Сучасні проблеми розвитку і розміщення металургійних районів України

Трубопрокат розміщений у Донбасі (Ворошиловград, Харцизьк) та Придніпров'ї (Дніпропетровськ, Нікополь, Новомосковськ). Помітне місце належить феросплавам, причому їх виробництво  електрометалургійним способом орієнтується на Придніпров'ї (Запоріжжя, Нікополь), а доменним — на Донбас (Стаханов).

Ще однією важливою умовою є наявність споживача  металу. Досить велику частку металу споживає машинобудування. Оскільки Україна  спеціалізується на виробництві  продукції машинобудування, то чорна металургія також має бути розвинутою(для забезпечення сировиною основної галузі спеціалізації України). Останнім часом посилився розвиток металомісткого машинобудування, таким чином зростає потреба у виплавці більшої кількості металу.

В Україні є  величезна кількість металобрухту, який ми поки що не використовуємо в  повній мірі,а продаємо за низькими цінами за кордон. Але значно вигідніше  було б використовувати його на власних  підприємствах, переплавляти на метал, придатний для виробництва труб.

Досить розвинутою і потужною є науково-дослідна база (висококваліфіковані кадри) зайняті  в цій галузі. Взагалі українські науковці вийшли на досить високий  рівень розробок. Історично склалося так, що галузь чорної металургії постійно розвивалась, удосконалювались методи виробництва металу, адже Україна виплавляла основну частку металу в Союзі. Тому й нині багато людей займаються розробками в цій галузі.

Звичайно, одним  із найважливіших чинників розвитку даної галузі є наявність дешевої  електроенергії, тобто розвитку базової галузі промисловості — електроенергетики. Чорна металургія є найбільшим споживачем електроенергії (~20 %). Тому поблизу підприємств чорної металургії будують електростанції. В Донбасі є багато теплоелектростанцій, наприклад Зуївська, Старобешівська, Вуглегірська, Курахівська, Луганська, Миронівська, Слов`янська, Штерівська та ін., а в Придніпров`ї також гідроелектростанції — Дніпрогес, Дніпродзерджинська, Кременчуцька[7].

Великий вплив  на розвиток чорної металургії має  наявність прісної води.

Слід зазначити, що дана галузь споживає ~20 % всього використання прісної води, а тому проблема забезпечення прісною водою є дуже актуальною.

Проведений  аналіз свідчить про значні проблеми, нагромаджені у металургійній галузі України. Для реформування вітчизняної металургійної галузі необхідно створити умови для ефективного використання наукового потенціалу та підвищення ролі держави у реалізації інвестиційно-інноваційної моделі розвитку галузі. Пріоритетами реформ мають бути зменшення енергоємності виробництва, збільшення попиту на внутрішньому ринку на вітчизняну продукцію металургійної галузі, стимулювання експорту, забезпечення конкурентоспроможності металургійної продукції.

ВИСНОВКИ

За сучасної економічної ситуації металургійний  комплекс залишається одним з найважливіших чинників подальшого розвитку народного господарства.

У зв’язку з  тим, що проникнення продукції нашої  металургії в країни Західної Європи, США, Канаду (в них має місце  надвиробництво сталі) ускладнюється, основна увага у пошуках ринків збуту повинна приділятися країнам Південно-Східної Азії, які розвиваються (Таїланд, Сінгапур, Філіппіни, Індонезія та ін.) і більш близько розташованим країнам - Ізраїлю, Єгипту, Ірану та країнам СНД.

У перспективі  стратегічним напрямом розвитку металургійного комплексу України буде системна реструктуризація галузі з орієнтацією на кон’юнктуру внутрішнього та зовнішнього ринків. Передбачається продовжити будівництво об’єктів металургійного комплексу, спроможних збільшити експортний потенціал галузі. Поряд з цим очікується закриття нерентабельних виробництв, а також вилучення з експлуатації морально застарілого та фізично спрацьованого обладнання.

