Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Марта 2012 в 12:55, курсовая работа
Метою курсової роботи є подальший розвиток теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо формування капіталу підприємством.
Завдання роботи:
– визначити сутність капіталу підприємства;
– проаналізувати існуючу класифікацію капіталу підприємства;
– дослідити особливості формування капіталу ВАТ “Інститут “Харьківбудпроект”;
– розглянути умови оптимізації структури капіталу ВАТ “Інститут “Харьківбудпроект”.
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ОБЛІГАЦІЇ. ВИД ПОЗИКОВОГО КАПІТАЛУ ДЛЯ
РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА. 5
1.1. Види облігацій та їх параметри 5
1.2. Емісія облігацій 8
1.3. Погашення облігацій підприємств 12
1.4. Облігації з нульовим купоном (Zerobond) 14
1.5. Конвертовані облігації. 17
1.6. Варанти 21
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КАПІТА-
ЛУ ВАТ “Інститут “Харьківбудпроект”. 25
2.1.Загальна характеристика підприємства. 25
2.2.Аналіз складу та структури власного капіталу підприємства. 26
2.3.Аналіз складу та структури позикового капіталу підприємства. 29
2.4.Аналіз ефективності використання капіталу ВАТ “Інститут “Харьківбудпроект”. 31
2.5.Складання матричного балансу підприємства. 34
РОЗДІЛ 3. ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМ-
СТВА. 39
ВИСНОВКИ 43
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 45
ДОДАТКИ 46
2
РЕФЕРАТ
Курсова робота містить: 67 сторінок, 3 рисунки, 15 таблиць, 8 джерел, 5 додатків.
Метою курсової роботи є подальший розвиток теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо формування капіталу підприємством.
Завдання роботи:
– визначити сутність капіталу підприємства;
– проаналізувати існуючу класифікацію капіталу підприємства;
– дослідити особливості формування капіталу ВАТ “Інститут “Харьківбудпроект”;
– розглянути умови оптимізації структури капіталу ВАТ “Інститут “Харьківбудпроект”.
Об’єктом дослідження є процеси формування капіталу на ВАТ “Інститут “Харьківбудпроект”.
Предмет дослідження – фінансово-економічні відносини щодо формування оптимальної структури капіталу ВАТ “Інститут “Харьківбудпроект”.
Методи дослідження. У процесі виконання курсової роботи використано методи порівняльного та економіко-статистичного аналізу, системний підхід, методи аналітичного групування, зведення та вибірковий метод, графічні методи.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання практичних рекомендацій сприяє підвищенню ефективності управління формуванням структури капіталу підприємств.
ПІДПРИЄМСТВО, КАПІТАЛ, СТРУКТУРА, ФІНАНСИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, КРИТЕРІЙ, ЛІКВІДНІСТЬ, ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ, ФІНАНСУВАННЯ
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОБЛІГАЦІЇ. ВИД ПОЗИКОВОГО КАПІТАЛУ ДЛЯ
РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА.
1.1. Види облігацій та їх параметри
1.2. Емісія облігацій
1.3. Погашення облігацій підприємств
1.4. Облігації з нульовим купоном (Zerobond)
1.5. Конвертовані облігації.
1.6. Варанти
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КАПІТА-
ЛУ ВАТ “Інститут “Харьківбудпроект”.
2.1.Загальна характеристика підприємства.
2.2.Аналіз складу та структури власного капіталу підприємства. 26
2.3.Аналіз складу та структури позикового капіталу підприємства. 29
2.4.Аналіз ефективності використання капіталу ВАТ “Інститут “Харьківбудпроект”.
2.5.Складання матричного балансу підприємства.
РОЗДІЛ 3. ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМ-
СТВА.
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Облігація – являє собою борговий документ. Як правило, кошти залученні по них потрапляють безпосередньо до емітента і вкладуються в виробництво (за виключенням держаних облігацій). В світовій практиці значна частина позик по облігаціях носить довгостроковий характер і має відносно невеликий процент. «Дешеві» кредити, іноді їх називають. Останнім часом обсяги залучення коштів за допомогою «дешевих кредитів» значно збільшився на світовому ринку. Враховуючи, життєву необхідність українського виробника в достатньо недорогих і довгострокових позиках можна сказати, що загальні тенденції світового ринку цінних паперів, із збільшення долі облігацій на ньому стануть тенденціями і на українському ринку.
