Аналіз структури необоротних і оборотних активів підприємства, їх вплив на фінансову стійкість підприємства

Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і  напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому  періоді. Метою фінансового планування на ВАТ Чернігівська макаронна фабрика є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Фінансове планування втілює встановлені цілі у форму  конкретних фінансових показників і  забезпечує фінансовими ресурсами закладені в виробничому плані економічні пропорції розвитку.

Значення фінансового  планування полягає в тому, що воно дає можливість визначити життєздатність проекту підприємства за умов конкуренції  і є інструментом одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Отже, основними  завданнями фінансового планування на ВАТ Чернігівська макаронна фабрика є:

- забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

- установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями;

- визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціонального його використання;

- виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

-   здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Фінансове планування дає змогу товариству розв'язати такі конкретні питання:

які грошові кошти може мати товариство в своєму розпорядженні; які джерела їх надходження;

чи достатньо  фінансових ресурсів для виконання  накреслених завдань;

яка частина  коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншим  кредиторам;

як повинен  здійснюватися розподіл та використання прибутку на підприємстві;

як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів птовариства на принципах самоокупності та самофінансування[19].

До внутрішньої  інформації, що лежить в основі розробки фінансових планів відноситься:

- виробнича програма;

- розрахунки потреби у виробничо-матеріальних запасах, трудових ресурсах і кошториси відповідних витрат;

- план продажу  продукції;

- розрахунки  платежів в бюджеті і позабюджетні  фонди;

- план технічного  розвитку та обсяги інвестицій;

План соціального  розвитку підприємства та інше.

До зовнішньої інформації відноситься:

- інформація  про зміни в грошово-кредитній, податковій, бюджетній політиці;

- прогноз кон’юнктури  ринку;

- стан розвитку  страхового ринку та валютного  ринку;

- інвестиційний  клімат та інше.

Планування як процес розробки майбутніх сценаріїв  розвитку підприємства базується на використанні системи методів.

У фінансовому  плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а  для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При  цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання.

Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних  нормативів розраховується потреба суб'єкта підприємницької діяльності у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки податків, ставки, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.

За використання розрахунково-аналітичного методу планові  показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та їх зміни  в плановому періоді.

Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору:

- максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу;

- економія фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;

- економія поточних витрат;

- мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату;

- максимум абсолютної суми одержаного прибутку[23].

Фінансове планування (крім уже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моделювання. Цей спосіб уможливлює знаходження кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель - це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомогою математичних прийомів. Моделювання може здійснюватися за функціональним та кореляційним зв'язком. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів. Підвищення рівня наукової обгрунтованості планування потребує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану.

 

 

 

 

Висновки 

 

Отже, у системі проведення фінансової санації підприємств розрізняють три основні функціональні блоки: 
1. Розробка плану санації. 
2. Санаційний аудит. 
3. Менеджмент санації.

Менеджмент санації - це система антикризового управління, яка має на меті ефективне використання фінансового механізму для запобігання банкрутству та проведення фінансового оздоровлення підприємства.

Проект санації  може мати таку структуру:

1. Загальна характеристика  підприємства:

-  фактичний фінансовий стан підприємства (фактичний обсяг реалізованої продукції, прибуток, заборгованість, коефіцієнт платоспроможності та ліквідності);

- аналіз причин, унаслідок яких підприємство потрапило в скрутне фінансове становище;

-  перспективи виходу з цього стану.

2. План фінансового  оздоровлення:

- виробнича програма на найближчі роки (назва продукції, кількість, вартість);

баланс грошових доходів і витрат (суму необхідної допомоги в розрізі конкретних джерел показують окремо);

- розрахунок ефективності заходів, спрямованих на оздоровлення підприємства.

3. Прогнозовані  кінцеві результати реалізації  проекту.

Фінансовий стан –  найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.

Без аналізу фінансового  стану сьогодні стає неможливим функціонування будь-якого суб’єкта економічної діяльності, включаючи й тих, що з певних причин не переслідують мету максимізації прибутків.

Стійке фінансове становище  формується в процесі всієї виробничо-господарської  або комерційної діяльності підприємства. Однак партнерів та акціонерів підприємства цікавить не процес, а результат, тобто саме показники фінансового стану за звітний перод, які можна визначити на основі фінансової звітності.

Стійка діяльність підприємства залежить від обґрунтованості стратегії  розвитку, маркетингової політики, від ефективного використання всіх існуючих в його розпорядженні ресурсів, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносять податкову, кредитну, цінову політики держави та ринкову кон’юнктуру. Через це в якості інформаційної бази аналізу фінансового стану повинні виступати звітні дані підприємста, деякі задані економічні параметри, при яких змінюються зовнішні умови його діяльності, котрі потрібно враховувати при аналітичних оцінках та прийняті управлінських рішень.

