на усунення недоліків з орендної плати, повідомивши про це орендодавця заздалегідь, вимагати дострокового розірвання договору оренди землі. Орендодавець звільняється від відповідальності за наслідки, які виникли в результаті недоліків переданої в оренду земельної ділянки, якщо про ці недоліки було вказано в договорі оренди. [11]