Принципи кредитної політики, організація кредитної роботи в банках. Етапи процесу кредитування. Методика аналізу кредитного портфеля бан

НАЦІОНАЛЬНИЙ  БАНК УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

(м.КИЇВ)

Інститут  магістерської та післядипломної освіти

                                  

                                                                          Кафедра банківської справи

         
 
 
 
 
 
 

Комплексна  курсова робота

  з дисциплін „Банківські  операції”, „Облік  і аудит в банках” 

на  тему: «Принципи кредитної політики, організація кредитної роботи в банках. Етапи процесу кредитування. Методика аналізу кредитного портфеля банку.» 
 
 
 
 
 

                Виконав(ла) студент (ка)      Цибок Вікторія Володимирівна 

                                           Курс,група      2курсу група БСп 201

           

                                     Спеціальність     7.050105 «Банківська справа»   
 

                                 Керівник  старший викладач  Шейко О. П.  
 
 
 

                    Київ 2011 
 

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1  Банківське кредитування… … .…………………………………6

1.1. Загальне  поняття про  кредитування.Класифікація кредитів.. ………..6

1.2. Основні принципи кредитної політики банку …..……………… .…….7

РОЗДІЛ 2 Організація кредитної роботи в  банках та етапи проведення банківського кредитування……………………………… …………………...18

2.1. Загальна організація кредитної роботи в банках…… ………………….18

2.2. Основні етапи процесу банківського кредитування…… ……… ……...21

РОЗДІЛ 3 Методика аналізу кредитного портфеля банку………… .……… 28

3.1. Сутність  , значення та фактори формування кредитного портфелю банку………… .… …………………………………………………………..…28

3.2. Методика оцінки ефективності кредитної діяльності банку……………32

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 

Динаміка  та перспективи  кредитної діяльності комерційного банку в умовах фінансової кризи на прикладі  КБ «Приватбанк»……………… .……………46

Висновки………………………………………………...……………………… 56

Список  використаної літератури  
 
 

                                              ВСТУП

     Категорія “кредит” як в теоретичному, так  і практичному аспекті явище  без сумніву цікаве. Слово “кредит” походить від латинського “сreditum”, що означає “позика”, “борг”. Деякі  лінгвісти пов'язують його із “credos”, тобто “вірю”, „довіряю”. Отже, категорія кредиту так чи інакше розглядається економічною наукою, як відносини про надання позики однією особою іншій, що засновані на довірі та передбачають повернення наданої вартості у певний строк з сплатою ціни за користування.. Банки  виступають як фінансові посередники,  що залучають капітали, заощадження населення та інші грошові засоби, котрі вивільнюються в ході господарської діяльності, i надають їх у тимчасове користування іншим агентам, що потребують додаткового ресурсного капіталу. Поняття банку органічно пов’язане з поняттям ризику,  через те, що банки виконують функцію перерозподілу ризиків фінансового ринку. Найскладнішим і наібільш важко прогнозованим з фінансових ризиків є кредитний.

     Треба зазначити, що банківська система держави, перебуває в умовах, які суттєво відрізняються від умов у переважній більшості розвинутих країн. Дія різноманітних факторів : затяжна економічна криза, незавершеністю нормативно-правової бази, відсутність стабільних господарських зв’язків,тощо.Тому і підхід до вивчення і розвитку кредитування в цілому повинен бути максимально поглибленим та ефективним.

     Особливістю, і одночасно недоліком, сучасної банківської системи в Україні  є те, що значна частина банків через нездатність вірно оцінити ризик та оптимізувати його , вдається до надзвичайно ризикованої кредитної політики. Це в окремих випадках приводить не лише до погіршення фінансового стану, а й до повного краху. А якщо прийняти до уваги, що банківська система – певна цілісність, в якій кожний елемент пов‘язаний з оточуючими, то стає зрозумілим до яких наслідків може призвести  такий “ефект доміно”. Кредитні операції відносяться до групи активних операцій. Вони пов'язані з раціональним розміщенням банківських ресурсів. Головною метою проведення кредитних операцій залишається прибуток. Банк прагне його максимізації з урахуванням допустимого ступеня ризику. Від того наскільки добре банк реалізує свої кредитні функції в багатьох випадках залежить й економічне становище регіонів, які вони обслуговують, оскільки банківські кредити сприяють появі нових підприємств, збільшенню кількості робочих місць, сприяють забезпеченню їх економічної працездатності. У зв'язку з цим предметом дослідження курсової роботи виступає кредитний механізм комерційного банку. Актуальність теми  пов'язана з тим, що ефективне кредитування на сьогоднішній день - це одне з найважливіших  завдань банківської системи України. Кожній фінансово-кредитній установі саме кредитні операції приносять найбільші доходи і від того, наскільки правильно будуть обрані методи і дотримані умови кредитування, в значній мірі, залежить результативність роботи вцілому..

     В данній роботі поставлено слідуючі завдання

     · розкрити поняття та призначення ринку кредитних послуг;

     · дослідити механізм здійснення кредитування та визначити основні його етапи;

     · здійснити оцінку кредитної діяльності на прикладі  КБ «Привабанк»

     Об'єктом  курсової роботи є кредитні відносини, які виникають в ході організації кредитного процесу в комерційних банках.

     Методологічною  й інформаційною базою для  написання курсової роботи є Закони України, Постанови органів виконавчої влади, праці українських і закордонних  учених, звітність об'єкта аналізу й електронні ресурс 
 

                                                РОЗДІЛ 1 

Банківські кредитні послуги

1.1Загальне поняття про кредитування.Класифікація кредитів.

