Вплив рекреаційних ресурсів на розвиток рекреаційного господарства України

Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Февраля 2013 в 18:12, курсовая работа

Краткое описание

Мінеральні лікувальні води різного складу виявлені майже у всіх областях України, але найбільша кількість джерел зосереджена в західній частині. Зокрема, у Закарпатській області. Багато джерел мінеральної води розвідано у Луганській, Дніпропетровській, Полтавській, Рівненській областях, є також відкриті джерела в Івано-Франківській, Харківській, Житомирській, Вінницькій, Хмельницькій, Київській, Черкаській, Донецькій та Запорізькій областях. Досить значні в Україні запаси лікувальних грязей, що зосереджені, переважно, у південних та північно-західних областях. На базі грязевих покладів функціонують найстаріші в Україні курорти — Бердянськ, Євпаторія, Куяльник, Сасикта інші.

Оглавление

Вступ
РОЗДІЛ І. Теоретико – методологічні засади дослідження рекреаційних ресурсів України
1.1 Суть поняття «рекреаційні ресурси»
1.2 Характеристика рекреаційних ресурсів України
РОЗДІЛ ІІ. Вплив рекреаційних ресурсів на розвиток рекреаційного господарства України
2.1 Особливості рекреаційної діяльності регіонів України
2.2 Туристична галузь України і тенденції розвитку
РОЗДІЛ ІІІ. Проблеми та перспективи використання рекреаційних ресурсів України
3.1 Особливості раціонального використання рекреаційних ресурсів України
3.2 Нормативно – правове забезпечення використання рекреаційних ресурсів України
Висновок
Література

Файлы: 1 файл

бакалаврська робота Шведа Ігор.docx

— 94.18 Кб (Скачать)

Як правило, оздоровча  рекреація до деякої міри поєднується  з утилітарною та пізнавальною. Використання лісів для масового відпочинку населення  невпинно зростає. Удосконалення руху громадського транспорту, збільшення кількості транспортних засобів  в індивідуальному користуванні, будівництво нових доріг - все  це значно розширює можливості нестаціонарної оздоровчої рекреації.

Провідне місце в Карпатах займає спортивно-туристична рекреація, яка поєднує заняття спортом, туризмом, мисливством і рибальством. До послуг спортсменів і туристів 14 спортивних баз і таборів, 36 туристичних  баз, їх філій та притулків. Щороку в  Карпати приїздить близько двох мільйонів туристів з різних кінців країни. Крупною спортивною базою  державного значення є «Україна»  у Ворохті. Провщні туристичні бази - «Прикарпаття», «Гуцульщина», «Сріблясті водоспади», «Карпатські зорі» на Івано-Франківщині; «Світанок», «Латориця», «Нарцис», «Трембіта», «Тиса», «Говерла» - на Закарпатті. Туристичні маршрути державного значення проходять через мальовничі гірські ліси до найвищої гори Говерла.

Сприятливі умови в  Карпатському регіоні для занять мисливством і рибальством, але  ці види рекреаційної діяльності до деякої міри обмежені відповідними строками і певними місцями.

Найбільш масовою і  неорганізованою є утилітарна рекреація, яка поєднує аматорський збір грибів, дикоростучих ягід, горіхів, лікарських рослин і квітів з відпочинком  у лісі. Цим видом рекреації  охоплені практично всі ліси - від  передгірних до високогірних районів. У періоди дозрівання ягід, горіхів, появи грибів десятки тисяч мешканців  міст і сіл виїжджають в ліси, нерідко на досить велику відстань від населених пунктів.

Досить поширена в Карпатах пізнавальна рекреація, головна  мета якої - духовний розвиток людини, збагачення її знань щодо живої і  неживої природи, рослинного і тваринного світу. Вона здійснюється переважно  шляхом організованих екскурсій  у дендрарії, дендропарки, меморіальні  лісопарки, до пам'яток природи, на особливо цінні природні об'єкти і комплекси. Великий інтерес виявляють відпочиваючі до краєзнавства, історичних та архітектурних  пам'яток, на які багаті Карпати. Для  пізнавальної рекреації в окремих  лісових масивах створюються  пізнавальні або навчальні стежки. Перші такі стежки створені в Трускавецькому та Івано-Франківському лісництвах Дрогобицького лісгоспзагу.

Розглянуті основні види і форми лісової рекреації  далеко не вичерпують можливостей цієї унікальної бази відпочинку, яка з  кожним роком удосконалюється, набуває  нових якісних форм.

У Карпатах найбільші бальнеологічні санаторно-курортні комплекси Трускавець і Моршин на Львівщині та санаторні  комплекси «Поляна», «Сонячне Закарпаття»  і «Квітка полонини» на Закарпатті, навколо яких виділені значні площі  курортних лісів.

