Облігації. Вид позикового капіталу для розвитку підприємства

Рис. 1.1. Порядок випуску облігацій підприємства
Якщо прийнято рішення про емісію процентних облігацій, то основними їх параметрами, які потребують узгодження є такі:

-  загальна номінальна вартість;

-  номінальна вартість однієї облігації та їх кількість у випуску;

-  форма випуску;

-  сума випуску за курсом емісії;

-  процентна ставка (%);

-  термін виплати процентів;

-  період розміщення та дата погашення облігацій.

Особливості розміщення облігацій з нульовим купоном будуть охарактеризовані в наступних підрозділах.

Якщо умовами випуску облігацій підприємств передбачено їх публічний обіг, а також у випадку випуску облігацій відкритими акціонерними товариствами, емітент подає реєструвальному органу, для одночасної реєстрації випуску та інформації про емісію цих облігацій, наступні документи:
а) заяву про реєстрацію випуску та інформації про емісію облігацій підприємств;
б) інформацію про емісію облігацій,
в) копію платіжного доручення про сплату державного мита;
г) рішення про випуск облігацій, що оформлено протоколом;
д) зразок бланка сертифікату облігацій, якщо випуск здійснюється в документарній формі;
е) копію договору з торговцем цінними паперами щодо розміщення даного випуску облігацій (якщо емітент користуватиметься його послугами);
є) копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства.

В інформацію про емісію облігацій повинні бути включені ті ж самі відомості, що й при емісії акцій, про що йшлося у розділі 3.

Особливості стосуються лише інформації про параметри облігацій. Дані про емісію облігацій повинні включати в себе:

-  дата і номер рішення (протоколу) про емісію облігацій;

-  найменування органу, який прийняв рішення;

-  загальна номінальна вартість облігацій, що пропонуються до продажу;

-  мета використання фінансових ресурсів, залучених від продажу облігацій та джерела погашення позики і виплати доходу по облігаціях (конкретні обсяги, напрямки використання та джерела погашення);

-  кількість облігацій за типами і категоріями (іменні або на пред'явника, процентні або безпроцентні);

-  форма випуску облігацій (документарна або бездокументарна);

-  перелік засновників товариства, розмір частки кожного із засновників у статутному капіталі;

-  права, що надаються власникам облігацій;

-  номінальна вартість, серії та порядкові номери облігацій;

-  адреси місць, дати початку та припинення продажу, погашення облігацій та виплати доходів по них;

-  умови та термін обігу облігацій;

-  дії, що провадяться у випадку несвоєчасного подання облігацій для погашення;

-  інформація про можливі привілеї власників облігацій;

-  запланований курс продажу облігацій та відомості щодо ринкової вартості облігацій даного емітента, що знаходяться в обігу (окремо - на біржах, позабіржових торговельно-інформаційних системах та позабіржовому ринку);

-  докладний опис відомостей про порядок оплати облігацій із зазначенням найменування банківської установи та номеру розрахункового рахунку, на який має бути внесена оплата за облігації;

-  найменування торговця цінними паперами (якщо емітент користується його послугами);

-  відомості щодо умов договору з торговцем цінними паперами із зазначенням суми винагороди торговця цінними паперами (якщо емітент користується його послугами);

-  по процентним облігаціям - заплановані проценти, метод обчислення, порядок виплати доходів та погашення, здійснення операцій і депонування;

Успішне розміщення облігацій на ринку капіталів визначають такі основні чинники:

-  наявність та характер публічної інформації про емітента;

-  кредитний рейтинг, присвоєний емітенту рейтинговими агенціями (на міжнародному рівні: Moody’s; Standard & Poor’s та інші);

-  оцінки незалежних фінансових аналітиків.

На міжнародних ринках капіталів, ціни на облігації здебільшого формуються за принципом дисконтування майбутнього Сash-flow, тобто майбутні грошові потоки від облігацій (відсотки та основна сума) шляхом дисконтування приводяться до теперішньої вартості. Більш детально див. розд. 9. На основі чого приймаються рішення про доцільність вкладання коштів у даний вид боргових цінних паперів.

Як і за інших форм залучення позичкового капіталу, під час емісії облігацій може бути передбачено кредитне забезпечення.