       Кредитний ринок є системою відносин між позикодавцями і позичальниками з приводу позики в товарній або грошовій формі. Суб'єктами кредитного ринку виступають юридичні особи (підприємства, організації, банки, держава) через свої повноправні органи, а також фізичні особи (громадяни).

       Банківський кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на засадах строковості, повернення, платності, забезпеченості та цільового використання.

Строковість кредиту означає, що позики підприємствам  видаються на певний строк, по закінченні якого вони повинні бути повернені.

     Повернення  кредиту означає, що отримані підприємством залучені кошти повинні бути повернені через певний час. Повернення кредиту забезпечується безперервністю кругообігу коштів і переходом їх в завершальній стадії в грошову форму.

     Платність кредиту полягає в тому, що кредити  банк видає підприємствам за певну плату, яка називається процентом. Розмір процента встановлюється з таким розрахунком, щоб сума отриманих від позичальника відсотків покривала витрати банку по залученню коштів, необхідних для даного кредиту, витрат на ведення банківської справи і забезпечувала одержання певного доходу.

     Принцип забезпеченості кредиту означає  наявність у банку права для  захисту своїх інтересів, недопущення  збитків від неповернення боргу  через неплатоспроможність позичальника. В банківській практиці найбільш розповсюдженими є такі форми забезпечення кредитів: застава майна, гарантія або поручительство, страхування кредиту та інші.

     Цільовий  характер використання передбачає вкладення  позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором. Кредити надаються на здійснення таких заходів: збільшення основних та оборотних фондів підприємств; накопичення сезонних запасів ТМЦ, незавершеного виробництва, готової продукції та товарів; інвестиції; викуп державного майна; споживчі потреби громадян; інші заходи, у разі розриву між надходженнями коштів та їх витратами в процесі виробництва. Забороняється надання кредитів на покриття збитків господарської діяльності позичальника і формування та збільшення статутного фонду комерційних банків та інших господарських товариств.

     Кредити комерційних банків можна класифікувати  за різними ознаками та критеріями. Найбільш прийнятною є така класифікація банківських кредитів:

1. За  основними категоріями позичальників; 

• кредити галузям народного господарства;
• кредити населенню;
• кредити державним органам влади.

2. За  цільовим спрямуванням:

• виробничий (поповнення обігових коштів та основних засобів);
• споживчий (споживчі цілі населення).

3. За  строками користування:

• строкові, тобто надані на визначений у договорі строк, які, в свою чергу, можуть бути:

а) короткостроковими (до 1 року);

б) середньостроковими (1-3 роки);

в) довгостроковими (понад 3 роки);

     Короткостроковий  кредит надається підприємствам  для покриття витрат по формуванню оборотних коштів на строк до одного року. Цей строк використання короткострокового кредиту обумовлений тим, що кругообіг оборотних коштів здійснюється звичайно протягом одного року. Тому після здійснення кругообігу цих коштів одержаний кредит повинен бути повернений банку.

     Середньо- і довгостроковий кредит надається підприємствам для покриття витрат по формуванню основних фондів на строк понад один рік. Цей строк використання кредиту обумовлюється тривалим функціонуванням основних засобів і перенесенням їх вартості на продукт частинами.

• до запитання (онкольні) - видаються на невизначений строк. Позичальник повинен погасити такий кредит за першою вимогою банку. Якщо банк не вимагає погашення, то кредит повертається на розсуд позичальника;

• прострочені - по яких строк погашення, встановлений кредитним договором, минув;

• відстрочені (пролонговані) - щодо яких за клопотанням  позичальника банком прийняте рішення  про перенесення строків погашення  кредиту на більш пізню дату.

4. Залежно  від забезпечення:

• забезпечені (ломбардні) - надаються під забезпечення (заставу майна, поручительство, гарантію, страхування ризику неповернення кредиту тощо);
• незабезпечені (бланкові) - надаються без забезпечення. Незабезпечені (бланкові) кредити, що називаються у банківській практиці довірчими, надаються лише під зобов'язання позичальника погасити позичку. Вони пов'язані з великим ризиком для банку, тому потребують ретельнішого вивчення кредитоспроможності позичальника і надаються під більш високий процент.

5. За  методами надання: 

• у разовому порядку, коли рішення про надання приймається окремо по кожному кредиту;
• відповідно до відкритої кредитної лінії, тобто кредити надаються у межах завчасно визначеного ліміту кредитування без погодження кожний раз із банком умов кредитного договору;
• гарантовані - банк бере на себе зобов'язання у разі потреби надати кредит клієнту визначеного розміру протягом відповідного періоду. Гарантовані кредити, в свою чергу, можуть бути двох видів: з обумовленою датою видачі кредиту та з наданням кредиту в міру виникнення потреби в ньому.

6. Залежно  від кількості кредиторів:

• надані одним банком;
• консорціумні, тобто такі, що надаються консорціумом банків, в якому один з банків бере на себе роль менеджера, збирає з банків-учасників потрібну кредитоодержувачу суму ресурсів, укладає з ним договір і надає кредит. Банк-менеджер займається також розподілом відсотків;
• паралельні, що передбачають участь в їх наданні кількох банків. Тут кредити одному позичальникові надають різні банки, але на одних, завчасно погоджених, умовах.

7. Залежно  від порядку погашення: 

• поступово (в розстрочку);
• водночас із закінченням строку кредитного договору;
• у відповідності з особливими умовами, визначеними кредитними договорами.