Отчет по практике в ПАТ «УкрСиббанку»

ВСТУП

Ринкова економіка передбачає забезпечення ефективного управління банківською діяльністю. Важлива роль у реалізації цієї задачі відводиться фінансовому менеджменту в банку. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку банку, обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності проведення активних і пасивних операцій, оцінюються результати діяльності банку, його окремих підрозділів.

Таким чином, успішний розвиток і надійність банківської системи України, в сформованих економічних умовах, багато в чому залежить від постановки в комерційних банках аналітичної роботи, що дозволяє давати реальну і всебічну оцінку досягнутим результатам діяльності банків, виявляти їхні сильні і слабкі сторони, визначати конкретні шляхи вирішення виникаючих проблем. Аналіз банківської діяльності є основою ефективного управління банком, вихідною базою прийняття управлінських рішень на всіх рівнях банківського менеджменту.

Аналіз фінансових результатів є однією із основних складових аналізу банківської діяльності. Завдання аналізу фінансових результатів діяльності комерційних банків визначаються роллю і значенням прибутку банків як джерела формування їх капіталу та його значенням для забезпечення стабільності їх фінансового стану.

Актуальність теми дослідження обумовлюється необхідністю проведення об'єктивного аналізу фінансових результатів комерційного банку для забезпечення стабільності функціонування та фінансового стану економіки в цілому. Фінансова стабільність банків стає питанням їх виживання, оскільки банкрутство в умовах ринку виступає вірогідним результатом діяльності нарівні з іншими можливостями. Надійність банків має значення не тільки для самих банків, а й для всієї країни в цілому, і, навпаки, банкрутство банків спричиняє збитки їх клієнтів (депонентів): підприємств і населення.

Предметом дослідження є аналіз фінансових результатів діяльності банку.

Об'єктом дослідження є фінансово-економічна діяльність АКІБ «УКРСИББАНК».

Викладення матеріалу у роботі спирається на нормативно-правову базу України, внутрішні нормативні документи і аналітичні матеріали АКІБ «УКРСИББАНК».

В ході дослідження застосовувались методи аналізу, синтезу, конкретизації, а також для наочності були застосовані графічні і табличні методи.

 

Розділ 1 Теоретичні аспекти аналізу фінансових результатів діяльності банку

1.1 Фінансові результати діяльності банку: сутність, значення, класифікація

Фінансові результати діяльності банку включають наступні складові: доходи, витрати, прибуток (до сплати податку на прибуток і після сплати податку - чистий прибуток).

В умовах ринкової економіки отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності є необхідним чинником існування будь-якого суб'єкта підприємництва. Прибуток характеризує стійкість кредитної установи. Він необхідний для створення адекватних резервних фондів, стимулювання персоналу і керівництва до розширення та вдосконалення операцій, скорочення витрат і підвищення якості послуг, що надаються, і, зрештою, для успішного проведення наступних емісій і відповідно збільшення капіталу, який дає змогу розширити обсяги і поліпшувати якість наданих послуг.

Капітал - найважливіший індикатор фінансового стану банку. Але неможливо протягом тривалого часу підтримувати стабільний стан капіталу без адекватних доходів. Прибуток і капітал є взаємопов'язаними показниками. Стабільна прибутковість дає змогу збільшити капітал, оскільки банк може використовувати свій прибуток для поповнення капіталу

У свою чергу, достатній рівень капіталу допомагає збільшити прибуток двома способами. По-перше, капітал є джерелом безпроцентних фінансових коштів для банку. Якщо банк збільшує свій капітал через випуск нових акцій і використовує прибуток для оплати своїх зобов'язань, його процентні витрати зменшуються. По-друге, кредитори бажають мати справу з добре капіталізованим банком. Отже, добре капіталізовані банки платять менші процентні ставки за своїми зобов'язаннями, тим самим зменшуючи свої процентні витрати. Добре капіталізовані банки можуть також працювати із менш ліквідними активами, оскільки можуть вільно отримувати кредитні ресурси, якщо це їм потрібно. Вони можуть розміщувати більше коштів у дохідних активах.

Збитки, з іншого боку, можуть швидко зменшити або знищити капітал банку. Тому дуже важливо здійснювати безперервний контроль за прибутковістю банків.

Значення банківського прибутку важко переоцінити. Він залежить від ряду чинників:

-    від отриманих та сплачених процентів за банківськими операціями;

-    від питомої ваги непроцентних доходів;

-    від поточних витрат;

-    від структури активів і пасивів.

Резерви зростання дохідності звичайно знаходять у підвищенні ефективності використання активів через збільшення питомої ваги дохідних активів та скорочення питомої ваги недохідних активів.

Не випадково концепція "високорентабельної банківської діяльності", яка доволі поширена в США, базується на трьох складових:

-    максимізації доходів (від наданих кредитів та операцій із цінними паперами, а також підтримка гнучкої структури активів, яка пристосована до змін процентної ставки);

-    мінімізації витрат (через оптимізацію структури пасивів, зменшення втрат від безнадійних позичок, жорсткий контроль за накладними витратами;

-    грамотному й ефективному менеджменті.

Отже, отримання прибутку є однією зі стратегічних цілей управління та найважливішим об'єктом фінансового аналізу діяльності банку.

Разом із тим прибуток необхідно розглядати як економічний показник діяльності установи, а не як кошти. Розрізняють кілька видів банківського прибутку: економічний, балансовий, прибуток до оподаткування та чистий. Відповідно до економічної теорії економічний прибуток відрізняється від «бухгалтерського» прибутку (балансового) на суму "неявних" витрат (можливих, але упущених витрат).

На практиці в обліку та аналізі суб'єктів господарювання економічний прибуток не використовується. Він розраховується лише по банківській галузі і використовується для аналізу макроекономічних тенденцій. Балансовий прибуток - це різниця між доходами і витратами банку. Кінцевим фінансовим результатом діяльності банку є прибуток до оподаткування, який утворюється внаслідок руху грошових потоків, що характеризують доходи і витрати банку.

Доходи - це збільшення економічних вигод протягом звітного періоду в результаті реалізації продукту банку і проведення інших господарських операцій у формі припливу чи зростання активів або зменшення зобов'язань, що приводять до збільшення власного капіталу, крім збільшення, яке пов'язане з внесками акціонерів (або реалізацією додаткової кількості акцій).

Видатки - це зменшення економічної вигоди у звітному періоді внаслідок проведення банком фінансово-господарських операцій у формі відпливу чи зменшення активів або збільшення заборгованості, яка веде до зменшення власного капіталу, крім тих, що пов'язані з розподіленням частки доходу між власниками капіталу.

Усі операційні доходи і витрати діляться на банківські та небанківські.

До банківських належать доходи і витрати, безпосередньо пов'язані з основною банківською діяльністю, визначеною Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Банківські доходи (витрати) поділяються на:

-    процентні;

-    комісійні;        

-    торговельні;    

-    інші банківські операційні доходи (витрати).

Процентні доходи (витрати). До цієї категорії відносяться доходи (витрати), які обчислюються пропорційно в часі, впливають на фінансовий результат діяльності банку та є компенсацією банку за його кредитний ризик.

До них належать:         

-    доходи (витрати) за кредитами і депозитами та за іншими процентними фінансовими інструментами, у тому числі за борговими цінними паперами з фіксованим прибутком, що так чи інакше підраховані;

-    доходи (витрати) у виді амортизації дисконту (премії) за цінними паперами;

-    комісійні, подібні за природою до процентів. Наприклад, доходи (витрати) від розміщення коштів у вигляді позики або за зобов'язання її надати, які визначаються пропорційно часу або пропорційно сумі вимог (зобов'язання).

Комісійні доходи (витрати). Комісійні - це доходи (витрати) за всіма послугами, наданими (отриманими) контрагентом. [13]

До категорії комісійних включаються:

-    комісійні за гарантії розміщення позик від імені інших кредиторів і за операції з цінними паперами;

-    комісійні доходи (витрати) від операцій за розрахунково-касове обслуговування, обслуговування кредитних (депозитних) рахунків, за зберігання цінностей і здійснення операцій із цінними паперами;

-    комісійні за проведення операцій з іноземною валютою та за продаж або купівлю монет і банківських металів для третіх сторін;

-    інші комісійні доходи (витрати) за операції банку.         

