Малий бізнес та підвищення ефективності його функціонування

1)  Розробити та впровадити механізми переходу від відомчої до цілісної загальнодержавної політики розвитку малого підприємництва. Створити систему незалежного моніторингу ефективності й цілісності державної політики у сфері підприємництва та малого підприємництва зокрема:

запровадити контроль та нагляд за обов‘язковістю дотримання органами державної влади і місцевого самоврядування процедур регуляторної політики по суті, а не тільки за їх формальними ознаками;

посилення участі суб‘єктів малого підприємництва в процедурах державних закупівель стимулювання і підтримка експортного потенціалу національного малого підприємництва;

2)  Вдосконалення законодавчого забезпечення державної політики сприяння розвитку малого підприємництва на національному та регіональному рівнях у напрямку забезпечення вимог СОТ та угод з ЄС шляхом внесення змін щодо класифікації середнього та великого бізнесу, які мають повністю відповідати нормам ЄС задля забезпечення рівних умов конкуренції на світових ринках для національних суб‘єктів великого бізнесу. 

3)  Розробка та впровадження оновленої редакції Закону України «Про національну програму розвитку малого підприємництва» в напрямку концентрації заходів програми саме на суб‘єктах малого підприємництва та  оформлення регуляторної політики як окремої державної програми. 

4)  Розробити відповідні зміни до Національної програми розвитку малого підприємництва та передбачити її фінансування  у Державному бюджеті України на відповідний рік на рівні, що має відповідати реальній участі малого підприємництва в формуванні консолідованого бюджету. Ці зміни в Національній програмі розвитку малого підприємництва мають реалізувати інструменти державної політики щодо забезпечення стимулів до самостійної економічної діяльності громадян, а саме:

а) збереження та поширення відносно простих правил та норм ведення підприємницької діяльності у малому підприємництві, включаючи також правила обліку, звітності та контролю/нагляду; 

б)  кардинальне  скорочення адміністративних бар‘єрів та перешкод для ведення підприємницької діяльності у малому бізнесі (на муніципальному рівні у тому числі); 

в) запровадження державних та муніципальних програм навчання підприємництву у випускних класах та старших курсах, програми просвіти та популяризації ідей малого бізнесу; 

г) забезпечення участі малого бізнесу у системі державних закупівель та програми розвитку та підтримки експортної активності малого підприємництва.

5)  Визначення  та закріплення в національному законодавстві поняття «конфлікт інтересів державних службовців» з метою скорочення використання службового становища з корисливою метою та зменшення рівня корупції.

Висновки

Малий бізнес є органічним структурним елементом ринкової економіки. Цей сектор економіки історично і логічно відіграв роль необхідної передумови створення ринкового середовища, він є первинною вихідною формою ринкового господарювання у вигляді дрібнотоварного виробництва. Саме дрібнотоварне підприємництво відіграло структуроутворюючу роль в історії становлення економіки конкуренторинкового типу. Ця специфіка та своєрідне функціональне призначення малого бізнесу набуває особливого значення для країн, які йдуть шляхом відтворення ринкової системи господарювання. 

В курсовій роботі здійснено узагальнення наукових підходів щодо обґрунтування фінансових аспектів розвитку малого підприємництва. За результатами виконаної роботи можна зробити наступні висновки:  

Аналіз сутності малого підприємництва визначається двома обставинами: по-перше, воно об'єктивно існує і розвивається як певна цілісність, сектор економіки (національного, регіонального, місцевого рівнів); по-друге, воно є особливим типом підприємницької діяльності, яка проводиться на власний ризик. Результати аналізу доводять, що існує необхідність розмежування в українській суспільно-економічній практиці понять “бізнес” і “підприємництво” (відповідно – “малий бізнес” і “мале підприємництво”), оскільки неоднозначність тлумачення понять може призвести до варіантності і неоднозначності розуміння їх фахівцями і законодавцями.

Роль малого підприємництва в національній економіці проявляється у тому, що воно є одним із провідних секторів ринкової економіки; формується на засадах дрібнотоварного виробництва; визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику ВВП; здійснює структурну перебудову економіки, швидку окупність витрат, свободу ринкового вибору, забезпечує насичення ринку споживацькими товарами та послугами повсякденного попиту, реалізацію інновацій, додаткові робочі місця; має високу мобільність, раціональні форми управління; формує новий соціальний прошарок підприємців-власників; сприяє послабленню монополізму, розвитку конкуренції. Але, на превеликий жаль, сектор малого підприємництва в Україні не відіграє тієї ролі в національній економіці, як в економічно розвинених країнах, він розвивається не достатньо енергійно для того, щоб забезпечити динамічне нарощування власного потенціалу.

