Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Марта 2011 в 18:03, курсовая работа
Метою даної роботи є дослідження основних методик діагностики банкрутства  підприємства та ідентифікація банкрутства  підприємства ТОВ «Киселі».
     Мета  роботи визначає її основні задачі. Розглянемо їх.:
1.Аналіз теоретичних основ банкрутства підприємства.
2.Дослідження іноземного досвіду діагностики банкрутства підприємства.
3.Аналіз предметної області.
4.Діагностика банкрутства предметної області
ВСТУП .......................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ БАНКРУТСТВА  ПІДПРИЄМСТВА ......6
1.1. Характеристика  банкрутства ............................................................................6    
1.2. Державне  регулювання банкрутства в Україні .............................................10
1.3. Методи  оцінки платоспроможності та  фінансової стійкості підприємства.............................................................................................................18 
1.4. Економіко-математична  модель діагностики банкрутства ...........................21
1.5. Характеристика  сучасних систем діагностики  банкрутства ..................,......24
1.6. Удосконалення  методів діагностики банкрутства .........................................30
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА СХИЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ДО БАНКРУТСТВА ................................................................34
2.1. Експрес-діагностика. Діагностика на підґрунті балансових моделей..........34
2.2. Оцінка і прогнозування показників задовільності структури балансу........45
2.3. Моделі Альтмана. Модель Лисса ....................................................................50
2.4. Модель  Таффлера. Модель Спрингейта ..........................................................53
2.5.  Російська R-модель ІДЕА ...............................................................................54
ВИСНОВКИ ..............................................................................................................56
СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................58
     фінансового 
стану підприємства за допомогою 
коефіцієнта Бівера, яких розраховується: 
                          
КБ = (ЧП + А) : (ДЗ + ПЗ),                          
де (ЧП + А) – показник cash-flow;
ЧП – чистий прибуток;
А – нарахована за звітний період амортизація;
ДЗ – довгострокові зобов’язання.
Незадовільна структура балансу – це такий фінансовий стан підприємства, коли коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що свідчить про небажане скорочення частки прибутку, яка спрямовується на розвиток виробництва; підприємство починає працювати в борг і його коефіцієнт забезпечення власними коштами менш 0,1.
КБ = ( 2296 + 160 ) : ( 395 + 262 ) = 3,7382
За результатами розрахунків, коефіцієнт Бівера становить 3,7382 що є більшим за нормативне значення.
Залежно від значення розрахованих показників визначають ступень неплатоспроможності підприємства (таблиця 2.2.1).
Таблиця 2.2.1 - Ступінь неплатоспроможності підприємства
| Показник | формула | Нормативне значення | Ступінь неплатоспроможності | ||
| поточна | критична | надкритична | |||
| Показник поточної неплатоспроможності | ДФІ + ПФІ + + ГКЕ – ПЗ | > 0 | < 0 | < 0 | < 0 | 
| Коефіцієнт покриття | ОА : ПЗ | 1,5 | > 1,5 | < 1,5 | < 1 | 
| Коефіцієнт забезпечення власними коштами | (ВК – НОА) : ОА | 0,1 | > 0,1 | < 0,1 | < 0,1 | 
Аналізуючи дану таблицю можна сказати, що підприємство знаходиться в стані поточної неплатоспроможності. Необхідне залучення додаткових коштів.
     Для 
діагностики ймовірності 
Проте жоден з методів не дає надійного результату і тому не може бути застосований як універсальний. Тому доцільно відсліджувати динаміку змін показників по цілому ряду методик.
2.3. Моделі Альтмана. Модель Лиса
     1) 
Двофакторна модель Альтмана: 
                  
Z = - 0,3877 – 1,0736 КП + 0,0579 КАВТ,                        
(2.3.1) 
де Z – інтегральний показник рівня загрози банкрутства;
КП – коефіцієнт покриття;
КАВТ – коефіцієнт автономії (фінансової незалежності).
Для підприємств, у яких Z = 0, імовірність банкрутства становить 50%. Від'ємні значення Z свідчать про зменшення ймовірності банкрутства. Якщо Z > 0, імовірність банкрутства підприємства перевищує 50% і зростає зі збільшенням Z.
Розрахунок:
Z(п.р.) = - 0,3877 – 1,0736 * 2,7461 + 0,0579 * 0,6782 = -3,29664
Z(к.р.) = - 0,3877 – 1,0736 * 4,7121 + 0,0579 * 0,81503 = -5,39941
     Отже, 
імовірність банкрутства 
2) П'ятифакторна модель Альтмана 1968 року:
Z68 = 1,2 К1 + 1,4 К2 + 3,3 К3 + 0,6 К4 + К5, (2.3.2)
де К1 – відношення власного оборотного капіталу до суми всіх активів підприємства;
К2 – відношення нерозподіленого прибутку до суми всіх активів;
К3 – рівень доходності активів, тобто відношення загального прибутку до суми активів;
К4 – відношення власного капіталу до суми залученого капіталу;
К5 – коефіцієнт оборотності активів, тобто відношення виручки від реалізації до середньої суми активів.
В залежності від значення Z прогнозується імовірність банкрутства: до 1,8 – дуже висока; від 1,81 до 2,675 – висока; від 2,676 до 2,99 – можлива; більш 3,0 – дуже низька.
Проведемо необхідні розрахунки:
Z68 = 1,2*(6055/8462) + 1,4*(3856/8462) + 3,3*(2228/8462) + 0,6* 4,4064 +
+ 9135/8465 = 6,08854944
    Отже, 
імовірність банкрутства 
     3) 
П'ятифакторна модель Альтмана 1983 
року: 
     Z83 
= 0,717 К1 + 0,847 К2 + 3,107 К3 
+ 0,42 К4 + 0,995К5 
                  
