Контроль за дотриманням бюджетного законодавства

В період переходу до ринкової економіки утворювалися і принципово нові контрольні органи, положення  про які не завжди повно і чітко  визначали їх функції. В той же час продовжували діяти раніше створені контрольні служби, положення про  які своєчасно не поновлювалися. Потрібно зазначити, що відмінність  в структурах контролюючих державних  органів, принципах організації  їх діяльності, функціях, завданнях, повноваженнях  та інформаційних базах суттєво  ускладнює роботу цих органів  і відповідно знижує загальну ефективність державного фінансового контролю.

Не визначено достатньо  чітко місце і роль кожного  суб’єкта державного контролю в його цілісній системі, що породжує численні колізії і перекладання відповідальності. Відсутнє чітке розмежування сфер діяльності, має місце нераціональний розподіл обов’язків між суб’єктами контролю (при умові повного охоплення  всіх об’єктів). В цілому зусилля  органів державної влади, наділених  окремими функціями державного фінансового  контролю, роз’єднані. Вони вирішують  тільки питання в своїх відомчих межах, виконуючи покладені на них  функціональні обов’язки. Крім того, і на сьогодні відсутня ясність в  питаннях взаємодії всіх органів  системи державного фінансового  контролю між собою. Діючі на сьогодні зв’язки між органами контролю нераціональні, має місце роздробленість в політиці контролюючих органів, відсутня єдина  інформаційна база, що не дозволяє цілком володіти ситуацією і правильно  орієнтуватися в контролюючому  середовищі, а також інформаційна система про виявлені порушення  в сфері економіки.

Першим кроком в становленні  нових контрольних структур, притаманних  ринку, стало, як відомо, створення у 1990 році державної податкової служби. На сьогоднішній день – це міцна  служба фінансового контролю, покликана  забезпечити дієвий контроль за повнотою і своєчасністю перерахування податків і податкових платежів до бюджету усіма юридичними і фізичними особами. Правова забезпеченість цього контролюючого органу достатньо відпрацьована, зокрема, як в частині надання широких прав щодо контролю суб’єктів господарювання усіх форм власності, так і щодо накладання різного роду штрафних санкцій за приховування доходів від оподаткування, несвоєчасне їх перерахування, незадовільне ведення бухгалтерського та податкового обліку [22].

Важливість державної  податкової служби в загальній системі  державного фінансового контролю не викликає сумніву, але є необхідність у подальшому вдосконаленні її структури, податкової бази, а також відповідальності податкових органів за суворе дотримання законодавства при стягненні  податкових та інших обов’язкових платежів у дохід бюджету. Водночас, на нашу думку, діяльність органів державної  податкової служби повинна контролюватися вищими органами державного фінансового  контролю, а їх дії, в разі необхідності, господарюючі суб’єкти повинні мати можливість оскаржити в арбітражному суді.

Створення податкової служби не вирішувало всіх проблем здійснення державного фінансового контролю, тому Указом Президента від 27.04.1995 року було створено Державне казначейство України. Створення цього органу було обумовлено не тільки необхідністю контролювати надходження доходів до бюджету, але і здійснювати попередній контроль ефективності витрачання бюджетних  та позабюджетних коштів.

Поряд з новими контролюючими  органами, основними органами державного фінансового контролю продовжують  залишатися Міністерство фінансів України  і, перш за все, органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні на чолі з ГоловКРУ та підрозділи відомчого фінансового  контролю в міністерствах, державних  комітетах та інших центральних  органах виконавчої влади.

