Мінеральні ресурси світу та України

Міністерство  освіти і науки України

Чернівецький  національний університет імені  Юрія Федьковича 
 
 
 
 
 
 
 
 

Реферат на тему:

“ Мінеральні ресурси світу та України“ 
 
 
 
 
 
 

Виконавець:

студент 517 групи

Гуцул Віталій  Вікторович

Чернівці 2011

Зміст

                                                                                                                1. Мінеральні ресурси. 
2. Світові мінеральні ресурси, головні регіони їх поширення.                        3. Геологічна будова і рудні ресурси України.                                     

 

1. Мінеральні ресурси.

    Мінеральні  ресурси – це природні речовини мінерального походження, що знаходяться в земній корі, які використовуються людиною як сировина в різних галузях матеріального виробництва. Процентний вміст елементу в земній корі прийнято називати кларком.

    Родовищем корисної копалини називається ділянка земної кори, в якій в результаті тих або інших геологічних процесів відбулося накопичення мінеральної речовини, по кількості, якості і умовам залягання придатного для промислового використання.

    Освоєння  мінеральних ресурсів почалося ще в старовині. Мідь і мідні вироби, золото почали виплавляти в 12 – 11 столітті до наший ери. Через 6 століть, людство навчилося виготовляти сплави. Перший сплав був отриманий з міді і олова (бронза), а наслідком його стало бронзове століття.

    У XVIII-XIX століттях з початком активної розробки паливних ресурсів ( нафти, вугілля) і здобичі бокситів ( «руда на алюміній»), фосфоритів, калійних солей і ін., розширився мінеральний – сировинна база країн світу.

    У XX столітті відбулася корінна зміна сировинної бази, оскільки у виробництво були вже включені рідкісні природні елементи: титан, ніобій, кобальт, берилій і багато інших.

    Серед ресурсів мінерального палива перше місце належить вугіллю. Ресурси вугілля періодично оцінюються на сесіях Світової енергетичної конференції (МІРЕК) – найбільшій неурядовій організації по сучасних і перспективних енергетичних проблемах, яка була установлена в 1924 році і нині об'єднує більше 80 країн. Зараз ця організація перейменована в Світову Енергетичну Раду.

    Мінеральні  ресурси мають свої особливості  і класифікацію по генезису (походженню).

    Особливості:

    • Розміщення нерівномірне в земній корі;

    • Невідновні;

    • Можливість транспортування на дальні відстані (особливу роль грає трубопровідний транспорт, Росія займає перше місце по кількості і протяжності трубопроводів)

    • Можливість поповнення запасів за рахунок розвідки і освоєння нових родовищ.

    Класифікація:

    1. Типова класифікація ( по генезису):

 

    2. Міжнародна класифікація корисних  копалини.

    Таблиця «корисна копалини».

 

    Коротка характеристика корисних копалини

    Рудні корисні копалини:

    Родовища  магматичного походження, приурочені до складчастих областей, фундаментів  і виступів стародавніх платформ. Зазвичай їх здобич проводиться в гірських районах. Найбільш великі з них утворюють пояси в земній корі, які називаються металогенічними (Альпійський – Гімалайський, Тихоокеанський). Приклад рудних родовищ дивитеся в таблиці «корисні копалини». 

    Нерудні корисні копалини:

    Окремі  групи родовищ або басейни, розташовані в складчастих або в платформенних областях. Наприклад, Верхньопечорський басейн калійних солей в Росії

    Паливні корисні копалини:

    Родовища  приурочені до осадкового походження стародавніх платформ, утворюються в прогинах. Їх здобич ведеться як правило на рівнинах, оскільки і самі родовища також зосереджені на них. 

2. Світові мінеральні ресурси, головні регіони їх поширення 

     Мінеральні  ресурси поділяються на паливні, рудні, нерудні металургійні (флюси, вогнетриви), гірничо-хімічні, технічні, будівельні, гідротермальні (прісні і  мінеральні природні води). Мінеральних  ресурсів нараховується понад 250 видів. В середньому за рік добувають 8-10 млрд. т корисних копалин.

     З паливних ресурсів (вугілля, нафта, газ, уран, горючі сланці, торф) головні — кам'яне  і буре вугілля, нафта, природний  газ.

     Відомо  понад 3,6 тис. вугільних басейнів і  родовищ у 75 країнах світу з  розвіданими запасами (60% припадає на кам'яне, 40% — на буре вугілля). Більша частина вугілля (90%) знаходиться  у Північній півкулі. Найбільш багаті на вугілля Азія, Північна Америка  і Європа. Головна частина цих  запасів сконцентрована в Аппалачському (США), Рурському (Німеччина), Сілезькому (Польща), Кузнецькому, Кансько-Ачинському, Тунгуському (Росія), Фушунському (Китай) басейнах. У Південній півкулі значні запаси вугілля є у Південній Африці та Австралії.

     Нафтогазоносних басейнів розвідано понад 600, розробляється  — 450. Розвідані запаси нафти складають 150 млрд т, природного газу — 135 трлн м3. Особливе значення мають родовища нафти і газу з величезними запасами — таких у світі близько 50. Більше половини з них знаходиться в країнах Близького і Середнього Сходу (Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт, Іран, ОАБ), у Латинській Америці (Венесуела, Мексика). Значні запаси є в Росії, США, Китаї, Лівії, Норвегії.

     Потенційні  ресурси урану оцінюють у 10 млн т. У першу десятку країн добувачів і експортерів урану входять Австралія, ПАР, Нігерія, Бразилія та ін.

