Методи оцінки та шляхи підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства (На прикладі київської кондитерської фабрики кондитерської

«Roshen» належить 24 % українського ринку. Об'єднання вітчизняних підприємств у концерни та компанії позитивно впливає на тільки на розвиток галузі, але й на організацію і управління кондитерським ринком. Приєднання фабрик до концернів забезпечує їм стабільну роботу на довгострокову перспективу, дає можливість придбання нового устаткування, сталого забезпечення сировиною і збуту продукції через розподільчу мережу концернів у різних регіонах країни та на ринку СНД. Асортиментна політика концернів сприяє упорядкуванню асортименту на ринку завдяки програмі поетапної реструктуризації та оптимізації асортименту для кожного підприємства.

Враховуючи те, що серйозним  гальмом у кондитерській промисловості  є нестабільність ринку сировини, великі інвестиційні компанії почніть  на другому етапі підтягувати  технологічний рівень підрозділів  сировини. Найімовірнішими напрямками інвестицій стануть виробництва  борошна, цукру, патоки та кондитерських  жирів. Прецедент є - Верхнєдніпровський крохмале-патоковий комбінат сьогодні вже знаходиться під контролем  інвесторів.

У кондитерській промисловості  вдало працюють та мають значні досягнення і самостійні кондитерські колективи, які успішно подолали старі стереотипи і виконали колосальну роботу з організації  виробництва в нових ринкових умовах. Передусім, це Харківська бісквітна  фабрика, Дніпропетровська, Херсонська, Житомирська, Одеська кондитерські фабрики.

 Протягом багатьох  десятків років в нашій країні, в умовах високої монополізації  виробників регулятором виробництва  продукції був не реальний  попит, а з точністю навпаки  - виробництво і адміністративно  -командний механізм розподілу  регулювали споживання, формували  потреби і смаки покупців. В  цих умовах проблема конкурентоспроможності  товару у виробників практично  не вставала. З розвитком ринкової  економіки ця проблема в нашій  країні, різко загострилася. Конкуренція  на ринку кондитерських виробів  на сьогоднішній день дуже  велика. Кожне підприємство   прагне щоб товар,легко продавався на ринку, і відповідав двом вимогам: мав відповідні споживчі властивості і відзначався конкурентоспроможністю, щоб придбання саме цього товару уявлялося покупцеві вигіднішим і зручнішим, ніж товар іншого виробника. Конкурентоспроможність товару є головною умовою конкурентоспроможності фірми на ринку і важливою основою прибутковості її діяльності. Основними шляхми підвищення конкурентноспроможності є:

• розробка оптимальної виробничої номенклатури належної якості,
• використання передових технологій та сучасного устаткування при виробництві продукції використання систем забезпечення і контролю якості; сертифікація продукції і устаткування;
• використання передових підходів в управлінні підприємством;
• всебічне вивчення і аналіз ринків, в т.ч. конкурентного середовища;
• оптимізація цінової політики;
• пошук ефективних каналів збуту, оптимізація просування товарів, розробка і проведення ефективних рекламних заходів, забезпечення сервісу та ін.

Український ринок кондитерських  виробів завершив етап свого формування і знаходиться в стані жорсткої конкурентної протидії. Утримання і  заохочення нових споживачів можливе  за рахунок новинок продукції, рекламної  та маркетингової політики, пошуку нових ринків збуту (переважно за рахунок експорту), а також - освоєння виробництва некондитерської продукції (снеки, кава і т.д.). ведучі українські кондитерські компанії планують закріпить  свої лідируючі позиції за рахунок  експорту продукції в Росію, Грузію, Казахстан, Вірменію, Азербайджан, Балтику, Молдову та інші країни.

         Зараз на ринку кондитерських  виробів працюють близько 800 підприємств.  Із них 28 вважаються великими. При цьому, близько двох третин  всього ринку і три четверті  експорту контролюють 9 виробників  кондитерської галузі, а саме: АВК,  Бісквіт-Шоколад, "Житомирські ласощі", Конті, Kraft Foods Україна, Полтавакодитер, Roshen, "Світ ласощів", та "Світоч" (Nestle).

 

           Основною ціллю компанії "ROSHEN" є перетворення продукції підприємства  в продукцію масового споживання  для максимізації прибутку та  збільшення обсягів реалізації.