Проте зараз ситуація дещо розбалансована, і виною тому багато чинників. Для визначення їх ми розглянемо сутність облігації як боргового паперу, чи є він дійсно «дешевим кредитом», яке місце ринку облігацій на ринку цінних паперів. Для кращого розуміння ситуації в Україні ми пропонуємо розглянути паралельно основні Закони України, що визначають облігацію як цінний папір і регулюють її обіг. Друга необхідна частина аналізу – розгляд видів облігацій і умов їх обігу. Враховуючи, що вид облігації багато в чому визначає її обіг ми розбили класифікацію облігацій на дві частини: перша дається в розрізі найбільш використованих і загальновизнаних існуючих видів облігацій, а друга – врозрізі тих ознак класифікації, які найбільш суттєво впливають на особливості обігу облігації і поєднання яких використовується для моделювання цінних попаперів. Але обсяг курсової роботи не дає змоги більш глиьоко з’ясувати особливості кожного виду, поєднання класифікаційних ознак. Тому деякі різновиди облігацій залишилися без уваги.
РОЗДІЛ 1. ОБЛІГАЦІЇ. ВИД ПОЗИКОВОГО КАПІТАЛУ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА.
1.1. Види облігацій та їх параметри
Облігації підприємства розглядаються як класичний інструмент залучення суб’єктами господарювання позичкового капіталу на довгостроковий період. Випуск облігацій, як правило, розрахований не на якихось конкретних капіталодавців, а на ринок капіталів у цілому.
Облігація - це цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою доходу, порядок визначення якого передбачається умовами випуску.
Облігації можуть випускатися підприємствами усіх передбачених законом форм власності, об'єднаннями підприємств, акціонерними та іншими товариствами і не дають їх власникам права на участь в управлінні. Як правило, облігації емітуються крупними АТ чи ТзОВ, які мають достатній рівень кредитоспроможності та репутації для успішного розміщення цінних паперів на ринку. Облігації можуть випускатися іменними і на пред'явника. Враховуючи те, що строк, на який розміщуються облігації становить здебільшого від 5 до 15 років, для спрощення процедури передачі права власності, більшість підприємств випускають облігації на пред’явника.
Облігації підприємств повинні мати такі реквізити:
- найменування цінного паперу - "облігація",
- фірмове найменування і місцезнаходження емітента облігацій;
- фірмове найменування або ім'я покупця (для іменної облігації);
- номінальну вартість облігації;
- строки погашення, розмір і строки виплати процентів (для процентних облігацій);
- місце і дату випуску, а також серію і номер облігації;
- підпис керівника емітента або іншої уповноваженої на це особи, печатку емітента.
До облігацій, запропонованих для відкритого продажу з наступним вільним обігом (крім безпроцентних облігацій), повинні додаватися купонні листи на виплату процентів. Купонний лист повинен містити такі основні дані: порядковий номер купона; номер облігації, по якій виплачуються проценти; найменування емітента і рік виплати процентів.
Метою емісії облігацій є залучення фінансових ресурсів на довгостроковий період. Облігації усіх видів оплачуються в гривнях, а у випадках, передбачених умовами їх випуску, - в іноземній валюті. Незалежно від виду валюти, якою проведено оплату облігацій, її вартість виражається у гривнях. Кошти від розміщення облігацій підприємств направляються на цілі, визначені при їх випуску, як правило, це реалізація довгострокових інвестиційних проектів.
До основних переваг фінансування на основі емісії облігацій можна віднести такі:
- диверсифікація капіталодавців, зокрема кредиторів;
- залучення коштів здійснюється на довгостроковий період;
- податкові переваги, оскільки відсотки за облігаціями відносяться на зменшення оподаткованого доходу емітента;
- порівняно із акціями, для інвесторів облігації є менш ризиковим об’єктом вкладення коштів.
Серед найбільш суттєвих недоліків цього інструменту фінансування найчастіше наводяться такі:
- порівняно високий рівень накладних витрат, пов’язаних із випуском облігацій;
- ризик сплати завищених відсотків, передбачених умовами випуску облігацій, у разі зменшення ставок на ринку капіталів;
- через значну кількість держателів облігацій та широку географію їх знаходження можуть виникнути складнощі ведення переговорів із капіталодавцями у разі необхідності пролонгації строків погашення.
У разі невиконання чи несвоєчасного виконання емітентом зобов'язання по виплаті доходів по процентних облігаціях чи погашення зазначеної в облігації суми у визначений строк стягнення відповідних сум провадиться примусово судом або господарським судом.
