Організація лісогосподарського виробництва

Основою поведінки та активізації зусиль працівників підприємства, що спрямовані на підвищення результативності їхньої діяльності, є мотивація праці. Мотивація – процес заохочення людей до ефективної діяльності, спрямованої на досягнення цілей організації шляхом формування мотивів. До основних форм мотивації працівників підприємницьких структур відносяться такі:

-         заробітна плата(оплата праці), що відповідає внескові працівника до результатів діяльності підприємства;

-         система матеріальних пільг працівникам;

-         нематеріальні пільги і привілеї (надання відгулів, додаткових відпусток та ін.);

-         заходи, що підвищують інтерес до праці, самостійність і відповідальність працівника, стимулюють підвищення його кваліфікації;

-         створення сприятливої соціальної атмосфери, усунення різних бар'єрів між рядовими працівниками й апаратом управління;

-         моральне заохочення працівників;

-                     просування працівників по службі.

Детальніше розглянемо одну з форм мотивації праці, а саме – оплату праці. Оплата праці – це винагорода, що встановлюється попередньо в державно-нормативному порядку або за угодою сторін трудового договору. На якість праці впливають постійні чинники: кваліфікація працівника, умови та складність праці, ефективність використання робочого часу, ступінь відповідальності за виконувану роботу. Одним з найголовніших факторів є – ефективність використання робочого часу. Отже, в табл 3.4 розглянемо використання робочого часу на досліджуваному підприємстві.

Таблиця 3.4

Використання робочого часу на ДП «Словечанський лісгосп»за 2010 рік,

людино-годин

З даних таблиці 3.4 ми бачимо,що за 2010 р. було відпрацьовано 679536 людино-годин, а не відпрацьовано 64274 людино-годин. На кількість невідпрацьованих людино-годин вплинули такі показники як: відпустки (основні та додаткові), тимчасова непрацездатність, навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законодавством, неявки з дозволу адміністрації.

На підприємствах застосовують дві форми оплати праці – відрядну і погодинну. Кожна з цих форм має різновиди (системи). Так, відрядна форма оплати праці має системи: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, акордна. При прямій відрядній системі оплата праці здійснюється за кожну одиницю виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг).

Відрядно-преміальна система передбачає, що робітникам, крім основного заробітку, нараховуються премії (за виконання норм виробітку, економію матеріалів, якість продукції тощо). Ця система стимулює покращення кількісних і якісних показників роботи, тому широко застосовується на підприємствах. При відрядно-прогресивній системі виконані роботи оплачуються: в межах норми – за твердими розцінками, понад норми – за підвищеними прогресивно-зростаючими розцінками. Ця система має обмежене застосування (на найважливіших ділянках господарської діяльності), оскільки при її застосуванні темпи зростання заробітної плати можуть випереджати темпи росту продуктивності праці, що може призвести до перевитрати фонду оплати праці, підвищення собівартості продукції.

При акордній системі оплати праці норма і розцінка визначаються на весь комплекс виконуваних робіт (ремонтних, будівельних тощо).

Погодинна форма оплати праці має дві системи: проста погодинна і погодинно-преміальна. При простій погодинній системі праця працівників оплачується виходячи тільки з кількості відпрацьованого часу і тарифної ставки (посадового окладу) відповідно до їх кваліфікації. При погодинно-преміальній системі до погодинної ставки (посадового окладу) за досягнення визначних показників працівникам виплачується премія. Економічна доцільність застосування тих або інших форм і систем оплати праці визначається їх стимулюючою роллю в підвищенні ефективності діяльності кожної ділянки і підприємства в цілому. Формами оплати праці в                 ДП «Словечанський лісгосп» є і погодинна і відрядна.

