Сутність та види банківських кредитів

 

Згідно проведеного дослідження можна визначити кілька суттєвих факторів, які впливали на формування цінової пропозиції по іпотеці в останні місяці 2011 року:

-скорочення термінів розміщення  грошових ресурсів вкладів населення;

подорожчання  вартості  залучених  вкладів,  викликане  нестачею гривні;

-очікування змін законодавчого  поля, зокрема, новий законопроект "Про  виконавче провадження", що унеможливлює  погашення проблемної заборгованості  за рахунок реалізації об’єкта  іпотеки,   що призводить до  того, що банки або повністю зупиняють іпотечне кредитування, або встановлюють процентні ставки на високому рівні. Тож  однією з причин підвищення ставок по  кредитам є залученням дорогих  ресурсів  зокрема  по  депозитам.  Таким  чином  наприкінці 2011року ставки по депозитам складали 23–25% річних,як правило на термін в 2-3 місяці на вклади в гривні. Це є свідченням того,  що банкам не вистачає гривні і тому вони залучають більш дорогі ресурси. Причиною нестачі гривневих ресурсів в банках є перш за все девальваційні настрої населення і бізнесу, такі настрої спричинили дострокові розірвання гривневих депозитів, з метою переведення їх у валюту. Для вирішення проблеми нестачі гривні в банках, НБУ почав  проведення валютних свопоперацій з 16 грудня 2011 року, це означає,  що комерційні банки зможуть продавати НБУ валюту на певний, досить короткий термін, а потім викупляти її за заздалегідь визначеному курсу. При цьому обидві сторони оплачуватимуть відсотки за отримані кошти. Ставка для комерційного банку по гривні визначатиметься на основі облікової ставки НБУ. Таким чином банки зможуть використати свої валютні резерви для отримання гривні

 

За результатами визначення показника ефективності кредитної політики можна зробити такі висновки:

1. З метою підвищення ефективності  кредитної політики необхідно впроваджувати заходи, спрямовані на зниження рівня ризику кредитного портфеля, а саме: нарощувати власний капітал, збільшувати обсяги розміщення у кредитний портфель коштів, залучених на строкові вклади.

2. Необхідно чітко визначати  процедури, норми та повноваження персоналу банку під час оцінки рівня ризику за кожною окремою кредитною операцією, завдяки чому можна підвищити обґрунтованість рішень про надання кредиту, зменшити обсяги резервів для покриття кредитних ризиків і, як результат, збільшити рівень якості кредитного портфеля.

3.  Слід здійснювати постійний контроль за станом кредитного портфеля з метою відстеження сигналів про погіршення його якості (реалізація кредитного моніторингу), що дасть змогу знизити питому вагу проблемних кредитів у кредитному портфелі банку.

4.  Високі кредитні ризики, які навіть компенсуються підвищеним рівнем дохідності кредитного портфеля, не завжди свідчать про високу ефективність кредитної політики, адже у разі настання прийнятих кредитних ризиків банк зазнає збитків, наслідком яких може бути фінансова криза і навіть банкрутство.  

 

Кредитні махінації: практика та методи запобігання

 

Природа кредитування породжує зловживання, внаслідок яких можуть виникнути проблеми як у клієнтів банків, так і в кредитних організацій.

Банки ставлять різні вимоги до клієнтів, які одержують кредит. Один всю увагу приділить перевірці прав заставника на предмет застави і іі реальної цінності. Другий бажатиме дістати уявлення про обсяг коштів, який має позичальник. Третій вимагатиме, щоб клієнт надав докладні відомості про проект, на фінансування якого підуть гроші. Фактичний дохід позичальника є гарантією того, що сума кредиту і відсотки будуть вчасно повернуті.

При вирішенні питання про надання кредиту позичальник повинен бути готовим до того, що доведеться відкрити свою комерційну таємницю і дати відповідні обґрунтування. Банки, як правило, орієнтуються на дохід потенційного позичальника від використання наданих у кредит коштів. Ця інформація дозволяє банку краще оцінити кредитоспроможність клієнта, але немає гарантій, що комерційна інформація не піде далі банківського клерка. Швидше навпаки: якщо ідеї дійсно цінні, витік інформації неодмінно станеться. Деякі підприємці нарікають на те, що інформація про їхній новий і перспективний проект потрапила до конкурентів одразу після того, як певні бізнес-секрети були відкриті банку. Тому треба бути обережним у розголошенні основних ідей.

Необхідно пильно берегти репутацію. Доводиться бути готовим до того, що банк може відмовити в кредиті, якщо у біографії керівників компанії є темні плями, або навіть просто помилкові чутки. Банки вивчають благонадійність і платоспроможність клієнта, встановлюють достовірність наданої інформації про клієнта і його партнерів, товари, послуги і ціни. Ретельність, з якою проводяться такі перевірки, залежить від суми кредиту, керівників організації-позичальника, кредитної історії позичальника, а також від професіоналізму відповідних служб банку.

