Аналіз структури необоротних і оборотних активів підприємства, їх вплив на фінансову стійкість підприємства

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………….3

1. Оцінка складу майна та його джерел формування………………… ………….

2. Аналіз структури необоротних і оборотних активів підприємства, їх вплив на фінансову стійкість підприємства……………………………...............................

3. Оцінка співвідношення власного і позикового капіталу, основного та оборотного капіталу……………………………………………………………….

4. Вивчення власних  оборотних коштів, потенційного  надлишку або дефіциту грошових  коштів………………………………………………………...............

5. Аналіз ліквідності майна ОП « Атомремонтсервіс»……………………….

6. Оцінка показників  платоспроможності…………………………………….

7. Аналіз фінансової стійкості  підприємства та визначення її  типу………..

8. Аналіз

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………

ДОДАТОК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Невід'ємною частиною ринкового господарства є інститут банкрутства. Він служить могутнім стимулом ефективної роботи підприємницьких структур, гарантуючи одночасно економічні інтереси кредиторів, а також держави як загального регулятора ринку.

У світовій практиці законодавство  про банкрутство споконвічно  розвивалося по двох принципово різних напрямках. Одне з них ґрунтувалося на принципах британської моделі, що розглядала банкрутство як спосіб повернення боргів кредитором, що супроводжувалося ліквідацією боржника-банкрута. Інший початок був закладений в американській моделі. Основна мета законодавства тут полягає в тому, щоб реабілітувати компанію, відновити її платоспроможність.

У діючому законодавстві  України також з’явилася можливість санації підприємства. Основна роль в новому законі відведена керівникам санації або ліквідаторам: саме вони примусово, в рамках закону, зобов’язані вживати заходів з оздоровлення підприємства і задоволення безспірних вимог кредиторів. При цьому Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрав чинності з 1 січня 2000 року, передбачає кілька судових процедур – розпорядження майном боржника, мирову угоду, санацію, відновлення платоспроможності і, як надзвичайний захід, - ліквідацію боржника.

Останнім часом у  країні спостерігається стабільна  тенденція до збільшення кількості  фінансово-неспроможних підприємств. Як наслідок, найбільша кількість  позовних заяв в господарські суди надходить у зв’язку з банкрутствами підприємств. У той же час, банкрутство підприємства і його ліквідація означає не тільки збитки для його акціонерів, кредиторів, виробничих партнерів, споживачів продукції, але і зменшення розмірів податкових надходжень у бюджет,а також  збільшення безробіття, що у свою чергу може служити одним з факторів макроекономічної нестабільності.

Істотним є те, що серед  підприємств, справи про банкрутство  яких знаходяться на розгляді, значна питома вага таких, котрі тимчасово  виявилися в скрутному положенні і за умови проведення їхньої фінансової санації можуть розрахуватися з боргами і продовжити свою фінансово-господарську діяльність. Однак, унаслідок недосконалого законодавства, відсутності необхідного техніко-методичного забезпечення процесів санації, дефіциту кваліфікованого в цих питаннях фінансового менеджменту й інших суб’єктивних і об’єктивних причин, багато які з потенційно життєздатних підприємств, у тому числі тих, котрі відносяться до пріоритетних галузей народного господарства України, стають потенційними банкрутами. У зв’язку з цим, тема даної курсової роботи набуває особливої актуальності в сучасних умовах господарювання.

Метою курсової роботи є  аналіз фінансового стану підприємства та розробка науково-теоретичної моделі санації для даного підприємства.

Об’єктом дослідження курсової роботи є ВАТ Чернігівська макаронна фабрика.

Завданнями курсової роботи є :

• розглянути теоретичні засади менеджменту фінансової санації підприємства;
• зробити аналіз менеджменту фінансової санації ВАТ Чернігівська макаронна фабрика;
• дати оцінку організаційно-економічним характеристикам ВАТ Чернігівська макаронна фабрика;
• розробити шляхи покращення діяльності товариства.