Проведений аналіз практики діяльності суб'єктів малого підприємництва свідчить про те, що багато створених малих підприємств не можуть розпочати діяльність через обмеженість фінансових ресурсів, сировини і матеріалів, виробничих приміщень і обладнання, практичних вмінь і підприємливості. Через невеликі обсяги господарської діяльності деякі малі підприємства не можуть залучати кваліфікованих спеціалістів, наймати здібних працівників з високою оплатою їх праці. Вони мають проблеми виробничого і збутового характеру, труднощі в пошуку інвесторів і отриманні кредитів, формуванні клієнтури.

У результаті дослідження стану, тенденцій і закономірностей розвитку діяльності малих підприємств України виявлено, що на сучасному етапі їх розвитку, хоч і спостерігається стійка тенденція росту, але абсолютні та відносні економічні показники залишаються поки що на низькому рівні. Кількість працюючих на малих підприємст­вах  зростає  непропорційно  зростанню  кількості самих підприємств. Найбільша частка малих підприємств у га­лузях економіки наявна в оптовій та роздрібній торгівлі - 33,5%, найменша - в галузі колективних та особистих послуг – 3,3%.

Порівняння з економі­чно розвиненими країнами приводить до висновку про недостатній розвиток малого підприємни­цтва в Україні, оскільки кількість малих підприємств у 6-10 разів менша за аналогічний показник в економічно та соціально розвинутих країнах світу. Падіння трендів зміни стану реєстрації на протязі 10 років може свідчити про те, що  Україна вже досягла свого потенційного рівня кількості суб‘єктів господарювання. За світовими оцінками не більше 10% населення країни здатне займатися бізнесом (оптимістична оцінка), або  навіть не більше  за  5% (реалістична  оцінка)).

Щодо показників економічної діяльності малих підприємств, то у 2010 рік малими підприємствами реалізовано продукції та надано послуг на суму 714,8 млрд. грн., що проти 2006 р. в 1,5 разу більше. Частка обсягу реалізованої продукції малих підприємств до загального обсягу реалізації також невпинно зростає разом із часткою прибутку, що припадає на малі підприємства.

Виявлено, що для малого підприємця в Україні ставка оподаткування визначена у відсотках до прибутку міжнародними експертами, збільшується на розмір єдиного соціального внеску. І якщо розмір витрат і, відповідно, розмір податку залежить від конкретного виробництва, то розмір єдиного внеску  –  мінімум 33,2% від прибутку. Отже, сумарно фіскальне навантаження для малого бізнесу становить сьогодні 55,5 + 33,2 = 88,7% від прибутку. І вищого фіскального навантаження на бізнес, ніж на підприємця на загальній системі оподаткування і Україні, немає серед 183 країн світу. Загальна система оподаткування в Україні робить сьогодні неможливим ведення малого бізнесу.

Необхідність стимулювання розвитку малого бізнесу при актуалізації згаданих вище негативних явищ потребує досить обережного підходу до реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Для досягнення балансу між державними і підприємницькими інтересами необхідно реалізувати комплекс наступних заходів.

збільшити граничний обсяг виручки від реалізації продукції і послуг;

вирішити питання щодо підвищення ставок та запровадження автоматичного механізму їх корекції;

створити фіскальні стимули для зацікавленості місцевих органів влади в розвитку малого бізнесу; 

зменшити коло платників податку, що дозволить зменшити обсяги мінімізації оподаткування;

посилити відповідальність платників єдиного податку за використання праці найманих працівників без оформлення трудових відносин;

вилучити з переліку податків і зборів (обов’язкових платежів), що заміняються єдиним податком, внесків до Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, із переведенням суб’єктів малого підприємництва на сплату цих внесків на загальних засадах.

Список використаних джерел

1.     Бедринець М.Д. Податки в системі фінансової підтримки розвитку малого підприємництва / М.ДБедринець . // Фінанси України. - 2001.– №9. – С.25-36

2.     Варналій З., Білич В., Хаустов В. Перспективи та пріорітетні напрями інноваційного розвитку малого підприємництва у Києві / З. Варналій, В.Білич, В.Хаустов// Економіст. – 2006 - №3 – С.36-39

3.     Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. – 3-те видання. – К.: Знання, КОО, 2005. – 302с.