В економічно розвинених країнах в якості кредитного забезпечення при емісії облігацій здебільшого використовують такі інструменти:

-  застава майна, в тому числі іпотека;

-  гарантії або поручительство;

-  негативні застереження, під якими розуміється договірне зобов’язання емітента не використовувати майно підприємства в якості кредитного забезпечення на користь інших кредиторів.

1.3. Погашення облігацій підприємств.

Порядок обслуговування та погашення облігацій усіх видів визначається при їх випуску.

Погашення облігації - це виплата номінальної вартості облігації та доходу по них у терміни, що передбачені умовами емісії облігацій. Погашення може здійснюватися шляхом фіксованих виплат або на основі застосування методу ануїтетів. В останньому випадку платежі з погашення облігацій здійснюються через певні інтервали часу в однаковому розмірі. Сума платежу включає в себе дохід за облігацією та номінальну вартість, причому з часом частка процентних доходів зменшується, а погашення основної суми боргу збільшується. Досить часто застосовується метод погашення облігацій на основі жеребкування.

Важливою ділянкою роботи фінансового менеджера є визначення порядку погашення облігацій та встановлення відсотків по них. За процентними облігаціями ставка відсотка відображається в купоні до облігації.

Не дивлячись на те що відсотки за облігаціями є фіксованими, у разі суттєвої зміни процентних ставок на ринку, приведення у відповідність доходності за облігаціями з ринковою доходністю може здійснюватися на основі конверсії старих облігацій в облігації нового випуску. Емітент в цьому випадку погашає облігації попередніх випусків і емітує нові, з іншими умовами доходності, які відповідають актуальній ситуації на ринку. В цьому випадку, держателі облігацій самостійно приймають рішення щодо придбання облігацій нової емісії

Поряд із номінальною процентною ставкою велике значення має ефективна ставка відсотка за облігаціями, яка окрім процентної ставки, зафіксованої в купонному листі, враховує позитивну чи негативну різницю між курсом емісії та ціною викупу облігації. Відхилення між вказаними ставками можна спостерігати тоді, коли курс емісії та (або) курс погашення процентних облігацій не дорівнює 100 %. Відхилення буде тим більшим, чим більшою буде різниця між вказаними курсами і чим коротший період обігу цінних паперів (n).

Для емітента, ефективна ставка відсотка характеризує загальний рівень витрат, пов’язаних із залученням коштів. Ці витрати включають в себе окрім номінальної процентної ставки та дисконту, також одноразові накладні витрати.

Після погашення облігацій емітент зобов'язаний, не пізніше ніж через 7 днів, надати до реєструвального органу звіт про наслідки погашення облігацій, у якому обов'язково має бути наступне:

-  дати початку та закінчення погашення облігацій;

-  кількість погашених облігацій (із зазначенням номерів та серій);

-  суму, на яку погашені облігації;

-  проценти та суму доходу, виплачених по облігаціях (для процентних облігацій).

Звіт про наслідки погашення облігацій повинен бути підписаний емітентом, особою, яка за дорученням емітента здійснювала погашення облігацій, та виплату доходу по них (якщо емітент користується його послугами) та аудитором (аудиторською організацією) і засвідчений їх печатками.

Крім звіту, емітент до реєструвального органу подає відповідну заяву, та екземпляр друкованого органу з публікацією інформації про емісію облігацій.

1.4. Облігації з нульовим купоном (Zerobond)

Починаючи з 1981 року на міжнародних ринках капіталів широкого розповсюдження набули облігації з нульовим купоном (Zerobond).

До основних характеристик цих облігацій слід віднести:

-  відсутність поточних процентних платежів;

-  облігації розміщуються з дизажіо (дисконтом);

-  погашення здійснюється за номінальною вартістю.

Відсотки і відсотки на відсотки за облігаціями з нульовим купоном тезавруються і виплачуються при погашенні цінних паперів у складі їх номінальної вартості або у вигляді премії. Номінальна вартість, яка підлягає погашенню залишається фіксованою протягом усього терміну запозичення. Саме тому, випускаючи облігації, фінансові служби повинні правильно розрахувати номінальну вартість з тим, щоб вона враховувала поточну та прогнозну кон’юнктуру фінансового ринку і, з одного боку - мінімізувала вартість залучення капіталу, а з іншого - стимулювала інвесторів вкладати кошти в облігації. Вважається, що кредитоспроможність емітентів облігацій з нульовим купоном повинна бути вищою, ніж тих, які випускають процентні облігації, оскільки інвестори підлягають більшому ризику.

