Сучасні проблеми розвитку і розміщення металургійних районів України

Джерело: З даних щомісячної доповіді міжнародної аналітичної організації World Steel Association  / Електронний ресурс  (http://www.worldsteel.org/statistics)

 

З табл. 2 можна зробити висновки, що найбільшим виробником металопродукції в Європі є Росія, яка займає 4 місце з виробництва металу. Частка Росії у виробництві металу у Європі складає 21,3% , а у світі – 4,7%. Україна у 2010 р. зайняла 8 місце у світі з виробництва металопродукції з показником 33,6 млн. дол., що складає 10,7% обсягу виробництва металу у Європі та 2,4% - у світі.

Компанії –  лідери з виробництва металургійної  продукції у Європі наведені у  табл. 3, у якій також приведено місце за рейтингом найбільших виробників металопродукції у світі (World Steel Association), обсяги виробництва компаній та їх частка у виробництві металургійної продукції у регіоні у 2009 р.

Таблиця 3

Компанії-лідери з виробництва металопродукції  у Європі, 2009 р. [30]

Місце	Компанія	Країна	Млн. т	% у Європі
9	Severstal	Росія	16,7	5,3
10	Evraz	Росія	15,3	4,9
18	Gruppo Riva	Італія	11,3	3,6
20	ThyssenKrupp	Німеччина	11,0	3,5
21	Novolopetsk	Росія	10,9	3,5
23	Magnitogorsk Iron and Steel Works	Росія	9,6	3,0
28	Metivest	Україна	7,4	2,3
29	Technit	Італія	6,9	2,2
30	Erdemir	Туреччина	6,5	2,1

Джерело: World Steel Association: [Електроний ресурс]. / Режим доступу: (http://www.worldsteel.org/)

 

З табл. 3 можна зробити висновки, що металургійні компанії Росії є найбільшими виробниками металопродукції в Європі. Чотири російські компанії входять до рейтингу 30 найбільших компаній-виробників металопродукції. Частка найбільших російських металургійних компаній у виробництві металопродукції в Європі склала 16,7%.

Найбільша компанія Україна Metinvest у 2009 р. зайняла у рейтингу найбільших країн світу з виробництва металу 28 місце з показником 7,4 млн. т., що складає 2,3% обсягу виробництва металу у Європі.

Внутрішнє споживання металургійної продукції в Україні  є досить обмеженим (табл. 4), до того ж спостерігається тенденція його зменшення у 2008-2010 рр. по відношенню до 2007 р. відповідно на 8,4; 3,9 і 8,4 в.п. Збільшення частки внутрішнього споживання у структурі реалізованої продукції в 2009 р. (з 21,2 % до 25,7 %) пояснюється значним зменшення обсягів експорту металопродукції у цьому році (на 32 % в порівнянні з попереднім роком).

Таблиця 4

Загальні обсяги реалізації та внутрішнє споживання вітчизняної металопродукції [23]

	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Обсяги реалізації вітчизняної  металопродукції, млрд. грн.	94,7	109,5	141,0	177,1	127,9	167,3
в т.ч. експорт вітчизняної  металопродукції, млрд. грн.	68,3	77,8	99,3	139,5	95,0	131,9
Внутрішнє споживання вітчизняної  металопродукції
млрд. грн.	26,4	31,7	41,7	37,6	32,9	35,4
% до обсягів реалізації	27,8	28,8	29,6	21,2	25,7	21,2
Імпорт металопродукції
млрд. грн.	8,6	11,2	16,5	24,9	13,5	22,2
% імпорту в загальному  обсязі внутрішнього споживання	24,6	26,1	28,3	39,8	29,1	38,5
Довідково
Загальний обсяг внутрішнього споживання (вітчизняна продукція плюс імпорт), млрд. грн.	35,0	42,9	58,2	62,5	46,4	57,6

Джерело: Розраховано  за даними Державної служби статистики України «Обсяги реалізованої продукції» та «Товарна структура зовнішньої торгівлі»  за 2005-2010 рр. / Електронний ресурс (http://www.ukrstat.gov.ua).

 

Імпорт металургійної  продукції у 2010 р. у порівнянні з 2009 р. збільшився на 64,4 %, що спричинило збільшення частки імпорту у структурі внутрішнього споживання металопродукції (у 2010 р. у загальному обсязі споживання металопродукції 38,5 % складав імпорт).

Скорочення  внутрішнього споживання вітчизняної металургійної продукції у кризові 2008-2010 рр. пояснюється декількома причинами.

Відбулося падіння  виробництва у галузях економіки, що формують основний попит на металопродукцію. Найглибше падіння було зафіксовано  у машинобудуванні, де обсяги виробництва почали знижуватися з кінця 2008 р. Найбільший спад зафіксовано у IV кв. 2008 р. на підприємствах виробництва автомобілів (50,2 %), побутових приладів (47 %), машин та устаткування для сільського і лісового господарства (35,9 %), залізничного рухомого складу (35,8 %). Негативний тренд посилився у 2009 р., коли на підприємствах машинобудування індекс виробництва становив лише 54,9 % до рівня 2008 р., у т. ч. на підприємствах із випуску машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва – 52,1 %, для сільського і лісового господарства – 55,1 %, для металургії – 48,7 %, залізничного рухомого складу – 47,7 %, автомобільного транспорту – 19,1 % [24].

Перспективи розвитку металургійної галузі України значною  мірою  залежать від того, як швидко вона зможе відновити свої позиції на світових ринках. Обсяги експорту металопродукції групи УКТ ВЕД 72 «Чорні метали» в 2010 р. були вище показників 2009 р. на 5,8 %. Найбільше зростання спостерігалося щодо експорту феросплавів – на 42,8 %, прутків, брусків та арматури – на 16,9 % (табл. 5).

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5

Експортні поставки металопродукції з України

Найменування	Кількість, тис. т				Вартість, млн. дол. США
	2007	2008	2009	2010	2007	2008	2009	2010
7201 Чавун у чушках  або інших формах	2070	1470	1380	1480	610	730	370	560
7202 Феросплави	1200	990	770	1100	1120	1660	710	1200
7206-7207 Зливки та напівфабрикати	11760	12540	11420	11320	5100	8600	3900	5350
7208 Прокат плаский  гарячекатаний	7000	6700	4700	5300	3920	5380	2080	3000
7209 Прокат плаский  холоднокатаний	1010	780	740	730	530	580	340	460
7213-7215 Прутки та бруски, арматура	5150	4030	3650	4270	2620	3060	1450	2200

Джерело: Статистичний щорічник України за 2007-2009 рр. // Електронний ресурс     (http://www.ukrstat.gov.ua)

 

Основну частку (42 %) українського експорту металів у 2010 р. складали: чавун переробний у чушках, зливки, напівфабрикати з нелегованої сталі, феросплави, відходи та брухт чорних металів. Практично була відсутня номенклатура експорту високотехнологічної металопродукції: продуктів прямого відновлення залізних руд, листів плакованих з гальванічним покриттям та електролітичним оцинкуванням, прокату плаского з корозійностійкої нержавіючої сталі. По багатьох видах високотехнологічної металопродукції імпорт в десятки разів перевищує експортні поставки.

        

 

 

 

           5. Проблеми і перспективи регіонального розвитку і розміщення металургійних районів України

 

Підприємства  чорної металургії оснащені старим, майже  зношеним, допотопним обладнанням, металургійні заводи експлуатуються понад нормативні терміни, існує значна технологічна відсталість у порівнянні з розвиненими країнами. Так, нещодавно на Донецькому металургійному заводі вивели з експлуатації мартенівську піч, експлуатовану з 1912 р. Виступаючи в Києві на галузевій конференції, директор Алчевського комбінату Тарас Шевченко заявив, що вік половини вітчизняних металургійних заводів із застарілим устаткуванням і технологіями перевищує сотню років.

Ця проблема вимагає впровадження найновіших досягнень  науково-технічного прогресу у виробництві чорних металів, пошуку нових оригінальних шляхів та способів їх виплавки .

Чорна металургія України надмірно енергозатратна. Щоб  подолати цю проблему необхідно реалізувати  в чорній металургії програми зі значного скорочення затрат усіх видів енергетичних ресурсів — починаючи з видобування і закінчуючи виробництвом готової продукції.

