Нафтова промисловість у системі РПС

    Тенденція до скорочення видобутку нафти в  Україні пояснюється не лише вичерпністю її запасів, а й тим, що більше ніж 90% механізованих свердловин мають насоси, які можуть працювати на глибині до 2000—       2500 м, в той час як середня глибина основних покладів нафти становить 3000—4000м.

    Крім  цього, застарілим є основний фонд більшості  свердловин та їхнього обладнення. Так, загальне спрацювання основних фондів по АТ «Укрнафта» становить майже 60%, не вистачає міцних труб, насосів, агрегатів.

    Подальший розвиток нафтової промисловості в Україні обумовлює необхідність вирішення цілого ряду проблем. Одна з найголовніших ─ це пошук шляхів стабілізації та подальшого приросту видобутку нафти в Україні.

    Зростання глибини залягання продуктивних покладів нафти ускладнення технології їх освоєння, зниження темпів приросту промислових запасів є стримуючими факторами щодо збільшенняня видобутку нафти. Одночасно наявність на території України значної кількості науково обгрунтованих прогнозних запасів високоякісної нафти з низьким вмістом сірчаних сполук, високим виходом світлих фракцій, а також зросла потреба в нафтопродуктах  стимулюють розвиток нафтовидобувної промисловості. Успіхи цієї галузі прямо залежать від результатів геологорозвідувальних робіт по пошуку нафти.

    Необхідно відзначити, що ці роботи проводились  в останні роки з низькою ефективністю та систематичним невиконанням завдань, щодо приросту промислових запасів. Практично в останні роки не було відкрито жодного нафтового родовища не тільки великого об'ємного за запасами, але й середньооб'ємного.

    У нафтовидобувній промисловості  країни необхідно різко збільшити  обсяги експлуатаційного буріння на діючих родовищах, значно прискорити освоєння нових родовищ, які передбачається відкрити в процесі геологорозвідувальних робіт, ущільнити мережу свердловин, а також впровадити комплекс методів  поліпшення стану заводнення та нових методів нафтовіддачі.

    За 2009 - 2010 рр. в Україні видобуто 3942 тис. т нафти з газовим конденсатом, що порівняно з відповідним періодом минулого року більше видобутку нафти з конденсатом на 5,8% (215,0 тис. т.).

    Ємкість українського ринку нафтопродуктів складає 15-17 млн. т., у той час як виробничі потужності України становлять близько 20 млн. т на рік. Ситуація на ринку нафтопродуктів залежить в основному від обсягів та умов поставки саме російської нафти, які з року в рік збільшуються. Основою для нарощування розвіданих запасів нафти є нерозвідані ресурси вуглеводнів, які в цілому по Україні оцінюються в 4978,3 млн. т. у. п., у т. ч. 1137,1 млн. т нафти з конденсатом. При цьому  19% нерозвіданих ресурсів нафти припадають на акваторії Чорного і Азовського морів. Понад половина (57%) поточних розвіданих запасів за своїми характеристиками відносяться до категорії важковидобувних. Тому для нарощування видобутку необхідні прискорена розвідка і переведення до категорій розвіданих запасів значних потенційних ресурсів нафти.

    Для розвитку нафти в країні слід визначити  шляхи виходу України з енергетичної кризи. Це – розвідка, принципова рорзобка нетрадиційних нафтогазоносних об’єктів – глибинних зон кристилічної земної кори на суходолі України і зон гідраутворення у провідних надрах Чорного моря. Одна з таких зон розташована на північному борту Дніпровсько – Донецької западини, вздовж її північного крайового глибинного розламу. Тут на ділянці завдошки 259 км . і завширшки 30 – 35 км., знаходиться 12 промислових родовищ нафти із загальним запасом 219 млн. т. нафтового еквіваленту.  

