Шпаргалки «Міжнародна економіка»

© Данные материалы являются достоянием мировой культуры, по какой причине никто не обладает в отношении них персональными авторскими правами. В случае присвоения себе в установленном законом порядке авторских прав юридическим или физическим лицом в коммерческих целях, совершивший это столкнется с воздаянием за воровство, выражающемся в неприятной “мистике”, выходящей за пределы юриспруденции. Тем не менее, каждый желающий имеет полное право, исходя из свойственного ему понимания общественной пользы, копировать и тиражировать эти материалы.¹

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теоретичні відповіді  до екзамену

з дисципліни «Міжнародна  економіка»

1. Сутність світової економіки, основні етапи формування світової економіки.

Світова економіка – це сукупність національних господарств, пов'язаних 
один з одним системою міжнародного поділу праці (МПП), економічними і 
політичними відносинами. Універсальний зв'язок між національними 
господарствами здійснюють міжнародні економічні відносини.²

Зростання міжнародного руху товарів і факторів виробництва  об'єктивно сформувало потребу у  створенні більш надійних виробничо-збутових зв'язків між країнами, ліквідації численних перепон на шляху руху товарів, послуг і факторів виробництва. Це явище прийнято називати інтернаціоналізацією господарського життя. Формою реалізації цієї потреби стали міждержавні інтеграційні об'єднання, в основі діяльності яких лежать процеси економічної взаємодії, зрощення, переплетення національних економік. Вони діють увідповідності з міждержавними домовленостями і все більшою мірою управляються міждержавними органами. Цей процес передбачає наявність певної територіальної, економічної, структурної, технологічної близькості країн-учасниць інтеграційного об'єднання і пояснює її регіональний характер.³

⁴

 

2. Етапи та еволюція світової валютної системи.

Світова валютна система є функціональною формою організації валютних відносин на рівні міждержавних зв'язків. її розвиток регулюється відповідними міждержавними валютними угодами, виконання яких забезпечується створеними на колективній основі міждержавними валютно-фінансовими і банківськими установами та організаціями. 

Складники світової валютної системи:

• міжнародні ліквідні ресурси (іноземна валюта, золото та інші платіжні засоби);

• механізм регулювання валютних паритетів і курсів;

• міжнародні валютні ринки і  ринки золота;

• система міжнародного кредитування та міждержавних розрахунків;

• відповідні інфраструктурні ланки  тощо.

Світова валютна система в еволюційному розвитку пройшла три основні  етапи — золотого, золотовалютного (доларового) і паперово-валютного стандартів.⁵

Золотий стандарт — грошова система, яка ґрунтується на золоті. Держава гарантує забезпечення золотом випущених в обіг грошей і встановлює тверду й незмінну відповідність національної грошової одиниціпевній (чітко визначеній) кількості золота.⁶

Золотовалютний стандарт – одна з форм організації грошового обігу за збереження золотого стандарту при якій гроші повністю або ж частково пов’язані із золотом через забезпечення «девізами», тобто чужоземною валютою розмінною на золото. Перехід до золотодевізного стандарта відбувся через нестачу в багатьох країн золота і неможливість забезпечити пряміший зв’язок грошей із ним. Саме на золотовалютному стандарті грунтувалася Бреттон-Вудська система.⁷

Система паперово-валютного стандарту.

В 1976 році у місті Кінгстоні (Ямайка) відбулась міжнародна валютна конференція, яка запровадила наступні принципи: 

1) замість золотодевізного  стандарту запроваджений стандарт  СДР (спеціальні права запозичення); 

2) завершена демонетизація  золота:

– золото втратило функцію  грошей;

– відмінена фіксація золотих  паритетів;

– золото перестало виконувати функцію міри вартості.⁸

 

 

 

3. Сутність міжнародного розподілу праці. Показники міжнародного розподілу праці.