Важливе значення для пізнавальної рекреації мають пам'ятки живої  і неживої природи, заказники, заповідні  урочища та інші цінні природні і  штучно створені об'єкти. Сьогодні в  Карпатах налічується 39 державних заказників, 29 місцевого значення загальною  площею понад 44 тис. га, 99 заповідних урочищ (8,8 тис. га), 22 пам'ятки природи державного (0,8 тис. га) і 142 пам'ятки природи місцевого  значення (1,2 тис. га). Багато дендраріїв, дендропарків і арборетумів, де зібрані  цінні колекції не тільки представників  місцевої дендрофлори, але й з інших регіонів нашої країни і зарубіжних країн.

Зупинимося коротко на найбільш визначних пам'ятках природи  та інших об'єктах, які інтенсивно використовуються для пізнавальної рекреації.

Якщо характеризувати  рекреаційні регіони в цілому, то слід сказати, що за кількістю купальних  днів вони майже не поступаються, наприклад, Одеській групі курортів. Крім того. Донецький рекреаційний регіон виділяється  групою озер (Солоний Лиман,  Сліпне, Вейсове та Червонооскільське водосховище), що створює сприятливі умови для розвитку водних видів туризму.

Чималі запаси мінеральних  вод, зокрема хлоридних, натрієвих (Дніпропетровська, Полтавська, Київська та інші області), родонових у Житомирській, Вінницькій, Черкаській, Київській областях, ропи Слов'янського озера сульфатно-хлоридно-натрієвого складу на Донеччині, а також наявність мулистих і торфових грязей свідчать, що існуючі курорти мають надійну базу для подальшого розвитку. Виділяються також Березівські мінеральні води (Харківська обл.), Горинь (Житомирська обл.), Качанівка (Чернігівська обл.), Рий-Оленівка (Харківська обл.). Біла Церква, Ворзель, Миргород, Пуща-Водиця, Хмільник, Прохорівка, Святошине, Слов'янськ і курортні місцевості Слов'яногірськ, Слов'яносербськ, Старобільськ на Донеччині. Природні рекреаційні ресурси цієї зони дуже ефективні при лікуванні органів кровообігу, нервової системи, захворювань опорно-рухового апарату і травлення.

Найгострішою проблемою  для Центральноукраїнської рекреаційної зони є охорона русла Дніпра від радіонуклідів Чорнобиля та стічних вод промислових гігантів центральної і східної частин України.

В межах Поліського рекреаційного регіону виділяються три озерні райони: Західного Бугу, межиріччя Західного Бугу і Прип'яті, басейн Прип'яті.

Поліський рекреаційний регіон фактично закритий для масового відпочинку та оздоровлення через згубний вплив Чорнобиля. Відкритим для рекреаційної діяльності залишився лише Західно-Поліський рекреаційний район з центром у Шацьку, де налічується до 30 прісноводних озер. Тут найбільшу рекреаційну цінність мають водокліматичні та лісові ресурси.

 

2.2 Туристична  галузь України і тенденції розвитку

Туризм в Україні є важливою соціально-економічною гілкою. Щороку Україну відвідують понад 20 мільйонів туристів (25 млн. іноземних громадян у 2008), насамперед з Росії та Східної Європи, а також Західної Європи та США. Структура в’їзного потоку за країною походження виглядає таким чином: країни СНД — 11,9 млн. осіб (63% загального в’їзного потоку), країни ЄС — 6,3 млн. осіб (33%), решта країн — 0,6 млн. осіб (4%).

За даними Всесвітньої організації туризму (UNWTO), Україна входить до десятки лідерів міжнародного туризму за кількістю відвідувань, посідає 7 місце в 2008 році.

Прогнози щодо позитивних тенденцій розвитку туризму в  кінці XX ст. та на початку XXI ст. виправдалися. Протягом 2008 року зареєстровано 11,9 млн. відвідань України іноземцями (річний приріст дорівнює 6,2%). В тому числі 5,8 млн. туристичних поїздок (приріст 31,8%) та 5,6 млн. одноденних поїздок (зменшення  на 17,7%).

За схемою розрахунків, рекомендованою ВТО, іноземні відвідувачі залишили близько 2,5 млрд., доларів США протягом свого перебування в Україні  у 2008 році.

У свою чергу громадяни  України в 2008 році здійснили 15,6 млн. закордонних поїздок (приріст склав 16,4%), в тому числі 9,4 млн. туристичних (приріст 8,0%), решта - одноденні відвідання.