 

 

 

 

 

 

1.Теоретичні  засади менеджменту фінансової  санації підприємства

 

1. Менеджмент фінансової санації підприємства: його сутність і порядок здійснення

 

Одним із засобів подолання  платіжної кризи та запобігання  банкрутству підприємства є фінансова санація.

Термін "санація" походить від латинського "sanare" і перекладається як оздоровлення або видужання. Економічний словник трактує це поняття як систему заходів, що здійснюються для запобігання банкрутством промислових, торгових, банківських монополій.

Санація може відбуватися  способом об'єднання підприємства, яке перебуває на межі банкрутства  з потужнішою компанією; з допомогою випуску нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу; збільшення банківських кредитів і надання урядових субсидій; перетворення короткострокової заборгованості в довгострокову; повної або часткової купівлі державою акцій підприємства, що перебуває на межі банкрутства. Проте, на нашу думку, таке трактування цілей санації та механізму її проведення, перелік санаційних заходів є недостатньо точно окресленим, оскільки запобігання банкрутству ще не означає оздоровлення та повного виходу підприємства з фінансової кризи, а названі заходи, по-перше, не є вичерпними і, по-друге, не розкривають принципових методологічних підходів до вибору тих чи інших форм санації.

Деякі із вітчизняних  авторів (наприклад І. А. Бланк) із санацією ототожнюють лише заходи щодо залучення зовнішньої фінансової допомоги, які спрямовані на запобігання оголошенню підприємства-боржника банкрутом та його ліквідації. З цим не можна погодитись, оскільки невід'ємною складовою частиною процесу оздоровлення будь-якого підприємства є мобілізація внутрішніх фінансових резервів[27].

Відомий фахівець у галузі банкрутства М. І. Тітов у монографії, присвяченій матеріально-правовим та процесуальним аспектам банкрутства, пропонує таке законодавче визначення санації: санація - це оздоровлення неспроможного боржника, надання йому з боку власника майна, кредиторів та інших юридичних і фізичних осіб (у тому числі зарубіжних) фінансової допомоги, спрямованої на підтримку діяльності боржника і запобігання його банкрутству.

Згідно із Законом  України "Про банкрутство" 1992 p., під санацією розуміють задоволення вимог кредиторів та виконання зобов'язань перед бюджетом та іншими державними цільовими фондами. Згідно з таким підходом санація є лише інститутом переведення боргу. З цим теж аж ніяк не можна погодитися.

Новий Закон про банкрутство, ухвалений 1999 року, розрізняє поняття "санація" та "досудова санація". Згідно із Законом "Про відновлення  платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом" санація - це система заходів, що здійснюються в процесі провадження справи про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення його фінансового стану, а також на задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів через кредитування, реструктуризацію боргів і капіталу та (або) зміну організаційної чи виробничої структури суб'єктів підприємницької діяльності. Досудова санація - система заходів для відновлення платоспроможності боржника, які здійснюються власником підприємства-боржника з метою запобігання його ліквідації. Ці заходи стосуються реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових питань і провадяться згідно з чинним законодавством до початку порушення справи про банкрутство[1].

Власне тлумачення поняття "санація" має і Національний банк України. Згідно з версією НБУ  режим фінансової санації - це система  непримусових та примусових заходів, спрямованих  на збільшення протягом визначеного періоду обсягів капіталу до необхідного рівня з метою відновлення ліквідності, платоспроможності та усунення порушень, які спричинили збиткову діяльність комерційного банку, призвели до скрутного фінансового становища, а також для ліквідації інших наслідків цих порушень.

Метою фінансової санації  є покриття поточних збитків та усунення причин їхнього виникнення, поновлення або збереження ліквідності та платоспроможності  підприємств, скорочення всіх видів  заборгованості, поліпшення структури  оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

При організації фінансової санації підприємств розрізняють  три основні функціональні блоки:

1. Розробка плану санації.

