Малий бізнес та підвищення ефективності його функціонування

7

курсова на тему

малий бізнес та підвищення ефективності його функціонування.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….2

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи економічної діяльності

малих підприємств……..……………..….……..…………..……………4

1.1.           Сутність малого підприємництва

та правові аспекти його регулювання в Україні………………….……….….…4

1.2. Роль і місце малого бізнесу в національній економіці..……..…...…………7

РОЗДІЛ 2. Аналіз економічної діяльності

суб`єктів малого підприємництва в Україні………………........12

2.1. Сучасний стан та тенденції розвитку

діяльності малих підприємств в Україні………………………………………...12

2.2. Оподаткування малого бізнесу ……………………………………………....18

РОЗДІЛ 3. Перспективи розвитку малого підприємництва

в Україні та шляхи підвищення його ефективності…..............26

3.1. Реформування системи оподаткування малого бізнесу:

світовий досвід та вітчизняна практика…………............................……..........26

3.2. Основні напрями підвищення економічної ефективності малого підприємництва в Україні …………………………………..........................….…34

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….41

ДОДАТКИ……………………………………………………………………....…45

Вступ

Актуальність теми. Розвиток суспільства переконливо свідчить про переваги ринкової економіки над централізованою. Саме ринкова економіка забезпечує високоефективне використання всіх видів ресурсів, якість і конкурентоспроможність продукції, підвищення суспільного добробуту.

Мале підприємництво як самостійний і не­від'ємний елемент ринкової економіки істотно впливає на структурну перебудо­ву економіки країни, підвищує загальні обсяги виробництва і роздрібного това­рообігу, сприяє раціональному використанню всіх ресурсів, створює сприятливе середовище для розвитку конкуренції й усунення монополізму, забезпечує дієві стимули до інноваційних процесів і високоефективної праці. За рахунок мобіль­ності, гнучкості інноваційного підходу малі підприємства здатні швидко пристосуватися до змін споживчого попиту, знайти свою ринкову нішу, оперативно здійснити виробництво нової продукції малими партіями. Вони мають невисокі експлуатаційні витрати, створюють раціональну структуру організації й управ­ління, здійснюють постійний пошук нетрадиційних рішень і нових способів дій. Саме цим визначається те істотне значення, яке набув малий бізнес у сучасному суспільстві, пояснюється значна та ретельно продумана державна підтримка малого  бізнесу на Заході, і визначає актуальність теми курсової роботи.

Зазначена проблематика перебуває в полі зору таких науковців, як:, Бедринець М.Д., Білика Т.О., Варналія З.С., Воротіної Л.І.,  Кириченка О.А.,   О. Кужель, Мерзляка А.В., Паєнтко Т.В., А. Пасхавер, Пивоварова М.Г., Шелемкова В.О., та ін. Проте, незважаючи на цінність проведених досліджень, окремі аспекти фінансового розвитку малого підприємництва залишились невирішеними. Зокрема, потребують подальшого дослідження аспекти реалізації ме­ханізму фінансової підтримки розвитку суб'єктів малого підприємництва в умо­вах ринкової економіки.

Метою курсової  роботи є дослідження економічної діяльності суб`єктів малого підприємництва та розробка практичних реконмендацій щодо підвищення ефективності діяльності малого бізнесу в Україні.

Мета дослідження обумовлена необхідністю вирішення наступних завдань:

дослідження сутності малого підприємництва та правових аспектів його регулювання;

визначення ролі і місця малого бізнесу в національній економіці;

дослідження особливості організації та функціонування малих підприємств в ринковій економіці;

аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку діяльності малих підприємств в Україні;

визначення особливостей системи оподаткування малих підприємств та напрямів її реформування;

обґрунтування основних напрямів підвищення ефективності малого бізнесу в ринковій економіці в Україні.

Об'єктом дослідження даної роботи є стан розвитку малого підприємництва та ефективність його функціонування в умовах ринкової економіки.

Предметом дослідження є економічна ефективність діяльності малого бізнесу в Україні та шляхи її підвищення.

Інформаційну базу дослідження склали законодавчі та нормативні акти України по даній темі, монографічна література українських та зарубіжних авторів, статті періодичних видань, статистичні збірники та доповіді науково-практичних конференцій. Практична частина роботи виконана на матеріалах Держкомстату України, ДПА України, Концепції державної політики розвитку малого підприємництва в Україні. 

