Звіт з ознайомчої практики у банку ПАТ „Альфа-Банк”

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Февраля 2012 в 19:06, отчет по практике

Краткое описание

Метою даної практики є ознайомлення з організацією фінансової роботи у банківської установі, набуття практичних умінь проведення банківських операцій, ознайомлення з необхідної документацією для здійснення банківських операцій.
Предметом дослідження виступає банківська діяльність.
Об’єктом мого дослідження є: Корпоративне відділення „Харківське” ПАТ „Альфа-Банк”.

Оглавление

Вступ
1. Загальна характеристика банківської установи
2. Порядок проведення розрахункових операцій.
3. Організація депозитних операцій
4. Організація роботи з кредитування клієнтів. Види кредитів
5. Оцінка кредитоспроможності позичальника
6. Порядок надання банківського кредиту
7. Міжнародні кредитно-розрахункові операції
8. Інвестиційна діяльність банку
Висновки та рекомендації
Список літератури

Файлы: 1 файл

Отчет_Байдаченко_3_4.doc

— 318.50 Кб (Скачать)

     Зовнішньоекономічні зв’язки українських суб’єктів  господарювання – клієнтів ПАТ „Альфа-Банк” обслуговуються банком з додержанням режиму міжнародних розрахунків. Вони ведуться за допомогою того, що ПАТ „Альфа-Банк” має кореспондентські відносини з іншими банками, тобто має домовленість про проведення платежів та розрахунків за взаємним дорученням. Для здійснення банківської діяльності у вигляді міжнародних розрахункових операцій ПАТ „Альфа-Банк” має кореспондентські рахунки в банках за межами України.

     Основними формами розрахунків за зовнішньоекономічними  договорами в ПАТ „Альфа-Банк” є документарний акредитив та інкасо. В міжнародній практиці використовуються також вексельна, чекова та інші форми.

     Указом  Президента України від 4 жовтня 1994 року “Про заходи щодо впорядкування  розрахунків за договорами, які укладають  суб’єкти підприємницької діяльності України” встановлено, що розрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), предметом яких є товари (роботи, послуги), здійснюються відповідно до Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, Уніфікованих правил з інкасо цієї палати.

     Якщо  сторони (експортер і імпортер), укладаючи  зовнішньоекономічний контракт, визначають, що платежі за поставлений товар  виконуватимуться за допомогою документарного акредитиву, та в контракті, як правило, зазначається, який банк відкриває  акредитив, через який банк цей акредитив має бути авізований (сповіщений) експортеру, обумовлюється вид акредитива, перелік документів, які повинні бути подані експортером для одержання платежу, та ін.

     Уклавши контракт, експортер готує товар  до відвантаження, про що сповіщає імпортера. Одержавши це повідомлення, покупець (наказодавець) надсилає своєму банку доручення на відкриття акредитива, в якому зазначає всі необхідні умови (на чию користь, на який строк і на яку суму відкривається акредитив, відвантаження якого товару він покриває, які документи мають бути подані, строки їх подання і т. ін.).

     Банк, який відкриває акредитив (банк-емітент), надсилає його бенефіціару (експортеру), як правило, через банк, що обслуговує останнього (авізуючий банк). Одержавши  від емітента акредитив, авізуючий банк перевіряє його дійсність і передає бенефіціару. Бенефіціар, одержавши акредитив, перевіряє його відповідність умовам контракту. За згоди з умовами відкритого на його користь акредитива бенефіціар в обумовлені строки відвантажує товар, подає пакет необхідних комерційних документів у свій банк.

     Банк  експортера після перевірки надсилає їх банку-емітенту з вказівкою на те, як має бути зарахована виручка. Одержавши документи, банк-емітент перевіряє їх, після чого переказує суму платежу банку-експортеру. Останній зараховує виручку на рахунок бенефіціара.

     Залежно від умов розрізняють такі види акредитивів: відзивні і безвідзивні, підтверджені і непідтверджені, переказні (трансферабільні), револьверні (відновлювані), покриті  і непокриті, подільні і неподільні.