Успішна робота організацій лісового господарства багато в чому залежить від того, наскільки повно вони будуть укомплектовані постійними кадрами працівників. З метою створення постійних кадрів, підвищення на цій основі продуктивності праці і збільшення обсягу виробництва, для працівників лісового господарства встановлена виплата надбавки за вислугу років. залежно від безперервного стажу роботи в даній організації. У                   ДП «Словечанський лісгосп» існує відрядно-преміальна оплата праці, як індивідуальна, так і бригадна. При відрядно-преміальній оплаті праці лісники понад заробітку за відрядними розцінками додатково отримують певну премію за виконання і перевиконання конкретних кількісних і якісних показників. Понаднормові роботи – роботи, які проводяться понад встановлену тривалість робочого часу. Такі роботи оформляються в табелях обліку робочого часу. Оплачуються понаднормові роботи в                           ДП «Словечанський лісгосп» за встановленими розцінками:

-         за перші дві години роботи – у полуторному розмірі;

-         за наступні години - в подвійному розмірі за кожну годину понаднормової роботи. Після кожних трьох років безперервної роботи передбачені додаткові відпустки тривалістю 28 днів.

Отже, провівши економічну оцінку діяльності ДП «Словечанський лісгосп», ми можемо стверджувати,що підприємство повністю забезпечене фінансовими ресурсами і може за власні кошти оплачувати всі свої зобов’язання. Підприємство повністю забезпечене працівниками,які вчасно отримують заробітну плату. Саме завдяки цим факторам воно є прибутковим.

РОЗДІЛ 4

НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ДП «СЛОВЕЧАНСЬКИЙ ЛІСГОСП»

4.1. Удосконалення організації лісокористування

4.1.1. Суть організаці лісокористування

Ліси є джерелом заготівлі деревини — сировини для виробництва різної продукції. Поряд з цим в лісах ведеться заготівля різної недеревинної продукції: живиці, різних смол, ефірних масел, технічної І лікарської сировини, грибів, горіхів, меду та інших харчових продуктів. Ліси – середовище проживання диких тварин і птахів, в них ведеться мисливське господарство. Одночасно ліси виконують важливі екологічні функції, які підтримують умови життя в біосфері. Лісокористування це галузь лісництва яка включає в себе розвиток і поліпшення методів висадки, захисту, проріджування, контролю за пожежами, рубки, вилучення та переробки деревини. Одним з напрямків сучасного лісокористування є лісовідновлення, під час якого здійснюється висадка та догляд за деревами на певній ділянці. Сьогодні також існує багато досліджень з лісокористування присвячених управлінню лісовими екосистемами і генетичному поліпшенню різновидів дерев. Лісовідновлення — вирощування лісів на територіях, що зазнали вирубок, пожеж і т. д. Лісовідновлення застосовується для створення нових лісів на територіях де раніше ріс ліс або поліпшення складу деревних порід у вже існуючих.

Існує два різних способи лісовідновлювальних робіт – штучний (посадка або посів лісу) та сприяння природному поновленню (створення умов для швидкого заселення цінними деревними породами). Єдиною юридичною підставою, за якою окремі установи, підприємства, організації та громадяни можуть володіти та користуватися багатствами лісу є право лісокористування. Право користування лісом – центральний інститут лісового права.

Право лісокористування являє собою сукупність правових норм, які встановлюють умови і порядок багатоцільового використання лісів, їх збереження і відновлення, права і обов 'яз-ки лісокористувачів, виходячи з інтересів суспільства в отриманні деревинної і недеревинної лісової продукції, використання інших корисних властивостей лісу і забезпечення охорони ото­чуючого середовища. Надання цього права та передача його від однієї особи до іншої можливе лише за розпорядженням компетентних державних органів на підставі спеціальних документів (крім загального лісокористування).

Суб'єктами права лісокористування можуть бути державні, колективні, громадські підприємства, установи, організації, в тому числі релігійні, громадяни України та їх об'єднання, іноземні юридичні особи та громадяни.

4.1.2. Особливості організації лісокористування на підприємстві       ДП «Словечанський лісгосп»

Підприємство ДП «Словечанський лісгосп» комплексно веде лісогосподарське виробництво, починаючи від збору насіння до рубки стиглого лісу. Це дає можливість фахово виконувати весь процес лісовирощування.