Торговельні прибутки (збитки). Торговельні прибутки (збитки) - це чисті прибутки (збитки) від торговельних операцій із різними фінансовими інструментами. До них належать:

-    чисті прибутки (збитки) від діяльності на валютному ринку і ринку банківських металів;     

-    чисті прибутки (збитки) від операцій із цінними паперами, переданими для продажу;

-    чисті прибутки (збитки) від торгівлі іншими фінансовими інструментами.

-    Інші банківські операційні доходи (витрати)

Доходи (витрати) від банківської діяльності, що не включені у вищеперелічені групи, визначені як «інші» доходи (витрати). До них належать:

-    доходи від цінних паперів із непередбаченим доходом (дивіденди від акцій, що зберігаються як об'єкт торгівлі) та капіталовкладень;

-    інші        

Небанківські доходи і витрати можуть включати інші доходи і витрати, які не відносяться до основної діяльності банку, але забезпечують здійснення банківської діяльності.

Небанківські операційні доходи (витрати) діляться на такі групи:

-    адміністративні витрати;

-    інші небанківські операційні доходи (витрати).

Адміністративні витрати - це витрати, пов'язані із забезпеченням діяльності банківської установи.

Вони включають:

-    витрати на утримання персоналу (заробітна плата, премії);

-    сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток;

-    витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів;

-    інші експлуатаційні витрати (роботи і послуги, що використовуються банком у процесі комерційної діяльності, SWIFT, винагорода посередникам, охорона тощо).

Інші небанківські операційні доходи (витрати) виникають у процесі здійснення небанківських операцій, які є складовою діяльності банку.

До них належать:         

-    доходи (витрати) від продажу основних засобів, від орендних операцій;

-    доходи від продажу окремих небанківських послуг (аудиторські послуги, програмне забезпечення, консультації нефінансового характеру тощо) та інших операцій.

Створення резервів. Створення резервів - це мобілізація внутрішніх коштів банку шляхом зменшення прибутків для використання їх у разі необхідності на покриття ризикових активів.

Резерви формуються на покриття сумнівної заборгованості за кредитами, втрат від знецінення інвестиційних цінних паперів і відрахувань під іншу сумнівну дебіторську заборгованість, яка визначається у цей звітний період.

Непередбачені доходи і витрати. Доходи (витрати) вважаються непередбаченими, якщо вони відповідають таким ознакам:

-    виникають у разі надзвичайних подій і мають одноразовий характер - прибуток (збиток) буде визначений тільки за фактом подій;

-    не повторюються по суті;

-    не підлягають контролю і не можуть бути прийняті до уваги для фінансової оцінки банку.

Отже, доходи і витрати банку є чинниками першого ряду щодо формування прибутку. В узагальненому вигляді прибуток є різницею між доходами, отриманими банком за відповідний період унаслідок своєї діяльності, та витратами, здійсненими за той самий період для забезпечення цієї діяльності. Чистий прибуток у банках визначається один раз на рік станом на 1 січня.

Аналіз прибутковості - це складне завдання з певних причин. По-перше, кожен аспект банківських операцій впливає на його прибутковість і має братися до уваги. По-друге, правила бухгалтерського обліку щодо визначення доходів і витрат складні, тому завжди залишається місце для довільних суджень та інтерпретацій.

За своєю структурою доходи, витрати і прибуток банку відповідають напрямам його діяльності. Для банку важливо знати не лише загальний результат діяльності за конкретний період, а й володіти інформацією про джерела даного результату. Останні визначаються через зіставлення окремих груп доходів і витрат у розрізі: конкретних рахунків, клієнтів, груп клієнтів, за операціями, послугами по підрозділах банків чи філіях.

Як наслідок, розрізняють фінансові результати від операційної та неопераційної діяльності банку, фінансові результати від здійснення кредитних операцій, операцій з цінними паперами, операцій з іноземною валютою тощо.

Дослідження фінансових результатів за джерелами їх формування дає змогу всебічно оцінити прибуток банку за його складовими та утворюючими факторами.

Прибуток до оподаткування банку складається з:

1) чистого процентного доходу, який визначається як різниця між процентними доходами і процентними витратами банку;

2) чистого комісійного доходу, який визначається як різниця між комісійними доходами і комісійними витратами. Він також може бути розподілений за видами банківських послуг, які є джерелами утворення відповідних доходів і напрямами витрачання коштів;