Аналіз структури необоротних і оборотних активів підприємства, їх вплив на фінансову стійкість підприємства

Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Февраля 2013 в 01:39, курсовая работа

Краткое описание

Метою курсової роботи є аналіз фінансового стану підприємства та розробка науково-теоретичної моделі санації для даного підприємства.
Завданнями курсової роботи є :
розглянути теоретичні засади менеджменту фінансової санації підприємства;
зробити аналіз менеджменту фінансової санації ВАТ Чернігівська макаронна фабрика;
дати оцінку організаційно-економічним характеристикам ВАТ Чернігівська макаронна фабрика;
розробити шляхи покращення діяльності товариства.

Оглавление

Вступ………………………………………………………………………………….3
1. Оцінка складу майна та його джерел формування………………… ………….
2. Аналіз структури необоротних і оборотних активів підприємства, їх вплив на фінансову стійкість підприємства……………………………...............................
3. Оцінка співвідношення власного і позикового капіталу, основного та оборотного капіталу……………………………………………………………….
4. Вивчення власних оборотних коштів, потенційного надлишку або дефіциту грошових коштів………………………………………………………...............
5. Аналіз ліквідності майна ОП « Атомремонтсервіс»……………………….
6. Оцінка показників платоспроможності…………………………………….
7. Аналіз фінансової стійкості підприємства та визначення її типу………..
8. Аналіз
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………

Файлы: 1 файл

курсова фінансовий менеджмент.doc

— 446.00 Кб (Скачать)

Важлива роль в діагностиці  банкрутства відводиться службам  фінансового контролінгу. Дійовим інструментом антикризового управління фінансами підприємства єособлива інформаційна система раннього попередження та реагування, яка сигналізує потенційні ризики в фінансово-господарській діяльності, що можуть призвести до фінансової кризи.

 

 

 

 

 

3.Напрямки вдосконалення менеджменту фінансової санації ВАТ Чернігівська макаронна фабрика

 

3.1. Шляхи покращення фінансового  стану ВАТ Чернігівська макаронна  фобрика

 

На думку фахівців, вироби фабрики відрізняються досить високою якістю. Проблема в дуже високій собівартості. Це пов’язано з  високими цінами на ресурси, що закуповуються для виробництва даної продукції. Тому найголовніша задача для даного підприємства – зниження собівартості продукції.

Основними шляхами  зниження витрат ВАТ Чернігівська макаронна фабрика є економія всіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Так, значну долю в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження трудоємкості продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу .

Зниження  трудоємкості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягти різними  шляхами. Найбільш важливі з них  – механізація та автоматизація  виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання. На даному підприємстві дуже багато застарілого обладнання, яке можна продати без будь-якої шкоди для виробництва. Отримані кошти можна вкласти в нове, ресурсозберігаюче  обладнання, яке підвищить фондовіддачу.

Матеріальні ресурси на ВАТ Чернігівська макаронна фабрика займають значну частку в структурі витрат на виробництво продукції. Звідси, зрозуміло значення економії цих ресурсів, раціонального їх використання. І знову на перший план тут виступає застосування ресурсозберігаючих технологічних процесів. Важливим є підвищення вимог та застосування вхідного контролю за якістю сировини та матеріалів, які надходять від постачальників.

Скорочення  витрат по амортизації основних фондів можна досягнути шляхом кращого використання цих фондів, максимізації їх завантаження, а також списання з балансу непрацюючого, морального застарілого обладнання.

Як і в  інших підприємств, в умовах кризи  неплатежів у даного підприємства є  нестача грошових  коштів, проблеми зі збутом (великий обсяг готової продукції на складі) таз отриманням дебіторської заборгованості.

Щодо джерел отримання грошових коштів для ВАТ Чернігівська макаронна фабрика, то до них відносяться:

1. Реалізація  продукції з негайною оплатою.

2. Отримання дебіторської заборгованості.

3. Продаж резервних  грошових активів.

4. Продаж матеріальних  і нематеріальних активів (зайвих  запасів).

5. Отримання  банківських кредитів.

6. Залучення  інвестицій, приватного капіталу  та інших внесків.

Перші чотири шляхи більш доцільні, тому що не приводять до збільшення  валюти балансу. В цих випадках грошові кошти формуються шляхом реструктуризації активів. Два останніх – можуть використовуватись для підтримки поточної платоспроможності в крайніх випадках, тому що вони приводять до відволікання залучених фінансових ресурсів від цільового використання.

