Тележки пассажирских вагонов

         Підлога на робочих місцях і технологічних проходах повинна утримуватись в справному стані, регулярно прибиратись від бруду та відходів виробництва.

        При розбиранні та складанні центрального ресорного підвішування не дозволяється знаходитись всередині візка при стиснутих пружинах.

         Вимоги безпеки при виконанні  зварювальних робіт (Інструкція  №54 «для електрогазозварювальника») 

       Зварювальні дроти від джерела струму до робочого місця зварювальника повинні бути захищені від механічних пошкоджень, з'єднання окремих частин дроту «скрутками» - не дозволяється.

        Рукоятки електротримача повинні мати надійну ізоляцію.

       Спецодяг зварювальника повинні бути виготовлені з брезентової або іншої тканини з вогнезахисним складом.

       Для захисту очей та шкіри обличчя від опіків та випромінювання слід використовувати щитки та шоломи з захисним склом як для газоелектрозварник так і для підсобних робітників, які беруть участь в процесі зварювання. Для захисту від шкідливої дії променів місце проведення зварювальних робіт огороджуються переносними щитами.

При проведенні робіт з використанням газової  різки (зварювання) необхідно дотримуватись  інструкцій №7 «про порядок транспортування, зберігання та видачу балонів зі стиснутим  газом », № 17 «про порядок транспортування та видачі кисневих балонів», № 85 «газоелектрозварнику під час виконання зварювальних робіт» та основних правил безпеки при роботі зі зрідженими газами . При цьому не дозволяється :

• використання несправних, невипробуваних гумових шлангів;
• використання пошкоджених або прострочених манометрів;
• розташування балонів ближче 0,5 м від мережі теплопостачання;
• транспортування балонів без захисних ковпаків;
• розігрів редуктора газогенератора відкритим вогнем.

                

           Вимоги безпеки до інструменту.

       Перед початком роботи робітник повинен особисто перевірити стан інструменту, що знаходиться в користуванні і той, що він одержує з інструментальної комори. Робота несправним інструментом – не дозволяється!

       Кувалда і молоток повинні мати рівну, не збиту, трохи опуклу поверхню бойка, овальний отвір для ручки з невеличким конусом, ручку овального перетину гладку, без сучків і тріщин, конусну з уширенням до вільного кінця.

       Терпуги застосовуються тільки зі справними ручками з насадженими на них металевими кільцями.

       Гайкові ключі повинні відповідати зазначеним на них розмірам і не мати щелеп, які розійшлися. Нарощувати гайкові ключі іншими ключами або трубами, застосовувати прокладки між гайкою і ключем – не дозволяється!

    Слюсарні тиски повинні бути справними, надійно закріпленими на верстаках. Губки тисків повинні мати пересічну насічку, щільно сходитись від гвинта без закладань та мати надійне кріплення. Зігнутість ручок не допускається.

           Вимоги виробничої санітарії в візкової дільниці.

         Візкова дільниця має бути обладнана устаткуванням централізованого опалення та вентиляції для забезпечення метеорологічних умов відповідно до санітарних норм проектування промислових підприємств. Ворота цеху для ремонту візків під час проведення маневрових робіт в нічний час та для проїзду між деповського транспорту повинні бути обладнані тепловими завісами.

        Заточувальний верстат та місце проведення робіт по очистці та обмивці візків необхідно обладнати місцевою витяжною вентиляцією з метою обмеження шкідливого впливу небезпечних викидів.

        Для захисту працівників візкового цеху від дії шкідливих речовин передбачено обов'язкове використання спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту всім професіям у відповідності до діючих норм, затверджених колективним договором.

         З метою забезпечення оптимального освітлення цеху допускається використовувати систему загального освітлення, що дає освітленість робочих місць при лампах накалювання -75 лк., при люмінесцентних лампах -200 лк.

         При виконанні відповідальних складальних та зварювальних робіт необхідно передбачити переносне місцеве освітлення.

 

13.2 Розрахунок природного та штучного освітлення

 

   Освітлення у відділенні передбачають природне для світлого часу доби і штучне для темного часу доби.

        Сумарну площу, яку необхідно засклити в приміщенні, визначають за нормативним значенням коефіцієнтів природного освітлення з урахуванням втрат світла від рами, що покрита склом та інших умов за формулою:

          

                                                ,                                           (   )                                   

де,  F_п   - площа підлоги приміщення, 972м²;

       a_с – світловий коефіцієнт, який характеризує відношення сумарної площі

         застікління до площі підлога, ( 0,15)

         

 

           Кількість вікон визначають за формулою :

 

                                                    ,                                (   )

 

де F_о - площа одного стандартного вікна, 8м²;

 

         Кількість ламп, що необхідна для освітлення визначають за формулою:

 

                                               ,                                    (    )

 

де  Е_ср - середня освітленість, (40 лк,)

          К_з.о - коефіцієнт запасу освітленості (1,5);

          F_л - світловий потік лампи, лк (4100);

          η_сп - коефіцієнт використання світлового потоку.

 

          Коефіцієнт η_сп визначають в залежності від показника γ , що враховує форму приміщення, за формулою:

 

                                       ,                           (   )

 

де h_пс - висота підвішування світильників, м (приймають від  4,8м).

