Організація фінансово-господарської діяльності у формі акціонерного товариства

       Статутом  товариства до компетенції загальних  зборів можуть бути віднесені й інші питання.

       Загальні  збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів.

       Рішення загальних зборів акціонерів приймаються  більшістю у три чверті голосів  акціонерів, які беруть участь у  зборах, з таких питань:

       — зміна статуту акціонерного товариства;

       — прийняття рішення про припинення діяльності товариства;

       — створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв товариства.

       З решти питань рішення приймаються  простою більшістю акціонерів, які  беруть участь у зборах.

       Про проведення загальних зборів акціонерів держателів іменних акцій повідомляються персонально. Крім того, повинно бути зроблено загальне повідомлення передбаченим статутом способом про наступні збори  з зазначенням часу і місця  проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних  зборів.

       Будь-який з акціонерів вправі виносити свої пропозиції щодо порядку денного  загальних зборів не пізніш як за 40 днів до їх скликання. В цей же строк  акціонери, які володіють у сукупності більш як 10% голосів, можуть вимагати включення питань до порядку денного.

       До  скликання загальних зборів акціонерам повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, пов’язаних з порядком денним зборів.

       Загальні  збори не вправі приймати рішення  з питань, не включених до порядку  денного.

       Загальні  збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено статутом товариства.

       Позачергові збори акціонерів скликаються у  разі неплатоспроможності товариства, а також при наявності обставин, вказаних у статуті товариства і  в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому.

       Збори повинні бути також скликані виконавчим органом на вимогу ради акціонерів (спостережної ради).

       Акціонери, які володіють у сукупності більш  як 20% голосів, вправі вимагати скликання  позачергових зборів в будь-який час  і з будь-якого приводу. Якщо протягом 20 днів правління не виконало зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори.

       Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться  за принципом: 1 акція – 1 голос. У  статуті товариства може бути встановлено  мінімальну кількість акцій, яка  надає право голосу, або обмеження  кількості голосів, які надаються  одному акціонеру.

       Представник може бути постійним або призначеним  на певний строк. Акціонер вправі в  будь-який час замінити свого представника у вищому органі, повідомивши про  це виконавчий орган акціонерного товариства.

       В акціонерному товаристві може створюватися рада акціонерного товариства. (спостережна  рада), що здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу.

       Статутом  акціонерним товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на раду товариства (спостережну раду) може бути покладено виконання окремих  функцій, що належать до компетенції  загальних зборів.

       Члени ради товариства (спостережної ради) не можуть бути членами виконавчого  органу.

       Виконавчим  органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший  орган, передбачений статутом.

       Правління вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, що належать до компетенції  загальних зборів і ради акціонерного товариства (спостережної ради). Загальні збори можуть винести рішення  про передачу частин належних їм прав до компетенції правління.

       Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді товариства (спостережній раді) та організує виконання їх рішень. Правління діє від імені товариства в межах, передбачених законодавством і статутом акціонерного товариства.

       Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається згідно із статутом товариства. Голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Інші члени правління також можуть бути наділені цим правом згідно із статутом. Глава правління товариства організує ведення протоколів засідань правління. Книга протоколів повинна бути в будь-який час надана акціонерам. На їх вимогу видаються засвідчені витяги з книги протоколів. Головою та членами правління товариства можуть бути особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах. 

     Таблиця 2.

     Розподіл  функцій відповідно до статутів між  органами акціонерних товариств у 2011 році*

     * % від загальної кількості акціонерних  товариств, які надали інформацію  щодо стану корпоративного управління у 20011році

     Згідно  з законодавством України, виконавчий орган вирішує всі питання  діяльності акціонерних товариств, крім тих, що віднесені до компетенції  загальних зборів і наглядової ради товариств.

     До  компетенції виконавчого органу віднесено і повноваження, які  згідно з внутрішніми документами  не віднесено до компетенції жодного органу товариств (табл. 2).

