Оподаткуавння фінансово-кредитних установ

                                                         Зміст

Вступ…………………………………………………………………………........3

Розділ 1. Теоретичні основи оподаткування фінансово кредитних  установ

1.1 Податки та збори,  що сплачуються фінансово-кредитними  установами ..6  1.2 Оподаткування фінансово-кредитних установ в Україні ………………...10

1.3 Нормативно-правове забезпечення, щодо оподаткування фінансово-кредитних установ …………………………………………………………..…..13

1.4 Значення податкового  обліку в банківських установах  ……….…………17

Розділ 2. Аналіз стану фінансово - кредитної установи.

2.1 Організаційно - технічна характеристика ПАБ «Фінанси і кредит»…..25

2.2 Стан фінансово-кредитної установи за останні 2 роки…………………..30

Розділ 3. Напрями вдосконалення оподаткування фінансово кредитних установ

3.1 Проблеми  і недоліки оподаткування   фінансово-кредитних установ…..37

3.2 Шляхи поліпшення оподаткування діяльності фінансово-кредитних  установ…………………………………………………………………………..42

Висновок………………………………………………………………………….45

Додатки…………………………………………………………………………...47

Список  використаних джерел………………………………………………….49

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

  

Податкова система виникла  і розвивається разом з державою. Податки є необхідною ланкою економічних  відносин у суспільстві і, найчастіше, основною формою доходів держави. Податковий механізм використовується для економічного впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на стан науково-технічного прогресу.

Фінансово-кредитна система - одна з найважливіших і невід’ємних  структур ринкової економіки. Розвиток фінансових установ, товарного виробництва  і обороту історично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому  фінансові інститути, проводячи  грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками  у перерозподілі капіталів, істотно  підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.

Сьогодні, в умовах розвинутих ринків, структура фінансово-кредитної  системи різко ускладнюється. З’явились  нові види фінансових установ, нові кредитні інструменти і методи обслуговування клієнтів.

Актуальність питань оподатковування  фінансово-кредитних підприємств не викликає сумніву. Ця тема логічно вписується в загальноукраїнську дискусію про проблеми удосконалювання податкової політики в Україні, формування національної податкової системи. Не випадково в спеціальній літературі останніх років простежується чітка ідея: податкова реформа в Україні без опори на фінансові та банківські установи  не можлива, як і інтеграція країни у світове господарство.

Актуальність питань реформування національної фінансово-кредитної  системи, її інтеграції у світове банківське співтовариство обумовлена переходом України до принципово нових економічних відносин. Формування ринкових відносин і розвиток адекватних мір державного регулювання торкається не окремих сторін фінансової діяльності економічних агентів, а весь комплекс фінансово-кредитних відносин у національному господарстві. У цих умовах необхідно послідовно реформувати банківську систему країни, забезпечуючи ефективну роботу її окремих елементів.

В даній курсовій роботі розглядаються питання сутності податків, особливостям їх формування і використання в умовах трансформації  економіки України (на прикладі ПАТ Банк “Фінанси та кредит”), досліджуються актуальні проблеми, які пов’язані з оподаткуванням фінансово-кредитних установ. Обґрунтовано напрямки вдосконалення використання та встановлення податкової системи.

Об’єктом  оподаткування  фінансово-кредитних установ виступає прибуток, що отримується в результаті основної діяльності банків.

Банки України, як платники податку на прибуток, ведуть окремий  від фінансового  податковий облік  валових доходів  і валових  витрат. Об'єктом оподаткування  згідно з Законом є прибуток, визначений шляхом зменшення скоригованого  валового доходу звітного періоду на суму валових витрат банку і суму амортизаційних відрахувань.

 За даними фінансового  обліку визначається економічний  прибуток банку (різниця між  даними за рахунками шостого  класу «Доходи» і сьомого класу  «Витрати»). Порядок фінансового  обліку доходів і витрат банку  базується на принципах нарахування,  відповідності та обережності.  джерелом фінансування капітальних  вкладень у розширене відтворення. 