Щодо управління дебіторською заборгованістю на товаристві, то найбільш ефективними будуть такі шляхи:

1) визначення  термінів прострочених залишків  на рахунках дебіторів і порівняння цих термінів із середніми показниками в галузі, показниками конкурентів і даними минулих років;

2) періодичний  перегляд граничної суми кредиту,  виходячи з реального фінансового  становища клієнтів;

3) якщо виникають  проблеми з одержання грошей, то необхідно вимагати заставу на суму, не меншу, ніж сума на рахунку дебітора;

4) використання  арбітражних судів для стягнення  боргів при наявності порук чи гарантій;

5) продаж рахунків  дебіторів факторинговій компанії  чи банку, що надає факторингові послуги, якщо це вигідно;

6) при продажу  великої товарної партії негайне  виставлення рахунку покупцю;

7) використання  циклічної виписки рахунків для  підтримання одноманітності операцій;

8) відправлення  поштою рахунків покупцям за  декілька днів до настання терміну платежу;

9) страхування  кредитів для захисту від значних  збитків за безнадійними боргами; '

10)    обминання дебіторів з високим  ризиком, наприклад, якщо покупці належать до країни чи галузі, що переживають істотні фінансові труднощі.

Слід приділити значну увагу збуту продукції за готівку. Цьому має сприяти правильна маркетингова політика (пошук нових, більш платоспроможних споживачів продукції, нових ринків, розширення збутової мережі тощо). Треба розробити гнучку систему знижок та кредитування для оптових покупців, вивчити ефективність організації та проведення сезонних розпродаж зі знижками в ціні. Ці всі заходи будуть закладом підвищення виручки, а також прибутку, що, в свою чергу, дозволить підвищити рентабельність капіталу.

Сума дебіторської заборгованості та запасів покриває суму оборотних активів у нормативному значенні. Якщо провести правильну політику по управлінню дебіторською заборгованістю, то необхідну суму можна отримати з неї, а частину дебіторської заборгованості спрямувати на покриття кредиторської. Але для цього потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, оплата по факту відвантаження продукції). Доцільною, в даному випадку, є оплата по факту відвантаження продукції покупцям, а також надання знижок споживачам за умови попередньої оплати (для стимулювання надходження грошових коштів).

Для поповнення власного капіталу треба, перш за все, оцінити вартість його залучення з різних джерел. До того, як звертатись до зовнішніх джерел формування власного капіталу, повинні бути реалізовані всі можливості його формування за рахунок внутрішніх джерел, А основні внутрішні джерела -прибуток та спеціальні фонди.

Але якщо сума власного капіталу із внутрішніх джерел є недостатньою, треба звертатись до зовнішніх джерел залучення. Це вимагає необхідність розробки емісійної політики підприємства. Основною метою цієї політики є залучення на фондовому ринку необхідного обсягу фінансових коштів в мінімально можливі строки і за мінімальну плату.

Процес управління вартістю залученого капіталу за рахунок зовнішніх джерел характеризуються високим рівнем складності і потребує відповідної кваліфікації виконавців.

Не слід також  нехтувати позиковим капіталом. В розвинутих країнах за питомою вагою у складі залучених джерел фінансування значне місце займають саме банківські кредити та кредиторська заборгованість, в тому числі комерційний і товарний кредити. Необхідність кредиту як джерела поповнення фінансових ресурсів даното підприємства визначається характером кругообігу основних і оборотних активів. Як джерело фінансування, позиковий капітал теж має свої особливості:

1) відносна  простота формування базових  показників оцінки вартості. Це вартість обслуговування боргу в формі процентів за кредит;

2) виплати  по обслуговуванню боргу відносяться на собівартість, що зменшує розмір оподатковуваної бази підприємства, тобто розмір вартості позикового капіталу зменшується на ставку податку на прибуток;

3) вартість  залучення позикового капіталу  має високу ступінь зв'язку з рівнем кредитоздатності підприємства, оціненого кредитором. Чим вище кредитоздатність підприємства по оцінці кредитора, тим нижче вартість залученого позикового капіталу;

 4) залучення позикового капіталу пов'язано із зворотним грошовим потоком по обслуговуванню боргу та по погашенню зобов'язань по основній сумі боргу.

Вартість  внутрішньої кредиторської заборгованості при визначенні вартості капіталу враховується по нульовій ставці, тому що це, фактично, безплатне фінансування підприємства. Але не можна збільшувати суму капіталу за рахунок цього джерела, бо якщо кошти затримуються на тривалий час в обігу і своєчасно не повертаються, це може стати причиною простроченої кредиторської заборгованості, що в кінці призведе до сплати штрафів, санкцій та погіршення фінансового стану.