Вкладаючи кошти в ці облігації, інвестор отримує доходи не у вигляді відсотків, а в результаті приросту його капіталу. Недоліком цього виду облігацій для емітента є те, що він бере на себе ризик зміни процентних ставок. В практиці фінансової діяльності підприємств можна зустріти декілька різновидів облігацій із нульовим купоном, зокрема:

Зростаючі облігації або “накопичувачі відсотків”. Розміщення цих облігацій здійснюється за номінальною вартістю (100%), а погашення за курсом, який включає в себе номінальну вартість та нараховані складні відсотки.

Облігації з дисконтом або “справжні облігації з нульовим купоном”. Умовами випуску цих облігацій передбачається їх розміщення за ціною нижчою від номіналу, а погашення за курсом 100%, тобто за номіналом. Дисконт (за операціями з борговими цінними паперами) - різниця між номінальною вартістю облігації та курсом її емісії, якщо курс емісії нижче номінальної вартості. Різниця між курсом емісії, якщо він є меншим за номінал і номінальною вартістю облігацій також позначають як дизажіо.

До основних параметрів, з якими слід визначитися фінансовим службам підприємства під час прийняття рішення щодо емісії облігацій з нульовим купоном слід віднести такі:

-  сукупна номінальна вартість емісії;

-  номінальна вартість однієї облігації та загальна кількість облігацій;

-  форма випуску;

-  сума випуску за курсом емісії;

-  період розміщення та дата погашення облігацій.

У відповідності із вимогами податкового законодавства, збитки від розміщення дисконтних цінних паперів (дизажіо), емітованими платником податку, відносяться до складу його валових витрат у податковий період, протягом якого відбулося погашення (викуп) таких цінних паперів.

У відповідності з вимогами фінансового обліку, суми дисконту та нараховані відсотки списуються на фінансові витрати підприємства-емітента.

Облігації з нульовим купоном можуть куплятися та продаватися на вторинному ринку під час всього періоду їх обігу. При цьому виявляються такі закономірності щодо формування ринкової ціни на них. Якщо процентні ставки на ринку капіталів зростають, то ринковий курс вказаних облігацій падає. Ринкова процентна ставка – це ставка, заснована на сумах, що виплачуються на інвестиційному ринку за борговими цінними паперами (облігаціями, векселями, ощадними сертифікатами) зі схожими параметрами запозичення i ризику.

Завдяки складному механізму реінвестування, за якого не лише капітал, вкладений в облігації, а й майбутні відсотки будуть мати дохідність на рівні меншому, ніж середня ставка доходності на ринку, темпи падіння ринкової ціни на облігації з нульовим купоном будуть непропорційно високими. Навпаки, якщо процентні ставки на ринку знижуються, то ціна відповідних облігацій буде непропорційно зростати. Отже, на відміну від звичайних облігацій, при ціноутворенні на облігації з нульовим купоном проявляється ефект важеля, який підсилює у відношенні вказаних облігацій існуючі на ринку тенденції. Ця обставина має суттєве значення для вкладників (ринкових спекулянтів), які мають за мету реалізувати облігації на ринку під час періоду їх обігу і отримати доходи за рахунок різниці між покупною ціною облігацій та ціною їх реалізації. Оцінюючи ефективність цієї операції, інвестор повинен порівняти дохід у вигляді курсових різниць, який він отримав і можливі доходи у вигляді відсотків від альтернативного вкладення капіталу на ринку.

1.5. Конвертовані облігації.

Одним із способів залучення коштів та збільшення статутного капіталу підприємства є емісія цінних паперів, які згодом можна конвертувати в акції. Конвертовані облігації належать до таких цінних паперів. Конвертовані облігації - це іменні облігації, умовами випуску яких передбачена можливість їх обміну на звичайні акції підприємства. У разі конверсії відбувається трансформація позичкового капіталу у власний. Капіталодавці із статусу кредиторів переходять у статус власників.