ВАТ чернігівська макаронна  фабрика має недостатню фінансову стійкість. Про це свідчать ряд показників. Зокрема,  коефіцієнт абсолютної ліквідності набагато менший від прийнятого значення і це говорить про те, що підприємство в змозі негайно погасити лише 0,005% поточної заборгованості. Значення коефіцієнту покриття та коефіцієнту покриття також мають низькі значення. Коефіцієнт автономії має високе значення, оскільки засвідчує низьку ступінь незалежності підприємства від зовнішнього фінансування. Незважаючи на те,що підприємство має добрі результати по деяких показниках, воно знаходиться в нестійкому фінансовому стані через нестачу грошових коштів. Великі обсяги готової продукції на складі свідчать про те, що дана продукція не дуже користується попитом через високу ціну, яка, в свою чергу обумовлена високою собівартістю.

Оскільки на ВАТ Чернігівська макаронна фабрика існує дві  великі проблеми – проблема збуту  та оптимізації дебіторської заборгованості, на них потрібно звернути особливу увагу. Проблему збуту можна вирішити через реалізацію продукції з негайною оплатою і , звісно ж , шляхом зниження відпускних цін. Щодо дебіторів, то потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків зі споживачами.

Доцільно також продати  частину основних фондів, оскільки вони вже застарілі, а отриману суму спрямувати на придбання нового обладнання чи на розширення виробничої та збутової діяльності.

Пошук ефективних механізмів управління фінансовими ресурсами  та забезпечення їх реальної інтеграції в систему ринкових відносин зумовлює необхідність розробки певної фінансової стратегії на даному етапі розвитку підприємства.

Світовий досвід вчить  нас тому, що дійсне просування на шляху  реформ залежить від змін у виробничій сфері та знаходженні еяективних форм господарювання. Важливу роль в цьому процесі в Україні відіграюоб’єктивний аналіз фінансового стану підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»// Голос України – 1999р.-30 липня.
2. Наказ Міністерства економіки України від 17.01.2001р. №10 «Про методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства».
3. Андрушко О., Капусняк М. //Теоретико-методологічний підхід до ідентифікації кризового стану підприємства//Регіональна економіка – 2007-№4-с.66-72.
4. Іванюта С.М. Антикризове управління: Навч.посібник.-К:ЦУЛ, 2008.
5. Євецьких С.Я.,Тельнова Г.В. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч.посібник – К:ЦУЛ,2007.
6. Власова Н.О., Круглова О.А., Безгінова Л.І. Фінанси підприємств: Навч.посібник – К: ЦУЛ, 2007.
7. Колісник М.К.,Ільчук П.Г., Відлий П.І. Фінансова санація: антикризове управління підприємством.-К:Кондор, 2007.
8. Круш П.В., Подвігіна В.І., Сердюк Б.М. Економіка підприємства: Навч.посібник.-К: КНТ, 2008.
9. Онисько С.М., Марич П.М. Фінанси підприємств: Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти. – Львів: «Магнолія Плюс», 2005.
10. Стасюк Г.А. Фінанси підприємств: Навч.посібник. – Херсон: Олді-плюс, 2006.
11. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства: Навч.посібник – Львів: Львівський банківський інститут, 2005.
12. Філімоненко О.С. Фінанси підприємства:Навч.посібник.- К: Ніка – Центр, 2006.
13. Данилюк М.О., Савич В.І. Управління фінансовою санацією підприємства:Навч.посібник. – К: ЦУЛ, 2007.
14. Мітюков І.О., Александров В.Т., Ворона О.І., Недбаєва С.М. Фінансові послуги України: Енциклопедичний довідник. У 6-ти т. Т 5.- К: Укрбланквидав, 2007.
15. Семенов Г.А., Бугай В.З., Семенов А.Г. Фінансове планування і управління на підприємстві: Навч.посібник. – К: ЦУЛ, 2007.
16. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств:Підручник. – Вид.5-те, перероб. та доп. – К: ЦУЛ, 2008.
17. Євтушенський В.М. Основи корпоративного управління: Навч.посібник. – К: Знання-Прес, 2008.
18. Кірейцев Г.Г. Фінанси підприємства: Навч.посібник. – Вид.4-те, перероб. та доп. – ЦУЛ, 2007.
19. Машутов В.К. Хозяйственное право: Ученик. – К:Хрінком, 2006.
20. Швиданенко, Дмитренко А. //Санація балансу в системі антикризового управління підприємства//Актуальні проблеми економіки, №4, 2007.
21. Василенко В. Санація тамирова угода// Все про бухгалтерський облік, №58, 2007.
22. Слав’юк Р.А. Фінанси підприємства: Навч.пос.- Вид. 3-тє, перероб. та доп. – К: Центр навч. літер.,2007.
23. Пріб К. //Особливості антикризового управління фінансами сільськогосподарських підприємств// Економіка АПК. – 2007. - №7.
24. Коваленко М., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент:Навч.посібник – 4-ге вид. Перероб. і допов. – К: Знання, 2008.
25. Коваленко М., Лобанова Н. Оцінка ефективності санації підприємства// Фінанси України. – 2007. - №3.
26. Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства. – К:, 2007.
27. Бланк І.А. Основи фінансового менеджменту. – К: Ніка-Центр, 2006,с.310.