Низький вміст  металу у сировині вимагає збагачення руд. Звичайно, необхідні також пошуки найефективніших шляхів її збагачення.

Різко впала  продуктивність праці, хоча в останні роки спостерігається поступовий, ще не досить стабільний підйом. Щоб підвищити та стабілізувати продуктивність праці у чорній металургії необхідно перш за все розв'язати соціальні проблеми робітників підприємств та, знову ж таки, ввести найновіші технології у процес виплавки металів. Також доцільно було б застосовувати економічні засоби заохочення робітників до найефективнішої праці.

Крім того, чорна  металургія відноситься до виробництва, яке при сучасній технології виготовлення металів сильно забруднює навколишнє середовище. Успішно розв'язати екологічну проблему в цих районах — важливе  регіональне економічне і соціальне  завдання. Для цього необхідно впроваджувати на підприємствах чорної металургії найновітніші очисні технології, що дають змогу звести до мінімуму промислові відходи і викиди в атмосферу, оздоровити місця надмірної концентрації металургійних підприємств, а також лімітний вплив природних факторів на розміщення об'єктів чорної металургії в регіонах з порівняно високим рівнем заселення.

У зв'язку з усіма  вищеназваними проблемами, виникає  одна з найголовніших проблем  чорної металургії: неконкурентність та велика вартість продукції, що призводить до «виштовхування» наших підприємств з ринку. Щоб подолати це, необхідно:

• встановити якнайтісніші зв'язки з вітчизняними підприємствами машинобудування, будівництва і транспорту, а також з іншими металоспоживачами з метою детального вивчення нинішньої та перспективної потреб у різних видах металопродукції — з тим, щоб ні в якому разі не допустити значного імпорту тих видів прокату, труб і металевих виробів, які наші підприємства спроможні виготовити самостійно;
• вжити заходів до активного проникнення різних видів прокату, труб і металевих виробів на перспективні ринки збуту, до країн, які не становлять небезпеки з точки зору порушення антидемпінгових процесів, та їх закріплення там (для чого необхідні маркетинг, кваліфіковане представництво, реклама);
• у пошуках ринків збуту головну увагу слід приділити країнам Південно-Східної Азії, що інтенсивно розвиваються (Китаю, Таїланду, Гонконгу, Сингапуру, Південній Кореї, Філіппінам, Індонезії), близько розташованим країнам (Туреччині, Ізраїлю, Єгипту, Ірану, Індії) та традиційним партнерам (Росії та іншим країнам СНД);
• систематично вивчати потреби внутрішнього і зовнішніх ринків збуту розпочати кваліфіковану розробку бізнес-планів для розв'язання конкретних проблем, організації та розширення виробництва конкурентоспроможних видів продукції, що мали б гарантований збут, і вести пошук внутрішніх і зовнішніх інвесторів для фінансування робіт з реалізації бізнес-планів [22, c. 39].

Заінтересованість металургійних підприємств України  у здійсненні всієї цієї непростої роботи повинна стимулюватися відповідними пільгами на прибуток, який направляється на розвиток виробництва, на впровадження досягнень НТП, на використання винаходів, патентів і «ноу-хау» (тобто на використання інноваційного заділу).

При розміщенні металургії повного циклу визначальним фактором є сировина і паливо, які за часткою витрат у виплавці чавуну домінують (30-85 %), у тому числі на кокс припадає 50 % витрат. Для виплавлення 1 тонни чавуну витрачається 1,2-1,5 т вугілля, 1,5 т залізної руди, понад 0,5 т флюсових вапняків і 30 м³ води. Отже, поєднання вигод від взаємного транспортно-географічного розміщення сировинних і паливних баз, джерел водопостачання та допоміжних матеріалів є запорукою ефективного функціонуванні металургійного підприємства.

Видобуток залізної руди в Україні 1998 р. складав 51,1 млн. т, в 2,3 рази менше ніж у 1985 р. Найголовнішою залізорудною базою є Криворізький басейн. Основні родовища залізних руд: Кременчузьке (Полтавська область), Білозірське (Запорізька область), Керченське (автономна республіка Крим).