Вплив сучасної світової фінансової кризи на національну фінансову систему Росії

 

Контрольна робота з  фінансових систем зарубіжних країн тему:

«Вплив сучасної світової фінансової кризи на національну  фінансову систему Росії»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

Зміст

 

Вступ………………………………………………………………………………...3

1. Загальна характеристика національної економічної моделі Росії……….…...6

2. Бюджетна система Росії …………………………………………………….....10

3. Податкова система Росії ………………...………………………………...…..14

4. Банківська система  Росії ……………………………………………………...17

5. Фінанси суб’єктів  господарювання Росії …………………………………….20

6. Фінанси домогосподарств  у Росії ……………………………………………23

7. Фондовий ринок Росії ……………………………………………………...….26

8.  Вплив сучасної  фінансової системи на окремі  елементи національної 

фінансової системи Росії ………………………………………………….……..29

9. Заходи уряду   щодо мінімізації наслідків кризи,  відновлення соціально-

економічного зростання  та їх результативність………………………………...31

Висновки…………………………………………………………………………..37

Список використаної літератури………………………………………………...38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 Росія або Російська Федерація  — держава в північній Євразії, федеративна змішана республіка з 83 суб'єктами федерації.  З площею 17 млн. квадратних кілометрів, Росія є найбільшою за територією країною у світі, що охоплює більше однієї восьмої площі Землі, та дев’ятою  за чисельністю країною з населенням 141 мільйон осіб. Вона простягається по всій північній Азії і на 40 % в Європі,  охоплює дев'ять годинних поясів і включає в себе широкий спектр природних умов і рельєфу. [15].

 Росія - одна з п'яти визнаних ядерних держав, що має найбільший запас зброї масового ураження. Ця країна є постійним членом Ради Безпеки ООН, членом G8, G20, Ради Європи, Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, Шанхайської організації співпраці, Євразійського економічного співтовариства, Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Світової організація торгівлі (СОТ), і провідним членом Співдружності Незалежних Держав.

 Для багатьох туристів Росія — це країна горілки, холоду та ведмедів.  Але небагато хто знає, що Росія   займає 11-е місце у світовій економіці за номінальним ВВП або 6 місце за паритетом купівельної спроможності, 5-е — за масштабом військового бюджету. Іще Росію відносять до одного з основних світових постачальників енергоресурсів, адже за запасами нафти ця країна займає 5-е місце, а газу — 1-е місце у світі. На сьогоднішній день Росія — це  промислово розвинена країна з перехідною ринковою економікою.

Об’єкт дослідження - національна  фінансова система Росії

Предмет дослідження - вплив світової фінансової кризи на національну фінансову систему Росії.

Метою дослідження було визначено  аналіз економічної моделі Росії та оцінка впливу світової фінансово-економічної кризи на національну фінансову систему Росії.

 Основні завдання дослідження:

-  охарактеризувати економічну модель Росії;

- визначити особливості податкової, бюджетної та банківської систем Росії;

-  розглянути  особливості фондового ринку Росії;

- проаналізувати вплив світової фінансової кризи на  національну фінансову систему Росії;

-  дослідити заходи уряду та представників приватного сектору економіки щодо мінімізації наслідків кризи та відновлення соціально-економічного зростання в Росії;

- здійснити аналіз  результативності заходів уряду  та  спрогнозувати тенденції розвитку національної фінансової системи Росії.

 Інформаційною основою дослідження послужили дослідження Бершадської Т., Мішустіна М.В.,  Перекрьостова Л.В., Романенко Н.М., Симонович А.С.;  різні міжнародні та російські статистичні довідники, а також бази даних мережі Інтернет.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.  Загальна  характеристика національної економічної  моделі  Росії

 

Росія — країна, яка  володіє найбільшими у світі запасами мінеральних та енергетичних ресурсів і є лідером з експорту природного газу і видобутку нафти в усьому світі. Крім того, Росія володіє найбільшими у світі лісовими резервами, а її озера містять близько чверті запасів прісної води у світі.[15]

За величиною  економіки Росія  країна є 16-ою   у світі. У період з 2001 по 2008 рік річний приріст ВВП становив 5,1-8,1 %, але за часів економічної кризи 2008-2009 років він знизився до 5,2%, однак вже в кінці 2009 року приріст ВВП становив 7,9%.  Інфляція в країні в середньому становить 4,3-4,5 % на рік. Середнє безробіття в РФ в 2011 році склало 6,6% економічно активного населення країни;  в 2011 році в РФ в середньому було 5,02 мільйона безробітних; чисельність економічно активного населення РФ у віці 15-72 років в 2011 році склала 75,7 мільйона осіб [6].