    На  кінець підведемо підсумок розвитку нафтової промисловості України. Для покращення ситуації із собі вартість виробленої нафтової продукції, потрібно розвивати сектор видобутку, поширювати інтеграційні процеси: проводити пошук нових нафтових родовищ, провести модернізацію механізованих свердловин. Великою проблемою є те, що на таких свердловинах стоїть застаріле не достатньо потужне обладнання, що зумовлює малу кількість видобутку ресурсів та тенденцію до видобутку нафти в Україні в цілому. Свою роль також відіграє вичерпність ресурсів. Для вдалого та швидкого розвитку нафти в країні слід визначити шляхи виходу України із енергетичної кризи. 
 

5. Проблеми та перспективи  розвитка нафтової промисловості

До основних проблем нафтової промисловості  належеть:

 1. Питання  ефективної диверсифікації та  нафтопостачання в Україну.

 2. Скорочення загального видобування нафти і газу в Україні.

 3. Розвиток  і підтримання працездатності  та нафтотранспортної системи  України.

 4. Необхідність  загального скорочення споживання  природного газу в Україні.

 5.  Неповна завантаженість вітчизняних  нафтопереробних заводів (НПЗ).

 6.  Криза неплатежів, особливо в  газовому секторі.

     Розглянемо  окремо кожну з вищенаведених  проблем:

1. Питання ефективної диверсифікації та нафтопостачання в Україну.

Обсяги  імпорту нафтосировини в Україну  складають 82,5% від споживання,      причому майже весь обсяг забезпечується поставками з Росії (56%) і Казахстану (18,25%). Також треба врахувати специфічне географічне положення України, якій надзвичайно важко імпортувати сировину не з Росії. Це – обмеження імпорту нафтосировини з Близького Сходу внаслідок лімітування проходження танкерів через турецькі протоки. Імпорт з Каспію в обхід Росії на даний момент майже неможливий внаслідок незавершеного будівництва відповідного транспортного коридору. З Заходу (Британія, Норвегія) купляти нафтосировину невигідно внаслідок надзвичайно високої вхідної ціни на кордоні України і відсутності відповідної транспортної мережі.

2. Скорочення  загального видобування нафти  і в Україні. З початку 2007 р.  в Україні видобуто 3692,5 тис. т нафти разом з газовим конденсатом і 18044,1 млн. куб. м газу, що у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 2,9 відсотка менше по нафті з конденсатом (на 108,7 тис. т), тобто на 72,1 млн. куб. м менше ніж у минулому році. Падіння обсягів видобутку нафти по підприємствах нафтогазової галузі з року в рік зумовлюється вичерпністю основних родовищ, що забезпечують видобуток: відсутністю крупних нових родовищ, підготовлених для введення в експлуатацію, ненадходженням передбачених субсидій та капітальних вкладень

3. Розвиток  і підтримання працездатності  нафтотранспортної системи України.  Ця проблема полягає скоріше  в ефективному використанні наявної  транспортної системи, що передбачає  своєчасний демонтаж непотрібних  гілок нафтопроводів, екологічний  аспект функціонування системи, забезпечення оптимального навантаження трубопроводів, пошук нових транспортних маршрутів. Щодо працездатності і обслуговування трубопроводів, то тут проблеми менші. Підприємства, що відповідають за транспортну систему: ДК “Укртрансгаз”,нафтотранспортне підприємство “Дружба” і ДП “Придніпровські магістральні нафтопроводи”, ─ є прибутковими (незважаючи на те, що держава забирає більшість прибутків від транспортування нафти  до бюджету) і пріоритетним їх завданням є саме обслуговування трубопроводів.

      Найбільшою  проблемою є збільшення (принаймні  збереження на тому ж рівні) транзиту нафти і газу територією України  і вчасне забезпечення сировиною  вітчизняні НПЗ. Ця проблема доторкається геополітики. Обсяги транзитного транспортування  нафти – 50 млн т (в порівнянні з 3,7 млн т видобутку на території України. Зрозуміло, що таким чином транспортна система не може ефективно функціонувати без транзиту і питання про обсяги транзиту синонімічне питанню про функціонування нафтопроводів. Зараз запущена перша черга нафтопроводу Одеса-Броди і терміналу “Південний”, працює і може збільшити пропускну спроможність трансбалканська газомагістраль (відома як Газтранзит), і питання загруженості цих трубопроводів є надзвичайно важливим, адже саме нафтотранспортна системи і є однією з найважливіших вимірників конкурентоспроможності України в галузі нафти.