Розділ 1

Теоретичні основи економічної діяльності малих підприємств

1.1 Сутність малого підприємництва

Реформування економіки України, перехід її до динамічного, прогресивного розвитку пов'язаний зі становленням високоефективного соціально орієнтованого ринкового госпо­дарства, заснованого на ініціативі людей до під­приємства. Формування цивілізованого сучасного підприємництва, зокрема малого,  в економічному просторі України є важливим чинником стабільного економічного зростання та досягнення нормаль­ного рівня життєзабезпечення громадян.

Поняття «підприємництво», у якому переплетені економічні, юридичні, політичні, історичні, психологічні відносини, надзвичайно широке і містке. Складалося воно тривалий час, змінюючись під впливом базових і вторинних інститутів, психології людей. Визначенням його сутності займа­лося чимало дослідників, кожен зробив свій вне­сок у формування цього терміна.

Уперше поняття «підприємець» (із фр. епtrерrе-nеur) у науковий обіг увів англійський банкір-економіст Річард Кантільйон (1680-1734), який зро­бив системачичний аналіз підприємництва [34, с. 95]. Він вважав, що підприємництво — це особлива економічна функція, де існує елемент ризику. Кантільйон визначав підприємця як людину, яка за певну ціну купує засоби виробництва, щоб зробити продукцію і продати її з метою одержання прибут­ку, і яка, зазнаючи необхідних витрат, не знає, за якими цінами може бути здійснено реалізацію цієї продукції. Підприємцями він вважав людей з нефіксованими прибутками (ремісників, купців, се­лян та ін.), тобто тих, хто займається економічною діяльністю в умовах нестабільності та непередбаченості цін. Тому основною рисою підприємця Кантільйон вважав готовність до ризику. Він трак­тував малого підприємця  як  фігуру, яка приймає рішення і задовольняє свої інтереси в умовах не­визначеності.

Сучасне підприємництво не можна ото­тожнювати ні з наукою, ні з творчістю — це особлива діяльність, певний стиль поведінки і думок, складовими якого є ініціатива, нетрадиційність, ризик то­що. Головними соціально-економічними елементами підприємництва є іні­ціатива, самостійна діяльність громадян та їх об'єднань, спрямована на одер­жання прибутку і здійснювана на свій ризик і під майнову відповідальність у межах, обумовлених організаційно-правовими формами підприємств. Істот­ним методологічним підходом є визначення підприємництва як важливої ба­гатогранної функції в економіці. А оскільки функція реалізується через діяль­ність, то підприємництво — це діяльність, яка відрізняється від бізнесу прин­ципами і методами. В основі підприємницької діяльності лежать обов'язкові умови і вимоги, серед яких необхідно відзначити вільний вибір напрямків і методів роботи, самостійність у прийнятті рішень, а також відповідальність за прийняті рішення, їхні наслідки та відповідні ризики.

Підприємництво — це один із видів економічної активності людини, пов'язаний з виробництвом і реалізацією благ. Це вільна діяльність, витрата життєвої енергії, розумових, фізичних і творчих сил, яка здійснюється під певним, але не абсолютним, тиском обставин [61, с. 114].

Підприємництво як різновид професійної діяльності виникло в процесі історичного поділу праці, в результаті якого виокремилася група людей, які мають підприємницькі здібності (5—10% всього населення) [52, c. 104].

Поширеним визначенням підприємництва є поняття, зазначене в Законі України «Про підприємництво» [2], а саме: підприємництво — це самостій­на ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку. Відповідно до масштабів діяльності, підприємництво поділять­ся на мале, середнє та велике.

Протягом тривалого періоду розвитку теорії і практики підприємництва сформувалися його характерні ознаки (додаток А):

а) прагнення кожного підприємця під час обміну діяльністю реалізувати свої інтереси незалежно від того, реалізуються при цьому інтереси контрагентів чи ні;

б) прояв особистої чи колективної ініціативи в процесі підготовки і проведення ділової угоди;

в) готовність і вміння йти на ризик заради проведення угоди на вигідних умовах, викорис­тання різних прийомів ділового спілкування для досягнення найбільшої виго­ди;

г) здатність передбачати результати угоди, визначати пріоритети діяльності і підкоряти їм логіку ділового спілкування.