У 2010-2011 роках  Росія,  в цілому, переборола важку фінансово-економічну ситуацію і  в країні  почався процес поступового економічного зростання.  Займаючи 1-ше місце у світі за розмірами території й 9-ме за  чисельністю  населення, Російська Федерація продовжують входити у десятку країн-лідерів за сукупним обсягом  ВВП  (в 2011 р., за оцінками  Росстату ― 2,376  млрд. дол. США), займає 53 місце ― за обсягом ВВП на душу населення (16,7 тис. дол. США) і сукупним обсягом імпорту й експорту (713,9 млрд. дол. США) [14].

Росія — індустріально-аграрна  країна.  ПЕК Росії орієнтований на використання власних запасів нафти (за її видобутком країна поступається тільки Саудівській Аравії та США), газу (перші місця у світі, як за запасами — 35%, так і за видобутком) та дешевого вугілля.

В енергетиці переважають  ТЕС, 19% електроенергії виробляють ГЕС, 15% — АЕС, майже 5% — нетрадиційні виробники електроенергії (Кислогубська припливна, Паужетська геотермальна станції, вітрові, сонячні, біоенергетичні установки) [1, с.123].

На власній сировинній базі розвивається чорна металургія. В Росії сформувалися металургійні бази: Уральська (на власній руді та привізному вугіллі з Кузбасу та Казахстану), Центральна (залізній руді КМА та вугіллі Печорського басейну) і Сибірська, що розвивається на власних ресурсах. Кольорова металургія розміщена на Уралі (мідна та алюмінієва), Кольському півострові (нікелево-кобальтова, алюмінієва), Північному Кавказі (свинцево-цинкова), у Східному Сибіру та на Далекому Сході (свинцево-цинкова, нікелево-кобальтова, олов'яна, титаномагнієва, алюмінієва) і має світове значення. 80% вироблених алюмінію, міді, нікелю, цинку, свинцю та олова експортується.

Хімічна промисловість Росії спеціалізується як на виробництві продукції основної хімії (мінеральні добрива, кислоти, лаки, фарби), так і на виробництві полімерних матеріалів (синтетичний каучук, пластмаси, хімічні та штучні волокна, гумовотехнічні вироби). Основні райони її розвитку збігаються із розміщенням металургії — Центральна Росія, Поволжя, Урал, Західний Сибір. Нафтохімічна промисловість концентрується у Поволжі, Центрі, Південному Заході Сибіру.

Провідною галуззю промисловості  є багатогалузеве машинобудування. Важке машинобудування тяжіє до металургійних баз, транспортне (виробництво локомотивів, вагонів) зосереджене в Центральній Росії, на Уралі та Північному Кавказі. Центрами суднобудування є Санкт-Петербург, Астрахань, Мурманськ, Владивосток (морські судна) та Нижній Новгород, Волгоград, Тобольськ (річкові судна). Автомобілебудування в основному розміщене в Поволжі: вантажні автомобілі виробляють у Набережних Човнах, Нижньому Новгороді та Ульяновську, легкові — у Тольяті, Нижньому Новгороді. Сільськогосподарське машинобудування орієнтується на споживача (зернові, льоно- та картоплезбиральні комбайни), а тракторне — на споживача та металургійні бази. Електротехнічна, радіотехнічна, електронна промисловість, приладобудування, виробництво ЕОМ, робототехніки, тощо концентруються в районах із розвинутим науковим потенціалом (Центральна Росія, Урал, південь Західного Сибіру). Там же розміщуються центри розвинутої авіаційної та ракетно-космічної промисловості

У країні, близько 45% площі  якої займають ліси, добре розвинута лісова промисловість. Вона представлена всіма стадіями переробки деревини: заготівля, деревообробка, лісохімія, целюлозно-паперова промисловість (північ і Центр європейської частини, Сибір, Далекий Схід). Легка промисловість, зокрема текстильна, є однією з найстаріших галузей господарства. Підприємства галузі зосереджені, в основному, у Центральній Росії, а другий район формується в Сибіру. Обидва використовують майже повністю привізну сировину. Харчова промисловість належить до переробних галузей АПК Росії. Основні райони концентрації галузі цілком збігаються з ареалами найбільш інтенсивного розвитку сільського господарства [1, с.124].

Окремі галузі харчової промисловості орієнтуються на сировину (цукрова, олійна), споживача (хлібопекарська, кондитерська тощо) або на обидва чинники одночасно (м'ясна, борошномельна та ін.).

