Оборотні засоби підприємства

1

 

Тема: “Оборотні засоби  підприємства”

1. Економічний зміст.  Оборотні засоби та їх структура.

2. Основні принципи  управління та обліку оборотних  засобів.

3. Джерела фінансування  оборотних засобів.

4. Нормування оборотних  засобів.

5. Показники використання  оборотних засобів.

6. Шляхи підвищення  ефективності використання оборотних  засобів.

2

 

Оборотні виробничі фонди  підприємства – це частка засобів виробництва, уречувальні елементи яких в процесі праці на відміну від основних виробничих фондів витрачаються в кожному виробничому циклі, а їх вартість переноситься на продукт відразу і цілком.

 

Оборотні виробничі фонди складаються з таких елементів:

• виробничих запасів – предмети праці, які ще не залучені в виробничий процес і знаходяться на складах підприємства у вигляді запасі (запаси субстанцій, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, комплектуючих, палива та пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів, господарського інвентарю та інших предметів, малоцінних швидкозношуваних предметів);

 

2) незавершеного виробництва – продукція, яка ще не пройшла всіх стадій обробки (витрати на придбання матеріалів, запасних частин, сировини, заробітну плату й інші кошти, необхідні для продовження процесу виробництва);

 

3) витрати майбутніх  періодів – витрати, що мають місце в даний період, але будуть погашені в майбутньому (витрати на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію та винахідництво, придбання науково-технічної та економічної інформації тощо).

4) Напівфабрикати власного  виробництва

3

 

Структура оборотних фондів

 фармацевтичних підприємств

 

 

Складові оборотних фондів

 

Структура оборотних фондів, %

 

1. Виробничі запаси

 

82

 

2. Незавершене виробництво

 

11

 

4. Напівфабрикати власного  виробництва

 

3

 

5. Витрати майбутніх  періодів

 

4

4

 

Фонди обігу – сукупність засобів, які функціонують сфері обігу:

- готова продукція;

- товари на складі

-  дебіторська заборгованість  (засоби в розрахунках);

- векселя отримані;

- грошові кошти (на  розрахунковому рахунку, у касі);

- короткострокові фінансові  інвестиції.

Сукупність оборотних виробничих  фондів і фондів обігу, відбита  в грошовій формі, являє собою оборотні засоби підприємства.

Форма кругообігу оборотних  засобів

Д – Т – П ... Т ^/ – Д ^/

 

Три стадії кругообігу  оборотних фондів:

І. Заготовча стадія – “гроші → оборотні виробничі фонди” – охоплює період, необхідний для створення виробничих запасів (закупівля субстанцій, матеріалів та інших предметів праці).

ІІ. Виробнича стадія – “оборотні виробничі фонди → готова продукція” – починається з отримання предметів праці і завершується відправленням лікарських засобів на склад фармацевтичного підприємства.

ІІІ. Стадія реалізації – “готова продукція → гроші” – починається з надходження лікарських засобів фармацевтичного підприємства на ринок і завершується отриманням виручки від реалізації лікарських засобів.

 

І

 

ІІ

 

ІІІ

5

 

Елементний склад оборотних  засобів підприємства 

 

Оборотні засоби підприємства

 

Оборотні засоби в сфері  виробництва 

(оборотні фонди)

 

Оборотні засоби в сфері  обігу 

(фонди обігу)

 

Виробничі запаси

 

Незавершене виробництво

 

Напівфабрикати власного випуску

 

Витрати майбутніх періодів

 

Готова  продукція

 

Товари на складі

 

Грошові кошти 

 

Дебіторська заборгованість

 

Векселя одержані

 

Короткострокові фінансові інвестиції

6

 

Класифікація оборотних  засобів:

1. За стадіями кругообігу:

- оборотні засоби у сфері виробництва;

- оборотні засоби у  сфері обігу;

2. За елементами:

- оборотні виробничі фонди (виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, напівфабрикати власного виробництва та ін.);

- фонди обігу (готова  продукція; товари; засоби у розрахунках, грошові кошти, векселя одержані, короткострокові фінансові інвестиції);

3. За охопленням нормуванням:

- нормовані оборотні засоби;

- ненормовані оборотні  засоби;

4. За джерелами фінансування:

- власні оборотні засоби

- позикові оборотні  засоби.

7

 

Склад та розміщення оборотних  засобів

 

Оборотні засоби підприємства

 

Оборотні виробничі фонди

 

Фонди обігу

 

Виробничі запаси

 

Незавершене виробництво

 

Витрати майбутніх періодів

 

 

Готова продукція 

 

Векселі отримані

 

Сировина, основні матеріали, покупні  напівфабрикати та ін.

 

Допоміжні матеріали

 

Паливо 

 

Тара 

 

Грошові кошти

 

Дебіторська заборгованість

 

Запасні частини для ремонту

 

Малоцінні та швидкозношува-ні  предмети 

 

Нормовані оборотні засоби

 

Ненормовані оборотні засоби

 

Короткострокові фінансові інвестиції

 

Напівфабрикати власного виробництва

8

 

Порядок оцінки оборотних  фондів з використанням методу  ФІФО

Р = Н + П – К,

де Р – вартість використаних  матеріалів;

Н – залишок матеріалів на  початок періоду;

П – вартість матеріалів які, надійшли (за ціною перших закупок);

К – залишок матеріальних ресурсів на кінець періоду по цінах останніх закупок.

