Фінансова діяльність підприємств житлового господарства

Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Февраля 2012 в 23:17, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність обраної теми полягає в тому, що у сучасних економічних відносинах суб'єктів господарювання особливе місце займають фінансові відносини. Головне місце в загальній системі фінансових відносин у суспільстві належить фінансам підприємств. Фінансові відносини, що виникають у процесі діяльності суб'єктів, подані широким спектром. Вони охоплюють різноманітні процеси: створення підприємств; одержання і розподілу прибутків і накопичень; формування відповідних фондів грошових коштів; взаємовідносин з різноманітними ланками фінансово-кредитної системи; формування та використання фонду оплати праці; розрахунків із постачальниками та підрядниками і т.д.

Оглавление

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи організації фінансової діяльності на підприємствах 4
1.1 Сутність фінансів підприємств, принципи їх організації та функції 4
1.2 Сутність та зміст фінансової діяльності підприємства 13
1.3 Фінансові ресурси підприємств, їх склад і характеристика 17
РОЗДІЛ 2. Особливості фінансової діяльності підприємств житлово-комунального господарства 23
2.1 Особливості функціонування житлово-комунального господарства 23
2.2 Деякі особливості фінансової діяльності, ведення бухгалтерського і податкового обліку в державних житлових організаціях 24
2.3 Аналіз фінансового стану підприємств житлово-комунального господарства 31
РОЗДІЛ 3. Перспективні напрямки реформування житлово-комунального господарства 41

Файлы: 1 файл

КУРСОВА.doc

— 880.00 Кб (Скачать)

     Фінанси підприємств як економічна вартісна категорія свою дію в процесі відтворення виявляють через дві головні функції: розподільчу і контрольну.

     Розподільча функція фінансів підприємств виявляється  в розподілі отримуваних господарюючими суб'єктами виручки, інших доходів і накопичень за відповідними напрямками. Так, отримувана виручка, в першу 
чергу спрямовується на відшкодування вартості використаних у процесі 
виробництва засобів виробництва. Частина, що залишилась, - валовий доход - розподіляється на фонд оплати праці робітників сфери матеріального 
виробництва і чистий доход (прибуток). Отриманий чистий доход (прибуток) розподіляється, в першу чергу, на сплату відповідних податків і платежів до бюджету, а частина його, що залишилась, - на утворення резервів 
і фондів підприємства. Найбільш наочно розподіл отримуваних підприємствами доходів і накопичень наведено у схемі (рис. 1.1).

     

     Рис. 1.1. Схема розподілу доходів і накопичень, які отримують підприємства

     Тобто при розподілі отримуваних доходів  і накопичень, здійснюваних на підприємствах  за допомогою розподільчої функції фінансів, у підприємств утворюються фонди і резерви, які реально використовуються.

     Наявність розподільчої функції фінансів виділяє  їх зі сфери дії грошей і робить фінанси самостійною економічною  категорією, інструментом розподілу та перерозподілу доходів і накопичень, формування відповідних фондів і резервів. Тобто існування розподільчої функції фінансів підприємств об'єктивне і в умовах ринкової економіки. Через неї фінанси здійснюють первинний розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту, який створюється в сфері матеріального виробництва шляхом утворення централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів, які використовуються на потреби держави і підприємств.

     Проте існування розподільчої функції  фінансів підприємств в умовах ринку ігнорується окремими економістами, що на наш погляд, економічно не обґрунтовано.

     Контрольна  функція фінансів підприємств виявляється  в контролі за виконанням підприємствами обсягів виробництва і продажу  продукції, отриманням прибутку, за формуванням і цільовим використанням фондів грошових коштів, фінансових ресурсів підприємств.

     Фінансовий  контроль охоплює всі сторони  господарської діяльності підприємств, включаючи розподіл, перерозподіл, утворення і використання всіх видів ресурсів.

     Фінансовий контроль - це контроль гривнею за формуванням і раціональним використанням матеріальних і фінансових ресурсів на кожному підприємстві та в народному господарстві країни в цілому. Мета контролю - перевірка збереження і правильності витрачання матеріальних і фінансових ресурсів, згідно з чинним законодавством і нормативними документами, викриття і попередження порушень в їхньому використанні.

     Контроль  за господарсько-фінансовою діяльністю підприємств здійснюється як органами управління, так і відомствами всіх рівнів за різними напрямками: державними структурами - по лінії отримання обсягів прибутку, правильності вирахування і своєчасності сплати податків і платежів до бюджету та централізованих позабюджетних фондів;     установами банків - при кредитуванні і здійсненні розрахунків підприємств тощо.

     При цьому здійснення контролю за діяльністю підприємств пов'язано зі застосуванням  різного роду санкцій і стимулів, які сприяють покращенню діяльності підприємств і підвищенню ефективності їхньої роботи.

     Фінансовий  контроль за господарською діяльністю підприємств і господарських організацій обумовлюється необхідністю співвідношення затрат з результатами виробництва шляхом грошей, вартісного (грошового) обліку.

     Найбільший  ефект він дає на базі господарського розрахунку, при якому витрати підприємств прямо залежать від їх доходів, а фінансовий стан - від результатів діяльності. Цим самим, фінансовий контроль сприяє зміцненню госпрозрахунку, доходності та ефективності роботи підприємств.

