Збільшення урожайності озимої пшениці,озимого ячменю та соняшнику за рахунок впровадження нового сорту

де  Вир - виторг від реалізації товарної продукції, грн.;

Псс - повна собівартість товарної продукції, грн.

       Підприємство, що одержує прибуток є рентабельним. Чим більше маса прибутку, тим більше можливість розширення виробництва.

       3. Рівень рентабельності і норма прибутку сільськогосподарського виробництва:

                            (1.4.)

        Проте головний резерв підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва - збільшення обсягу валової продукції при скороченні витрат праці і засобів у розрахунку на одиницю продукції.

        Показники економічної  ефективності сільськогосподарського виробництва визначають і порівнюють за окремі роки або в середньому за 3-5 років. Вони характеризують ефективність використання:

• землі, як головного засобу виробництва в сільському господарстві;
• рівня продуктивності праці - ефективності використання трудових ресурсів;
• фондовіддачу і фондомісткість продукції – ефективність використання основних фондів;
• окупність виробничих витрат – ефективність матеріальних витрат;
• рівень рентабельності виробництва [4. c.42].

        Визначення економічної ефективності виробництва окремих видів продукції рослинництва здійснюють на основі системи показників, що враховують відповідні особливості цих галузей.

        Для порівняння економічної ефективності виробництва окремих видів, наприклад, продукції тваринництва використовують таку систему показників:

• виробництво валової продукції (грн.) у розрахунку на 1 середньорічну фізичну або умовну голову, на одного середньорічного робітника, 1 людино-годину, на 1 ц кормових одиниць, на 100 грн. виробничих витрат;
• валовий, чистий прибуток і прибуток в розрахунку на 1 голову, на одного середньорічного робітника, на 1 людино-годину, на 100 грн. виробничих витрат;
• рівень рентабельності.

       Рентабельність  є важливою економічною категорією і означає дохідність, прибутковість  підприємств.

       Рентабельність – поняття, що характеризує економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції (робіт та послуг) повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток.

       Для кількісного виміру рентабельності в цілому по підприємству використовують три традиційних показники:

• рівень рентабельності  - визначається відношенням прибутку від реалізації продукції (робіт та послуг) та повної собівартості реалізованої продукції :

;                                         (1.5.)

       Кожен процент рівня рентабельності означає  отримання однієї копійки прибутку в розрахунку на гривню виробничих витрат.

       Якщо  грошова виручка від реалізації продукції не покриває витрати на її виробництво, визначають показник рівня збитковості , як процентне відношення суми збитку до собівартості продукції.

• норма прибутку – показник, що характеризує ефективність використання авансованих витрат, що акумулюються у вигляді  застосованих основних та оборотних фондів. визначається відношенням прибутку від реалізації до середньорічної вартості основних та оборотних фондів:

                                                          (1.6.)

       Для здійснення відтворення на розширеній основі в умовах стабільної економіки оптимальний рівень рентабельності сільськогосподарських підприємств повинен становити 40 - 50 %, норма прибутку - 15-20%. В сучасних умовах сільські підприємства повинні визначати необхідний рівень рентабельності виходячи з конкретних умов господарювання для переходу на повний госпрозрахунок.

• маса прибутку приведена до земельної площі – визначається діленням одержаного валового прибутку на площу сільськогосподарських угідь. даний показник важливий для характеристики ефективності виробництва окремих видів продукції.

       Для визначення найбільш рентабельних та низько ефективних галузей визначають показники рентабельності в цілому по рослинництву і тваринництву, а також по галузях, що мають товарну форму.

В рослинництві визначають такі показники:

• рівень рентабельності;
• приведена маса прибутку на 1 га ріллі – за вирахуванням з прибутку від реалізації рентабельних галузей рівень збитку нерентабельних.

За  окремими культурами :

• рівень рентабельності;
• маса прибутку на 1 ц реалізованої продукції;
• маса прибутку на 1 га посіву – визначають з обов’язковим урахуванням рівня товарності даної культури:

               ;                                              (1.7.)

де  Пк – прибуток, одержаний від реалізації певної культури;

  Кт – коефіцієнт товарності [6. с.48].

       Ефективність  виробництва зерна характеризується системою натуральних (урожайність і виробництво зерна на одиницю площі ріллі) і вартісних показників.

       Система показників економічної ефективності має свої особливості при визначенні ефективності виробництва продовольчого і фуражного зерна.

       Для продовольчого зерна вона включає: - урожайність; затрати праці на 1 ц зерна або виробництва зерна з розрахунку на 1 люд.-год., собівартість 1 ц зерна, ціна реалізації 1 ц, прибуток з розрахунку на 1 ц зерна, рівень рентабельності.