К = ΣV·Ц,

де V – кількість матеріалів  у натуральному виразі на кінець  періоду;

Ц – ціна останньої закупки.

        Метод ФІФО дозволяє зменшити собівартість продукції і збільшити залишки виробничих запасів при збільшенні ціни.

 

Порядок оцінки оборотних  фондів з використанням метода  ЛІФО:

Сутність методу ЛІФО – надходження  запасів у виробництво оцінюється  за собівартістю постачання у  час закупок (останній прийшов  – перший пішов):

Р = Н + П – К,

де П – надходження матеріалів  за ціною останньої закупки;

К – залишок на кінець за  ціною первісної закупки.

         Метод ЛІФО дозволяє зв’язати поточні доходи та витрати та згладити вплив інфляції.

 

9

 

Джерела фінансування  оборотних засобів

 

Власні

 

Позикові

 

Установчий капітал

 

Додатково вкладений капітал

 

Прибуток

 

Товарний кредит

 

Банківський кредит

 

Кредиторська заборгованість

 

Овердрафт

 

Конкорентний

кредит

 

Цільовий короткостроковий кредит

 

Факторинг

 

Фінансовий кредит

10

 

  До нормованих належать всі оборотні фонди та готова продукція на складах підприємства, до ненормованих – відвантажена, але ще не сплачена готова продукція, товари на складі та у дорозі, грошові кошти на розрахункових рахунках та в незавершених розрахунках, готівка в касі.

 

  Нормування оборотних засобів –це встановлення обґрунтованих величин оборотних засобів, необхідних для створення постійних мінімальних і в той же час достатніх запасів оборотних засобів.

 

  Нормування оборотних засобів включає:

1) розробку та встановлення  на кожному підприємстві спеціальних  норм за окремими видами матеріальних  цінностей, витрат виробництва  та ін.; 

2) розрахунок нормативу  власних оборотних коштів у  грошовому виразі на кінець  певного періоду часу.

 

  Норма – це мінімальна величина оборотних засобів, що обчислена в установленому порядку за кожним видом оборотних засобів, яка розраховується в днях запасу .

 

  Норматив – це мінімальний розмір власних оборотних засобів у грошовому виразі, необхідний підприємству для забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції.

Нормативи розраховуються на  підставі даних бухгалтерської  звітності та таблиць виробничо-фінансового  плану.

11

 

                                    Методи нормування оборотних засобів:

 

   1) дослідний метод – це створення норм на основі спостережень, вимірів, досвідів, досліджень, проведених у виробничих і лабораторних умовах;

  2) метод прямого розрахунку – ґрунтується на розрахунках нормативів за кожним нормованим елементом оборотних засобів: виробничими запасами, незавершеним виробництвом, витратами майбутніх періодів та залишками готових лікарських засобів. Дає змогу точніше нормувати використання оборотних засобів підприємства, враховуючи специфіку виробництва та умови його роз витку;

 3)аналітичний метод – застосовується в тому випадку, коли у планованому періоді не передбачено істотних змін в умовах роботи підприємства порівняно з попереднім. У цьому випадку норматив оборотних засобів визначається виходячи зі співвідношення між темпами росту обсягу виробництва та розміром нормованих оборотних засобів у попередньому періоді;

  4)звітно-статистичний метод – це аналіз даних статистичної, бухгалтерської і оперативно–виробничої звітності про фактичні витрати та матеріальних ресурсів у минулих періодах. Цей метод: орієнтує на досягнутий рівень у минулому, має недостатньо мобілізуюче значення для впровадження більш прогресивної техніки, технології, організації виробництва;

  5) коефіцієнтний – норматив визначається на базі нормативу попереднього періоду шляхом внесення в нього змін з урахуванням умов виробництва, постачання, реалізації лікарських засобів, розрахунків.

12

 

Загальний норматив оборотних засобів підприємства:

 

де Н_^В.З – норматив виробничих запасів;

Н_^Н.В – норматив незавершеного виробництва;

Н_^В.М.П – норматив витрат майбутніх періодів;

Н_^Г.П – норматив готової продукції.

Норматив оборотних засобів у виробничих запасах:

 

де Д – середньодобова денна потреба у певному виді матеріальних ресурсів, грош.од.;

З_^дн – норма запасу певного виду ресурсів, дні.

Середньодобова потреба в матеріальних ресурсах:

 

де М_^ЗАГ – річна потреба в матеріальних ресурсах.

Норма запасу матеріальних ресурсів:

 

де З_^ПОТ – поточний запас;

З_^ПІДГ – підготовчий запас;

З_^ТР – транспортний запас;

З_^СТР – страховий запас.

13

 

   Поточний запас призначено для забезпечення потреби виробництва в період між двома черговими надходженнями певного виду сировини або матеріалу:

 

де t_^пост – інтервал часу між двома черговими надходженнями.

Підготовчий запас – це час, необхідний для підготовки матеріальних ресурсів до виробничого процесу, що звичайно не перевищує трьох днів (комплектування, приймання, лабораторний аналіз, доставка матеріалів зі складу та бази тощо).

Транспортний запас – це час, необхідний для транспортування матеріальних ресурсів до території підприємства з урахування часу на вантажно-розвантажувальні роботи.