Щодо позикового капіталу, то у ВАТ Чернігівська макаронна фабрика при існуючій структурі коштів і низькій рентабельності активів у порівнянні з процентними ставками за кредит є дуже незначні можливості по його залученню. Треба в першу чергу вирішувати збутові проблеми і підвищувати кредитоздатність підприємства.

 

3.2. Шляхи вдосконалення маркетингової діяльності ВАТ Чернігівська макаронна фабрика

 

У наш час Україна прямує до європейського стилю господарювання, включаючи в апарат керування службу маркетингу. Але на жаль, саме на маркетингу виробники вирішують заощадити. Це пояснюється тим, що українські виробники більше покладаються на власні сили та все ще недостатньо орієнтовані на споживача. Позначається роками сформована психологія дефіцитного ринку, коли який би товар не виробили - усе куплять. Реальна ж картина прямо протилежна - товарів достатньо. Конкуренція зростає, ефективність просування знижується, а могутні зарубіжні виробники добре володіють всіма засобами і методами для завоювання симпатій споживача. Все це практично не залишає шансів на успіх тим, хто вкладає чималі засоби в розробку і виробництво нових товарів без серйозної маркетингової підтримки.

В наш час роль маркетингової  діяльності в підвищенні ефективності функціонування підприємства набуває досить великого значення і на сьогоднішній день ця тема досить актуальна, тому що тільки з гарною обізнаністю ринку товарів, бажаннями споживачів та ефективною рекламою діяльність підприємства має шанс на успіх.

Підприємству потрібно обрати оптимальні шляхи маркетингової стратегії для покращення діяльності ВАТ Чернігівська макаронна фабрика, визначити перспективи розвитку асортименту продукції, створити ефективну рекламну кампанію по просуванню нових впроваджених видів продукції, а також розрахувати економічну ефективність за рахунок впроваджених заходів. В результаті проведених аналізів визначити, як найкраще й ефективніше реалізовувати продукцію даної компанії в умовах конкретного ринку, хто може стати торговельним посередником.

 Для удосконалення збуту продукції і, як результат цього, підвищення ефективності функціонування підприємства планується впровадження інформаційної системи Customer Relation Management - система управління відношеннями із замовником. І як результатом заснування такої системи планується створення позитивного іміджу товариства чи його товарів, що дуже важливо для нього, забезпечення доступності інформації про ВАТ Чернігівська макаронна фабрика і її продукцію для багатьох мільйонів людей, в тому числі і географічно віддалених від України, реалізація всіх можливостей подання інформації про товар. Також, з метою підвищення ефективності підприємства було б найбільш бажаним використання баннерної реклами. Основною метою цієї компанії буде збільшення кількості покупців.

Впровадження всіх цих  заходів, на мою думку, суттєво підвищить економічний стан макаронної фабрики. Завдяки впровадженню ефективної реклами зросте обізнаність споживачів про продукцію, що виготовляє товариство. А при створенні свого сайту в Інтернеті інформація про продукцію буде доступна великій кількості споживачів не лише на території України, а й далеко за її межами, так як Інтернет не має ніяких територіальних та часових обмежень, що і дає змогу безперебійної подачі інформації безпосередньо до користувача.

 

 

    3.2.Планування фінансової діяльності як напрямок антикризового управління підприємством

 

Головна мета фінансового плану ВАТ Чернігівська макаронна фабрика полягала у виявленні невикористаних ресурсів і визначенні суми платежів у бюджет, величина якої відповідала перевищенню доходів підприємства над його витратами. За ринкової економіки значно підвищується матеріальна відповідальність керівника підприємства за його фінансовий стан. Саме тому зросло значення перспективного, поточного та оперативного фінансового планування для забезпечення стійкого фінансового стану та підвищення рентабельності підприємств.

Фінансове планування є необхідним для фінансового  забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої  результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість ВАТ Чернігівська макаронна фабрика. Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників[25].

Сьогодні фінансове  планування вимагає використання нових принципів організації. Його зміст та форми мають бути суттєво змінені у зв'язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтирами.

За адміністративної економіки фінансове планування базувалось на директивних планових показниках виробничого та соціального розвитку підприємства. Нині ця база перестала існувати, оскільки підприємства вже не одержують директивних вказівок "зверху". Державне замовлення, яке збереглося, утратило своє колишнє директивне значення і розглядається підприємством лише як одна з можливих сфер реалізації продукції. Відтак фінансове планування має орієнтуватися на ринкову кон'юнктуру, ураховувати ймовірність настання певних подій і одночасно розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами.

Информация о работе Аналіз структури необоротних і оборотних активів підприємства, їх вплив на фінансову стійкість підприємства