Аналогічно до багатьох європейських країн, де найбільш потужними є туристичні потоки між сусідніми державами, для України сукупна частка туристичного обміну з Росією, Білоруссю та Молдовою протягом останніх років коливається близько 65% від загальних обсягах тур потоків.

Поряд з цим, сусідні країни забезпечують і потужні потоки одноденних відвідувачів.

Поїздки між сусідніми  державами і надалі будуть значно переважати в структурі міжнародного туризму.

Розглядаючи структуру внутрішнього туризму, слід зазначити продовження  активної діяльності у 2008 році туристичних  підприємств таких регіонів, як АР Крим, м. Київ, М.Севастополь, Одеська, Донецька, Львівська, Харківська області.

Понад 6,9 млн. населення України  здійснили різноманітні подорожі рідним краєм. Близько 16,0 млн. відвідувачів зареєстровано  музеями України та більше 1,8 млн. екскурсантів на рахунку тур агентств.

Розрахований за методикою  ВТО сукупний обсяг реалізації товарів  та послуг різних галузей економіки, що забезпечують задоволення споживчих  потреб іноземних та внутрішніх відвідувачів України, склав в 2008 році 20,9 млрд, гривень, або 3,9 млрд. дол. США.

 

Основні статистичні  показники розвитку туристичної  галузі в 2000-2008 рр. в Україні

Назва показника

2000

2002

2004

2006

2008

Кількість іноземних туристів,які  відвідали Україну,млн осіб

4,4

5,8

6,3

6,8

107,9

Кількість внутрішніх туристів,млн осіб

6,6

6,9

7,2

7,5

104,5

Кількість екскурсантів,млн осіб

17,6

19,0

19,5

20,0

102,4

Обсяг туристського споживання, млн.грн (розраховано за рекомендаціями ВТО)

18,5

20,9

22,6

23,8

105,3

Кількість підприємств* туристичної  та курортної галузей, що надавали послуги 

5709

5821

6303

6500

103,1

Загальний обсяг послуг**, наданих підприємствами туристичної  та культурної галузей, млн. грн

2277,2

2736,2

3068,8

3325,0

108,3

Кількість зайнятих на підприємствах  галузі, тис. осіб

180,9

185,7

189,5

192,0

101,3

Завантаженість туристичної  інфраструктури готелів, санітарно-курортних  закладів

 

0,24

0,38

0,25

0,39

0,26

0,38

0,27

0,40

103,8

105,3


 

Основні статистичні показники  розвитку туристичної галузі

в 2004-2008 pp.

 

2004

2005

2006

2007

2008

Кількість туристів, які  в'їхали в Україну, млн.осіб

7,6

6,2

4,2

4,4

5,8

Кількість туристів, які  виїхали з України, млн. осіб

10,5

8,6

7,4

8,7

9,4

Кількість внутрішніх туристів, млн. осіб

5,7

5,7

6,4

6,6

6,9

Загальний обсяг туристичних  потоків, млн. осіб

23,8

20,5

18,0

19,7

22,1

Приріст до попереднього року,%

10,19

-13,9

-12,2

9,44

12,18


 

Протягом 2008-го року туристичні підприємства, готелі та санаторно-курортні заклади України, загальною кількістю 7214 одиниць, реалізували власних  послуг на суму близько З млрд. грн., що дорівнює 1,5% у ВВП України та 3,3% по статті "Виробництво послуг". Приріст сукупного обсягу реалізації в порівнянні з попереднім роком  становив 30%. За останні три роки кількість відвідань України  іноземними громадянами збільшилась  у 2,2 рази, в тому числі кількість  іноземних туристів зросла на 38%.

В усьому світі виявляється  тенденція до зменшення частки організованого туризму у міжнародних туристичних  потоках. Все більше людей подорожують, але поповнення їх чисельності відбувається за рахунок тих, хто самостійно організовує  свої поїздки, уникаючи послуг туристичних  агентств. Такі можливості створюються  завдяки розширенню доступності  інформації через Інтернет, спрощенню порядку перетину кордонів між країнами.

В Україні на фоні зростання  в'їзного туризму взагалі, частка в  ньому організованого туризму зменшується.

У виїзному туризмі України, обсяги якого збільшились за 2008 рік  на 8,7%, прослідковуються певні закономірності та тенденції.

Туризм - різновид рекреації, один із видів активного відпочинку. Він  відображає характерну тенденцію сучасності, коли перевага віддається у динамічному  відпочинку, у процесі якого відновлення  працездатності поєднується з пізнавальною діяльністю. З економічного погляду - це особливий вид споживання матеріальних та духовних благ, послуг і товарів, що виділяються в самостійну галузь господарства.

Информация о работе Вплив рекреаційних ресурсів на розвиток рекреаційного господарства України