Зміст та методика розробки фінансового плану підприємства

Міністерство  освіти та науки, молоді та спорту України

Одеська державна академія будівництва та архітектури

 

Кафедра організації  будівництва та охорони праці

 

Дисципліна: «Планування  діяльності підприємства»

 

 

 

 

 

Курсова робота

На тему: «Зміст та методика розробки фінансового плану підприємства»

 

 

Виконала:

студентка  групи  ЕП-446                  __________________                 Кунєва І.С.

Залікова книжка № 08032

 

 

Перевірила:

к.е.н., доц.                                          ___________________                Корнило І.М.

 

 

 

 

 

Кількість сторінок: 30

 

 

                                                                                            Одеса - 2011

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Теоретичне обгрунтування  фінансового плану підприємства…….5

1. Мета та завдання фінансового плану підприємства………………….5
2. Структура фінансового плану підприємства………………………….9
3. Особливості фінансового планування в зарубіжних країнах……….11

Розділ 2. Аналіз фінансової діяльності підприємства ………………………..14

     2.1.  Характеристика підприємства ВАТ «Іллічівський завод ЗБК»…….14

     2.2.  Аналіз фінансових показників  на підприємстві………………………17

     2.3.  Показники ефективності діяльності підприємства……………………23

2.4.  Фінансовий  план ВАТ «Іллічівський завод  ЗБК» на 2010 рік………28

Розділ 3. Заходи щодо удосконалення діяльності підприємства…………….31

Література………………………………………………………………………...33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Поняття фінансового планування і стратегії управління підприємством  ще досить недавно були незнайомі широкому загалу в Україні. Та й сьогодні цим поняттям більш оперують науковці, ніж практики.

У вітчизняних  господарюючих суб`єктів склалося хибне поняття, що в ринковій економіці  планування відіграє другорядну роль. Насправді це не так, адже на сьогоднішній день планування має не директивний характер, як за радянських часів, а індикативний, тобто рекомендаційний характер.

Планування  виробничо-фінансової діяльності на підприємствах  передбачає складання виробничого  і фінансового планів. Фінансовий план є складовою бізнес-плану підприємства і має вигляд таблиці, в якій відображаються розрахунок обсягу фінансових результатів, а також обсяги надходжень і напрямки використання фінансових ресурсів підприємства в запланованому році.

 Фінансове планування на рівні підприємства – це процес планування надходжень і використання фінансових ресурсів, встановлення оптимальних співвідношень у розподілі доходів підприємств. Без фінансового планування  не може бути досягнутий той рівень управління  виробничо-господарською діяльністю підприємства, який забезпечує йому успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний  розвиток колективу. Жоден з інших видів планування не може мати для підприємства такого узагальнюючого, глобального значення, бо саме фінанси охоплюють усі без винятку сторони й ділянки його функціонування.

Основна мета розробки фінансового плану – визначення можливих обсягів фінансових ресурсів, капіталу та резервів на основі прогнозування фінансових показників підприємства.

Важливим моментом фінансового плану є його стратегія, тобто визначення центрів доходів і центрів витрат господарюючого субˈєкта. Центр доходу господарюючого субˈєкта – це його підрозділ, який приносить йому максимальний прибуток. Центр витрат господарюючого субˈєкта – підрозділ підприємства, що є малорентабельним, або взагалі некомерційним, але відіграє важливу роль у виробничому процесі.

 Фінансове планування пов`язане з плануванням виробничої діяльності підприємства. Показники всіх планових фінансових інструментів базуються на планах з обсягу виробництва, асортименту товарів і послуг, собівартості продукції, вони повинні створювати необхідні фінансові умови для успішного виконання цих планів. У цьому полягає основне призначення фінансового планування.

  Фінансове планування сприяє виявленню внутрішніх резервів для потреб підприємства. Це забезпечується тим, що, по-перше, воно виходить із необхідності найефективнішого використання виробничих потужностей нової техніки, передової технології виробництва, поліпшення якості продукції; по-друге, виконання планів з прибутку та обсягу інших фінансових ресурсів (наприклад амортизації на повне відтворення основних засобів) потребує дотримання планових норм витрат праці і матеріальних ресурсів; по-третє обсяг фінансових ресурсів, який визначається при плануванні, не дає змоги підприємству або утруднює створювати надмірні запаси матеріальних ресурсів, робити позапланові капітальні вкладення.

  У процесі фінансового планування забезпечується необхідний попередній контроль за створенням і раціональним використанням фінансових ресурсів. Об’єктами планування є доходи підприємства в їх числі й нагромадження (прибуток тощо), взаємовідносини з державним бюджетом і державними позабюджетними фондами, обсяг довготермінових кредитів банків на інвестиційні заходи, потреба підприємства у власних оборотних коштах і джерелах їх покриття. Головним інструментом фінансового планування в сучасних умовах є фінансовий план підприємства, зокрема у формі балансу доходів і видатків, значне поширення у практиці мають також такі інструменти фінансового планування, як платіжний календар, бізнес-план.

Фінансове планування є важливою функцією місцевих органів  влади зарубіжних країн. Воно зводиться  до розробки двох основних документів – довгострокового фінансового  плану і щорічного бюджету. Розробка цих двох документів місцевими органами влади в багатьох країнах є вимогою, встановленою в законодавчому порядку.

Фінансовий  аналіз - це розрахунок, інтерпретація  і оцінка комплексу фінансових показників, що характеризують різні сторони діяльності фірми.

Фінансовий  аналіз дає можливість оцінити:

1.фінансовий стан підприємства на момент дослідження;

2.тенденції та закономірності у розвитку підприємства за досліджуваний період;

3.«вузькі» місця, негативно впливають на фінансовий стан підприємства;

4.резерви, які підприємство може використовувати для поліпшення фінансового стану.