 

Блатні кредити. Трапляється, що представники банку, які займають головні посади і не мають наміру затримуватися довго на своєму місці, збагачуються за рахунок своєї кредитної організації і як можуть "допомагають жити" близьким знайомим і родичам. Після звільнення деяких посадовців банку виявляється багато їхніх колишніх зловживань.

Під підозрою контрольних органів можуть виявитися й угоди, за якими банк видав кредит під надзвичайно низький відсоток або зовсім без відсотків. Якщо кількість таких кредитів перейде критичну межу, то вже самому банку не вистачатиме коштів, і тоді виникне ймовірність припинення роботи кредитної організації. У таких випадках банки, щоб продовжити роботу, залучають позичкові кошти і самі беруть кредити. А щоб інформація про їхню фінансову кризу не поширювалася, банки не здають обов'язкову звітність до центрального банку, який термінових заходів з цього приводу не вживає.

Банки досить довго можуть ходити по колу, рефінансуючи старі борги новими кредитами. До того часу, поки не одержать відмову. Після цього залишається лише півкроку до припинення платежів.

Незважаючи на загрозу кримінальної відповідальності, банки виводять активи за допомогою лжекредитів, тобто кредитів, повернення яких ініціаторами кредитування не планується. Трапляється й так, що якась філія банку одержує сумнівний кредит, який потім "розчиняється", а надалі банк не в змозі погасити цей кредит і банкрутіє. Помилки трапляються і через часту зміну бухгалтерів банку або надмірну довіру до своїх партнерів по бізнесу.

На практиці банки, що зобов'язані проводити засідання кредитних комітетів (вони оцінюють фінансовий стан позичальника), не виконують цієї вимоги, і кредити оформлюються заднім числом або взагалі не оформлюються. Зазвичай такі ситуації виникають, коли гроші видаються поспіхом, і оформити усі папери потрібно було "ще вчора". Однак, навіть проведення кредитних комітетів у необхідному форматі не рятує банк (і його клієнтів) від ризикованих рішень: якщо "потрібній" компанії необхідний дуже великий кредит, керівництво банку тиснутиме на членів кредитного комітету.

До речі, поспіх, з яким видаються кредити, найчастіше працює проти самих банків. Через неправильно оформлені документи іноді неможливо в суді довести сам факт надання кредитів.

 

Забезпечення кредиту. Банки намагаються видавати кредити під об'єкти нерухомого майна, що знаходиться у власності заставника, або ліквідні цінні папери. Проте банки ризикують, адже, наприклад, векселі можуть виявитися фальшивими, як і документи на об'єкт нерухомості. І пізніше виявляється, що будинок, який за наданими документами знаходиться у власності заставника, насправді належить третій особі.

Якщо позичальник і не має ліквідного майна, яке він може передати під заставу, а кредит йому необхідний саме для купівлі такого майна, наприклад, нерухомості, то за договором при неповерненні кредиту і відповідних відсотків банки отримують права на цю нерухомість.

Набагато складніше переконати банк видати кредит під заставу устаткування чи антикваріату. Причина – неліквідність. Великий ризик банку, який замість шедевра цілком може взяти під заставу підробку. Найчастіше таке трапляється, коли видаються кредити на невеликі суми, а представники банків не перевіряють цінності.

Якщо передбачається, що зобов'язання буде забезпечено договором поручительства, то поручителю треба буде довести, що він спроможний "на випадок будь-чого" виконати зобов'язання позичальника перед банком.

Але практика показує, що найчастіше представники банків формально підходять до виконання своїх обов'язків і проводять лише поверхову перевірку документів та інформації, що надають майбутні позичальники. Внаслідок цього кредитні організації стають легким здобутком шахраїв. В інших випадках навіть невеликий хабар здатний "закрити очі" службовцеві банку на підроблені паспорти, установчі документи і печатки майбутніх позичальників.

Оскільки випадки неповернення кредитів, як і раніше, поширені, банки видають гроші переважно тим фірмам, яким довіряють. Але навіть у цих випадках гроші видаються під певне забезпечення. Проте, якщо давньому партнеру банку дуже потрібний кредит, учасники угоди вдаються до різних хитрощів, щоб сховати недоліки угоди й оформити договір належним чином. Саме в таких випадках, як забезпечення кредиту, виступає майно, що не має великої цінності.

 

Особливості кредитного договору. Надання кредиту оформляється договором, у якому всі особливості відносин сторін мають бути прописані окремо. Якщо якісь моменти не урегульовані договором, то сторони повинні керуватися законом або діловою практикою.

Трапляються випадки, коли навмисно або за необачністю учасників у договорі не вказується періодичність сплати відсотків за кредитом. В такому разі позичальник має виплачувати відсотки щомісяця. А буває, що в договорах взагалі не згадується про необхідність виплати цих відсотків.