Не принижуючи значення контрольно-ревізійного  апарату України, потрібно зазначити, що його часто вважають відомчим органом, але він по суті виконує загальнодержавні функції. Проявляється це в тому, що контрольно-ревізійна служба за дорученнями Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та правоохоронних органів проводить ревізії і перевірки будь-якого об’єкта. При цьому заради справедливості слід зауважити, що відомча належність його донедавна до Мінфіну певним чином обмежувала його можливості в напрямку державного фінансового контролю. Але незважаючи на це, і сьогодні система контрольно-ревізійного апарату України - одна з провідних державних структур і є практично єдиною серед органів виконавчої влади, яка забезпечує послідуючий фінансовий контроль. Крім того, це практично єдиний орган в Україні, що має досвід організації та проведення ревізій фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій і установ.

Втім, незважаючи на прийняття  законів, указів і постанов з питань перебудови системи управління, в  т.ч. і контролю, відсутність стратегії  реформування органів контролю, непослідовність  дій і прямі помилки не дозволили  створити цілісну систему фінансового  контролю в Україні, яка б ефективно  функціонувала в сучасних умовах розвитку економіки держави. Чинна  система державного фінансового  контролю потребує серйозного реформування. Сучасний стан державного фінансового  контролю в Україні - це, на наш погляд, результат його недооцінки для успішного  господарювання і вирішення соціальних проблем. Реформування системи контролю має не тільки важливе соціально-економічне значення, а й відіграє першочергову роль в становленні демократичного суспільства. Слід зазначити, що реформа  системи державного контролю практично  вже почалася одночасно з процесами  економічних реформ, реформ складових  державного устрою. Однак подібне  реформування державного контролю може і не привести до бажаних результатів, до формування цілісної системи контролю, у зв’язку з тим, що для нього  характерна відсутність чіткої стратегії, яка базується на ретельно продуманій концепції [22].

Таким чином, розвиток ринкових відносин в Україні, поява акціонерних, орендних підприємств, комерційних  банків вимагає суттєвої реорганізації  системи державного фінансового контролю. Реформування контролю не можна здійснити без підвищення рівня координації всієї системи контролю шляхом утворення вищого органу державного фінансового контролю та внесення змін до відповідних законодавчих актів. Прийняття відповідних рішень в свою чергу дозволить підвищити ефективність і якість державного фінансового контролю в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Створення ефективної контрольно-ревізійної системи в Україні та координація  діяльності всіх контрольних органів  і служб є одним з важливих напрямків в подальшого вдосконалення фінансового контролю. З цією метою необхідно передбачити заходи щодо посилення ролі державного відомчого контролю, розвитку муніципального та аудиторського контролю, комп'ютеризації контрольних органів і створення єдиної комп'ютерної мережі, що б дало змогу координувати їх діяльність.

Не менш важливим завданням  є розроблення методичної бази контролю з урахуванням особливостей об'єктів  контролю, а також залучення до ревізійної роботи кваліфікованих спеціалістів.