    Система оподаткування  є одним із основних важелів  впливу на функціонування комерційних  банків, яка, крім своєї звичайної  фіскальної функції, а саме  поповнення бюджету держави, має  спрямовувати їх діяльність у  русло суспільних інтересів. Разом  із тим формування ефективної  системи оподаткування фінансово-кредитних установ є дуже складним завданням. Недосконалість нормативно-законодавчої бази призводить до недостатнього оподаткування одних банківських операцій та надмірного оподаткування інших. Цей фактор не дає можливості стабільного розвитку банківського бізнесу та реального сектору економіки України. Це, зокрема, пояснюється особливою значущістю банківської системи для сучасної  економіки, специфікою основного виду банківської продукції – фінансових послуг.

        Об’єктом  курсової роботи є: публічне  акціонерне товариство Банк “Фінанси та кредит” .

    Предметом є:  система оподаткування фінансово-кредитних установ.

    Метою моєї  курсової роботи є: розкрити механізм оподаткування фінансово-кредитних установ в Україні, визначити значення та вплив системи оподаткування на  ефективність їх діяльності, знайти переваги та недоліки.

    Задачами курсової  роботи є:

• визначити суть системи оподаткування фінансово-кредитних установ;
• встановити значення проведення оподаткування прибутку, як одного з основних джерел поповнення державного бюджету;
• охарактеризувати нормативно - правове забезпечення оподаткування прибутку фінансово-кредитних установ;
• проаналізувати зміни в оподаткуванні за останні роки;
• встановити переваги та недоліки оподаткування фінансово-кредитних установ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні основи оподаткування фінансово-кредитних  установ.

1.1 Податки та збори,  що сплачуються фінансово-кредитними  установами.  

    Податки - це  обов’язкові платежі, утримувані  державою з фізичних та юридичних  осіб в державний та місцевий  бюджет і податковий фонд. В  Україні запроваджені такі податки,  як податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств  і організацій, податок з власників  транспортних засобів, податок  з реклами, комунальний податок  тощо.

    Зборами називають  обов'язкові платежі юридичних  та фізичних осіб за надані  їм послуги або на високорентабельні  та монопольні товари (продукцію). До зборів відносять акцизний  збір, ринковий збір, збір за ордер  на квартиру, курортний збір та  ін.

    Внески  до державних  цільових фондів —  не обов'язкові  відрахування юридичних  та  фізичних осіб на формування  державних  цільових фондів. Внески  сплачують  до пенсійного фонду;  фонду сприяння зайнятості населення:  фонду ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи та соціального захисту  населення; на будівництво, ремонт  і утримання  автомобільних  доріг; на формування державного  інноваційного фонду  тощо.

    Контроль за  дотриманням підприємствами і  громадянами податкового законодавства  здійснює державна податкова  служба, створена при Кабінеті  Міністрів України у складі  Головної державної податкової  адміністрації України та державних  податкових адміністрацій в областях, районах, містах і районах у  містах. Головним завданням державної  податкової адміністрації є забезпечення  дотримання законодавства про  податки, повний облік усіх  платників та інших обов'язкових  платежів у бюджет, здійснення  контролю і досягнення правильності  обчислення та сплати цих платежів.

    Важливого значення  у формуванні інформації про   податки та їх сплату набуває  бухгалтерський облік.

    Бухгалтерський  облік податків, зборів та внесків   банки ведуть на рахунках №  3620 «Кредиторська  заборгованість  за податками та обов'язковими  платежами» та № 3619 «Інша кредиторська  заборгованість за господарською  діяльністю банку». На рахунку  № 3620 «Кредиторська  заборгованість  за податками та обов'язковими  платежами» відкривають такі  аналітичні рахунки за видами  податків:

податок на прибуток;

податок на додану вартість;

акцизний збір;

прибутковий податок;

податок на майно;

податок із власників транспортних засобів.

    До  державних  цільових фондів відносять: пенсійний  фонд; фонд соціального  страхування;  фонд для здійснення заходів   щодо ліквідації наслідків Чорнобильської  катастрофи та соціального захисту   населення; фонд сприяння зайнятості  населення; на будівництво, ремонт  і утримання  автомобільних  доріг; державний  інноваційний  фонд.