Може виникнути і парадоксальна ситуація: сумлінний боржник намагається повернути борг банку, але кредитор створює перешкоди. Банк може навмисно не приймати від боржника кошти або документи на їхнє відрахування, сподіваючись отримати від позичальника ще й додаткові відсотки, штучно створивши прострочення платежу. Зазвичай таке трапляється, коли до закінчення терміну погашення кредиту залишається лише кілька днів.

Несумлінні банкіри вкажуть на неіснуючі недоліки оформлення платіжного доручення (нечіткі, змазані печатки, підписи виконано не тими ручками і чорнилом). Коли ці недоліки буде усунуто, виникнуть нові. Наприклад, підписи на платіжному документі будуть не схожі на зразки, що знаходяться в банку. У таких випадках обізнані позичальники швидко здійснюють платежі за кредитами з рахунків, відкритих в інших банках.

Треба мати на увазі, що банк може не піти назустріч позичальникові, що має тимчасові фінансові труднощі.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок 
 

У ринковій економіці основною формою кредиту є банківський кредит. Кредитування господарських суб’єктів і громадян є однією з найважливіших функцій банків як спеціалізованих кредитних установ. Банківський кредит необхідний інструмент стимулювання народного господарства, без якого не можуть успішно працювати товаровиробники. В сучасних умовах необхідно навчитися як на макро-, так і на мікрорівні, правильно та ефективно використовувати банківський кредит в інтересах розвитку національної економіки України.

Банківська система України розвивалась швидкими темпами. У 2008 році відбувся переломний момент у її розвитку, за підсумками якого ВВП виріс лише на 2,1 %, а промислове виробництво знизилося на 3,1 %. Відбувся спад внутрішнього та зовнішнього попиту. Погіршення економічної ситуації поглиблювалось різким знеціненням гривні, яка за останні місяці 2008 р. впала на 60 %.

Головною проблемою стало те, що гроші надавалися споживачам на тривалий термін, але через світову фінансову кризу іноземні банки спочатку зробили жорсткішими умови залучення кредитів в Україну, а незабаром взагалі перестали надавати кредити українським банкам. Беручи до уваги статистичні дані НБУ останніх років, стає помітним сповільнення темпів розвитку кредитування в Україні. У 2008 р. обсяги виданих кредитів становили 1116456 млн. грн., у 2009 р. – 810282 млн. грн., тобто скоротився більше ніж на 306 млрд. грн., проте починаючи з 2010 р. спостерігається значне збільшення обсягів виданих кредитів та майже досягається обсяг 2008 року, а вже в 2011 р. обсяг виданих кредитів перевищує передкризовий майже на 2 млрд. грн..

Банківські кредити виступають не тільки одним з джерел залучених коштів для підприємств, але є і певним економічним індикатором, за допомогою якого можна говорити про переважний розвиток того чи іншого сектору національної економіки, за рахунок кредитів набув значного розвитку сектор нефінансових корпорацій.

Банківське кредитування в Україні впливає на національну економіку. Але варто зауважити, що розвиток кредитних відносин зумовлений низкою проблем, основними з яких є: складна процедура отримання кредиту; чинник страху "життя в борг"; недостатня державна підтримка ринку кредитування; існуючі недоліки у сучасних системах оцінки кредитоспроможності позичальників; відсутність знань про процедуру отримання кредиту; відсутність майна під заставу; високі відсоткові ставки; відсутність чіткої законодавчої регламентації кредитних відносин; низький рівень довготермінового та інвестиційного кредитування.

З огляду на фінансову кризу та значну девальвацію гривні наприкінці 2008 р. – на початку 2009 р., українці відчули значні проблеми з поверненням кредитних коштів. Разом із тим, банкіри відмовилися від ідеї дозволити своїм боржникам гасити кредити за старим курсом гривні. Тому перед банківською системою постала проблема неповернення кредитів.

Аналізуючи проблеми банківського кредитування в Україні видно, що банківська система України потребує значного реформування, направленого на здешевлення кредитів, їх доступності, економічно обґрунтованих кредитних ставках, вдосконалення законодавчої бази, переймання досвіду іноземних держав (так, у Японії ставка за банківський кредит становить 7 - 8%, у Росії – 12,36 – 12,81% тощо). Отже, Україна потребує значних реформ, як у банківській системі, так і у фінансовому секторі в цілому.

Розглянувши та проаналізувавши кредитні послуги на українському ринку, можна сказати, що фінансово-економічна криза негативно плинула на розвиток цього ринку, та можна сказати,що був зроблений крок назад. Проте, вже в 2011 році спостерігається значне пожвавлення операцій на ринку. Розвивається як ринок споживчих кредитів, так в активному русі знаходяться лізингові та факторингові послуги. За кількістю операцій дані послуги ще не досягли до кризового періоду, проте за якісними показниками вже відійшли далеко вперед.