Отчет по практике в ТОВ "Астафе"

                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13. Індивідуальне завдання

 

Аналіз собівартості продукції завжди починають з  вивчення динаміки загальної суми операційних  витрат  в цілому і по основним елементам

Таблиця 13.1

Витрати на виробництво  продукції

Елементи витрат	Сума	Тис.	Грн..	Структура	витрат	%
	2010	2011	+	2010	2011	+
Витрати на оплату праці	5106,6	10258,7	+105151,1	7,95	8,19	+14,6
Відрахування на соціальні  заходи	2021,5	4220,3	+2198,8	3,13	3,38	+0,24
Матеріальні витрати	36004,4	38926	+52921,6	56,4	71,0	+0,25
Амортизація	3518,6	3906,4	+378,8	5,42	3,13	-2,32
Інші операційні витрати	17379,3	17935,9	+556,6	27,1	14,3	-12,8
Повна собівартість у  тому числі:	64030,4	125247,3	+61216,9	100	100	100
Змінні витрати	48000	51000	+3000	70	70,5	+50
Постійні витрати	20100	21200	+1100	30	29,5	-50

 

   Як видно з таблиці 13.1 витрати підприємства за звітній період зросли на61216,9 тис.грн. Ріст почався по всім видам, а особливо по матеріальним витратам. Зросла сума як змінних так і постійних витрат. Змінилась і структура витрат: збільшилась доля матеріальних витрат і амортизації головних коштів у зв`язку з інфляцією, а доля заробітної плати зменшилась (Рис.13.1)

 

Рис.13.1. Фактична структура  витрат на виробництво продукції за звітний рік

Загальна сума витрат (З заг.) може змінюватися із-за:

• об`єму випуска продукції в цілому по підприємству (VВП);
• її структурі (Уdi);
• рівня змінних  витрат на одиницю продукції (di);
• Суми постійних витрат на весь випуск продукції (А).

    

  

  

   З таблиці видно, що взв`язку зі збільшенням випуска продукції умовно натуральном вираженні зросла на 167% (Івп=1,67), сума витрат зросла на 4095,6 тис.грн. (68126-64030,4). За рахунок зміни структури випуска           продукції сума витрат також зросла на 32273 тис.грн. (100399-68126).Із-за підвищення рівня удільних змінних витрат загальна сума витрат зменшилась на -29261 тис.грн. (71138-100399). Постійні витрати зросли на 54109,3 тис.грн. (125247,3-71138), що також являється однією із підстав збільшення загальної суми витрат.

Таблиця 13.2.

Данні для факторного аналізу загальної суми  злишок на виробництво і реалізацію продукції

	Сума,	Фактори	зміни	Витрат
Витрати	тис.грн.	Об`єм випуска продукції	Змінні витрати	Постійні витрати
Базового періода:	64030,4	4095,6	48000	20100
Базового періода, перелікованного  на фактичний об`єм виробництва продукції  звітного періода при зберіганні її базової структури:	68126	+32273	48000	20100
По базовому рівню  на фактичний випуск продукції при  фактичній її структурі в звітном  періоді:	100399	-29261	48000	20100
Звітного періода при  базовом рівні постійних витрат:	71138	+54109,3	51000	20100
Звітного періода:	125247,3	+61216,9	51000	20200

 

   Таким чином сума витрат на виробництво продукції  збільшилась на 61216,9 тис.грн.(125247,3-64030,4) або 96. У тому числі за рахунок зміни  об`єма виробництва продукції і її структури на 36368,6 тис.грн. (100399-64030,4) або 57%, а за рахунок  собівартості продукції на 24848,3 тис.грн. (125247,3-100399) або 25%. На підставі факторного аналізу можно зробити висновок, що збільшення витрат на виробництво продукції  пов`язано: з нарощуванням обсягів виробництва, проведення відновлювальних капітальних ремонтів основного виробничого обладнання, нарощування обсягів готової продукції.

 

ВИСНОВОК

 

На мою думку на TOB «Астафе» частково ефективно використовується управління за цілями. Управління за цілями являє собою метод поєднання планування, контролю і мотивації, який успішно застосовують багато організацій для зменшення кількості конфліктів і зниженню негативної реакції людей на контроль шляхом їх участі в цьому процесі. Метод управління за цілями допомагає релазовувати стратегію шляхом покращення звязку між цілями підлеглих, цілями їх начальників і цілями всієї організації. Управління за цілями має багато прихильників, також існує багато прикладів позитивних результатів застосування даного методу. Загальна правильність методу управління за цілями пояснюється дослідженнями в області постановки цілей і зворотнього звязку. Існують докази, що продуктивність людей, які мають конкретні цілі, вища ніж у людей, для цілі не встановлені або яких не просять старатися. Встановлення конкретних цілей підвищує продуктивність тому, що індивід має чіткі очікування відносно результата. Відповідно теорії ймовірності, якщо люди чітко уявляють, яких результатів від них очікують, і якщо вони відчувають сильну ймовірність того, що прикладаючи певні зусилля, вони зможуть досягнути даного рівня продуктивності і отримати відповідну винагороду, то їх мотивація виконання завдання підвищиться. Існують також докази, що представлені людям інформації про результати їх роботи підвищує їх продуктивність. Дані докази показали також, що така інформація буде ефективною, якщо вона конкретна, прямо відноситься до діла і своєчасна. Але метод управління за цілями має і деякі недоліки. Це пояснюється тим, що залучення до участі в постановці цілей посилює мотивацію деяких робітників і підвищує їх продуктивність, але в деяких випадках таак участь не завжди корисна і не завжди реально веде до підвищення продуктивності.

Недоліками є недостатньо високий рівень організації оплати праці і способів відволікання коштів на неї.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Бородіна Н.О. Маркетинг: Навчально-методичний посібник для вивчення дисципліни. - Житомир: ЖІТІ, 2008. – 350с.:іл..89. – Табл..:39.
2. Економіка підприємства: Підручник/ За заг. ред. С. Ф. Покропивного. – Вид. 2 – ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2011. – 528 с., іл.
3. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие /   Г.В. Савицкая. - 7-е изд., испр. – Мн.:  Новое знание, 2007. – 704 с. – (Экономическое образование)
4. Економічний аналіз: Навч. Посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк та ін.; За ред. акад.. НАНУ, проф. М.Г.  Чумаченка. – Вид. 2 – ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2008. – 556 с.
5. Макаровська Т.П.Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. пос. для студ. вищ. навч. закл.-К.:МАУП,2008.-304с.
6. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. Видання друге, перероб. і доп. Житомир: ЖІТІ,2007.-420с.
7. Романова Л.Е. Анализ хозяйственной деятельности: Краткий курс лекций. – М.: Юрайт – Издат, 2008. – 220 с. – (Технология правильного ответа)
8. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз. Навчальний посібник. – 3-тє видання, перероблене – Львів: „Новий світ – 2010”, 2004 – 344 с.
9. Гончаров В.И. Менеджмент: Учеб. пособие. – Мн.: Мисанта, 2008. – 624 с.
10. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебник.                        Г.В. Савицкая – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА – М, 206. – 425 с. – (Серия „Высшее образование”)