Визначення організації фінансової діяльності підприємства

       Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію створюється у разі наявності затвердженого керівництвом підприємства плану реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою очікуваних витрат під час і після початку реалізації цього плану. Аналогічно до інших видів забезпечень залишки резерву витрат на реструктуризацію та виконання гарантійних зобов’язань можуть використовуватися як джерела прихованого фінансування підприємств.

Виняток із загальних правил, що стосуються забезпечень, становлять кошти цільового фінансування i цільових надходжень, які згідно з П(С)БО також включаються до складу забезпечень наступних витрат і платежів. Залишки цільового фінансування (субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб) можна розглядати як власний капітал. До того ж ці кошти надходять на підприємство ззовні. Що правда, в умовах розвинутого ринку такого роду надходження на підприємствах практично відсутні. Саме тому ми не зупинятимемося на їх характеристиці.

        1.3  Чистий грошовий потік (cash-flow)

 

         Показник Cash-flow почав використовуватися в 50-х роках ХХ століття американськими аналітиками при аналізі цінних паперів та звітності підприємств. Чистий рух грошових коштів у результаті операційної діяльності прийнято позначати як операційний Cash-flow, чистий рух коштів від інвестиційної діяльності — як інвестиційний Cash-flow. Різниця між вхідними та вихідними потоками в рамках фінансової діяльності (у вузькому розумінні) — Cash-flow від фінансової діяльності.

        Чистий Cash-flow (рух грошових коштів) по підприємству за звітний період розраховується як арифметична сума Cash-flow від усіх видів діяльності. Він дорівнюватиме приросту грошових коштів та їх еквівалентів за означений період.

         Основою розрахунку загального Cash-flow є операційний Cash-flow, який характеризує величину чистих грошових потоків, що утворюються в результаті операційної діяльності, тобто частину виручки від реалізації, яка залишається в розпорядженні підприємства в певному періоді після здійснення всіх грошових видатків операційного характеру. Цей показник можна розглядати як критерій оцінки внутрішнього потенціалу фінансування підприємства. Достатній розмір операційного Cash-flow створює сприятливі передумови для залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел.

         Наявність операційного Cash-flow характеризує здатність підприємства:

        а) фінансувати інвестиції за рахунок внутрішніх фінансових джерел;

       б) погашати фінансову заборгованість;

         в) виплачувати дивіденди.

        Структурно-логічна схема виникнення та використання операційного   Cash-flow наведена на рисунку. 1.1

 

 

 

       Рисунок. 1.1- Виникнення та використання операційного Cash-flow

 

        Операційний Cash-flow та загальну суму грошових надходжень у рамках інвестиційної діяльності можна розглядати як внутрішнє джерело фінансування.

         Базу для визначення Cash-flow від операційної діяльності утворюють дані звіту про фінансові результати (про прибутки і збитки) та баланс підприємства. Серед економістів до цього часу немає єдності щодо методології визначення Cash-flow. Класичний спосіб розрахунку операційного Cash-flow полягає в тому, що до чистого прибутку підприємства (після оподаткування) за визначений період додаються амортизаційні відрахування, нараховані у цьому самому періоді, та приріст забезпечень.

         Якщо від «класичного» (брутто) Cash-flow відняти суму нарахованих дивідендів, то одержимо — нетто Cash-flow. Однак при використанні цього підходу до визначення чистого грошового потоку не враховуються зміни у складі поточних активів та пасивів, які також суттєво впливають на величину грошових коштів підприємства.

        Дискусійним є питання віднесення до складу операційного Cash-flow процентів за користування позичками. Хоча за логікою, сплата процентів мала б належати до грошових видатків у рамках фінансової діяльності, згідно з П(С)БО і міжнародними стандартами складання фінансової звітності ця позиція відноситься до операційного Cash-flow. Для спрощення розрахунків у подальшому ми також відноситимемо зазначені грошові нарахування та видатки до операційних.