    Облік внесків  до пенсійного фонду і  фонду  соціального страхування. Внески  до пенсійного фонду зобов'язані   сплачувати усі підприємства, які   використовують найману працю  (у  тому числі іноземними  інвестиціями), громадяни, які займаються  підприємницькою  діяльністю, заснованою  на особистій  власності та  виключно їхній праці, та адвокати.

    Для підприємств,  закладів і організацій  усіх  форм власності запроваджено  тариф  обов'язкового єдиного соціального внеску 36,6 % фонду оплати праці та інших виплат, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком (за невеликим винятком). Громадські організації пенсіонерів та інвалідів; підприємства і заклади, створені за рахунок коштів цих організацій з метою розв'язання статутних завдань; підприємства. де інваліди складають більше половини від загальної чисельності працюючих, сплачують 5 % фонду оплати праці.

    Збір  з паркування  автотранспорту в спеціально  обладнаних місцях встановлюється  в  межах 3 % мінімальної заробітної  плати  за кожну годину паркування. Збір на паркування автотранспорту, що належить юридичним особам, відноситься на собівартість  банківських послуг.

    Ринковий  збір  утримується з фізичних осіб  у розмірі до 20 % мінімальної заробітної  плати, а з юридичних осіб  —  до 3 % мінімальних заробітних  плат. Порядок віднесення затрат  і кореспонденція рахунків не  відрізняються від двох попередніх  зборів.

    Податок з реклами  сплачується фізичними  та  юридичними особами за встановлення  та розміщення реклами. Граничний  розмір податку не може перевищувати 0,1 % вартості послуг за розміщення  одноразової реклами  та 0,5 % за  розміщення реклами на тривалий  час. Юридичні особи покривають  витрати на податок з реклами  за рахунок собівартості банківських  послуг: Дебет рахунку № 7419 «Сплата  інших податків та обов'язкових  платежів, крім податку на прибуток»;  Кредит рахунку № 3620 «Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами».

    Збір  за право  використання місцевої символіки   утримується з фізичних та  юридичних  осіб, які використовують  місцеву  символіку з комерційною  метою. Граничний розмір збору  з юридичних  осіб не може  перевищувати 0,1 % вартості виробленої  продукції (робіт, послуг) з   використанням місцевої символіки,  а з фізичних осіб — 5 мінімальних   заробітних плат. Витрати на збір  юридичні особи відносять на  собівартість банківських послуг.

    Збір  за право  кінозйомок і телезйомок не  може перевищувати фактичних  витрат на проведення зазначених  заходів. Витрати  на збір  покриваються за рахунок податку,  що залишається у розпорядженні   банків після сплати обов'язкових   платежів.

    Комунальний податок  стягується з юридичних  осіб, крім бюджетних закладів, організацій,  планово-дотаційних та сільськогосподарських   підприємств. Його граничний розмір  не може перевищувати і 10 % річного  фонду  оплати праці, обчисленого  виходячи з мінімального розміру  заробітної плати. Витрати на  сплату комунального податку  відносять до інших небанківських   витрат бухгалтерською проводкою:  Дебет  рахунку № 7119 «Сплата  інших податків та обов'язкових  платежів, крім податку  на  прибуток»; Кредит рахунку № 3620 «Кредиторська  заборгованість за податками та обов'язковими платежами».

    Збір  за видачу  дозволу на розміщення об'єктів   торгівлі утримують у розмірі   до 20 мінімальних заробітних плат  для  суб'єктів, які постійно  займаються торгівлею, та до  однієї мінімальної  заробітної  плати — за одноразову торгівлю. Збір відносять на витрати   банку.

    Не  пізніше  15 числа місяця, наступного за  звітним кварталом, банки подають   розрахунок внесків до фонду  сприяння зайнятості населення,  про валютні  цінності та  інше майно і доходи, що належать  резиденту України і  знаходяться  за її межами; розрахунок комунального  податку; розрахунок за податком  з продажу імпортних товарів.