     Крім  згаданих і розкритих нами двох головних функцій: розподільчої і контрольної, в економічній і фінансовій літературі наводяться і інші функції фінансів підприємств: забезпечуюча, стимулююча, регулююча, формування грошових фондів і їх використання та ін. Ці функції, на наш погляд, не мають свого економічного змісту та самостійності. Вони виступають кінцевою дією, метою, частіше всього, розподільчої функції. Наприклад, регулювання в економіці - це двосторонній процес, який передбачає, з одного боку, розподіл частини якогось вищестоящого фонду (бюджету) між його нижчими ланками з метою приведення останніх до відповідного потрібного рівня. Тобто регулювання здійснюється за допомогою, через розподіл. Формування грошових фондів також здійснюється шляхом розподілу відповідних доходів і накопичень підприємств.

     Таким чином, до наведених рядом економістів  додаткових функцій фінансів підприємств  слід підходити з критичних позицій, з їхнього внутрішнього змісту і в плані приломлення, пов'язання з основними функціями: розподільчою і контрольною.

1.2 Сутність та зміст  фінансової діяльності  підприємства

     В організаційній та управлінській роботі підприємств фінансова діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота  фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання. [46. cт. 45]

     Фінансова діяльність - це система використання різних форм і методів для фінансового  забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.

     Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань:

  • фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;
  • пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;
  • виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;
  • мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;
  • контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

     Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

  • фінансове прогнозування та планування;
  • аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;
  • оперативна, поточна фінансово-економічна робота.

     Фінансове прогнозування та планування є однією з найважливіших ділянок фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансової роботи визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

     За  ринкових умов підприємство самостійно визначає напрямки та розмір використання прибутку, який залишається в його розпорядженні після сплати податків. Метою складання фінансового плану є визначення фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків.

     Планування  виручки є необхідним для розробки плану прибутку від реалізації продукції, визначення суми планових платежів у  бюджет. Від обґрунтованості та правильності розрахунку виручки великою мірою залежить також реальність основного джерела надходження коштів та розмір запланованого прибутку.

     Мета  планування витрат - визначення можливості найекономнішого витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю  продукції. Зменшення витрат виробництва та обігу є важливим фактором збільшення ефективності виробництва. Зниження собівартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці дає змогу виробити значну кількість додаткової продукції, збільшити прибуток та рентабельність підприємств, створює реальні можливості для самофінансування. Скорочення витрат на виробництво одиниці продукції є матеріальною підставою для зниження цін на неї, а відтак - прискорення обертання оборотних коштів.

     Плануючи  витрати на виробництво та реалізацію продукції, необхідно враховувати резерви зниження її собівартості, до яких належать:

  • поліпшення використання основних виробничих фондів та збільшення у зв'язку з цим випуску продукції на кожну гривню основних фондів;
  • раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення витрат на одиницю продукції без зниження її якості;
  • зменшення затрат живої праці на одиницю продукції на основі науково-технічного прогресу;
  • скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удосконалення форм її збуту;
  • зменшення втрат від браку та безгосподарності, ліквідація непродуктивних витрат;
  • економія в адміністративно-управлінській сфері на основі раціональної організації апарату управління підприємством.

     Спираючись  на опрацьовані фінансові показники, складають перспективні, поточні та оперативні фінансові плани.

     Поточний  фінансовий план складається у формі  балансу доходів та витрат грошових коштів, оперативний - у формі платіжного календаря. 
Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства - це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі фінансового планування та прогнозування.

     Підприємство  має опрацювати таку систему показників, з допомогою якої воно змогло б  із достатньою точністю оцінити поточні та стратегічні можливості підприємства. Аналітичну роботу підприємства можна поділити на два блоки:

  1. аналіз фінансових результатів та рентабельності;
  2. аналіз фінансового стану підприємства.

     Аналіз  фінансових результатів підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

  • аналіз та оцінка рівня і динаміки показників прибутковості, факторний аналіз прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг;
  • аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, позареалізаційної та фінансової інвестиційної діяльності;
  • аналіз та оцінка використання чистого прибутку;
  • аналіз взаємозв'язку витрат, обсягів виробництва продукції та прибутку;
  • аналіз взаємозв'язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків;
  • аналіз та оцінка впливу інфляції на фінансові результати;
  • факторний аналіз показників рентабельності.

     Аналіз  фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямками:

  • аналіз та оцінка складу та динаміки майна;
  • аналіз фінансової стійкості підприємства;
  • аналіз ліквідності балансу;
  • комплексний аналіз і рейтингова оцінка підприємства.

     Поточна та оперативна фінансова робота на підприємстві спрямовується на практичне  втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності  на належному рівні.

     Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в такому:

  • постійна робота зі споживачами стосовно розрахунків за реалізовану продукцію, роботи, послуги;
  • своєчасні розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цінності та послуги з постачальниками;
  • забезпечення своєчасної сплати податків, інших обов'язкових платежів у бюджет та цільові фонди;
  • своєчасне проведення розрахунків по заробітній платі;
  • своєчасне погашення банківських кредитів та сплата відсотків;
  • здійснення платежів за фінансовими операціями.

Информация о работе Фінансова діяльність підприємств житлового господарства