         На поширення набули два основні методи розрахунку Cash-flow від операційної діяльності, які враховують згадані зміни у складі оборотних активів і поточних зобов’язань і передбачають віднесення процентів за користування позичками до складу операційних витрат:

        Прямий метод, при використанні якого чистий грошовий потік (Cash-flow) від операційної діяльності розраховується як різниця між вхідними та вихідними грошовими потоками, що мають безпосереднє відношення до операційної діяльності підприємства. До вхідних грошових потоків належать: грошові надходження від продажу товарів у звітному періоді; погашення дебіторської заборгованості; інші грошові надходження від операційної діяльності (від реалізації оборотних активів, операційної оренди активів тощо). До вихідних грошових потоків належать грошові видатки на покриття витрат, які включаються у собівартість продукції, адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат у рамках операційної діяльності, а також податки на прибуток та проценти за користування позичками.

       Непрямий метод, вихідною величиною при використанні цього методу

є фінансові результати від  операційної діяльності. Здійснюється зворотний до прямого методу розрахунок: операційні прибутки (збитки) коригуються  на статті доходів (зменшуються) і витрат (збільшуються), які не впливають на обсяг грошових засобів (амортизація, забезпечення наступних витрат і платежів), а також на суму змін в оборотних активах та поточних зобов’язань, що пов’язані з рухом коштів у рамках операційної діяльності та сплатою процентів за користування позичками.

          Якщо операційний Cash-flow скоригувати на позитивний (негативний) Cash-flow від інвестиційної діяльності, то ми отримаємо так званий Free (незалежний) Cash-flow, який характеризує здатність підприємства забезпечити операційну діяльність та планові інвестиції за рахунок внутрішніх фінансових джерел (незалежно від зовнішнього фінансування).  

     Позитивне значення Free Cash-Flow свідчить про наявність надлишку коштів, які можуть бути використані для таких цілей:

       -виплата дивідендів;

       -погашення банківських позичок;

       -викуп власних корпоративних прав.

        Розрахунок Free Cash-flow має значення як при ex-post аналізі,оскільки дає змогу користувачам звітності зробити висновок про потенціал внутрішнього фінансування в попередніх періодах, так і під час ex-ante аналізу, оскільки є базовою величиною для прогнозування вхідних і вихідних грошових потоків, пов’язаних з фінансовою діяльністю. Теперішня вартість очікуваного майбутнього Free Cash-flow може використовуватися як критерій оцінки вартості підприємства в рамках концепції максимізації доходів власників (SVK). У рамках фінансового контролінгу показник Free Cash-flow використовується також як індикатор раннього попередження про можливі проблеми у сфері управління дебіторською заборгованістю та запасами, збутовій сфері тощо. Вважається, що цей показник швидше і виразніше сигналізує про негативний розвиток, ніж показники прибутковості.

         Прямий метод розрахунку використовується, як правило, під час

внутрішнього аналізу  в рамках фінансового контролінгу  для оцінки впливу руху грошових коштів на нинішню та потенційну ліквідність  підприємства. За зовнішнього аналізу визначити чистий рух грошових коштів прямим методом неможливо за браком необхідної інформації, зокрема щодо грошових видатків підприємства на придбання сировини, матеріалів, на утримання персоналу тощо. Саме тому при оцінці кредитоспроможності чи інвестиційної привабливості підприємства використовується непрямий метод розрахунку Cash-flow, за якого використовується інформація, що міститься в офіційній звітності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            2 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

 

         2.1 Розрахунок планової суми амортизаційних відрахувань

 

          Існує декілька методів нарахування амортизаційних відрахувань, наприклад, кумулятивний метод, прямолінійний метод, виробничий метод, метод зменшення остаточної вартості, метод прискореного зменшення остаточної вартості, податковий метод та ін.. В курсовій роботі планова сума амортизаційних відрахувань нараховується податковим методом.

          Планова сума амортизаційних відрахувань розраховується виходячи з норм амортизації і середньорічної балансової вартості основних засобів (по групах основних засобів) по формулі:

 

 

_,                   (2.1)

 

          де - середньорічна балансова вартість основних засобів, тис. грн;

          - вартість основних засобів на початок планового року, тис. грн;

          - вартість основних засобів, що вводяться в плановому році, грн;

         М - число місяців функціонування основних засобів, що вводяться в плановому році (починаючи з 1-го числа місяця, що випливає за терміном введення об'єкта);

         - вартість основних засобів, що вибувають у плановому році, тис. грн;

             М₁ - число місяців функціонування основних засобів, що вибувають у плановому році (починаючи з 1-го числа місяця, що випливає за терміном вибуття об'єкта).

 

 

         Балансова вартість групи основних засобів на початок планового року розраховується по формулі:

 

,                                 (2.2)

 

          де - балансова вартість групи на початок ІV кварталу, що передує плановому року,тис. грн;

         - сума витрат, понесених на придбання основних засобів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій і інших поліпшень основних засобів протягом ІV кварталу, що передує плановому року, тис. грн;

         - вартість виведених з експлуатації основних засобів протягом ІV кварталу, що передує плановому року, тис. грн.;

          А - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих в ІV кварталі, що передує плановому року, тис. грн.

 

,

 

         Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних засобів у наступному розмірі (у розрахунку на календарний рік):

         група 1   -   2 %;

         група 2   -   10 %;

         група 3   -   6 %;

         група 4   -   15 %.

        Розрахуємо суму амортизаційних відрахувань з урахуванням норми амортизації :

 

                           201408*0,02=4028,16тис.грн.,

 

        Амортизація відрахувань за рік=(17-0)/19)=0,89.

       Результати розрахунків зведемо до таблиці 2.1.

 

        Висновок: Після розрахунку суми амортизаційних відрахувань отримали наступні результати: амортизаційна сума відрахувань становить 32004,78 тис. грн., із них амортизаційні відрахування на будинки, споруди, передавальні пристрої становлять 4028,16 тис. грн.; амортизація автомобільного транспорту та вузлів до нього становить 13351,72 тис. грн.; амортизація інших основних фондів склала 14622,84 тис. грн.; відрахування на обчислювальну техніку та програмне забезпечення для неї склали 1,173тис. грн. та амортизаційні відчислення нематеріальних активів склали 0,89 тис.грн.

 

         2.2 Розрахунок планової суми прибутку

 

          Планування прибутку починається  з розрахунку планової суми  собівартості, що виконується розрахунково-аналітичним  методом. Для цього усі витрати,  що входять у собівартість, підрозділяються  на наступні групи: фонд оплати  праці; нарахування на фонд  оплати праці; відрахування на  ремонт основних засобів; умовно-постійні  витрати без амортизаційних відрахувань  і відрахувань на ремонт основних  засобів; перемінні витрати без  витрат на оплату праці і  нарахування на них. Умовно-постійні  витрати плануються по їхній  сумі. Перемінні витрати плануються  в даній роботі у відсотках  до суми виручки і складають  29%.

       Плановий фонд оплати праці визначається добутком середньоспискової

чисельності працівників  на їхню середню зарплату.

      Нарахування на заробітну плату визначаються по діючим нормативам у   відсотках до заробітної плати і містять у собі:

       -збір на обов'язкове державне пенсійне страхування 33,2 відсотка;

       -збір на обов'язкове соціальне страхування 1,5 відсотка;

        -збір на соціальне страхування на випадок безробіття 1,3 відсотка;

       -збір на соціальне страхування від нещасних випадків 1 відсоток (в залежності від виду діяльності).

        При розрахунку планової суми прибутку враховується, що господарюючий суб'єкт здає в оренду складське приміщення терміном на 1 рік.