Рубка стиглого лісу – це збір лісового врожаю, що в лісівничій науці трактується як перша фаза лісовирощування. Виходячи із конкретних лісорослинних умов, на підприємстві проводяться вирубки стиглого лісу – лісівники планують певний спосіб створення молодого лісу, і відповідно до цього застосовують той чи інший метод рубки. Відтворення лісу прямо залежить від способу його рубки.

Розроблено цілий комплекс заходів спрямованих на сприяння  природному поновленню лісів. Крім того, лісгоспом проводяться роботи по догляду за лісом та охороні лісу від пожеж, шкідників і хвороб.

Здійснюючи економічну діяльність лісгосп керується перш за все таким ключовим принципом, що ця діяльність не повинна призводити до погіршення стану лісосировинних ресурсів та їх нераціонального використання. Економічна діяльність підприємства ґрунтується на заготівлі та реалізації деревини від рубок головного користування і рубок формування та оздоровлення лісів. Щорічно лісгосп заготовляє ліквідної деревини в обсязі близько 100 тис. м3, із яких 80 тис. м3 від рубок головного користування, решта – від рубок формування та оздоровлення лісів.

Рубки головного користування здійснюються суцільно – лісосічними та поступовими способами, із максимальним збереженням надійного підросту цінних деревних порід. Рубка здійснюється в межах розрахункової лісосіки, тобто без перевищення нормативу допустимого обсягу заготівель.
Підприємство постачає лісоматеріали (сировину для фанерної промисловості, рудстійку, пиловники хвойних та листяних порід, сировину для технологічних потреб, будівельний ліс, дрова паливні) підприємствам меблевої, будівельної, вугільної галузей та іншим споживачам.
 

4.1.3. Шляхи удосконалення організації лісокористування на підприємстві

Для усунення дисбалансів та подолання кризової ситуації необхідні структурні зрушення в організаційно-господарському механізмі лісовирощування і використання лісових ресурсів. Вирішення проблеми вимагає:

- інвентаризації захисних лісопосадок і лісосмуг та їх еколого-економічні оцінки; здійснення реконструкцій та ремонту лісосмуг, які не відповідають сучасним вимогам та створення систем захисних насаджень при контурно-меліоративній організації території; доведення меліоративної лісистості до оптимального рівня;

- підвищення продуктивності лісових насаджень шляхом кращого використання зональних властивостей ґрунту, кліматичних умов, меліорації земель, поліпшення природної структури деревостанів;

- зміни структури лісовирощування з розширенням площі лісових насаджень зі скороченим віком рубки для прискореного виробництва деревини;

-обґрунтування заходів щодо збільшення обсягів лісокористування за рахунок ефективного використання лісів І групи, які втрачають захисні функції, реконструкції низькопродуктивних насаджень, розширення плантаційного лісовирощування, уточнення віку рубок лісу, інтенсифікації лісогосподарського виробництва;

- здійснення реабілітації лісів від радіоактивного забруднення;

- розроблення науково-обгрунтованих лімітів використання лісових ресурсів;

- удосконалення нормативів плати за використання лісових ресурсів і розмірів платежів за шкоду, заподіяну лісу техногенним забрудненням.
 

4.2. Удосконалення організації відтворення охорони та захисту лісів

4.2.1. Суть та особливості відтворення, охорони та захисту лісу.

Важливе значення для забезпечення підвищення продуктивності лісів, поліпшення їх корисних властивостей, задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах мають відтворення, охорона та захист лісів.

Відтворення лісів, що проводиться у формі їх відновлення та лісорозведення, являє собою здійснення лісових та агротехнічних заходів відповідно до природоохоронних вимог з метою створення нових лісонасаджень.

Слід відрізняти відновлення лісів, яке здійснюється на землях, що були вкриті лісовою рослинністю (зруби, згарища тощо), від лісорозведення, яке здійснюється на землях, не вкритих лісовою рослинністю (яри, крутосхили, піски, пустища тощо). Відтворення лісів здійснюється постійними лісокористувачами.

Відповідно до Правил відновлення лісів і лісорозведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, відтворення лісів має забезпечувати: