Сучасні проблеми розвитку і розміщення металургійних районів України

ВСТУП

Промисловий комплекс України є пріоритетною сферою національної економіки. Саме від нього залежать реалізація ключових інтересів країни, її безпека, культурний та соціальний рівень життя нації. Промисловість  є активним агентом зовнішньої торгівлі України. Очевидно, що стратегічний розвиток України значною мірою залежить від місця її промислового комплексу в системі міжнародного поділу праці. Промисловість – найважливіша структурна ланка господарського комплексу України.

Чорна металургія є важливою галуззю важкої промисловості, однією з основних частин фундаменту всього народного господарства країни. Практично немає такого підприємства, яке у тій чи іншій мірі не використовувало б продукцію чорної металургії, адже чорні метали – це основний конструкційний матеріал для виготовлення засобів та знарядь виробництва, від кількості та якості якого в значній мірі залежать рівень розвитку виробничих сил країни, темпи і масштаби технічного прогресу.

Значення чорної металургії для економіки України важко  переоцінити. Це пояснюється тим, що чорна металургія не тільки впливає на розвиток усіх без виключення галузей народного господарства України і є базою їх формування, але й є важливою експортоутворюючою галуззю і значною мірою характеризує та визначає експортний потенціал нашої країни. Розвиток гірничо-металургійного комплексу – основна науково-технічного прогресу у всіх галузях господарювання, значна підтримка конкурентоспроможності країни.

Ураховуючи  особливе значення чорної металургії для вітчизняної економіки, як у науковій літературі, так і у практико-прикладних роботах приділено значну увагу різним аспектам даної проблематики. Серед українських фахівців, які працюють у даній тематиці, варто назвати таких: О. Власюк, Б. Буркинський, С. Савчук, С. Матвієнков, В. Мазур, О. Скороход, Г. Єфіменко, В. Самарай, В. Клименко, І. Шелевицький, А. Голубченко, А. Пасхавер, І. Бураковський. Серед практичних фахівців, які наразі займаються аналізом проблем чорної металургії, особливо варто відзначити В. Власюка, В. Піковського, В. Попова та ін. Але питання сучасного стану та тенденцій розвитку потребують подальшого дослідження з урахуванням динаміки розвитку економіки загалом та металургійної галузі зокрема.

Метою дослідження  є вивчення стану, тенденцій розвитку та сучасних проблем розміщення та розвитку металургійної галузі України.

Об’єктом дослідження  курсової роботи є металургійна галузь господарства України.

Предметом курсової роботи є галузеве та територіальне  розміщення, проблеми та перспективи розвитку металургійних районів України.

Основні завдання курсової роботи:

• розкрити сутність, структуру, зв’язки та значення металургійних районів України,
• висвітлити основні фактори розміщення та територіальної організації металургійних районів України,
• охарактеризувати стан, галузеву та територіальну структури металургійної галузі України,
• визначити місце металургійної продукції комплексу у внутрішній і зовнішній торгівлі України,
• проаналізувати проблеми та визначити перспективи розвитку металургійних районів України.

Методологічною базою даної роботи є застосування загальнонаукових  методів дослідження, метод системного аналізу, порівняльний метод.

Мета та завдання курсової роботи обумовили структуру  роботи. Курсова робота складається  з вступу, основної частини, висновку, списку використаної літератури та додатків.

1. Соціально-економічна  суть, структура і значення металургійних  районів України

У господарському комплексі України чорна металургія посідає особливе місце. Сьогодні вона є найбільшою базовою галуззю промисловості й загалом економіки України, яка поряд з іншими визначає загальний стан соціально-економічного розвитку країни.

Чорна металургія України - галузь народного господарства України. Україна є одним із лідерів країн-виробників металів у світі і займала до 2008 року 7 місце за обсягом виробництва сталі і 3 місце - за обсягом експорту металопродукції. Країна входить до десятка найбільших виробників і експортерів металу. Частина продукції, яку виробляють металургійні підприємства, складає 30 % загалом у промисловому виробництві і 42 % від загальних обсягів експорту України. Понад 80 % металопродукції експортується до країн Європи, Азії, Близького Сходу, Південної Америки [20, c. 231].

Україна належить до країн Європи і світу з найбільш розвинутою металургією. Навіть в умовах економічної кризи вона поступається за показниками виробництва основної продукції цієї галузі в Європі тільки Німеччині.

Чорна металургія є фундаментом індустріального  розвитку багатьох країн світу. Від  чорної металургії в першу чергу  залежить розвиток важкої промисловості. Без металургії як виробника конструкційних матеріалів неможливий розвиток машинобудування, суднобудування, а в зв’язку з цим і розвиток науково-технічного прогресу. Її продукція є основою розвитку будівництва, усіх видів транспорту, особливо залізничного і трубопровідного. Вона має велике значення для оснащення необхідною технікою сільського господарства.

Чорна металургія впливає на розвиток усіх галузей  народного господарства України  як найголовніший споживач палива й  електроенергії, води. До складу чорної металургії належать видобуток, збагачення та агломерація залізних, марганцевих і хромітових руд; виробництво чавуну, доменних феросплавів, сталі й прокату, електроферосплавів, вогнетривів, металів промислового значення, вторинна переробка чорних металів і коксування вугілля, видобуток допоміжних матеріалів [21, c. 269].

Великий вплив  має чорна металургія на розвиток і розміщення машинобудування, хімічної промисловості, енергетики. В металургії значно розвинуте комбінування виробництва. На її відходах працюють виробництва будівельних матеріалів, мінеральних добрив тощо.

Чорна металургія з повним технічним циклом виробництва  є важливим районотворчим чинником. її супроводять ряд галузей промисловості, що використовують відходи, які утворюються при виплавленні чавуну і коксуванні вугілля. Найтиповішими з них є теплова енергетика і металомістке машинобудування. Потреба раціонального використання праці жінок у металургійних районах України зумовлює розвиток легкої і харчової промисловості. Отже, чорна металургія впливає на формування таких потужних промислових районів і підрайонів, як Донбас, Придніпров'я, Криворіжжя.

 Розвиток  чорної металургії зумовив і  стимулював зростання виробництва  в ряді галузей промисловості,  особливо в залізорудній і кам'яновугільній, у видобутку мінеральної сировини.

Продукція чорної металургії має велике значення у  зовнішній торгівлі України, є її головною експортноспроможною галуззю.

Ця галузь є  потужним фактором формування ТПК. Вона виділяється значною концентрацією виробничого процесу - величиною підприємств і формуванням їх територіальних осередків. В місцях розміщення її основних підприємств зосереджується важке машинобудування, коксохімія, хімія, виробництво вогнетривких матеріалів тощо; формуються великі транспортні вузли, швидко виростають великі і крупні міста.

2. Передумови  регіонального розвитку і розміщення  металургійних районів України:  природно-сировинні, техніко-економічні, споживчі, історичні

Підвищення  ефективності металургійної галузі визначається не лише впровадженням у виробництво нових типів машин і устаткування, вдосконаленням його галузевої структури, реконструкцією та технічним переозброєнням. Великі можливості приховані у вдосконаленні територіальної організації галузі, кращій розміщуваності її підприємств.

В ієрархічну структуру  системи територіальної організації  промисловості входять такі об’єкти: промислове виробництво країни, економіко-географічних районів, адміністративно-територіальних одиниць, галузевих промислових  зон, промислових комплексів (районів, вузлів, центрів), окремих промислових підприємств.

Фактори розміщення промислового виробництва поділяють  на декілька груп: 

• природні - кількісні запаси і якісний склад природних ресурсів, умови їх експлуатації і використання;
• кліматичні, гідрологічні, орографічні умови та ін.;
• екологічні;
• технічні - досягнутий і можливий рівень техніки і технології;
• соціально-демографічні - забезпеченість промисловими трудовими ресурсами, стан виробничої і соціальної інфраструктури;
• економічні - економіко-географічне і транспортне положення, вартість капітальних вкладів, строки будівництва, ефективність будівництва, призначення і якість продукції, виробничо-територіальні зв’язки та інші [8, c. 157].