Перспективи розвитку металургійного комплексу України  тісно пов’язані з підвищенням  конкурентоспроможності продукції на основі зменшення енерго- та матеріалоємності продукції, скорочення трудових витрат, впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

        Відповідно до існуючих програмних документів у доменному виробництві впроваджуватиметься обладнання та технологія використання пиловугільного палива. У сталеплавильному виробництві максимально збільшуватимуться обсяги конверторного та електросталеплавильного виробництв на основі технологій безперервного розливу сталі з одночасним скороченням мартенівського. У прокатному виробництві створюватимуться ливарно-прокатні модулі, розширюватиметься сортамент профільного, сортового та листового прокату, реконструюватимуться діючі прокатні стани. У виробництві металевих виробів та труб передбачається істотне підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, збільшення випуску труб з антикорозійним покриттям та легованих марок сталі.

У перспективі  особлива увага приділятиметься  збереженню і посиленню експортної спрямованості металургійної промисловості. Захист українських товаровиробників на зовнішніх ринках, попередження антидемпінгових процедур до вітчизняних виробників, запобігання перенасиченості ринків металопродукції та падіння цін дадуть змогу зміцнити експортний потенціал галузі. У структурі експорту продукції галузі намічено скоротити вивіз продукції сировинного напряму (чавун, заготовка сортова, сляби) та переорієнтуватися на експорт кінцевої продукції (труби, метвироби, листовий та сортовий прокат).

                 

               СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. – 752 с.
2. Гончаренко Н. Регіонально-інтеграційне спрямування України: міжнародне економічне співробітництво з державами Євросоюзу / Н. Гончаренко // Економіст. – 2008. – № 5. – С. 62.
3. Грищенко С.Г. Рынок металлопродукции Украины в странах СНГ: проблемы и задачи. «Стиль» №9. – 2008. – С. 88-90.
4. Грищенко С. Украинская металлургия-2008: успешный старт, кризис и его уроки / С. Грищенко // Зеркало недели. – 2009. – 14-20 марта (№ 9).
5. Долішній М.І. Регіональні проблеми соціально-економічного розвитку України / М.І. Долішній // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niurr.gov.ua.
6. Жаліло Я. Підсумки економічного розвитку України [Електронний ресурс] / Я. Жаліло // Аналітичні записки НІСД. – Режим доступу: www.niss.gov.ua.
7. За даними «Держзовнішінформу» // Товарний монітор, № 5. – 2011.
8. Економiка зарубiжних країн: навчальний посiбник для вузiв: / А.П. Голiков, О.Г. Дейнека, Л.О. Позднякова, П.О. Черномаз. - К.: Центр учбової лiтератури, 2008. – 463 с.
9. Мазур В.Л. Конкурентні позиції підприємств гірничо-металургійного комплексу України. / Економіка України, № 3 (568), 2009. – С. 4-19.
10. Майорченко В. Роль черной металлургии в развитии экономики Украины / Майорченко В., Калюжный А. // Економіст. – 2007. – №7. – С.23–32.
11. Макогон Ю.В. Економіка промисловості України в умовах кризи / Ю.В. Макогон // Економіка промисловості. – 2009. – № 45. – С. 57–67.
12. Медведкин Т.С., Нестеренко Э. Тенденции развития мирового рынка черных металлов в условиях глобализации мировой экономики // Вісник Донецького національного університету. Серія В „Економіка і право”, №1, Том 1 Донецьк: ДонНУ, 2009. – С.122-128.
13. Міністерство промислової політики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://industry.kmu.gov.ua/control/uk/index.
14. Миронова Т.Л., Добровольська О.П., Процай А.Ф.Ю. Управління розвитком регіону. – К.: ЦУЛ, 2006. – 328 с.
15. Олефір В. Прогноз кон’юнктури зовнішніх ринків / В. Олефір // Діловий вісник. – 2008. - № 2(165). – С. 6-7.
16. Офіційний сайт Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України // Режим доступу: http://www.niss.gov.ua.
17. Покришка Д. Основні чинники та ризики промисловості України на сучасному етапі [Електронний ресурс] / Д. Покришка // Аналітичні записки НІСД. – Режим доступу: www.niss.gov.ua.
18. Регуляторна політика у сфері зовнішньої торгівлі: монографія / А.А. Мазаракі, Т.М. Мельник. – К: КНТЕУ, 2010. – 470 с.
19. Розміщення продуктивних сил України: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / С.І. Дорогунцов, Ю.І. Пітюренко, Я.Б. Олійник та ін. – К.: КНЕУ, 2007. – 364 с.
20. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / За ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. – 6-тевид., випр. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2004. – 350 с.
21. Розміщення продуктивних сил / За ред. Є.П. Качана. – К. ВД «Юридична книга», 2004. – 532 с.
22. Скороход О.Б., Савчук Л.М. Аналіз антикризових заходів підтримки гірничо-металургійного комплексу України // Економіка і управління. – 2011. – №4. – С.39.
23. Статистична інформація [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України; ред. О.Г. Осауленко. – Офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
24. Статистичний щорічник України за 2010 р. / За ред. О. Г. Осауленка. – К.: Консультант, 2011. – 663 с.
25. Степанов В. Стальной сектор Украины / Степанов В. // Металлургическая и горнорудная промышленностъ. – 2008. – № 12. – С. 1–3.
26. Українська асоціація металоторговців [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uam.com.ua.
27. Українська асоціація підприємств чорної металургії “УкрМет” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrfer.org.ua.
28. Український державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків Держзовнішінформ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: (http://www.ukrdzi.com).
29. Щербатюк Н. Зовнішня торгівля: найбільші проблеми від найважливіших партнерів. ФК «Чинник» http://economics.unian.net/ukr/detail/.
30. World Steel Association: [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.worldsteel.org/.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