2. Проведення санаційного аудиту.

3. Менеджмент санації.

Як правило, розробкою  санаційної концепції (плану), за дорученням власників чи керівництва підприємства займаються консалтингові фірми  у тісному взаємозв’язку із внутрішніми  службами контролінгу (якщо вони є на підприємстві). Якщо санація здійснюється в рамках провадження справи про банкрутство, то план санації за дорученням господарського суду розробляє керуючий санацією. 

Санаційний аудит проводиться  аудиторськими компаніями на замовлення власників підприємства, потенційних санаторів, кредиторів та інших осіб, які можуть взяти участь у фінансуванні санації. Основна його мета полягає в оцінці санаційної спроможності підприємства на основі аналізу фінансового-господарського діяльності та наявної санаційної концепції та плану санації.

Санаційна спроможність - це наявність у підприємства, що знаходиться у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних  та правових можливостей, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації.

Економічними критеріями стійкої санаційної спроможності підприємства є його здатність до забезпечення ліквідності, відновлення прибутковості та одержання конкурентних переваг. Вказані кількісні та якісні величини є тісно взаємопов’язаними між собою.

Вирішальне значення для успішного проведення фінансового оздоровлення підприємства є організація ефективного менеджменту санації.

 Поняття  «менеджмент»  можна  розглядати  з  трьох  сторін:   як   систему економічного управління, як орган управління (апарат  управління),  як  форму підприємницької діяльності.

      Менеджмент (англ. management — управління) узагальнено можна визначити як  систему  економічного  управління  виробництвом,  що  включає  сукупність принципів, методів, форм і прийомів управління[16] .

      З позиції фінансового менеджменту кризовий стан підприємства полягає в його нездатності  здійснювати  фінансове  забезпечення  поточної  виробничої діяльності.

 Сутність менеджменту  санації можна розглядати з  двох точок зору: з інституційної та з функціональної. 

З інституційного боку до менеджменту санації можна віднести всіх фізичних осіб, які уповноважені власниками суб’єкта господарювання чи силою закону провести фінансову  санацію підприємства, тобто здійснювати  фактичне управління підприємством  на період його оздоровлення. Зауважимо, що досить часто на межу банкрутства підприємство доводить саме невміле чи навмисно неправильне управління. Керівництво підприємства, яке привело його до фінансової кризи, як правило, не в змозі ефективно управляти фінансовою санацією. Звідси випливає необхідність заміни керівництва підприємства або передачі повноважень щодо санації третім особам. У Великобританії, наприклад, щорічно з 60 тисяч порушених справ про банкрутство близько 90 відсотків закінчується зміною керівництва. 

З функціонального боку, менеджмент санації - це система антикризового  управління, яка полягає в ефективному  використанні фінансового механізму  з метою запобігання банкрутства  та фінансового оздоровлення підприємства. Функціональні сфери менеджменту санації можна розглядати як окремі фази управлінського циклу, причому в процесі санації підприємства такі цикли перманентно повторюються при досягненні окремих стратегічних чи тактичних цілей. 

     Санаційний  менеджмент включає:

1. Управління  активами:

    а) оборотними;

    б)  необоротними.

2. Управління  капіталом:

    а)  формування фінансової структури  капіталу;

    б)  управління формуванням власних  фінансових ресурсів;

    в)  управління залученням позикових  фінансових ресурсів.

3. Управління  інвестиціями.

4. Управління  грошовими потоками.

5. Управління  фінансовими ризиками та упередження банкрутства [16]

Завдання менеджменту  фінансової санації підприємства схематично зображені на рис.1.1.

                 Завдання менеджменту санації

Сфери                     Оперативна                                                Стратегічна

Цілі                Забезпечення     Управління прибутковістю    Забезпечення

                       ліквідності            та оптимізація використа-   життєдіяльності

                                                         ння наявних ресурсів         підприємства

Об’єкти           Ліквідність            Прибутковість                     Конкуренто-