(2.3.3) 
Якщо Z83 < 1,23, підприємству загрожує банкрутство; якщо Z83 > 1,23, це свідчить про стабільний фінансовий стан. Проведемо необхідні розрахунки, користуючись отриманими даними:
Z83 = 0,717*0,7155 + 0,814*0,4567 + 3,017*0,2633 + 1,8507 + 1,07375=
= 4,6034
Фінансовий стан підприємства є стабільним.
     4) 
Модель Лисса: 
     ZЛ 
= 0,063 К1 + 0,092 К2 + 0,057 К3 
+ 0,001 К4,                         
(2.3.4) 
де К1 – відношення оборотних активів до суми всіх активів;
К2 – відношення прибутку від реалізації до суми всіх активів;
К3 – відношення загального прибутку до суми всіх активів;
К4 – відношення власного капіталу до залученого капіталу.
Граничне значення ZЛ = 0,037.
Якщо ZЛ < 0,037, підприємству загрожує банкрутство; якщо ZЛ > 0,037, це свідчить про стабільний фінансовий стан.
Проведемо розрахунки:
ZЛ = 0,063*0,7156 + 0,092*0,2714 + 0,057*0,2907 + 0,001*4,4064 =
= 0,0891064
    Показник 
свідчить про стабільний фінансовий 
стан. 
2.4. Модель Таффлера. Модель Спрингейта
Модель Таффлера:
ZТ = 0,03 К1 + 0,13 К2 + 0,18 К3 + 0,16 К4, (2.4.1)
де К1 – відношення прибутку від реалізації до короткострокових зобов’язань;
К2 – відношення оборотних активів до суми зобов’язань;
К3 – відношення короткострокових зобов’язань до суми всіх активів;
К4 – відношення виручки від реалізації до суми всіх активів.
Якщо ZТ > 0,3, підприємство має добрі довгострокові перспективи; якщо ZТ < 0,2, є ймовірність банкрутства.
Розрахунки :
ZТ = 0,03*1,7339 + 0,13*0,7156 + 0,18*0,1519 + 0,16*1,0797 = 0,3451
    Отже, 
можна сказати, що підприємство має 
позитивну фінансову 
     Модель 
Спрингейта: 
         
ZС = 1,03 К1 + 3,07 К2 + 0,66 К3 
+ 0,4 К4,                           
де К1 – відношення робочого капіталу до суми всіх активів;
К2 – відношення загального прибутку до суми всіх активів;
К3 – відношення загального прибутку до короткострокових зобов’язань;
К4 – відношення виручки від реалізації до суми всіх активів.
Якщо ZС < 0,862, підприємство є потенційним банкрутом.
Проведемо необхідні розрахунки:
ZС = 1,03*0,5638 + 3,07*0,2714+ 0,66*1,7868 + 0,4*1,0797 = 3,0251
     Підприємство 
має стабільне фінансове 
2.5. Російська R-модель ІДЕА.
     Російська 
R-модель ІДЕА: 
                       
R = 8,38 К1 + К2 + 0,054 К3 + 0,63 
К4,                      
(2.5.1) 
де К1 – відношення власного оборотного капіталу до суми всіх активів;
К2 – відношення чистого прибутку до суми власного капіталу;
К3 – відношення виручки від реалізації до суми всіх активів;
К4 – відношення чистого прибутку до собівартості продукції.
В залежності від значення R прогнозується імовірність банкрутства підприємства: до 0 – максимальна (90 – 100 %); від 0 до 0,18 – висока (60 –
80 %); від 0,18 до 0,32 – середня (35 – 50 %); від 0,32 до 0,42 – низька (15 – 20 %); більше 0,42 – мінімальна (до 10 %).
Розрахунок показника:
R = 8,38*0,7156 + 0,3329 + 0,054*1,0797 + 0,63*0,3324 = 6,5970
Ймовірність банкрутства занадто низька.
Результати розрахунків зводимо до таблиці 2.6.1
Таблиця 2.6.1 – Показники схильності підприємства до банкрутства
| Модель | Значення показника | Імовірність банкрутства | 
| 1 | 2 | 3 | 
| Двофакторна модель Альтмана | -5,39941 | Низька, зменшується | 
| П’ятифакторна модель Альтмана (1968 р.) | 6,08854944 | Низька | 
| П’ятифакторна модель Альтмана (1983 г.) | 4,6034 | Стабільній фінансовій стан | 
| Модель Лисса | 0,0891064 | Стабільній фінансовій стан | 
| Модель Таффлера | 0,3451 | Позитивна фінансова перспектива | 
| Модель Спрингейта | 3,0251 | Стабільний фінансовий стан | 
| R-модель ІДЕА | 6,5970 | Низька | 
     Таким 
чином, результати розрахунків несуперечливі, 
моделі свідчать про те, що фінансовий 
стан підприємства є стабільним, а ймовірність 
збанкрутіння підприємства є низькою. 
 
 
 
ВИСНОВКИ