Напрямки підвищення ефективності роботи виробництва

     З 1963 року депо стало іменуватися локомотивним депо Львів-Захід, а в 1964 році з депо урочисто відправили в запас останній паровоз.

     Піонером  з освоєнні нової техніки став колектив депо Львів-Захід, який мав в підпорядкуванні найбільш сучасну для цього часу матеріальну базу і кваліфіковані кадри.Депо Львів-Захід стало школою,в якій машиністи і ремонтні бригади оволодівали прогресивними видами тяги.

     В 1968 році в депо буж поставлені перші  електровози постійного струму ВЛ-8,а в 1976 році їх замінили більш потужні ВЛ-ІО.Колектив депо зростав і мужнів.Неодноразово на селекторних нарадах в управлінні Львівської залізниці можна було почути,що локомотивне депо Львів-Захід служить своєрідним барометром роботи дороги.Якщо в цьому колективі царить чіткий робочий режим,то і на магістралі справи ідуть краще.

     Велика  заслуга   новаторів в рішенні  задач,які були поставлені перед  колективом 1.1. Ликову було   присуджено звання "Кращий орга- -нізатор технічної творчрсті на залізничному транспорті". Він очолював бригаду по ремонту електроапаратури в депо. На його рахунку більш ЗОи раціоналізаторських пропозицій, серед яких немало пристроїв,які знайшли застосування в. багатьох споріднених підприємствах. Наприклад, стенд для випробування електрообладнання теплових і електричних ло^ комотивів,   поточна лінія   по ремонту і заливці підшипникій. ііконо-мічний ефект від впровадження внесених раціоналізатором пропозицій перевищила на той час один мільйон крб.

     Із  року в рік зростали потужності депо. Проведення поїздів повиїденої ваги стало справою багатьох локомотивних бригад депо. Появились і свої рекордсмени. Машиніст депо М.1. Шевчук по складному відрізку  колії провів поїзд вагою в 10000 тон,що в два рази перевищило норму. Про цей успіх стало відомо Міністру шляхів сполучення Н.С. Конареву. Міністр   відзначив машиніста за творчий підхід по відношенню до праці. Одночасно він відмітив,що проведення важковагових поїздів дало змогу  перевиконати перевезення народногосподарських вантажів.

     На  балансі депо знаходиться І3<3 локомотива. Із них: електровозів серії ВД-ІІ - 42 од., Біі-ІО-22 дц.

     тепловозів  серії 2ТЕП-60 - 23 од.,2Мб2У-29 од.,2М62-І5од.,ТЕЗ- 7 од.

     Колектив  депо на сьогоднішній день налічує 2250 чоловік. Із них о73 чол.локомотивні бригади, 140 чол.апарат управління і 1035 чол. працює в ремонті.

     В депо є велика ремонтна база. Виконуються  всі види ремонту локомотивів.

     Колектив  депо господарським методом будує  житлові будинки і працівники забезпечуються квартирами.На території депо побудовано оздоровчий комплекс,а в Карпатах в своя база відпочинку "Розлуч" на 20 місць,де відпочивають працівники депо.

     На  карті-схемі Львівського залізничного вузла 1867 року , згідно архівних документів австро-угорського періоду - приватної цісарсько-королівської Галицької залізниці ім. Карла Людвіга, - за головним вокзалом розташовані об"єкти паровозного депо - два паровозних круги, склад вугілля, котельня, водонапірна башня, майстерні.Газета „Тижневик Львівський" в грудні 1867 року писала: „депо із 15 паровозів в готовому стані до виконання служби" (згідно даних із музею залізниць в Варшаві).

     Так починалося паровозне, а з часом  локомотивне депо Львів-Захід.

     У цей час першими паровозами, що працювали в депо були паровози типу 0-3-0 серії 149.06 (австрійського виробництва). Але вони не задовільняли потреб у вантажному і пасажирському русі, тому виникла потреба у більш потужних, що призвело до заміни їх в 1876-1878 p.p. на нові чотирьохвісні типу 0-4-0 серії 171 з позначенням Тр-15 (австрійського виробництва).

     У 1893-1903 p.p. вводиться в експлуатацію нова конструкція паровоза типу 0-3-0 серії 59 з позначенням Th-24 (австрійського виробництва).

     Після цього в 1909 р. поступають нові потужні п'ятивісні паровози типу 0-5-0 серії 180 з позначенням Tw-11 австрійського виробництва.

     У 1923 р. на заводах Цегельського в м.Познань та в м.Хшанов, Польща, почали випускатися вантажні паровози типу 1-5-0 з позначенням ТУ-23, що експлуатувалися в депо до 1955 р.