На відміну від акцій, курс емісії облігацій (за виключенням конвертованих облігацій) може співпадати з номіналом, бути вищим чи нижчим за нього. Якщо курс емісії перевищує номінал, то підприємство-емітент отримує дохід у вигляді ажіо (премію), аналогічно до емісійного доходу за корпоративними правами. Курс погашення може співпадати із номіналом або перевищувати його. Доход по облігаціях усіх видів виплачується відповідно до умов їх випуску.
Облігацію слід трактувати як боргове зобов'язання позичальника перед кредитором, за яким передбачаються:
а) періодичні платежі (процентні облігації) або
б) початковий продаж за зниженою ціною та виплата номіналу при настанні строку її погашення (облігації з нульовим купоном);
в)комбіновані облігації (продаються з дисконтом чи премією з нарахуванням відсотків).
Окрім вказаних видів облігацій, підприємства можуть емітувати конвертовані облігації, які можуть обмінюватися на прості акції чи облігації з варантом на право придбання акцій.
Акціонерні товариства можуть випускати облігації на суму не більше 25 процентів від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати усіх випущених акцій.
1.2.Емісія облігацій.
Умови випуску і розміщення облігацій підприємств визначаються законодавчими та нормативними актами, а також статутом емітента. Розміщення облігацій на ринку може здійснюватися або безпосередньо емітентом, або з допомогою фінансового посередника. В європейських країнах звичною є ситуація, коли розміщенням облігацій займаються банківські консорціуми, які викупляють всю емісію в емітента за певну винагороду, яка в середньому складає від 2,5 до 4,0 вартості емісії.
Витрати, пов’язані із залученням коштів на основі емісії облігацій складаються із одноразових накладних витрат та поточних (чи остаточних) виплат доходів за облігаціями.
Одноразові накладні витрати складають в середньому 4-7 % вартості емісії і включають в себе:
- виплату комісійних фінансовому посереднику чи банківському консорціуму;
- витрати на реєстрацію емісії та опублікування інформації про випуск облігацій;
- сплату державного мита у розмірі 0,1 процента загальної номінальної вартості облігацій, що пропонуються для продажу, за реєстрацію інформації про емісію цінних паперів;
- витрати на друкування сертифікатів цінних паперів;
- відшкодування послуг аудиторів;
- інші витрати.
Враховуючи достатньо високий рівень накладних затрат, пов’язаних з емісією облігацій, вважається що вона є доцільною лише за значного обсягу залучення коштів. В західноєвропейських країнах рекомендується вдаватися до цього інструмента залучення коштів починаючи із обсягу емісії в 3 млн. Євро.
Порядок емісії облігацій наведено на рис. 6.1. Рішення про випуск облігацій підприємств приймається емітентом і оформляється протоколом зборів власників чи іншим уповноваженим на те органом. Протокол рішення про випуск облігацій підприємств повинен обов'язково містити: реквізити емітента; відомості про статутний капітал, господарську діяльність і службових осіб; найменування аудиторської фірми; дані про розміщення раніше випущених цінних паперів; мету випуску і вид облігацій (іменні чи на пред'явника); загальну суму емісії, кількість і номінальну вартість облігацій; кількість учасників голосування; порядок випуску облігацій та виплати доходів по них; строки повернення коштів при відмові від випуску облігацій; порядок повідомлення про випуск та розміщення облігацій; порядок оплати облігацій.
ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЗИЧКОВОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
Параметри | Класифікація |
Строковість | короткостроковий позичковий капітал (до 12 місяців) довгостроковий позичковий капітал (понад рік) |
Капіталодавець | банки та інші фінансово-кредитні інститути постачальники та клієнти власники персонал держава |
Умови одержання | згідно з кредитним чи іншим договором за відсутності договору |
Цілі використання | здійснення інвестицій поповнення оборотних активів |
Форми залучення | грошові кошти: — національна валюта; — іноземна валюта; — валютний фіксинг товарна форма |
Забезпечення | забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами) гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації) незабезпечені |
Плата за користування капіталом | виплата процентів: — фіксована процентна ставка; — плаваюча процентна ставка без процентів |
Порядок погашення | одноразовий платіж багаторазові платежі з регресією платежів у заздалегідь визначений термін чи без такого |
Информация о работе Облігації. Вид позикового капіталу для розвитку підприємства