Створення ефективної цілісної системи фінансового контролю пов'язується із розробленням Концепції вдосконалення  державного фінансового контролю та прийняттям базового закону «Про фінансовий контроль в Україні». Передбачено, зокрема, закріплення в Законі структури  системи та статусу і функцій  суб'єктів фінансового контролю, основних засад його методологічного  і методичного забезпечення; правових норм взаємодії органів фінансового  контролю з правоохоронними органами та дерегулю-вання підприємницької  діяльності шляхом законодавчого обмеження  створення нових органів фінансового  контролю, визначення і розмежування їх функцій, обмеження застосування деяких форм фінансового контролю та втручання правоохоронних органів  і органів державного фінансового  контролю у діяльність суб'єктів  господарювання. За однією із контрольних  служб має бути закріплена роль координатора з правом приймати останнє рішення  у спірних питаннях. В Україні  — це Міжвідомча комісія з питань державного фінансового контролю, створена при Раді національної безпеки й  оборони України. Проте і надалі залишається актуальною необхідність створення Державної координаційної ради з питань фінансового контролю, яка взяла б на себе координацію  дій усіх структур щодо розроблення  і реалізації заходів, спрямованих на удосконалення державного фінансового контролю. Удосконаленню контрольно-ревізійної роботи в Україні сприяло б створення Асоціації зі співробітництва органів державного фінансового контролю, що уже зроблено в ряді країн, у тому числі й у Російській Федерації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України – К.: Преса України, 1997 р.
2. Бюджетний кодекс України від 8.07. 2010р., - № 2456-VI; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4318-VІ ( 4318-17 ) від 12.01.2012
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення, № 8074-10 від 07.12.84, ВВР 1984, додаток до № 51, ст.1123, із змінами, внесеними згідно із Законами від 07.07.2011р.
4. Кримінальний кодекс України від 5.04. 2001 року № 2341-III, із змінами, внесеними згідно із Законами від 05.07.2011р.
5. Цивільно-процесуальний кодекс України 18.03. 2004 р. № 1618-IV, із змінами, внесеними згідно із Законами від 21.02.2012р.
6. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26.01.1993р. -  № 2939- ХІІ // Голос України від 2 березня 1993 року №39
7. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 24.12.1993р., із змінами станом на 07.07.2011р. - № 3813- ХІІ.
8. Про Рахункову палату України: Закон України від 11.07.1996р.,// Відомості ВРУ. -1996. - № 315/96-ВР
9. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999. - № 996-XIV
10. Про вдосконалення діяльності державних органів, роботи державних службовців та підвищення ефективності використання бюджетних коштів: Указ Президента України від 11.02.2000р., - № 207/2000
11. Питання державної контрольно-ревізійної служби в Україні: Постанова Кабінету Міністрів України від 5.07.1993. -  № 515, Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N  890 ( 890-2009-п ) від 19.08.2009
12. Базась М.Ф. Кому потрібен такий фінансовий контроль? // Закон і бізнес. – 2000. -  20-26 травня.
13. Базась М.Ф. Методологічні засади побудови системи державного контролю // Світ бухгалтерського обліку. – 1998. - № 10. – С.70-74
14. Бурлаков Р. Про систему державного фінансового контролю // Право України. – 1998.  -  №3. -  С. 69-71
15. Бутинець Ф.Ф., Бардаш С. В., Малюга Н.В., Петренко Н.І. Контроль і ревізія. Вид. 2-е, доп. і перероб. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. — Житомир: ЖГП, 2000. — 512 с.
16. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України.: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 608 с.
17. Верига Ю. А., Пшенична А. Ж., Соболь Г. О. Фінансово-господарський контроль: навч. посібник / – Полтава : РВВ ПУЕТ, 2010 . – 157 с.
18. Виговська Н.Г. Господарський, фінансово-господарський та економічний контроль: узгодження теормінології // Статистика України : журнал . – 2008 . – N4 . – С.21-25.
19. Гуцаленко Л. В. Державний фінансовий контроль: Навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Л. В. Гуцаленко, В. А. Дерій, М. М. Коцупатрий - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 424 с.
20. Живко З.Б. Контрольно-ревізійна діяльність: – М. : Алерта, 2008– 444с.
21. Каленський М.М., Стефанюк І.Б. До питання розвитку державної контрольно-ревізійної служби //Фінанси України. - 1999. -  № 2. -   С.71-77
22. Мех. Я.В. Шляхи вдосконалення методики фінансового контролю // Фінансовий контроль. – 2001. - №1. -  С. 32-35
23. Панкевич Л.В. Державне казначейство: від контролю до оптимізації розподілу фінансових ресурсів.// Регіональна економіка. – 1999. - №1. - С.210-215
24. Попруга М.П. Фінансовий контроль як складова бюджетного процесу // Фінанси України. – 1998. - №9. -  С.131-133
25. Романів М.В. Роль фінансового контролю за використанням бюджетних коштів // Фінанси України. – 1999. - № 2. -  С. 67-71
26. Усач Б. Ф. Контроль і ревізія: підручник /. – 7-ме вид., перероб. ідоп . – К. : Знання-Прес, 2008 . – 263 с.