     Поряд з ними в депо експлуатувалися  паровози вітчизняного виробництва  серії "Щ" і "ОВ", а з 1944 по 1955 p.p. ще і серії Ов, Ощ (вітчизняного виробництва), ТО серії 40 (румунського виробництва) та паровози серії 52, які мали позначення ТЭ (німецького виробництва).

     З ростом промисловості зросла потреба  в перевезеннях і, відповідно, збільшився парк паровозів. Для підтримки їх в технічно-справному стані на території паровозного депо споруджувались виробничі будівлі цехів та відділень. Штат працівників депо збільшився з 596 працівників у 1949р. до 868 у 1956р. В той час паровозне депо стало одним з найбільших підприємств міста Львова.

     В роки Великої Вітчизняної війни  більша частина будівель депо була зруйнована і знищена. До 1946 року в депо проводився тільки один вид ремонту паровозів - промивочний, а починаючи з 1946 року було освоєно проведення середнього деповського ремонту (підіймального).

     Протягом 1955-1959 p.p. на заміну старого парку паровозів в депо поступили нові серії ЭР виробництва народних республік Угорщини та Польщі також паровози серії " Л " вітчизняного виробництва .

     У вересні 1960 року вперше на Львівську залізницю в депо Львів-Захід поступив в експлуатацію вантажний тепловоз серії ТЕ 3, а в 1961 році - перший пасажирський тепловоз серії ТЕ 7 виробництва Луганського тепловозобудівного заводу.В 1963 році паровозне депо перейменовано на локомотивне депо Львів-Захід, а в 1964 році з депо відправили в запас останній паровоз.

     В середині шестидесятих років почався  процес електрифікації ділянки Львів-Стрий-Мукачево і з 1968 року в депо почали поступати  перші електровози постійного струму ВЛ-8 Новочеркаського електровозобудівного заводу. Ці зміни викликали гостру необхідність розширення виробничої території і побудови виробничих будівель для технічного обслуговування електровозів.

     В 1976 році було почато заміну електровозів ВЛ-8 більш потужними -серії ВЛ-10, а згодом і ВЛ-11 ..... Новочеркаського і Тбіліського електровозобудівних заводів. В депо переобладнувались ремонтні цехи, впроваджувались нові технології, збудовано новий цех технічного огляду електровозів.

     З 1982 року в депо Львів-Захід стали  поступати тепловози 2М62, а з 1988 року тепловози серії 2М62у Луганського тепловозобудівного заводу.

     З 1985 по 1993 p.p. в депо працювали пасажирські двосекційні тепловози серії 2ТЗП-60 виробництва Коломенського заводу.

     В 1997 році парк локомотивів поновився  електровозами серії ВЛ80т змінного струму у зв'язку із введенням в дію електрофікації на дільниці Львів-Красне-Тернопіль-Хмельницький- Жмеринка.

     Частина тепловозів серії 2М62, 2М62у були передані в інші депо Львівської залізниці.

     А сьогоднішній день парк локомотивів депо Львів-Захід нараховує: 7 тепловозів серії 2М62

- 15 тепловозів  серії 2М62у

- 22 електровози  серії ВЛ10

- 42 електровози  серії ВЛ11 м

- 40 електровозів  серії ВЛ80т.

     Локомотивні бригади обслуговують пасажирські  і вантажні поїзди на ділянках:

- Львів-Чоп (протяжність  290 км, електротяга постійного струму);

- Львів-Жмеринка (протяжність 365 км, електротяга змінного  струму);

- Львів-Мостиська-Перемишль  (протяжність 115 км, електротяга постійного  струму);

- Львів-Ів.Франківськ (протяжність 140 км, теплотяга);

- Львів-Сокаль (протяжність 115 км, тепловозна тяга).

     Локомотивні бригади депо Львів-Захід вперше освоїли водіння вантажних поїздів  вагою 5 тис. тон на Карпатському перевалі.

     У 1995 році вперше на Львівській залізниці  було введено в експлуатацію верстат  для гартування гребнів колісних пар з викаткою з-під локомотива.

Починаючи з 1997 року проводиться реконструкція  дахів основних цехів з переходом  на дахи шатрового типу.

     Колективом  депо освоєно всі види ремонтів, крім заводського, як для тепловозів, так і для електровозів усіх серій, а також депо виконує ремонт маневрових тепловозів промислових підприємств. З 1998 року освоєно і виконується ремонт локомотивам по циклу ПР-Зп, введений Укрзалізницею взамін КР-1.До дня злуки 21 січня 2001 року було випущено з ремонту два електровози постійного та змінного струмів по програмі ПР-Зп.На сьогоднішній день колектив локомотивного депо Львів-Захід нараховує 2033 працівники, з яких 750 працюють в цеху експлуатації.