     Відзивний акредитив може бути змінений або  анульований банком-емітентом у  будь-який момент без попереднього повідомлення бенефіціара. В міжнародній  торгівлі в основному застосовуються безвідзивні акредитиви, які не можуть бути анульовані чи змінені без згоди усіх зацікавлений сторін. Останні підрозділяються на підтверджені і непідтверджені.

     Підтвердженим акредитивом є акредитив, що має  додаткову гарантію платежу з  боку іншого банку, який не є банком-емітентом. Банк, який підтверджує акредитив, бере на себе обов’язок оплачувати документи, відповідні акредитиву, якщо банк-емітент відмовиться здійснити платіж.

     Переказний (трансферабельний) акредитив передбачає можливість його використання повністю чи частково кількома особами, крім самого бенефіціара, - іншими бенефіціарами.

     Револьверний (відновлюваний) акредитив використовується в розрахунках за постійні кратні поставки, що здійснюються, як правило, за графіком, який фіксується в контракті. Револьверні акредитиви передбачають відновлені суми акредитива в міру його використання.

     Покритий  акредитив – акредитив, при відкритті  якого банк-емітент попередньо подає  в розпорядження виконуючого  банку валютні кошти в сумі акредитива на строк дії своїх  зобов’язань з умовою можливого  використання цих коштів для виплат за акредитивом.

     Подільний акредитив передбачає виплату експортеру певних узгоджених у контракті сум  після кожної часткової поставки.

     Неподільний акредитив передбачає, що вся належна  експортеру сума буде виплачена після  здійснення всіх поставок або після останньої часткової поставки.

     При інкасовій формі розрахунків  експортер доручає банку одержати від імпортера суму платежу при  поданні товаророзпорядних документів.

     Розрахунок  здійснюється таким чином. Після  укладення контракту експортер (довіритель) в установлені строки відвантажує товар, підготовлює комплект документів і подає його при інкасовому дорученні своєму банку.

     Перевіривши відповідність комплекту документів, перелічених в інкасовому дорученні, банк-ремітент надсилає їх разом з дорученням банку-кореспонденту імпортера. Одержавши інкасове доручення і документи, банк імпортера (інкасуючий банк) подає їх імпортеру (платнику).

     Після одержання платежу від імпортера  інкасуючий банк переказує виручку  банку-ремітенту поштою або телеграфом (телексом) відповідно до інструкції клієнта. Одержавши переказ, банк-ремітент зараховує його експортеру. 

 

      8. Інвестиційна діяльність банку 

     Сьогодні, в умовах ринкової економіки, що розвивається, усе більше зростає інтерес до питань інвестиційної діяльності комерційних банків. Успішне становлення цієї сфери діяльності банків поряд зі становленням інфраструктури фондового ринку має величезне значення для долі ринкової економіки в Україні. Від діяльності банків на фондовому ринку виграють не тільки керівництво й акціонери, але також їхні контрагенти й позичальники, жителі й підприємства регіону, де функціонують банки.

     ПАТ „Альфа-Банк” здійснює участь в  інвестиційному процесі за двома  напрямами:

     за  допомогою механізмів фондового  ринку;

     за  допомогою механізмів середнього та довгострокового кредитування.

     ПАТ „Альфа-Банк” в своїй інвестиційній діяльності має тісний контакт з підприємствами. У випадку створення нового підприємства заснування його можливе за допомогою банківського капіталу як в рамках фінансово-промислових груп, так і поза ними. Фінансово-промисловими групами вважаються ті організації та структури, які утворюються шляхом об'єднання промислового і фінансового капіталів. В Україні банкам заборонено виступати в ролі головного підприємства згідно з Законом "Про фінансово-промислові групи".

     Іноді також банк бере участь у санації підприємства: він дає кошти підприємству, натомість одержує його цінні папери. Також можлива і передача державної частки капіталів підприємства в довірче управління банку, замість чого банк зобов'язується інвестувати певну суму коштів у це підприємство.