4.     Варналій З.С. Правове регулювання малого підприємництва в Україні. - К.: Інститут приватного права і підприємництва АпрНУ. - 1999. - 68с.

5.     Волков І. Великі перешкоди малого бізнесу / І. Волков // Підприємництво — 2002 -№1. – С.23-36

6.     Воротіна Л. Державна підтримка малого бізнесу в системі трансформаційної економіки України / Л. Воротіна //Економічні реформи сьогодні. - 2002. -№28. - С.54-59.

7.     Галан Н.І. Державна підтримка малих і середніх підприємств в Європейському Союзі / Н.І. Галан // Фінанси України. – 2005. - №5.- С. 147-154.

8.     Гнатцов О.Г. Малий бізнес в Україні: від стратегії зростання до стратегії розвитку // Збірник матеріалів конференції „Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні”. – К.: УПСК, 2006. – С.61-65.

9.     Дрига С.Г. Негативні тенденції розвитку малого підприємництва в Україні // Український фонд Підтримки Підприємництва – 2008р. – www.ufpp.kiev.ua

10. Економіка підприємства: підручник (за заг. та наук. ред. Г.О. Швиданенко. - [вид. 4-те, перероб. і доп.]. – К.: КНЕУ, 2009.- 816, [8]с.;

11. Жирило І.В., Мезенцев О.М. Оцінка стану малого підприємництва: регіональний аспект /І.В., Жирило, О.М. Мезенцев // Економіка та підприємництво. – 2007. - №4. – С.83-88.

12. Закон  України  Про  підприємництво  від  12.05.1998р.  №   105  // Відомості Верховної ради України. - 1991. - № 25

13. Закон України Про державну підтримку малого підприємництва від 19.10.2000р. № 2063 // Відомості Верховної ради України - 2001-№ 42.- c. 50.

14. Закон України Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної  конкуренції  у  підприємницькій  діяльності  від 11.01.2001р.  № 1756 // Відомості Верховної Ради України - 2001-№ 12. -c. 64

15. Кириченко О.А., Ваганов К.Г. Стратегія розвитку малого та середнього бізнесу в Україні / О.А. Кириченко, К.Г. Ваганов // Актуальні проблеми економіки. - №1(79). – 2008. - С.103-118.

16. Колесникова Л.А. Малый и средний бизнес: эволюция понятий и проблема определения // Режим доступу : www.ccsocman.edu.ru

17. Кужель О.О. Малий бізнес: стан і тенденції / О.О. Кужель // Фінанси України — 2002. – №6-7.– С.40-50

18. Литвиненко Я. Система оподаткування малого підприємництва як чинник підвищення ефективності його діяльності /Я. Литвиненко // Економіка, фінанси, право. – 2002. - №4. – С. 59-71.

19. Лютий І.О., Романюк М.В. Проблеми та перспективи спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва в Україні / І.О. Лютий, М.В. Романюк // Фінанси України. – 2007 - №6 – с.31-38.

20. Ляпін Д. Новий зміст державної політики розвитку національного малого підприємництва // Матеріали конференції „Барєри і можливості розвитку малого і середнього бізнесу в Україні”. – К 2006. – С.8-15.

21. Малий та середній бізнес в Україні: стан і перспективи розвитку // Матеріали ІІ Загальноукраїнської науково-практичної конференції. – Донецьк: Донецький ін-т ринку та соціальної політики. Бізнес-альянс Донбасу, 2001.

22. Мерзляк А.В., Покатаєва О.В. , Михайлова Г.О. Сучасна парадигма розвитку малого підприємництва України в контексті економічної глобалізації / А.В. Мерзляк, О.В. Покатаєва, Г.О. Михайлова // Економіка та підприємництво, 2007. – № 4 – С.165-169.

23. Миланко О. Перспективи вітчизняного малого бізнесу у контексті вступу України до СОТ / О. Миланко // Юридичний вісник України – 2006. - №6. – С.7-15.

24. Наказ, від 23.02.1998 № 22, «Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій», Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1036.155.0

25. Наказ, Положення  вiд 26.01.2001  № 49/121 «Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації», затверджений наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0121-01&p=1275545193377909

26. Неделько І. Г. Фінансування розвитку сектору малого бізнесу / І. Г.  Неделько // Фінанси України – 2007 - №1 –С. 93-98

27. Офіційний сайт Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва – Режим доступу : www.dkrp.gov.ua