 

                                    = 972 / (4,8×(18+54)) = 2,81

 

             З цієї формули випливає, що h_сп приймається η_сп = 0,51(по табличним даним)

                               п_лп=(40×972×1,5) / (4100×0,51) = 27,89

 

 приймаємо  28 ламп лампи потужністю 300 Вт

 

 

13.3 Вибір і розрахунок системи опалення

 

          Систему опалення вибирають після встановлення температурно-вологісних умов для виробничих приміщень. В залежності від витрат праці ці роботи розподілені на три категорії.

            Необхідну кількість труб для приладів опалення визначають за формулою:

 

                                          ,                              (  )

 

де: δ_оп - коефіцієнт, враховуючий тепловтрати із-за нещільності вікон і        

            дверей (0,15);

          q_б - питома теплова характеристика будівлі дільниці, ккал/м²год^оС (при

          об'ємі приміщення до 6000 м³ - 0,8;

          t_п - температура повітря в приміщенні, (l8°C);

          t_з- максимальна температура зовнішнього повітря, 0С (приймають t_з=-

              30^оС);

          F_пр - поверхня нагрівання однієї труби, м².

Для гладкої  сталевої труби діаметром 100 мм і  довжиною 10 м поверхня складає по формулі:                     

                  

                              (   )

 

де: k_пр - коефіцієнт теплопередачі 1 м² поверхні нагрівання приладу,

           ккал/м²год^оС (при температурі теплоносія 65^оC - 10,5 ккал/м^2оС,;

          t_пр - середня температура теплоносія, 65^оС.

 

       т₀=( 0,15×0,8×5832×(18-(-30))) / (3,14×10,5×(65-18)) = 21,68

 

приймаємо 22 труби 

13.4. Протипожежні заходи.

Вагонне депо площею понад 5 га повинно мати не менше  двох заїздів. Відстань між заїздами не повинна перевищувати 1500 м. Під’їзд пожежних автомобілів до будівель і споруд повинен бути забезпечений по всій їх довжині. При ширині будов до 18 м під’їзд може бути з однієї сторони, понад 18 м з двох сторін. Усі проїзди і під’їзди повинні мати тверде покриття. На території парків і баз відстою вагонів повинні бути дороги навколишнього об’їзду та проїзди вздовж з площадками для розвертання пожежних машин розмірами не менше 12 м×12 м. Розміщення вагонів для проживання людей серед вагонів, що знаходяться у відстої, забороняється.

Колії відчіпного та невідчепного ремонту вагонів  повинні вчасно очищатися від  горючих матеріалів, вагонних деталей  і відходів. Для їх збирання у  визначених місцях влаштовують металеві ящики з кришками.

Розташування  виробничих дільниць та відділень, розстановка вагонів і технологічного устаткування в будівлях депо повинні відповідати вимогам норм проектування. Ширина проїздів, проходів, розриви між ремонтними позиціями повинні забезпечувати пожежну безпеку технологічних процесів і відповідати вимогам норм технологічного проектування депо.

Запас матеріалів і виробів повинен бути:

• на робочому місці – не більше змінної потреби;
• у коморах дільниць і відділень – не більше п’ятидобової потреби;
• на складі депо – не більше місячної потреби. Навантаження на корисну площу складу повинно відповідати нормативній величині.

        На кожну базу (парк) відстою вагонів  опрацьовується оперативний план  пожеже гасіння з урахуванням  залучення відомчої і державної  пожежної охорони, а також працівників  і техніки об’єкта.

        На території депо повинні бути спеціально обладнані:

• місця для збирання горючого сміття й обтирального матеріалу в металеві контейнери з кришками;
• місця для відходів пиломатеріалів у обсязі п’ятидобової потреби, розміщення яких повинно відповідати вимогам чинних норм.

      Об’ємно-планувальні рішення виробничих  приміщень депо і дільниць  повинні відповідати вимогам  норм технологічного проектування.

        13.5  Охорона навколишнього середовища

           До чинників несприятливої дії залізничного транспорту на навколишнє середовище відносять викиди шкідливих речовин в атмосферу, зовнішні шуми залізничних об'єктів, забруднення ґрунту і водоймищ. Джерелами забруднення повітряного середовища є виробничі підприємства транспорту.

       Очищення промислових викидів в атмосферу на сучасних підприємствах є складовою частиною технологічного процесу. Мета її предотвращеніє забруднення повітря, видалення шкідливого пилу з технологічного процесу, зменшення технологічного зносу устаткування через абразивну дію пилу, витягання з відходів цінних продуктів і використовування їх, як вторинної сировини.

         Серед противошумних заходів найважливішими є наступні: зменшення потужності гучномовців на станціях, прокладка безстикового шляху на ділянках дорогий в межі житлової забудови, зменшення числа подач звукових сигналів локомотивами, пристрій очисних споруд.

         Одним з рішень питань очищення  вод є введення замкнутих систем  водопостачання, будівництво загально станційних очисних споруд, а також підключення залізничних підприємств до міських промислових систем каналізації. Вживаються також заходи по вдосконаленню технологічних процесів з метою скорочення об'єму забрудненості стоків, що утворюються, по нормуванню водоспоживання, ліквідації витоків і технологічно не виправданих втрат води, по поліпшенню експлуатації очисних споруд і контролю за їх роботою.

         Санітарна охорона ґрунту охоплює  баластну призму залізничного  полотна, територію станції, промислових  об'єктів. Серед профілактичних  заходів щодо охорони ґрунту важливе місце займає справність тари вантажів, що перевозяться, своєчасний контроль проб ґрунтів, зміст шляху відповідно до санітарних норм.