Бюджетний контроль та аналіз відхилень

     Для оцінювання підприємства як цілісного  майнового комплексу та для оцінювання фінансових вкладень використовують одну з модифікацій методу ринкової вартості — метод оцінювання за ринковою вартістю корпоративних прав.

     В економічній літературі метод капіталізованої вартості називають також методом прибутковості, або методом майбутнього чистого грошового потоку.

     Після загальної оцінки стану майна  на підприємстві необхідно розрахувати  показники ефективного використання цього майна.

     За  методикою, запропонованою Г.В.Савицькою [23, c. 180], до показників забезпечення стану й ефективності використання основних засобів та їхньої характеристики використовують показники фондомісткості і фондоозброєності.

     Фондомісткість  характеризує забезпеченість підприємства основними засобами і розраховується за формулою: 

,     (1.1) 

     де  Ф_К — балансова вартість основних виробничих засобів;

     В_П — вартість виробленої продукції.

     Фондоозброєність  показує величину основних засобів  на одного працівника і розраховується за наступною формулою: 

     (1.2) 

     де  Ч – середньооблікова чисельність  працівників.

     Для характеристики стану основних фондів, їх динаміки і технічного стану розраховують [23, c. 181]:

• коефіцієнт зносу основних фондів (К_З) — відношення суми зносу основних засобів (З) до первісної вартості основних засобів (Фп):

 

     (1.3) 

     Коефіцієнт  зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Показник зносу основних засобів може визначатись також у відсотках на початок і на кінець звітного періоду і дає змогу оцінити стан основних засобів.

     Найбільш  загальним показником, який характеризує ефективність використання основних засобів, є фондовіддача [23, c. 182]: 

     (1.4) 

     де  Ф_В — фондовіддача основних засобів;

     В_П — вартість виробленої продукції за звітний період;

     Ф_К — балансова вартість основних засобів на кінець періоду.

     Відносним показником ефективності використання основних засобів є рентабельність використання основних засобів. Цей  показник визначається за формулою: 

    (1.5) 

     де  Р_Ф — рентабельність основних засобів;

     П_З — загальний прибуток за звітний період;

     Ф_К — балансова вартість основних засобів на кінець звітного періоду.

     За методикою, запропонованою В.О. Подольською [21, с. 86], показники оцінки ефективності використання основних засобів поділяють на три групи: узагальнюючі; часткові; техніко-експлуатаційні.

     Показники фондовіддачі і рентабельності основних засобів дозволяють оцінити дві  сторони економічної ефективності їх використання — кількісну і якісну. Однак кожен з них може підвищуватися або знижуватися на підприємстві за один і той же проміжок часу. Тому в процесі порівняльної оцінки ефективності використання основних засобів двох і більше підприємств або періодів виникають труднощі, адже окремі підприємства при достатньо високих показниках фондовіддачі мають низькі показники рентабельності і навпаки. Усунути цей недолік дає можливість розрахунок інтегральних показників.

     Рівень  використання основних засобів при здійсненні трудової діяльності визначають як відношення продуктивності праці до середньорічної вартості основних засобів.

     Зміна інтегральних показників ефективності використання основних засобів (першого  або другого) у динаміці визначається за формулами:

     Часткові  показники характеризують економічну ефективність використання окремих груп і елементів основних засобів. До них належать: виручка від реалізації продукції на 1 гривню активної частини основних засобів; рентабельність на 1 гривню активної частини основних засобів; інтегральний показник ефективності використання активної частини основних засобів     [21, с. 89].

     Індекс  інтегрального показника характеризує збільшення або зменшення інтегральної ефективності використання активної частини  основних засобів за звітний рік у порівнянні з попереднім (базовим) періодом. Зіставлення індексів фондовіддачі, рентабельності і інтегральної ефективності використання основних засобів розрахованих до вартості активної частини основних засобів, з індексом узагальнюючих показників дозволить виявити резерви росту фондовіддачі і рентабельності за рахунок кращого використання їх активної частини.

     Техніко-експлуатаційні показники ефективності використання основних засобів застосовуються для виміру ефективності роботи обладнання, механізмів, машин. Для характеристики використання машин і механізмів застосовують наступні показники: використання машин за часом; використання машин за потужністю [21, с. 91].

     Тривалість  використання машин і механізмів за часом називається екстенсивним навантаженням. Показником, який відображає дію екстенсивних факторів, є коефіцієнт екстенсивного навантаження машин і механізмів. Він визначається як відношення фактично відпрацьованого часу машин і механізмів до планового.