4. Необхідність  загального скорочення споживання  природного газу в Україні.  Ця проблема грунтується на  аспекти енергозбереження і грунтується  на залученні інших джерел паливно-енергетичних ресурсів. Така проблеми виникла внаслідок глибокої кризи неплатежів за спожитий газ в Україні.

Існує декілька фундаментальних структурних  перешкод, які стримують інвестиційні потоки в галузь:

 а) реструктуризація та приватизація державних нафтогазових компаній з повним відокремленням функцій виробництва, транспортування і продажу.

 б) творення незалежної системи регулювання, у  тому числі ліцензійних органів, які б мали відповідні повноваження.

 в) Розвиток конкурентного ринку нафти і газу, включаючи надання права постачання газу в регіони на конкурентній основі.

5. Неповна  завантаженість вітчизняних нафтопереробних  заводів (НПЗ). За виробничими  потужностями і кількістю НПЗ  Україна є однією з провідних  держав в Європі (візьмемо хоча  б факт, що Лисичанський НПЗ – найбільший в Європі). При цьому обсяг поставок на вітчизняні НПЗ зменшився на 30,7%  лише за один 2009 рік (у порівнянні з попереднім). За рахунок давальницьких схем переробки нафти майже кожен з НПЗ не мав коштів, щоб проводити модернізацію обладнання. При цьому кожен рік світові вимоги до якості нафтопродуктів підвищуються (наприклад, щодо дуже низького вмісту сірки, не більше 0,0035%). Таким чином, питання конкурентоспроможності України в експорті нафтопродуктів натикається на необхідність модернізації НПЗ.

6. Криза  неплатежів, особливо в газовому  секторі.

    Фактичну  ситуацію покажемо на основі рівня  оплати за спожитий газ. На початок 2008 року маємо такі дані: житловий сектор (після виплати субсидій та пільгових тарифів) – 57%, бюджетні організації – 20%, комунальні ТЕЦ – 10%, промислові підприємства – 9%. Аналіз проблеми привів до таких особливостей, не враховуючи соціальні, політичні та інші коріння проблеми:

• нестача розрахунків і, в цілому, нестача тиску на покупця з метою змусити його платити;
• нестача надійної системи збору платежів;
• нестача санкцій у разі неплатежів з технічних та юридичних причин.

     Подальший розвиток нафтової промисловості в  Україні обумовлює необхідність вирішення цілого ряду проблем. Одна з найголовніших — це пошук шляхів стабілізації та подальшого приросту видобутку нафти в Україні.

    Зростання глибини залягання продуктивних покладів нафти, ускладнення технології їх освоєння, зниження темпів приросту промислових запасів є стримуючими  факторами щодо збільшення видобутку нафти. Одночасно наявність на території України значної кількості науково обгрунтованих прогнозних запасів високоякісної нафти з низьким вмістом сірчаних сполук, високим виходом світлих фракцій, а також зросла потреба в нафтопродуктах стимулюють розвиток нафтовидобувної промисловості. Успіхи цієї галузі прямо залежать від результатів геологорозвідувальних робіт по пошуку нафти.[20, ст. 25]

    Ми  бачимо низку проблем у нафтовій промисловості України, котрі потребують вирішення. Щоб це зробити потрібно провести цілеспрямовану політику котра буде розглядати кожен аспект даного питання окремо. Факторів, що зумовлюють занепад української нафтопереробної сфери та дорогу вартість сировини та продукції, досить багато. В даній проблемі відіграють роль внутрішні проблеми такі як: вичерпність старих родовищ, пасивна розробка нових свердловин, не раціональне використання нафто та газопроводу. Своє місце мають також і зовнішні проблеми, до них ми можемо віднести: не дуже вигідне географічне розташування України у паливному плані, високу ціну на імпортовану сировину для паливної промисловості, відсутність можливості закуповувати паливну сировину за низькою ціною у країн з якими немає налагоджених торговельних зв’язків.