Вплив рекреаційних ресурсів на розвиток рекреаційного господарства України

В регіональному розрізі  збереглась тенденція диспропорційності  розвитку туризму. Більше половини обсягів  туристичної діяльності припадає на три регіони – АР Крим, м. Київ, Одеську область – які розвинені  всебічно у різних галузях економіки. Водночас у регіонах, що є депресивними в інших галузях, туризм також  не набув належного розвитку, не зважаючи на наявність необхідних для  цього природних, історико-культурних та трудових ресурсів. Від 48 % до 67 % обсягів  туристичної діяльності в Україні  забезпечують підприємства АР Крим, м. Києва та Одеської області.

РОЗДІЛ ІІІ.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ  ВИКОРИСТАННЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

3.1 Особливості раціонального використання рекреаційних ресурсів України

3.2 Нормативно – правове забезпечення використання рекреаційних ресурсів України

Фактори,що сприяють розвитку рекреацію в Україні. 

Спершу, можна виділити сім сфер життя, що завдають свій вплив на рекреацію і  на які впливає  рекреація: 

1.     Якість життя - це ключова сфера і тим самим ціль усіх наших зусиль. Вона означає здоров'я, безпеку, добробут як громадян країни, так і гостей; роботу, якість житла, можливості для проведення дозвілля, відпочинок недалеко від будинку, соціальні контакти, мистецтво і культура, спорт, ігри, приватне життя. 

2.     Суспільство. Мається на увазі розвиток населення, що піддається  обчисленню, його склад і запити; щільність населення, віковий склад, кількість працездатного населення, соціальна структура; можливість для прийому й обслуговування гостей, соціально обумовлений туризм. 

3.     Освіта й інформація. Доступ до інформації через ЗМІ; шкільне виховання, навчання і підвищення кваліфікації (у тому числі) у туризмі; просвітня робота в напрямку здорового способу життя, планування родини, усвідомлення себе як частини навколишнього середовища, здійснення особистих планів; розширення обріїв; "активна" толерантність. 

4.     Економіка. Загальні положення: виробництво і ріст промисловості, сільського господарства, прикладних ремесел, сфери послуг. 

5.     Захист навколишнього середовища. Упровадження екологічних методів і продуктів у промисловість і сільське господарство, вторинна переробка і екологічні види енергії, гуманізація ринку праці, створення екологічних замкнутих циклів, екологічно відповідальний туризм. 

6.     Навантаження на навколишнє середовище. Узагальнення всіх необдуманих наслідків нашої діяльності: вихлопні гази, стічні води, надлишкове тепло, шум, хижацьке відношення до природи, руйнування ландшафтів, знищення лісів, розрив природних замкнутих циклів, транспортний хаос,  розпад міст, масовий туризм. 

7.     Політика. Здатність і можливості уряду; його авторитет і популярність,  авторитетність прийнятих рішень і далекоглядність, велика мета і  направляюча лінія, розсудливість, проникливість  урядових програм,  ступінь кооперації між урядом і приватним підприємництвом  та туризмом 

Фактори, що роблять найбільш істотний вплив на розвиток рекреації, можна розділити на чотири основні групи:  
-соціальні;  
-демографічні;  
-економічні;  
-політичні.  
Розглянемо їх докладніше. 

Демографічні і соціальні фактори. Зміни демографічної структури і соціальної моделі народонаселення в Украхні, обумовлені: 

*збільшенням числа працюючих жінок; 

*зростанням кількості самотніх людей похилого віку; 

*появою тенденції до більш пізніх шлюбів; 

*швидким ростом числа бездітних сімейних пар у порівнянні з ростом населення; 

*збільшенням тривалості оплачуваних відпусток; 

*більш раннім виходом на пенсію і  усвідомленням туристських можливостей, що *збільшується,   ведуть до того, що усе більше людей має в розпорядженні вільний час і *доходи, які використовуються для подорожей. 

Основними причинами поліпшення показників рекреаційної галузі, є зміна способу життя людини, від статичного до динамічного, його прагнення познайомитися з культурою, побутом, історією інших країн і народів.   

У результаті росту народонаселення планети збільшується світовий туристичний потенціал. У туристичну діяльність задіюються нові людські ресурси, і в той же час збільшується кількість людей подорожуючих. Помітним є зростаючий приплив молоді в туризм, і в зв'язку з цим бурхливий розвиток юнацького туризму. 

Економічні фактори. Існує чіткий зв'язок між тенденціями розвитку туризму, рекреації  і загальним економічним розвитком. Туристичний ріст дуже чуттєвий до будь-якої економічної зміни. При рості споживання на 2,5 % витрати на туризм зростають на 4% .У випадку, якщо споживання зменшується на 1%, то в туризмі відчувається спад. Але в кожній окремій країні така реакція на економічні зміни виявляється за своїм  відхиленням від середнього показника, який також виступає в різних формах.   

Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, прагнення до використання передового досвіду інших країн у створенні матеріальних і духовних цінностей виявляється в розширенні наукових і ділових контактів. Це приводить до появи таких видів туризму, таких як наукового (конгресового) і ділового туризму. 

Політичні фактори. Важливим політичним фактором є внутрішньополітичної стабільності країни, відсутність військових конфліктів і наявність добросусідських відносин між державами. Такий фактор, як наявність міждержавних і міжурядових угод по співробітництву в сфері економіки, торгівлі і культури, також впливають  на розвиток рекреації. 

Висновок. Перспективи розвитку рекреації та туризму в Україні зумовлюються дією широкого спектра природних, історико-культурних, соціальних, економічних та політичних факторів, які мають чітко виражену регіональну специфіку. Крім цього, особливості сучасної ситуації полягають у тому, що формування високорозвиненої національної індустрії рекреації та туризму та її інтеграція в світовий ринок туристично-рекреаційних послуг пов’язані з необхідність розв’язання гострих соціально-економічних проблем в період трансформації суспільно-економічних відносин. Зокрема при плануванні подальшого розвитку рекреаційного комплексу в основу повинна бути покладена ідея природно – історично – етнографічної рекреації, що базується на найбільш раціональному використанні територіального поєднання природних умов, ресурсів та історичних, архітектурних пам’яток краю.