     Рудні корисні копалини репрезентовані рудами чорних і кольорових, рідкісних, розсіяних, благородних металів. Запаси залізних і марганцевих руд зосереджені  головним чином у Росії, Україні, США, Канаді, Бразилії, Австралії та ін.

     Майже половина запасів міді приурочена до Тихоокеанського узбережжя обох Америк (Канада, США, Мексика, Перу, Чілі). Значні вони в країнах «мідного поясу» Африки (Замбія і Конго), а також в Австралії, Казахстані, Росії, Польщі. Великі запаси алюмінієвої сировини зосереджені в Австралії, Гвінеї, на Ямайці, у Бразилії та ін.

     Поліметалічні руди свинцю і цинку сконцентровані в Австралії і Північній Америці, хоча в невеликих кількостях зустрічаються  в багатьох країнах. Унікальні запаси нікелю на острові Нова Каледонія, є  вони в Канаді, Росії, Австралії . Олово  і вольфрам приурочені до двох металогенічних поясів — Тихоокеанського, що простирається  з півночі Якутії до Яви, і Андського (Болівія, Перу). За запасами і видобутком золота і платини виділяється ПАР, значні ресурси є в Росії, США, Канаді та ін.

     Нерудна гірнича-хімічна сировина — апатити, нефеліни, кам'яна і калійна солі, сірка, барій, фосфорити. Основою для виготовлення мінеральних добрив є калійні солі (сильвін і карналіт), фосфати (апатити, фосфорити) і азот, одержуваний з повітря. Значні родовища калійних солей є в США і Канаді, у Німеччині, Росії, Білорусі. Апатити є на півостровах Лабрадор (Канада) і Кольському (Росія). Величезні запаси фосфоритів осадового походження сконцентровані у Західній Африці (Марокко), на Аравійському півострові, у США (Флоріда).

     Широко  використовуються галіт (кухонна сіль) і сірка. Запаси солі практично невичерпні. Вона добувається більш ніж у  ста країнах світу, але найбільше  її використовують у розвинених країнах  для виробництва соди і хлору. Розвідані родовища самородної сірки  широко розробляються в США, Мексиці, Польщі, Україні й Іраку.

     Найбільші обсяги видобутку припадають на будівельні матеріали (будівельний камінь, вапняк, гіпс, глина, пісок та ін.). Вони поширені всюди. Запаси дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів мають Індія, Росія, Шрі-Ланка, Канада та ін.

     Особливий інтерес серед технічних ресурсів (алмаз, азбест, тальк, каолін, графіт) викликають алмази. Значні алмазоносні провінції  розташовані на півдні Африки (ПАР, Конго, Ботсвана, Намібія) і в Якутії.

    Географічні родовища корисних копалин

    Паливні: Вугілля: Азія, Північна Америка і Європа; Китай, США, Німеччина, Росія, Польща, Австралія, Індія.

    Нафта: Азія, Центральна Америка, Північна Африка; Саудівська Аравія, Росія, США, Мексика, Іран, Ірак, Кувейт.

    Газ: СНД, Азія, Північна Америка, Європа; Росія (I місце), Іран, США, Канада, Норвегія.

    Рудні: Залізні руди: Південна Америка, Центральна Азія, СНД, Північна Америка; Бразилія, Китай, Австралія, Росія, Індія, США.

    Мідна руда: Південна Америка, СНД; Замбія, Чилі, Росія, Казахстан.

    Алюмінієві руди (боксити): Європа, Панамський перешийок, Північна Америка. Франція, Італія, Сурінам, США, Росія.

    Нерудні: Фосфорити: Північна Америка, Африка, Океанія. США, Марокко, Єгипет, о. Науру.

    Азбест: Північна Америка, СНД. США, Росія

    Сірка: Європа. Польща, Італія.

    Алмази: Африка, СНД. ЮАР, Заїр, Росія.

     3. Геологічна будова і рудні ресурси України 

     Територія України розташована в межах кількох платформених і складчастих тектонічних структур і має складну геологічну будову.

     Основною  платформеною структурою є давня (докембрійська) Східноєвропейська платформа, яка має двоповерхову будову. Нижній поверх — це фундамент, складений кристалічними породами (гранітами, гнейсами, кристалічними сланцями тощо). На земну поверхню кристалічний фундамент виходить у вигляді Українського щита. Осадовий чохол (верхній поверх платформи) має тут невелику потужність, а в деяких місцях цілком відсутній. Ще один виступ фундаменту —* Воронезький кристалічний масив (на північному сході України) — вкритий досить потужним чохлом осадових порід (від 800 м та більше) і на денну поверхню не виходить. На іншій території України фундамент платформи покритий ще потужнішим осадовим чохлом. Так, в осьовій частині Дніпровське—Донецької западини потужність осадової товщі сягає 18-20 км.

     На  південь від Східноєвропейської платформи розташована Скіфська плита — платформена структура, фундамент якої сформувався в мезозої, а на захід — Західно-Європейська платформа (палеозойська). Від цих молодих платформ (плит) Східно-Європейську платформу відокремлюють системи прогинів і западин.

     До  складчастих структур на території України належать: 1) Українські Карпати — область молодої (альпійської) складчастості, що почалася в неогені і продовжується "дотепер; 2) Кримські гори — виникли в мезозойську еру, після чого були зруйновані; в альпійський час відбулося їх омолодження, внаслідок чого гори набули складчасто-брилового характеру; 3) Донецька складчаста споруда — виникла в епоху герцинської складчастості (палеозой).