Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Національний авіаційний університет

Інститут економіки та менеджменту 
 
 
 
 

Курсова робота

з дисципліни «Міжнародна економічна діяльність»

     на  тему:  «Україна в процесах міжнародної міграції робочої сили» 
 
 
 

    Виконала:

    студентка 410 ФЕП

    Романяк Вікторія 

    Перевірила:

    к.е.н., доцент

    Новикова М.В. 
 
 
 
 

Київ 2011

     Зміст

Вступ 3

1. Поняття і причини  міжнародної міграції  робочої сили 5

2. Види і особливості  міжнародної міграції  робочої сили 7

3. Державне регулювання  міжнародних міграційних  процесів 9

4. Україна в процесах  міжнародної міграції  робочої сили 14

5. Негативні і позитивні  аспекти зовнішньої  трудової міграції 21

Висновок 28

Список  використаної літератури 34 
 

 

     

     Вступ

     Міжнародна  економічна діяльність країни є важливою сферою процесів відтворення, усього суспільного  життя. Для України врегулювання механізмів співробітництва з іншими державами світу стає важливою умовою побудови ефективного національного  господарства, проведення структурної  реформи.

     Сучасні міжнародні економічні відносини нерозривно пов’язані з таким поняттям як міграція населення. Міжнародна міграція існує в різних формах (трудова, туристична, сімейна тощо). Провідна роль у міжнародних  економічних відносинах належить трудовій міграції, так званій міжнародній  міграції робочої сили. Міжнародна міграція посилюється в умовах формування економічних зв’язків у світовому  господарстві. Все більшого поширення  і значення набуває переміщення  людських ресурсів, зумовлене соціально-економічними, військовими, етнічними та релігійними  чинниками. Істотне зростання масштабів  міжнародної міграції, залучення  до неї значних обсягів трудових ресурсів актуалізує дослідження міжнародної  міграції робочої сили як однієї з  форм світових господарських зв'язків  та її впливу на  світове господарство.

     Важливість  дослідження міграційних процесів зумовлена також стрімким зростанням їх обсягів, нарощуванням інтенсивності, поширенням на всю територію нашої  країни, вагомим впливом на її економічний  та соціальний розвиток. Особливе місце  міграції робочої сили в сучасних умовах визначається насамперед її динамізмом, швидким реагуванням на зміни  у суспільстві та економіці.

     Формування  економіки відкритого типу в Україні, прагнення до інтеграції у світове  господарство висувають до кола першочергових  завдань дослідження процесів міграції у нашій країні. Потребує удосконалення  вітчизняне законодавство з питань міграції, формування раціональних механізмів державного регулювання міграції трудових ресурсів, розробки методів оцінки її соціально-економічного ефекту та наслідків  для економічного поступу.

     Надзвичайно актуальним є вивчення економічної  сутності міжнародної міграції, її впливу на соціально-економічний розвиток країни, світового досвіду регулювання  міграційних процесів та можливості його використання в Україні.

 

     

     1. Поняття і причини міжнародної міграції робочої сили

     Міжнародна  міграція робочої сили становить  собою переселення працездатного  населення з одних країн в  інші строком більш ніж на один рік, викликане причинами економічного та іншого характеру.

     Причини, які породжують міграцію робочої  сили, різноманітні. В цілому їх можна  розділити на дві групи: загальні, які визначають тенденції розвитку всіх форм міжнародних економічних  відносин, і специфічні, що пов'язані  тільки з міграцією. До першої групи  причин відносяться: інтернаціоналізація  господарського життя; нерівномірність  соціально-економічного розвитку окремих  країн; структурні зрушення в економіці, спричинені НТР, які обумовлюють  витіснення робочої сили із одних  галузей і додаткову потребу  в ній інших; економічна політика ТНК, які концентрують трудомісткі виробництва в одних країнах і наукомісткі в інших; політична й економічна нестабільність в окремих державах.

     Друга група причин включає в себе: відмінності  між країнами в рівні заробітної плати і соціального забезпечення (в розвинутих країнах заробітна  плата в декілька разів вища, ніж  в інших, у них кращі житлові  умови, вищий рівень охорони здоров'я; освіти, пенсійного і соціального  забезпечення), що, безперечно, притягує робочу силу з інших країн; нестача  робочої сили певних спеціальностей і кваліфікацій (наприклад, у країнах  Західної Європи важку й некваліфіковану  працю виконують переважно робітники-іммігранти, причому спеціально робиться застереження, що іноземець може зайняти робоче місце, якщо на нього немає претендентів серед місцевого населення); відносний  надлишок робочої сили в багатьох державах, особливо в країнах, що розвиваються; відмінності між країнами в можливостях  і умовах професійного зростання.

     Основними причинами, що зумовлюють міжнародну міграцію робочої сили, є:

     1) незадовільні економічні умови  життя працездатного населення  в країнах еміграції;

     2) стабільно високий рівень заробітної  плати в основних імміграційних  центрах;

     3) порівняно вищий технічний рівень  умов праці в країнах імміграції;

     4) соціальні умови для більш  повної реалізації своїх можливостей  у країнах імміграції;

     5) природні катаклізми в країнах  еміграції і вищий рівень охорони  навколишнього середовища у країнах  імміграції;

     6) політичні причини;

     7) воєнні причини;

     8) релігійні причини;

     9) національні причини;

     10) культурні причини.

