Зміст та методика розробки фінансового плану підприємства

Фінансове планування є важливою функцією місцевих органів влади зарубіжних країн. Воно зводиться до розробки двох основних документів – довгострокового фінансового плану і щорічного бюджету. Розробка цих двох документів місцевими органами влади в багатьох країнах є вимогою, встановленою в законодавчому порядку. У Нідерландах, наприклад, крім щорічного бюджету, органи місцевого самоврядування зобов'язані розробляти фінансовий план на чотири роки. Місцеві органи влади зарубіжних країн здійснюють довгострокове планування відповідно до основних напрямків їхньої діяльності. Так, шестирічні програми комунальних послуг, капіталовкладень і фінансової політики розробляють місцеві органи США.

Ще одна особливість  фінансового планування в місцевих органах частини зарубіжних країн — це вимога повної збалансованості доходів та видатків місцевого бюджету. Наприклад, у Франції ця вимога передбачена законом від 2 березня 1982 р. Така вимога є необовязковою щодо бюджету центрального уряду.

У місцевих органах  влади зарубіжних країн широко використовується програмно-цільовий метод фінансового планування інвестицій з детальними розрахунками ефективності й окупності капітальних вкладень.[4]

Фінансове планування у місцевих органах влади є  важливим інструментом забезпечення стабільності місцевих фінансів.

В Україні формуються фінансові органи в системі місцевого самоврядування, йде процес уточнення функцій та підпорядкованості в системі фінансових органів виконавчої влади. Завершення процесу формування місцевих фінансових органів у системі місцевого самоврядування буде пов'язане з остаточним становленням в Україні територіальних громад.

Доцільно створити систему власних фінансових органів  територіальних громад, що не входитимуть  до системи фінансових органів виконавчої влади.

Головною функцією місцевих фінансових органів є фінансове планування. В Україні його систему, що будувалася на адміністративних методах, фактично зруйновано. Нової відповідної системи, пристосованої до ринкових умов, ще не створено.

З метою запровадження  системи фінансового планування доцільно розробити і прийняти закон України про економічне та фінансове планування в Україні. Доцільно, щоб система фінансового планування в Україні, як показує позитивний зарубіжний досвід, включала кілька ланок. Це перспективне фінансове прогнозування і довгострокові програми інвестицій та середньострокове п'ятирічне фінансове планування і щорічні бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Аналіз фінансової діяльності підприємства

2.1. Характеристика  підприємства ВАТ «Іллічівський завод ЗБК»

Історія створення підприємства

Приватне підприємство ВАТ «Іллічівський завод ЗБК» засноване в 1995 році, є приватним підприємством, що діє на основі приватної власності одного громадянина України та його праці та є унітарним підприємством за способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу. Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до вимог статей 62-71,113 Господарського кодексу України та інших законів України.

Засновником підприємства є громадянин України - Бобков Геннадій Миколайович.

Підприємство знаходиться за адресою:

68093, Одеська обл.

Іллічівський р-н, с. Малодолинське, вул. Винокурова, 1

Основні завдання функціонування підприємства

Підприємство  є самостійним суб’єктом господарювання, створеним засновником для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідницької, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським Кодексом України та іншими законами України.

Підприємство  створене з метою одержання прибутку (доходу) та реалізації на основі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів засновника підприємства та трудового колективу підприємства.

Основним узагальненим показником господарської та виробничої діяльності підприємства є прибуток.

Прибуток підприємств  утворюється з надходжень від  усіх видів господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних  до них витрат, обов’язкових відрахувань  і витрат на оплату праці. З балансового  прибутку підприємства сплачуються відсотки по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається в повному розпорядженні підприємства.

Порядок розподілу чистого прибутку та покриття збитків визначається окремим рішенням засновника підприємства.

Чистий прибуток підприємства зокрема спрямовується  за рішенням засновника на такі цілі: розвиток підприємства, вдосконалення технологічно-організаційних процесів його діяльності, підвищення якості послуг, що надаються клієнтам підприємства.

Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні  підприємства.

Підприємство  вправі щокварталу, раз у півроку  або раз у рік приймати рішення про розподіл свого чистого прибутку. Рішення про визначення частини прибутку підприємства, що належить підприємству, приймається засновникам підприємства.

Підприємство  створює резервний фонд у розмірі  не менше 25 відсотків статутного капіталу підприємства. Резервний фонд формується шляхом щорічних відрахувань у розмірі не менше 5 відсотків чистого прибутку підприємства до отримання необхідної суми. Резервний фонд використовується для покриття витрат, пов’язаних з відшкодуванням збитків та позапланових витрат. Кошти резервного фонду використовуються виключно за призначенням згідно з Положенням про Резервний фонд, що затверджується засновником підприємства.

Резервний фонд призначається для покриття витрат, які пов’язані з відшкодуванням збитків та непередбачених витрат. Рішення щодо використання коштів фонду приймаються засновником підприємства.[14]

Виробнича структура підприємства

Предметом економічної  та господарської діяльності підприємства є:

- виробництво виробів з бетону для будівництва;

- виробництво готових для використання бетонних сумішей;

- оптова торгівля будівельними матеріалами.

Основні роботи, якими займається підприємство:

- зварювальні, газополум`яні роботи; 

- роботи в діючих електроустановках 

- роботи із застосуванням ручних електро- і пневмомашин таінструментів;

- застосування скловати, шлаковати,азбесту, мастики на бітумній основі; 

- застосування лако-фарбових покрить, грунтовок та шпатльовок на основі нітрофарб, полімерних композицій

- вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;

- такелажні та стропальні роботи;

- розвантаження, складання і зберігання сипких матеріалів(насипом і в тарі).