     У 67,85% акціонерних товариств статут товариства містить положення, яке  обмежує повноваження виконавчого  органу приймати рішення про укладення  договорів, враховуючи їх суми, від  імені акціонерного товариства. У 22,31% акціонерних товариств статути  або внутрішні документи акціонерних  товариств містять положення  про конфлікт інтересів, тобто суперечність існує між особистими інтересами посадової особи або пов’язаних з нею осіб та обов’язком діяти  у інтересах акціонерного товариства.

     Серед акціонерних товариств досить поширеною  практикою є розроблення внутрішніх документів. Найчастіше додаткової регламентації  у внутрішніх документах потребують положення про ревізійну комісію (18%), положення про виконавчий орган (правління) (18%) та положення про  спостережну раду (19%)  (рис. 8). 

       2.3. Контролюючі органи  АТ 

       Особливість акціонерного товариства полягає в  тому, що акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в  межах належних їм акцій. Саме тому і виникає необхідність у постійному контролі виконавчих органів підприємства. Законом України ”Про господарське товариства” в якості контролюючих органів акціонерного товариства визначаються рада акціонерного товариства (або  спостережна рада) та ревізійна комісія. основною метою діяльності спостережної ради є представлення інтересів акціонерів у період між проведенням загальних зборів (найвищого органу товариства), контроль за діяльністю виконавчого органу товариства. Створюється спостережна рада з числа акціонерів товариства. Членами спостережної ради не можуть бути особи, які входять до складу виконавчого органу або ревізійної комісії, оскільки діяльність самої спостережної ради спрямована на контролювання діяльності керівних органів.

       У роботі ради товариства (спостережної ради) можуть брати участь з правом дорадчого голосу представники профспілкового органу або будь-якого іншого органу, який підписав колективний договір  від імені трудового колективу. В акціонерних товариствах, де кількість  акціонерів перевищує 50 осіб, створення  спостережної ради є обов’язковою умовою. Оскільки спостережна рада є контролюючим органом, то питання, які відносяться до її виключної  компетенції, не можуть передаватися на вирішення виконавчим органам товариства. Однією з найважливіших функцій  спостережної ради, згідно зі статтями деяких товариств, є регулювання  діяльності правління компанії. Цю функцію реалізують шляхом внесення на розгляд спостережної ради звітів правління про основні результати фінансово-господарської діяльності та затверджених нею планів компанії. Засідання спостережної ради найчастіше проходять по закінченні звітного періоду.

       Деякі статути підприємств надають  значно ширші повноваження спостережної раді, а саме планування розвитку компанії, співробітництво з іншими органами підприємства та скликання загальних  зборів. Отже, за деякими статутами  акціонерних товариств спостережна  рада поступово переростає з контролюючого  органу в керуючий.

       Однак, до складу акціонерів можуть входити  не тільки приватні особи. В деяких акціонерних товариствах певна  частка акцій належить державі. В  цьому випадку спостережна рада формується не тільки з представників  засновника підприємства та інших акціонерів, але й з уповноважених представників  банківської установи, яка обслуговує товариство, трудового колективу та органу приватизації. Крім того, до її складу можуть входити у підприємствах-монополістах і представники Антимонопольного комітету та представники інших органів і організацій. Для затвердження персонального складу таких спостережних рад Міністерство економіки, Міністерство фінансів і Фонд державного майна створюють спеціальну спільну постійно діючу комісію. Засновник повинен у тижневий термін з початку корпоратизації повідомити про формування спостережної ради органи та організації, представники яких повинні увійти до її складу. Подавати пропозиції щодо персонального складу спостережної ради на затвердження комісії має право засновник товариства. Персональний склад та голову спостережної ради товариства комісія повинна затвердити у двотижневий термін. Спостережна рада акціонерного товариства, в якому 75 % статутного фонду знаходяться у державній власності, може виступати, в разі необхідності, ініціатором позачергових ревізій та аудиторських перевірок, розробляти та подавати засновнику проект плану розміщення акцій. Спостережна рада також може залучати експертів до аналізу окремих питань діяльності товариства та припиняти повноваження членів правління, яких було затверджено. Незважаючи на те, зо рада має таку широку компетенцію, в будь-якому випадку вона не може втручатися в оперативну діяльність товариства.