     Частіше за все ПАТ „Альфа-Банк” бере участь у інвестиційному процесі  за допомогою механізмів середнього та довгострокового кредитування. Довгострокові кредити банку є однією з найпоширеніших форм цієї участі. На відміну від засновницьких операцій, використання банківського кредиту стимулює споживачів інвестицій ефективніше використовувати кошти, щоб забезпечити погашення кредиту та відсотків за його користування.

     Призначенням  довгострокового кредитування є впровадження прямих інвестиційних заходів, реалізації витрат на придбання елементів основного капіталу.

     До  об'єктів довгострокового кредитування відносяться:

     будівництво нових підприємств;

     реконструкція, технічне переозброєння і розширення підприємств;

     організація випуску нової продукції;

     придбання науково-технічної продукції, інтелектуальних  цінностей та інших об'єктів власності;

     здійснення  екологічних заходів.

     Основними джерелами ресурсів для довгострокового  кредитування можуть виступати власні кошти банку, державні кошти, а також залучені банком ресурси.

     У процесі надання довгострокового  кредиту потенційний позичальник, окрім стандартного переліку документів, має подати за узгодженням з банком такі матеріали:

     проектно-кошторисну документацію;

     основні техніко-економічні показники проекту;

     контракт  на будівництво;

     документи на право землекористування;

     позитивне рішення екологічної експертизи;

     план  технічного переозброєння.

     На  основі поданих документів у банку  проводиться оцінка кредитоспроможності позичальника, а також попередня інженерно-економічна експертиза проекту. Спеціалісти банку визначають доцільність надання кредиту та його економічну ефективність. Також вони вирішують проблему потреби у довгостроковому кредитуванні шляхом визначення повної вартості витрат на впровадження заходів за умови, що кредит є єдиним джерелом фінансування проекту, або ж різниці між вартістю цих витрат і власними коштами позичальника, якщо існують інші джерела фінансування проекту.

     Видача  довгострокового кредиту може здійснюватися  одночасно або поетапно (в міру виконання будівельно-монтажних  робіт, придбання товарно-матеріальних цінностей тощо). Відсоткова ставка за кредит обумовлюється з урахуванням  терміну позички, рівня ризику, кредитної історії клієнтів. Загальний термін користування кредитом складається з нормативного часу здійснення витрат і часу, протягом якого цей кредит повертається банку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Також, згідно з чинним законодавством ПАТ „Альфа-Банк” може здійснювати операції з цінними паперами у таких напрямах:

1. Як емітент цінних паперів (випуск акцій, облігацій, ощадних і депозитних сертифікатів, емісія банківських векселів).

2. Як  інвестор (вкладання коштів банків  у цінні папери).

3. Як  посередник, що виконує операції з цінними паперами в інтересах та за дорученням своїх клієнтів (брокерські операції, дилерські, довірчі, реєстраторські, депозитні, розрахунково-клірингові, консультаційні).

     Діяльністю  по випуску цінних паперів визначається виконання торговцями цінних паперів за дорученням від імені та за рахунок емітента обов'язків по організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом. При цьому торговець може брати на себе зобов'язання викупити в емітента нереалізовані цінні папери.

     Обігом цінних паперів називають укладання та виконання угод щодо цінних паперів, яке не пов'язане з їх випуском.

     Торгівля  цінними паперами - це здійснення угод щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінними паперами проти їх поставки новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів (брокерська діяльність), або від свого імені і за свій рахунок з метою перепродажу третім особам (дилерські чи комерційні операції).  

     Іншим видом діяльності ПАТ „Альфа-Банк” на ринку цінних паперів є депозитарна, тобто діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів та обліку прав власності на цінні папери, а також обслуговування угод з цінними паперами.

Информация о работе Звіт з ознайомчої практики у банку ПАТ „Альфа-Банк”