Кожне підприємство має періодично проводити аналіз фінансової діяльності для того, щоб оцінити здатність погашати свої зобов'язання, що залежить від величини власних коштів. Має сенс також, зрозуміти, наскільки ефективно організація використовує джерела збільшення власного капіталу і наскільки раціонально розпоряджається власними коштами.

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичне обґрунтування фінансового плану підприємства

1. Мета та завдання фінансового плану підприємства

В умовах переходу від адміністративної до ринкової економіки  процес планування діяльності підприємства перетерпів корінні зміни. Методи планування, прийняті в умовах централізованої економіки, не виправдали себе, і це було визнано однією з головних причин, що призвели до складної економічної ситуації. Працювати ж без планування, як виявилося, не в змозі жодне підприємство. Таким чином, виникла необхідність розробки нової системи, що відповідає цілям і задачам підприємства в умовах ринкової економіки, що допомагає здійснювати ефективну управлінську діяльність.

З розвитком світової економіки планування діяльності стало основою роботи підприємств. Характерним прикладом цього є фінансове планування.

Основою фінансового планування є фінансова стратегія підприємства. Фінансова стратегія — складова загальної стратегії економічного розвитку, яка охоплює систему довготермінових завдань фінансової діяльності підприємства та способи їх досягнення. Розроблення фінансової стратегії підприємства пов’язано з вирішенням таких основних завдань:

• обґрунтування основних джерел фінансового забезпечення діяльності підприємства;
• вибір оптимальних способів інвестиційної діяльності підприємства;
• зведення до мінімуму фінансових ризиків підприємства;
• забезпечення фінансової стійкості та рентабельності;
• визначення способів виходу підприємства з фінансової кризи та методів управління за умов кризового стану підприємства.

Фінансова стратегія  є основою для розроблення  фінансової політики. Фінансова політика підприємства — форма реалізації фінансової стратегії за окремими аспектами його фінансової діяльності. Фінансова політика формується за окремими напрямами фінансової діяльності: політика формування активів і структури капіталу, політика управління активами та інвестиціями, політика залучення фінансових ресурсів (формування власних фінансових ресурсів і залучення із зовнішніх джерел). [9,268]

У свою чергу, політика формування власних  фінансових ресурсів може охоплювати самостійні блоки:

1. цінову політику — формування цін з урахуванням попиту й пропозиції (динаміки кон’юнктури ринку) та рівня витрат на виготовлення та реалізацію продукції;

2.амортизаційну політику — управління амортизаційними відрахуваннями з метою інвестування їх у розвиток підприємства;

3.дивідендну політику — оптимізація між часткою прибутку, що направляється на виплату дивідендів, і тією частиною прибутку, що капіталізується;

4.інвестиційну політику — вибір та реалізація найвигідніших проектів, розширення та оновлення активів з метою подальшого економічного розвитку підприємства.

Фінансове планування —  це визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для виробничо-господарської діяльності підприємства, а також джерел їх надходження.

Фінансовий  план характеризує кінцеві показники діяльності підприємства. Основна мета складання фінансового плану – взаємоузгодженість доходів і витрат у плановому періоді.

 

Фінансові плани за тривалістю поділяються  на:

1. Довгострокові (3-5 років з розбивкою по роках)
2. Поточні ( рік, розбивка по кварталах)
3. Оперативні ( на квартал з розбивкою по місяцях) [6,75]

Стратегічне фінансове планування спрямоване на середньо- та довгострокову перспективу і орієнтоване на вирішення ключових, визначальних для підприємства фінансових цілей, від досягнення яких залежить його існування в майбутньому. Часто цілі формулюються на якісному рівні або містять дуже загальні кількісні орієнтири. Основу стратегічного планування становлять прогнозування й моделювання, які ґрунтуються на методах лінійного, нелінійного програмування і економетричних моделях.

      У процесі планування окреслюється позиція підприємства на ринку, а також формулюються і вирішуються питання, що стосуються різних аспектів життєдіяльності підприємства, зокрема, визначаються:

• структура виробництва і системи технологічних процесів;

• джерела фінансування й прогнозні фінансові результати;

• фінансові відносини  з бюджетом та іншими суб'єктами ринку;

• система контролю за фінансовим станом підприємства.

Для того, щоб стратегічний план розвитку підприємства був життєздатним, він повинен певною мірою задовольняти соціальні потреби всього суспільства або окремих його прошарків. Стратегічний план — більш містке поняття, ніж довгостроковий, оскільки передбачає формулювання лише стратегічних для підприємства цілей, охоплює всі сфери його діяльності й окреслює основні етапи досягнення сформульованих у плані цілей.

Поточні плани складаються на основі стратегічних і визначають фінансово-господарську діяльність підприємства більш докладно, але на короткостроковий період. Поточні плани дають можливість визначити на плановий період джерела фінансування розвитку підприємства, сформувати структуру доходів і витрат, визначити структуру активів та капіталу підприємства на кінець планового періоду, а також отримати інформацію про рух грошових коштів протягом планового періоду.

Основними фінансовими  документами, які розробляють у  ході поточного фінансового планування, є план бухгалтерського балансу, план звіту про фінансові результати та план руху грошових коштів.

Оперативне планування є короткостроковим. Воно доповнює систему поточного фінансового планування, тому його використовують з метою фінансового забезпечення неперервності виробничого процесу та контролю за надходженням і витрачанням грошових коштів з розрахункового рахунку підприємства. [12]

Оперативне  фінансове планування охоплює розроблення й виконання таких оперативних планів:

- оперативного фінансового плану (балансу надходжень і видатків коштів);