МРТ – основа світового  господарства, що дозволяє йому прогресувати у своєму розвитку, створювати передумови для більше повного прояву загальних (універсальних) економічних законів. Сутність МРТ проявляється в динамічній єдності двох процесів виробництва – його розчленовуванні й об'єднанні.

Єдиний виробничий процес не може не розчленовуватися на відносно самостійний, відособлений друг від  друга фази. Разом з тим таке розчленовування – це одночасно й об'єднання виробництв, що відокремилися, і територіально-виробничих комплексів, установлення взаємодії між країнами, що беруть участь у системі МРТ. Відокремлення (і спеціалізація) різних видів трудової діяльності, їх взаимодополнение й взаємодія – основне втримування поділу праці. Інакше кажучи, поділ праці є одночасно спосіб з'єднання праці.

Необхідність підвищення продуктивності праці, що обумовлює  економічний і соціальний прогрес, - рушійна сила в поглибленні поділу праці, у тому числі й міжнародного. МРТ здійснюється з метою підвищення ефективності виробництва, служить коштами раціоналізації суспільних продуктивних чинностей.⁹

Основными показателями развития МРТ считаются экспортную, импортную и, соответственно, внешнеторговую квоты, удельный вес страны в международной торговле по отдельным товарам, внешнеторговый оборот на душу населения и др.

Очевидно, каждый из названных  показателей может быть использован  для характеристики тех или иных аспектов участия страны во внешнеэкономических связях. В зависимости от степени важности того или иного аспекта в процессе конкретного анализа на первый план может выйти тот или иной показатель.¹⁰

 

 

 

 

 

 

 

4. Поняття «платіжного балансу», «резидент» та «економічна угода».

Платіжний баланс — це статистичний систематизований запис усіх економічних угод чи зобов´язань між резидентами даної країни та резидентами інших країн світу, які здійснюються протягом певного періоду (року, кварталу, місяця).¹¹

Резидент (от лат. residens, род. п. residentis — сидящий, остающийся на месте):

Резидент (колония) — представитель колониальной державы впротекторате.

Резидент (спецслужбы) — многозначный профессиональный термин, используемый в документах и в жаргоне советских и российских специальных служб, а также спецслужб отдельных стран из бывшего СССР. По экстраполяции термин также используется в русском языке применительно к сопоставимым иностранным спецслужбам.

Резидент (дипломатия) — в Средние века иностранный дипломатический представитель, постоянно находившийся в данной стране.

Резидент (музыка) — музыкант (чаще всего — диск-жокей), на регулярной основе выступающий в определённом клубе или издающийся на определённом лейбле.

Резидент (право) — юридическое или физическое лицо, зарегистрированное в данной стране, на которое в полной мере распространяется национальное законодательство.

Резидент (банки) — термин в банковском деле — лицо, постоянно проживающее на территории государства больше половины прошедшего года (183 дня и более).

Резидент — обиходное название советских фильмов из тетралогии о противостоянии советской и западной разведок: Ошибка резидента, Судьба резидента, Возвращение резидента и Конец операции «Резидент».¹²

Резидентом (resident) даної країни вважається будь-яка фізична чи юридична особа (незалежно від юридичного громадянства), яка перебуває у цій країні понад рік та має в ній центр свого економічного інтересу.¹⁰

Економічна  угода (economic transaction) — це будь-який акт обміну, в якому право власності на матеріальні або фінансові акти передається від резидента однієї країни до резидента іншої країни або надаються послуги резидентом однієї країни резиденту іншої.¹⁰

 

 

 

 

 

5. Основні показники ефективності національної економіки.

Економічна ефективність — досягнення найбільших результатів за найменших затрат живої та уречевленої праці. Економічна ефективність є конкретною формою дії закону економії часу. За капіталістичного способу виробництва узагальнюючий показник економічної ефективності — норма прибутку. Для народних підприємств у розвинутих країнах Заходу основною метою стає максимізація не прибутку, а чистого доходу на одного зайнятого, що не виключає необхідності використання показника норми прибутку. Конкретнішими показниками економічної ефективності є продуктивність і фондомісткість праці, фондовіддача і фондомісткість продукції, матеріаловіддача і матеріаломісткість продукції, економічна ефективність капітальних вкладень, нової техніки, енергомісткість продукції та ін. Основні напрями зростання економічної ефективності в Україні: суттєве зниження енергомісткості (витрати енергії на одиницю продукції приблизно в 2,5-3 рази перевищують аналогічні витрати у розвинутих державах світу, нафти — у 8-10 разів), матеріаломісткості (витрати матеріалів та ресурсів в Україні на одиницю продукції в 2-2,5 рази перевищують аналогічні показники у країнах Заходу), зростання фондовіддачі тощо.¹³

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Структура платіжного балансу.

За характером операцій платіжний баланс поділяється на баланс поточних операцій та баланс руху капіталів

Платіжний баланс поточних операцій складається з:

- торгового балансу;

- балансу послуг;

- балансу іноземного туризму  та некомерційних операцій;

- балансу доходів і платежів по закордонних інвестиціях.

Баланс руху капіталів складається з:

- балансу короткострокових капіталів;

- балансу довгострокових капіталів.

У торговому балансі відображається співвідношення між експортом та імпортом товарів. 

Баланс послуг відображає платежі та надходження по фрахту, поштових, телефонних та телеграфних послугах, страхуванню та банківських послугах, передачі «ноу-хау», орендній платі, різноманітних комісійних та ін.

Баланс доходів і платежів по закордонних інвестиціях відображає сплату відсотків і дивідендів імпортерами капіталу та їх отримання експортерами.

Баланс руху капіталів відображає платежі та надходження по експорту-імпорту державного і приватного короткострокового та довгострокового капіталу. 

Баланс короткострокових капіталів відображає рух кредитів у товарній та грошовій формах терміном до одного року, зміни у короткострокових авуарах, а також ввіз та вивіз національної та іноземної валют.

Баланс довгострокових капіталів відображає рух грошей у зв'язку із купівлею-продажем цінних паперів і наданням або отриманням довгострокових кредитів.¹⁴

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Експортні та імпортні можливості країн.

Держава як суб´єкт зовнішньоекономічних відносин повинна в повному обсязі здійснювати їх регулювання. Зовнішня торгівля є особливим елементом міжнародної політики, тому процес регулювання зовнішньоторговельних відносин виступає як самостійна ланка зовнішньорегулюючого процесу. За ступенем втручання держави в регулювання зовнішньої торгівлі можна виділити протекціоністську політику і політику вільної торгівлі. Політика вільної торгівлі характеризується мінімальним державним втручанням у зовнішню торгівлю, тобто, коли торгівля розвивається на основі дії вільних ринкових цін, попиту та пропозиції.

Протекціоністська політика — це захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції за допомогою тарифних і нетарифних інструментів торгової політики. Можна також виділити помірну політику, що у визначених пропорціях містить елементи перших двох.

У цілому методи регулювання  зовнішньої торгівлі можна розподілити  на:

• тарифні (засновані на використанні митного тарифу;);
• нетарифні (квоти, ліцензії, субсидії, демпінг і т. ін.).

Розглянемо методи тарифного  регулювання зовнішньоторговельних  операцій.

Митний тариф є головним економічним регулятором зовнішньої торгівлі. 

Митний тариф — це систематизований перелік мита, яким обкладаються товари при імпорті чи експорті з даної країни. Мито можна визначити як податок, стягнутий при перетинанні товаром митного кордону, що підвищує ціну імпортованих (чи експортованих) товарів і отже, впливає на обсяг і структуру зовнішньої торгівлі країни.¹⁵¹⁶

 

 

 

 

 

 

8. За рахунок чого може бути профінансований рахунок поточних операцій?