Продукція, що випускається підприємством: бетон товарний, залізобетонні вироби, суміши, будівельні матеріали. [15]

Система управління підприємством

Засновник підприємства здійснює безпосередньо або через  уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, управлінські повноваження щодо підприємства, зокрема, виділяє необхідне для того майно, формує статутний капітал підприємства, розподіляє доходи, безпосередньо або через одноособовий виконавчий орган підприємства, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

До виключної  компетенції засновника підприємства належить:

1) визначення основних напрямів діяльності підприємств, затвердження його планів і звітів про їх виконання

2) внесення змін до статуту підприємства, зміна розміру його статутного капіталу

3) створення та відкликання виконавчого органу підприємства – директора підприємства

4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу підприємства, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів підприємства

5. здійснення контролю за використанням та збереженням належного підприємств майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства
6. затвердження річних результатів діяльності підприємства.

Вищим органом  управління підприємства є засновник підприємства. Керівництво поточною діяльністю підприємства здійснюється одноособовим виконавчим органом підприємства засновником підприємства.

Усі громадяни, які своєю працею беруть участь у  діяльності підприємства на підставі трудового договору, угоди, а також на інших, передбачених чинним законодавством засадах, становлять трудовий колектив підприємства.

Підприємство  самостійно встановлює форму та систему  оплати праці, розмір зарплати, а також  інших видів доходів працівників крім випадків, коли розмір зарплати встановлюється згідно з законодавством.

Інтереси трудового  колективу в підприємстві представляє  профспілковий комітет або інший  уповноважений трудовим колективом орган.

Трудовий колектив підприємства уповноважений ним орган: вирішує питання соціального розвитку підприємства; розглядає і затверджує проект колективного договору; визначає і затверджує перелік і порядок надання працівникам підприємства соціальних пільг; вирішує інші питання самоврядування трудового колективу підприємств.

В підприємстві, в порядку, передбаченому чинним законодавством України, укладається  Колективний договір.

Персонал підприємства формується шляхом укладення безстрокових та строкових трудових договорів, які  підписуються директором підприємства або уповноваженими ним особами. Члени трудового колективу підприємства приймаються на роботу і звільняються директором підприємства.

Директор підприємства виступає від імені засновника підприємств  стороною колективного договору, що укладається  у підприємстві. Після узгодження проекту колективного договору між директором підприємства й однією або кількома профспілковими організаціями чи іншими органами, уповноваженими на представництво трудовим колективом підприємства, а в разі відсутності таких органів представниками працівників підприємства, обраними уповноваженими трудовим колективом підприємства. Цей проект колективного договору схвалюється директором підприємства й після цього підписується директором підприємства, а у разі його відсутності іншою особою, уповноваженою на це директором підприємства.

Права і обов’язки  трудового колективу підприємства реалізується згідно з чинним законодавством України.

2.2. Аналіз фінансових показників на підприємстві

Без фінансового аналізу  сьогодні стає неможливимим функціонування будь-якого суб’єкта економічної діяльності, включаючи й тих, що з певних причин не переслідують мету максимізації прибутків. Якщо ефективність господарювання є добровільною справою агента економічної діяльності, то фінансова звітність - обов’язковою: навіть дрібні приватні підприємства зобов’язані аналізувати свою фінансову діяльність, на основі якої вони будують звітність перед органами Державної податкової адміністрації.

Головним джерелом фінансового  аналізу є інформація бухгалтерської звітності підприємств, відповідна обробка якої може сприяти максимізації прибутку підприємства. У виробничій сфері фінансовий аналіз тісно зв’язаний з двома головними функціями управління виробництвом: плануванням та контролем, а також з їхньою проміжною ланкою - бюджетуванням (розподілом коштів для досягнення поставлених виробничіх цілей). Без відповідного планування цілі досягаються лише випадково. При плануванні для аналізу головним чином використовуються джерела внутрішнього походження. В основному це дані про сподівані обсяги виробництва (продажу) та витрати. Однак в сучасних умовах джерела фінансового аналізу діяльності великих підприємств не обмежуються внутрішньою інформацією. При плануванні обсягів виробництва до уваги часто беруться статистичні показники стану ринку, економічної ситуації в країні, демографічні характеристики населення окремих регіонів (як скажімо при будівництві мережі супермаркетів) тощо. Фінансовий аналіз є інструментом контролю ефективності використання розподілених або інвестованих коштів. Перед вкладанням коштів у виробництво інвестори проводять оцінку вартості як матеріальних, так і нематеріальних активів. На основі фінансової оцінки будується ціна цих активів. Фінансовий стан характеризується системою таких показників, як поточна і перспективна платоспроможність, оборотність, наявність власних і позичкових засобів, ефективності їхнього використання та ін. Аналізу належить важлива роль у досягненні стабільного фінансового стану підприємства.[7]

Фінансовий  аналіз являє собою спосіб нагромадження, перетворення та використання інформації фінансового характеру. Цілями його є:

1.визначення фінансового стану і фінансових результатів діяльності фірми;

2.виявлення змін у фінансовому стані фірми та результатах її діяльності у просторово-часовому плані;

3.виявлення основних факторів, які спричинили зміни у фінансовому стані фірми та результатах її діяльності;