       Засідання спостережної ради акціонерного товариства, в статутному фонді якого 75 % належить державі, проходять, як правило, не рідше  одного разу на квартал і вважаються правомочними, якщо присутні 2/3 її членів. Позачергові засідання скликаються  на вимогу голови спостережної ради, правління  товариства або 1/3 частини членів ради. Спостережна рада приймає рішення  більшістю голосів, а у разі виникнення розбіжностей при голосуванні голос  голови є вирішальним.

       Члени такої спостережної ради є посадовими особами товариства, за виконання  обов’язків яких передбачено винагороду. Зокрема, голові спостережної ради виплачується 6 мінімальних заробітних плат кожного  місяця, а іншим членам — 4 мінімальні зарплати. При цьому передбачено також виплату одноразової винагороди у розмірі 10% від винагороди, яку отримує голова правління товариства. За членами спостережної ради зберігаються місце роботи та середньомісячний заробіток. В межах своїх повноважень члени спостережної ради несуть відповідальність за дотримання інтересів держави та акціонерів.

       Діяльність  спостережної ради як головного контролюючого  органу акціонерного товариства повинна  бути спрямована на належне регулювання  та контроль за діяльністю виконавчого  органу акціонерного товариства.

       Контролюючим  органом товариства є також ревізійна  комісія, яка безпосередньо здійснює контроль за фінансово-господарською  діяльністю товариства. Ревізійна комісія  обирається з числа акціонерів.

       Загальні  збори або рада акціонерів (спостережна  рада) можуть доручити ревізійній комісії  здійснити перевірку фінансово-господарської  діяльності виконавчого органу товариства. Такі перевірки також можуть бути проведені за власною ініціативою  комісії або ж на вимогу акціонерів, які володіють в сукупності більш  ніж 10% голосів. Для здійснення таких  перевірок ревізійній комісії повинні  бути надані необхідні матеріали, бухгалтерські  та інші документи і особисті пояснення  посадових осіб.

       Крім  перевірок фінансово-господарської  діяльності акціонерного товариства ревізійна  комісія має також і інші зобов’язання. Зокрема, комісія повинна доповідати про результати проведених нею перевірок  загальним зборам АТ або спостережній раді та зобов’язана вимагати позачергового  скликання загальних зборів акціонерів у разі виникнення загрози суттєвим інтересам АТ або виявлення зловживань, вчинених посадовими особами.

       Склад комісії та порядок її діяльності затверджується загальними зборами  акціонерів згідно із статутом товариства.

       Отже, в акціонерному товаристві крім виконавчого  органу можуть створюватись і контролюючі  органи. При цьому спостережна  рада і ревізійна комісія контролюють  виконавчий орган акціонерного товариства. Однак, спостережна рада контролює всю діяльність виконавчого органу товариства, а ревізійна комісія здійснює контроль тільки за фінансово-господарською діяльністю правління. При цьому спостережна рада може мати й окремі повноваження для виконання відповідних функцій, які відносяться до компетенції загальних зборів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       РОЗДІЛ 3

       Можливі джерела фінансування АТ 

       3.1. Колективна власність  АТ 

       Закон "Про власність" визнає дві  основні юридичні підстави виникнення колективної власності товариства. Загальним правилом для всіх товариств є добровільне об’єднання майна засновників і учасників для створення і діяльності товариства. Отже, однією з юридичних підстав виникнення прав колективної власності є умови відповідних договорів, згідно з якими утворюється статутний фонд товариства (засновники вносять свої вклади згідно з установчим договором акціонерного товариства, інші акціонери - на умовах договорів купівлі-продажу акцій) (рис.1).