В східній Україні  сформувалися унікальні природні умови для розвитку металургійного комплексу. Тут знаходяться найкрупніші, що мають світове значення, паливно-сировинні бази чорної металургії - Донецький кам’яновугільний, з коксівними марками вугілля, Криворізький залізорудний і Придніпровський марганцеворудний басейни; великі, практично невичерпні родовища вапняків, доломітів, вогнетривких глин.

Віддаль від  Кривого Рога до центрального району Донбасу - Горлівки (по прямій) становить 345 км, а від Західного Донбасу, який доходить до Павлограда (Дніпропетровська обл.), - близько 150 км. Між зазначеними басейнами пролягає потужне джерело водопостачання - р. Дніпро.

Такого поєднання  найважливіших сировинних матеріалів, енергетичного і технологічного палива, водних ресурсів, необхідних для  розвитку чорної металургії, і такої концентрації їх на порівняно невеликій території немає в жодній країні світу.

Металургія  США, Великобританії, Німеччини, Франції  працює на імпортній марганцевій  руді. Японія розвиває свою чорну металургію на основі імпорту паливних і сировинних ресурсів, які доставляються морським транспортом з країн, віддалених від неї на тисячі кілометрів. Залізну руду імпортують також і деякі європейські країни [13].

Залізорудна база чорної металургії України представлена Криворізьким і Кременчуцьким басейнами, Білозерським і Керченським родовищами.

Криворізький  басейн розташований у західній частині  Дніпропетровської області в  басейні річки Інгулець. Він простягнувся вздовж Інгульця на 100 км від ст. Миколо-Козельськ  на півдні до с. Жовте на півночі. Ширина рудоносної смуги змінюється від 2-3 до 7 км. Руди басейну досить різноманітні. Вони залягають на глибині від 100 до 600 м, а на окремих ділянках - і до 2000 м. Багаті руди (переважно мартітові і гематіто-мартітові з вмістом заліза 50-62% і більше) добуваються тільки шахтним способом. Бідні руди (залізисті кварцити) з вмістом заліза 28-39% видобувають відкритим способом (кар’єрним). Їх запаси оцінюють у 30,6 млрд. т. Розвідані запаси залізних руд Криворізького басейну становлять близько 18 млрд. т. Цей басейн за запасами належить до найбільших у світі.

Кременчуцький залізорудний басейн розташований на території Кременчуцького району Полтавської  області, за 15-20 км від Кременчука на лівому березі Дніпра. Рудоносна територія вузькою смугою простягнулась з півдня на північ на 45 км. Басейн має вигідне транспортно-географічне положення. На півдні він знаходиться в шести кілометрах від Дніпра, середня частина території перетинається залізницею Полтава-Кременчук. Розвідані запаси залізних руд становлять 4,5 млрд. т. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені. В басейні є руди з вмістом заліза до 69%, але основну їх частину становлять руди з вмістом заліза 35-38%. Експлуатація басейну відкритим способом почалася з 1955 р. [19, c. 358]

Білозерський  залізорудний район об’єднує декілька родовищ. Він розташований на лівому березі Дніпра, на південь від Запоріжжя.

Район має зручні залізничні і річкові транспортні  зв’язки. На березі Каховського водосховища  збудовано місто Дніпрорудний, яке  є портом для відправки руди по Дніпру.

Загальні запаси руд району (до глибини 1500 м) становлять близько 1,4 млрд. т. На частку багатих руд з вмістом заліза 60-64% припадає близько 600 млн. т. Решта запасів руд має переважно вміст заліза 46-48%. В перспективі у районі збільшиться використання значних запасів залізистих кварцитів з вмістом заліза 25-40%, які після збагачення перетворюються в концентрат з вмістом заліза 65-70%. Видобуток руди в районі відкритим способом почався з 1969 р. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені.

Про наявність  залізних руд на території Керченського півострова було відомо ще наприкінці XIX ст., але грунтовні геологічні дослідження його запасів проводилися  з 1926 р. і в повоєнний період. Керченський  залізорудний район охоплює кілька родовищ, які розташовані на північному і східному узбережжі півострова. Загальні запаси становлять 1,8 млрд. т. Вміст заліза в руді сягає 37-40%. Крім того, в руді є значні домішки марганцю, ванадію, фосфору, миш’яку.