 

Ресурсна база

Залізна руда:

– Криворізький басейн (35 родовищ) (Дніпропетровська область);

– Білозерський басейн (Запорізька область);

Марганцеві руди:

– Інгулецьке, Нікопольське родовища (Дніпропетровська область);

– Токмакське родовище (Запорізька область);

– Самотканське родовище (Дніпропетровська область);

Боксити:

– Високопольське родовище (Дніпропетровська область);

Ртутні руди:

– Микитівське родовище (Донецька область).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В

Чорна металургія

Видобуток і збагачення залізних руд:

– Інгулецький  гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК);

– Новокриворізький ГЗК, Північний ГЗК, Центральний  ГЗК, Південний ГЗК (м. Кривий Ріг) (Дніпропетровська область);

– Запорізький  ГЗК (м. Дніпрорудне) (Запорізька область);

Видобуток і збагачення марганцевих руд:

– Марганецький ГЗК, Орджонікідзевський ГЗК (Дніпропетровська область);

Виробництво чорних металів:

– Дніпровський металургійний комбінат (м. Дніпродзержинськ), Дніпропетровський металургійний завод (2 заводи), Дніпропетровський трубопрокатний завод (2 заводи), Криворізький металургійний комбінат, Нікопольський південнотрубний завод та ін. (Дніпропетровська область);

– Донецький, Єнакієвський, Макіївський, Маріупольський та інші металургійні заводи і комбінати (Донецька область);

– Запорізький  металургійний комбінат (2 заводи)(Запорізька область);

– Комунарський металургійний комбінат, Луганський трубопрокатний завод, Стахановський завод феросплавів (м. Алмазне) (Луганська область).

Коксохімічна промисловість:

– Дніпродзержинський, Дніпропетровський, Криворізький коксохімічні заводи (Дніпропетровська область);

– Авдіївський, Горлівський, Єнакієвський, Макіївський, Маріупольський коксохімічні заводи (Донецька область);

– Запорізький  коксохімічний завод (Запорізька область);

– Комунарський, Ольховський, Стахановський коксохімічні заводи (Луганська область).

Кольорова металургія

Алюмінієва промисловість:

– Дніпровський алюмінієвий  завод (м. Запоріжжя);

Титаномагнієва промисловість:

– Запорізький титаномагнієвий  завод (Запорізька область);

Ртутна промисловість:

– Микитівський ртутний  комбінат (м. Горлівка) (Донецька область).