Сільське господарство. Провідною галуззю землеробства Росії є вирощування зернових культур. Під пшеницею, житом, ячменем, вівсом, кукурудзою та іншими культурами зайнято 2/3 посівних площ. Головні зернові райони — Подоння, Прикубанська низовина і рівнини Північного Кавказу, Поволжя, Південний Урал, південь Західного Сибіру. Рис вирощують на поливних землях на Північному Кавказі, у Нижньому Поволжі, Приморському краї.

Основні види технічних  культур — цукрові буряки, соняшник, льон і соя. Головні райони вирощування цукрових буряків — Центральночорноземний та Північнокавказький; у тих же районах і на Поволжі зосереджені найбільші посіви соняшнику, а в Північно-Західному, Центральному, Волго-В'ятському районах — посіви льону. У Приморському краї вирощують сою. Картоплю вирощують, в основному, у Центральному, Волго-В'ятському та Уральському районах. Повсюдно розвивається овочівництво, особливо поблизу великих міст. Значні площі зайняті під баштанними культурами у Поволжі та на Північному Кавказі [1, с.124].

Тваринництво — провідна галузь сільського господарства. За розведенням  великої рогатої худоби виділяються  Поволжя, Центр, Західний Сибір, Урал, Північний  Кавказ. У районах вирощування  картоплі розвинуте свинарство, на Північному Кавказі, у Поволжі й Східному Сибіру — вівчарство. Північ Росії — головний район розведення північних оленів

Проте продукції сільського господарства не вистачає, тому Росія  змушена імпортувати значну кількість  зерна, м'яса, овочів, фруктів, цукру, олії.

Розподіл ВВП  Росії станом на 2011 р. наведено на рисунку 1.

Рис. 1. Розподіл ВВП Росії станом на 2011 р. [13]

 

Хоча і Росія прагне до ринкової економіку, її економіку експерти називають експортною, тому що ця країна в основному орієнтується на зовнішні ринки.  Економіка Росії зберігає значну залежність від цін на  енергоресурси. Для розвинутих країн Росія виступає як постачальник сировини, а для країн, що розвиваються, — як постачальник промислових товарів і як великий експортер зброї.

Основні статті  експорту: нафта, газ, кам'яне вугілля, апатити, ліс, дошки, алюміній, устаткування для текстильної, целюлозно-паперової та деревообробної промисловості, легкові автомобілі, металорізальні верстати, парові котли, доменне та сталеплавильне устаткування, екскаватори, устаткування для хімічної промисловості, годинники.

Основні статті імпорту: ліки, техніка й автомобілі, виробниче  устаткування, одяг, харчові продукти, транспортне устаткування.

 

 

 

 

2. Бюджетна система Росії

 

 Бюджетна система  РФ ― сукупність бюджетів всіх рівнів і державних позабюджетних фондів, заснована на економічних відносинах і державному устрої РФ, регульована нормами права. Вона складається з бюджетів трьох рівнів:

  - І рівень ― федеральний бюджет і бюджети державних позабюджетних фондів;

  - ІІ рівень ― бюджети суб'єктів РФ і бюджети територіальних державних позабюджетних фондів;

  - ІІІ рівень  ― місцеві бюджети [5, с.16].

  Крім перерахованих  вище видів бюджетів існує  ще консолідований бюджет, що являє собою звід бюджетів всіх рівнів на відповідній території. Наприклад, консолідований бюджет РФ включає в себе  федеральний бюджет плюс бюджети суб'єктів Російської Федерації.

 Основним методологічним  документом, на основі якого складаються й виконуються бюджети, є бюджетна класифікація.  Бюджетна класифікація ― це угруповання доходів і витрат бюджетів всіх рівнів, а також джерел покриття дефіциту цих бюджетів із присвоєнням об'єктам класифікації групувальних кодів. Така класифікація є єдиною для бюджетів всіх рівнів і затверджується федеральним законом.

Держбюджет РФ складається  із чотирьох блоків: «доходи», «витрати», «фінансування бюджету» й «державний борг».

Доходи бюджету ― це кошти, що надходять у безоплатному й безповоротному порядку відповідно до  законодавства РФ у розпорядження органів державної влади РФ, суб'єктів РФ і місцевого самоврядування. Доходи діляться на групи, підгрупи, статті й підстатті (чотири рівні). Вони підрозділяються на чотири групи: податкові, неподаткові, безоплатні надходження й доходи цільових бюджетних фондів [5, с.16].