     Напрямки  міграції відповідають як бажанням населення, так і економічному статусу країни.

     Можна виділити 6 основних напрямків міжнародної  міграції робочої сили:

     1) міграція з країн, що розвиваються, до промислово розвинутих країн;

     2) міграція в межах промислово  розвинутих країн;

     3) міграція робочої сили між  країнами, що розвиваються;

     4) міграція робочої сили з колишніх  соціалістичних країн у промислово  розвинуті країни;

     5) міграція кваліфікованих фахівців  з розвинутих країн в країни, що розвиваються;

     6) міграція в межах СНД.

     Розглянемо  закономірності міграції робочої сили.

     Міжнародній міграції робочої сили притаманні такі закономірності:

     1) переважання міграції робочої  сили у загальному обсязі міграційних  потоків;

     2) зростання демографічних факторів  у розвитку міжнародної міграції  робочої сили;

     3) розширення географії міжнародної  міграції робочої сили (зростає  кількість країн, звідки емігрує  і куди іммігрує населення);

     4) розширення масштабів міжнародної  міграції робочої сили. Це означає  збільшення кількості міграційних  потоків робочої сили, а також  розширення структури міграційних  потоків (вчені, робітники, спеціалісти  і т. ін.) та збільшення форм  міграції;

     5) збільшення обсягів нелегальної  міграції;

     6) збільшення частки висококваліфікованих  спеціалістів (робітників, інженерів  тощо) у міграційних потоках;

     7) глобальний характер міжнародної  міграції робочої сили. Це означає,  що в міграційні потоки втягнуто  більшість країн світового співтовариства;

     8) інтенсивний характер міжнародної  міграції робочої сили. Це означає  зростання кількості й швидкості  міграції населення.

     2. Види і особливості міжнародної міграції робочої сили

     Види  міжнародної міграції робочої сили класифікуються за напрямами руху робочої  сили, її якістю, часом і організацією переселення тощо. За напрямами її руху розрізняють еміграцію (виїзд  робочої сили за межі країни), імміграцію (в'їзд робочої сили в країну), рееміграцію (повернення іммігрантів  на батьківщину на постійне проживання). За якістю робочої сили, тобто залежно  від рівня її кваліфікації, можлива  міграція як малокваліфікованої робочої  сили, так і висококваліфікованих спеціалістів. Переміщення малокваліфікованої робочої сили відбувається, як правило, з країн менш розвинутих у більш  розвинуті. Переміщення спеціалістів відбувається головним чином між  розвинутими країнами (наприклад, всередині  ЄС), а також їх імміграція в розвинуті  країни з менш розвинутих. Цей процес дістав назву "відплив умів". Він  може відбуватися як у явній формі, коли спеціаліст переселяється в  іншу країну або ж залишається  в ній після завершення навчання, так і в прихованій формі, коли спеціаліст нікуди не переселяється, але  влаштовується на роботу на підприємство, що належить іноземному капіталу. Сьогодні проблема еміграції робочої сили, в тому числі і проблема "відпливу умів", гостро постала і перед постсоціалістичними країнами.

     За  часом переміщення міграцію поділяють  на остаточну (виїзд населення в  іншу країну на постійне місце проживання), тимчасову (виїзд в іншу країну на певний термін), сезонну (виїзд населення  в іншу країну в певну пору року і на певний термін, скажімо, на проведення сільськогосподарських робіт), маятникову, яка характерна для прикордонних районів країн і проявляється в тому, що працівники живуть в одній  країні, а працюють постійно чи тимчасово  в іншій.

     За  характером організації міграцію поділяють  на добровільну (непримусове переселення), примусову (виселення громадян із своєї країни на підставі рішення судових органів), організовану (її здійснюють спеціальні інститути згідно з національним законодавством), самодіяльну (нелегальне переміщення населення за межі своєї країни).

     Сучасний  етап міжнародної міграції робочої  сили характеризується певними особливостями, серед яких найбільш вагомими є:

• зростання ролі демографічних факторів (зростання чисельності населення, зміни його вікової й статевої структури); розширення географії міжнародної міграції робочої сили, що проявилося у зростанні кількості країн, охоплених міграційними потоками;
• розширення структури міграційних потоків в результаті масової міграції вчених, спеціалістів та висококваліфікованих робітників; збільшення обсягів нелегальної міграції робочої сили, особливо між країнами, що мають спільні кордони. За оцінками відповідних служб, в США постійно перебуває до 4 млн. нелегальних іммігрантів. В Західній Європі цей показник, знову ж таки за оцінками, становить не менше 3 млн. чоловік;
• підвищення інтенсивності міжнародної міграції робочої сили в результаті збільшення кількості та швидкості міграції населення.

     3. Державне регулювання міжнародних міграційних процесів

     Міжнародна міграція робочої сили викликає не тільки позитивні, а й негативні соціально-економічні наслідки. Тому здебільшого під тиском громадської думки і профспілок країни вимушені здійснювати регулювання міграційних процесів. Несистематичні спроби окремих країн обмежити в'їзд небажаних осіб або перешкодити виїзду окремих категорій працівників, а також заключення двосторонніх угод щодо регулювання міграції спостерігалися в Європі ще у XVIII столітті. Наприклад, в Англії в кінці XVIII століття були прийняті закони, які обмежували в'їзд небажаних осіб. Тоді ж країни почали заключати двосторонні угоди щодо регулювання міграції, окремі з яких діють і в наш час.