     В 1996 році силами колективу депо господарським  методом булс збудовано 60-квартирний житловий будинок, а в лютому цього року закладене фундамент під 40 квартирний житловий будинок для депівчан. Своїми силами будується санітарно-побутовий комплекс, де розмістяться зручні роздягальні, кабінети для технічного навчання, бібліотека і інші приміщення.

На території  депо функціонує лікувально-оздоровчий комплекс, який було збудованано у 1986 році вперше на Львівській залізниці, в даний час проводиться його реконструкція.

     З 1991 року в депо проводиться традиційний  волейбольний турнір "Різдв'яні зустрічі", на який запрошуються волейбольні команди Львівської і інших залізниць України.За 10 років існування Укрзалізниці вісім працівників депо нагороджені значком "Почесному залізничнику", машиністові електровоза Вітруку В.Т. присвоєно звання "Заслужений працівник транспорту України".

В локомотивному  депо Львів-Захід створений музично-поетичний  гурі "Чотарі", якому в грудні 2000році присвоєно звання "Народний".

     У вересні 1959 року в депо надійшов перший тепловоз серії ТЕ-3. Через чотири роки паровозів на підприємстві уже не було. З того часу депо стало локомотивним. Його працівники освоїли експлуатацію та ремонт тепловозів. Разом зі зміною локомотивів змінювалась і розвивалась ремонтна база, яка завжди була і є надійним тилом забезпечення їхньої безаварійної роботи.

     У депо постійно дбають про те, щоб  робітникам не лише добре працювалося, а й щоб дозвілля та побут у  них були відповідними. Про усе  це ви дізнаєтесь, прочитавши цю книжку. З її ілюстрованих сторінок на вас  дихне більш, ніж стосорокарічна історія підприємства багата на славні діла та звершення. Творили її і творять десятки тисяч його колишніх і теперішніх працівників. Перед тими, кого сьогодні уже немає серед нас ми низько схилимо голову. А тим, більш ніж двом тисячам його сьогоднішніх трудівників, висловимо подяку. Вони творять новітню історію депо уже у незалежній Українській державі, про яку багато віків мріяли українці. Вони роблять усе для того, щоб про депо завжди говорили, як про передове підприємство. Немає сумніву, що його традиції примножить молоде покоління, яке уже виросло і здобуло освіту в незалежній Україні.

     Локомотивне депо Львів-Захід - не тільки одне із найстаріших  на Львівській залізниці, а і  одне з найбільших. В Україні знайдеться небагато залізничних підрозділів, історія яких була започаткована майже у середині позаминулого століття. Тоді західна частина України - Галичина входила у склад Австро-Угорської імперії. У Західній Європі бурхливо розвивався капіталізм. Важливу роль у його становленні відігравали залізниці. Столиця Австро-Угорської монархії уже на середину XIX століття мала регулярне залізничне сполучення із Англією, Францією, Німеччиною. Та з часом цього стало замало. Розвиток промисловості спонукав шукати спосіб швидко перевозити товари на великі відстані. Східна Галичина займала важливе військово-стратегічне значення в імперії.

     На  галицьких землях збільшувалась  кількість нових нафтових розробок, соляних родовищ, збільшувалось  вивезення на Захід худоби та зерна. Відтак у 1859 році почалося прокладання  колії довжиною майже сто кілометрів з Перемишля до Львова. Перший потяг прибув по цій колії до столиці Галичини через два роки - у листопаді 1861 року. Ця дата - початок історії Львівської залізниці. У 2001 році вона святкувала своє 140-річчя.

     Через кілька років після 4 листопада 1861 року почалось втілення в життя технічного плану будівництва магістралі, яка мала з'єднати Львів із Чернівцями, Краковом, Бродами. Для забезпечення руху потягів виникла потреба у паровозному депо. У 1867 році воно стало до ладу.

     На  схемі Львівського залізничного вузла, датованій цим роком, німецькою мовою написано (подаємо у перекладі): "Двірці приватної цісарсько-королівської залізниці імені Карла Людвіга і цісарсько-королівської приватної спілки залізниці Львів-Чернівці у Львові". На ній нанесено двірець (вокзал), елементи майбутнього локомотиворемонтного заводу і розв'язку вузла. За ним - у бік Левандівки  видно початкові елементи  паровозного депо -поворотний круг, майстерні, склад, котельню.