     У процесі аналізу використання машин за часом вивчають календарний, плановий (робочий) і корисний фонди часу машин і механізмів за кожним їх видом окремо. Календарний фонд робочого часу – це максимально можливий час роботи обладнання (кількість календарних днів у звітному періоді множиться на 24 години та кількість одиниць обладнання, машин, механізмів). Тоді запланований (робочий) фонд часу роботи машин і механізмів представляє собою календарний час за вирахуванням всіх запланованих втрат і перерв, тобто кількість годин або змін, які повинна відпрацювати машина або механізм протягом звітного періоду згідно із встановленим режимом роботи. Корисний фонд часу машин і механізмів відрізняється від робочого на незаплановані втрати робочого часу як цілоденні, так і внутрішньо змінні, тобто, корисний час менше робочого на суму незапланованих втрат.

     Одним із показників, який характеризує використання машин по часу є коефіцієнт змінності. Його рахують як відношення загальної кількості відпрацьованих машино-змін до кількості машин, які працюють у найбільшій зміні. Підприємства повинні прагнути до підвищення коефіцієнту шляхом впровадження плавних графіків їх праці, оскільки це забезпечує більш ефективне використання машин і механізмів.

     До  показників ефективності також належить коефіцієнт інтенсивного використання машин і обладнання.

     Раніше  названі показники виражаються  в абсолютних величинах і розраховуються як щорічно, так і в динаміці. Найбільш оптимальне і ефективне використання машин і механізмів буде в тому випадку, якщо ці коефіцієнти дорівнюватимуть одиниці або будуть перевищувати це значення.

     Наявність у підприємства оборотних активів, їх склад та структура, швидкість  обороту та ефективність використання досить суттєво впливають на фінансовий стан підприємства, стабільність його становища на фінансовому ринку, а саме: платоспроможність, тобто, можливість погашення у встановлений строк своїх боргових зобов'язань; ліквідність — це вибір можливостей підприємства по сплаті заборгованості; можливості подальшої мобілізації фінансових ресурсів.

     Ефективне використання оборотних активів  відіграє велику роль у забезпеченні нормалізації роботи підприємства, підвищенні рівня рентабельності господарювання та залежить від дії множини факторів.

     Оцінка  ефективності використання оборотних  коштів здійснюється через показники його оборотності. Оскільки критерієм оцінки ефективності використання оборотних активів є фактор часу, то використовуються показники, які відображають:

• по-перше, тривалість обороту в днях або загальний час обороту;
• по-друге, швидкість обороту [21, с. 107].

     Методика  їх визначення наведена у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Методика  аналізу ефективності використання оборотних активів

 

Продовження табл. 1.1 

 

     Отже, тільки на основі системи взаємопов'язаних показників можливо дати комплексну оцінку використання основних засобів та оборотних активів і виявити резерви підвищення їх ефективності.

     Таким чином, у першому розділі курсової роботи розкрито поняття активів  підприємства, які є засобами підприємства у грошовій і матеріальній формі і безпосередньо приймають участь у виробництві. Залежно від характеру участі в операційному процесі і швидкості обороту всі операційні активи підприємства підрозділяються на два основні вигляд — необоротні і оборотні операційні активи.

     Необоротні  активи є сукупністю майнових цінностей підприємства, що багато разів беруть участь в операційному процесі і переносять на продукцію свою вартість частинами. Необоротні активи обслуговують різні операційні цикли підприємства протягом ряду років.

     Оборотні  активи є сукупністю майнових цінностей підприємства, обслуговуючих поточний операційний процес і повністю споживаних протягом одного операційного циклу.

     Ознайомившись з теоретичними і методологічними  основами аналізу активів підприємства, перейдемо до застосування їх на практиці на прикладі ТОВ«Кривбасцвєтплав». 

РОЗДІЛ 2 
 

АНАЛІЗ  АКТИВІВ ТОВ «КРИВБАСЦВЄТПЛАВ» 
 

     2.1. Фінансово-економічна характеристика ТОВ «Кривбасцвєтплав»  

     Товариство  з обмеженою відповідальністю «Кривбасцвєтплав» діє на підставі Статуту, зареєстрованого виконкомом Криворізької міськради 31 серпня 2005 р. ТОВ «Кривбасцвєтплав» діє відповідно до вимог Цивільного і Господарського кодексу України і Закону України «Про господарські товариства».

     Товариство  є юридичною особою з моменту його державної реєстрації. Товариство має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банківських установах, печатки із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи, бланки із своїми реквізитами.

     Товариство  несе відповідальність по зобов'язаннях усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства може бути накладене стягнення на вимоги кредиторів. Учасники не відповідають за його зобов'язання і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю Товариства, у межах вартості своїх вкладів.