У цілому підприємництво поєднує три компоненти: особисту, економіч­ну та організаційно-управлінську. Особисті риси підприємця, здібності вирізняють його як новаторську особистість, яка має певний тип мислення, що відрізняється від звичайного. Всі елементи організаційно-управлінського механізму підприємництва ґрунтуються на інноваційній, ризиковій основі, перебувають в органічному взаємозв'язку та виявляються в якісно новому ефективному типі ведення господарства, який потребує найбільш прогресив­них методів його організації.

Існують зовнішні і внутрішні причини початку підприємницької діяльності: по-перше, це особливий тип суспільства, який сприяє підприємництву, по-друге, особливий тип людей, які мають схильність до підприємництва.

Аналіз економічної характеристики малого під­приємництва визначають дві обставини: воно об'єктивно існує та розвивається як певна ціліс­ність, сектор економіки (національного, регіональ­ного, місцевого рівнів); воно є особливим типом підприємницької діяльності. Структура економіки за розміром передбачає співіснування підприємств різних розмірів, зокрема й малих, які утворюють відповідну групу. Цю сукупність виробничих осе­редків, невеликих за масштабом, характеризує по­няття «дрібне виробництво». Суспільною формою малої виробничої одиниці в умовах ринкової економіки стає мале підприємництво. Основними економічними рисами його є:

відособленість ( тобто господарювання на свій страх і ризик);

спеціалізація на будь-якому виді діяльності;

реалізація виробничих товарів (послуг) через купівлю-продаж на ринку.

Під час розгляду понять „мале підприємництво”, «малий бізнес», «мале підприємство», як свідчить практика, дуже часто відбувається їх ототожнення. Так, професор В. Карсекін зазначає, що «дійсно, практично повсюдно проходить ототожнення підприємництва з малим бізнесом, широке використання у вітчизняній науці та практиці терміна «мале підприємство» [70, c.40]. Малий бізнес — діяльність будь-яких малих підприємств та окремих громадян (фізичних осіб) із метою одержання прибутку. Практично це означає будь-яка діяльність зазначених суб`єктів господарювання, спрямована на реалізацію власного економічного інтересу. Не обов'язково це має бути особливо ризикова й інноваційна діяльність на засадах повної економічної відповідаль­ності. На думку професора 3. Варналія, саме у цьо­му якісному чиннику й полягає різниця між понят­тями «мале підприємництво» і «малий бізнес». На жаль, ці поняття не розмежовано ні в економічній літературі, ні на практиці [19].

Таким чином, ключовою суперечністю малого бізнесу слід визнати протилежність між об'єктивно високою економічною та соціально-політичною значущістю малого підприємництва що виконує стабілізаційну роль в перехідній економіці та активізує інноваційну діяльність в умовах розвиненої ринкової економіки та між слабкою життєздатністю суб'єктів малого бізнесу, їх особливою вразливістю щодо економічної кон'юнктури (див. додаток Б).

1. 2   Роль і місце малого бізнесу в національній економіці

Світовий досвід і практика господарювання показують, що найважливішою ознакою ринкової економіки є існування і взаємодія багатьох великих, середніх і малих підприємств, їх оптимальне співвідношення. Найбільш динамічним елементом структури народного господарства, що постійно змінюється, є мале підприємництво.

Набутий власний досвід, позитивні результати розвитку малого і середнього підприємництва в країнах, які пройшли етап реформування економічних систем, свідчать про те, що мале підприємництво є одним із засобів усунення диспропорцій на окремих товарних ринках, створення додаткових робочих місць і скорочення безробіття, активізації інноваційних процесів, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами та послугами. А малі підприємства, за певних умов і при підтримці з боку держави — тенденційно інноваційні, гнучкі і витратоефективні, мають підприємницький досвід і достатній професійний рівень.

Мале підприємництво є органічним структурним елементом ринкової економіки. Цей сектор економіки історично і логічно відігравав роль необхідної передумови створення ринкового середовища. Воно було первинною вихідною формою ринкового господарювання у вигляді дрібнотоварного  виробництва.   Саме тому дрібнотоварне  підприємництво відіграло структуроутворюючу   роль   в   історії   становлення   економіки конкурентно-ринкового типу. Ця специфіка та своєрідне функціональне призначення малого підприємництва набуває особливого значення для країн, які йдуть шляхом відтворення ринкової системи господарювання. Здатність малого підприємництва до структуроутворення ринку висуває завдання його відродження та спрямовує у число першочергових заходів реформування економіки України на її перехідному етапі.