       Для фуражного зерна: урожайність, вихід кормових одиниць і перетравного протеїну з 1 га посіву; затрати праці на 1 ц зерна, 1 ц к.од.; 1 ц перетравного протеїну, собівартість 1 ц зерна, 1 ц к.од., 1 ц  перетравного протеїну; ціну реалізації; прибуток на 1 ц зерна; рівень рентабельності.

      Також виділяється ще один загальний показник окупність витрат при виробництві зерна:

                               ,                                         (1.8.)

де Вп – вартість валової продукції  зернових;

   Мв  – матеріально-грошові витрати  на виробництві зерна, грн.

       Зерно забезпечує господарствам достатню окупність витрат по  всіх каналах реалізації основними з яких є: заготівельні і переробні організації; населенню; на ринках; продаж комерційним структурам; на біржах, зарубіжним країнам[5. с.48].

   Основними показниками, які характеризують рівень економічної ефективності виробництва  олійних культур є:

• урожайність;
• затрати праці на 1 ц насіння;
• собівартість 1 ц;
• ціна реалізації;
• маса прибутку з розрахунку на 1 ц та 1 га посіву;
• рівень рентабельності.

       Основними показниками, що характеризують рівень та економічну ефективність виробництва  картоплі є: врожайність, продуктивність праці, собівартість, середня ціна реалізації, прибуток з розрахунку на 1 га посіву, рівень рентабельності.

       Оцінку  економічної ефективності виробництва  продукції овочівництва проводять з допомогою системи натуральних та вартісних показників.

До  натуральних показників відносять:

• урожайність овочевих культур  в цілому і за видами, ц з га;
• вихід валової продукції овочівництва в натуральному вираженні з розрахунку на середньорічного працівника, зайнятого в галузі, ц /людину;
• виробництво овочів на одиницю площі ріллі підприємства, т/га.

До  вартісних показників належать:

• вихід валової продукції овочівництва на одиницю площі посіву овочевих культур, грн. /га;
• виробництво валової продукції в грошовому виразі на середньорічного працівника і на 1 люд /год., затрачену в галузі;
• окупність виробничих витрат в овочівництві;
• розмір валового доходу чистого доходу і прибутку на 1 га  посівів овочевих культур;
• сума виробничих витрат на одиницю продукції в галузі [3. с.56].

       Узагальнюючим показником економічної ефективності виробництва овочів є – рентабельність.

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА  ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ»

 НИЖНЬО-СІРОГОЗСЬКОГО  РАЙОНУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

          2.1 Коротка характеристика підприємства

         

          Об’єкт нашого дослідження ТОВ “Відродження” розташоване у східній частині Нижньо-Сірогозького району. Територія землекористування господарства розташована у першому агрокліматичному районі Херсонської області, який характеризується помірно-теплим та дуже засушливим кліматом. Тут сума температур повітря вища за + 10 ⁰С складає 3280, кількість опадів у цей період – 220 мм, а на протязі року – 420 мм. Середня тривалість безморозного періоду складає – 175 днів, а вегетаційного – 220 днів. Весняні заморозки закінчуються у середньому, у другій декаді квітня, але в останні роки вони спостерігались і у третій декаді травня. До погрожуючих погодних явищ у весняно – літній період відносяться суховійні вітри, які бувають щорічно, та чорні бурі, які чотири рази у 10 років викликають засухи.

       Літо  найчастіше за все спекотне та засушливе. У літній період випадає дуже велика частина річної кількості опадів. Бувають періоди, коли опадів на протязі місяця не буває. Територія землекористування ТОВ “Відродження” розташована у підзоні південного сухого степу, за зональним ґрунтом є чорноземи південні. легко глинясті, слабко солонцюваті та їх слабко змиті різновиди.

            Дуже  важливим  для  характеристики  економічної  діяльності  підприємства є  аналіз  його  розмірів, тому що  вони визначають  його  потенціал, наявність трудових, виробничих  та  фінансових  ресурсів. Розміри  аграрного підприємства  характеризують наступні  показники: вартість  валової  продукції  в  співставних цінах, валовий дохід підприємства, середньорічна вартість основних  виробничих фондів, площа сільськогосподарських  угідь та  ріллі, виробництво основних  видів продукції рослинницької та  тваринницької  галузей, фінансовий  результат від  економічної  діяльності, тобто  балансовий  прибуток або збиток.

Таблиця 2.1

Розміри ТОВ “Відродження”