            Для досягнення поставленої цілі  необхідно вирішити ряд таких  задач: максимізація прибутку  за рахунок впровадження нової  рекламної стратегії; мінімізація  затрат на виробництво; підвищення  репутації компанії серед споживачів  і удосконалення іміджу для  підвищення привабливості товару; встановлення цін з урахуванням  умов конкуренції та потреб  компанії; забезпечення екологічної  чистоти виробленої продукції,  не зважаючи на те, що екологічна  ситуація в деякій мірі впливає  на її якість. Забезпечення подальшого  контролю за екологічною чистотою  виробництва продукції; зменшення  ризиків при транспортуванні  товару; проведення комплексу маркетингових  заходів, направлених на отримання  максимально можливого прибутку  в існуючих умовах ринку; проведення  рекламної компанії для залучення  більшої кількості споживачів; проведення  різного роду акцій для залучення  більшої кількості споживачів; вивчення  цільового ринку та основних  потреб споживачів; покращення товарної  політики, цінової, збутової та  комунікаційної.

            На основі результатів отриманих  в 2 пункті плану та статистичних  даних можна сказати, що ТМ "ROSHEN" займає сильну позицію  на ринку шоколаду і може  обрати стратегію атаки, та  конкурентну стратегію лідера. Стратегію  лідера можуть обирати фірми,  які мають значну частку на  ринку та стійке фінансове  становище. Вони лідирують через  механізми рухомих цін, високу  якість товарів, систематичні  нововведення, систему розподілу  та просування, тобто через усі  елементи маркетингової діяльності.

           Ці фірми зберігають свої позиції  лідерів шляхом пошуків засобів  розширення попиту на свою  продукцію чи утримання існуючої  частки ринку шляхом захисту  чи нападу. Кожна фірма зацікавлена  як у пошуку нових ринкових  сегментів, так і в збільшенні  використання своєї продукті  наявними споживачами.

 

 

 

Висновки.

 

У роботі були вивчені теоретико-методичні аспекти визначення та оцінювання конкурентоспроможності підприємства, було розглянуто фінансовий стан підприємства ,  а також дані рекомендації  підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства.

 Конкурентоспроможність  є вирішальним чинником комерційного  успіху фірми. Це багатоаспектне  поняття, що означає і відповідність  товару умовам ринку, і вимогам  споживачів, і різним умовам його  реалізації, і рівня витрат споживача  за період експлуатації. Конкурентоспроможність  товарів забезпечується їх якістю  та оновленням асортименту, які  мають попит у споживачів і  задовольняють суспільні та особисті  потреби.

              Отже, компанія «Roshen» - один з найбільших українських виробників кондитерської продукції. Згідно балансу активи підприємства збільшились на 106970 тис. грн. у 2011 року. Корпорація „ROSHEN" на 30% збільшила експорт своєї продукції порівняно з 2010 роком, отже експорт склав 120 тисяч тон. Основною ціллю компанії "ROSHEN" є перетворення продукції підприємства в продукцію масового споживання для максимізації прибутку та збільшення обсягів реалізації.

          Для досягнення поставленої цілі  необхідно вирішити ряд таких  задач: максимізація прибутку  за рахунок впровадження нової  рекламної стратегії; мінімізація  затрат на виробництво; підвищення  репутації компанії серед споживачів  і удосконалення іміджу для  підвищення привабливості товару; встановлення цін з урахуванням  умов конкуренції та потреб  компанії; забезпечення екологічної  чистоти виробленої продукції,  не зважаючи на те, що екологічна  ситуація в деякій мірі впливає  на її якість. Забезпечення подальшого  контролю за екологічною чистотою  виробництва продукції; зменшення  ризиків при транспортуванні  товару; проведення комплексу маркетингових  заходів, направлених на отримання  максимально можливого прибутку  в існуючих умовах ринку; проведення  рекламної компанії для залучення більшої кількості споживачів; проведення різного роду акцій для залучення більшої кількості споживачів; вивчення цільового ринку та основних потреб споживачів; покращення товарної політики, цінової, збутової та комунікаційної.

         В роботі була досліджена діяльність  підприємства "Roshen", що веде свою діяльність в сфері кондитерської продукції. Були проаналізовані його внутрішнє і зовнішнє середовища, конкурентні переваги, перспективи розвитку галузі. А також були дані рекомендації  підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел.

1. smida.gov.ua

2. Швиданенко  Г. О. Економіка підприємства: Підручник. — К.: КНЕУ, 2009.

3. Кобиляцький Л.С. Управління конкурентоспроможністю / Л.С. Кобиляцький. — К.: Зовнішня торгівля, 2003. — 304 с.

4. Євдокимова Н. М., Кірієнко А. В.  Економічна діагностика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2005

5. Виноградський М.Д., Бєляєва С.В., Виноградська А.М., Шкапова О.М. Управління персоналом. – К.: ЦНЛ, 2006 . – 504 с.

6. Головко Т.В., Сагова С.В, Стратегічний аналіз. – К.:КНЕУ, 2002. – 198 с.

7. Павленко А.Ф. Маркетинг : підручник / А.Ф. Павленко, А.В. Войчак. - К.: КНЕУ, 2009.

8. Управління  конкурентоспроможністю підприємства: Навчальний посібник/ К.: КНЕУ/ 2008/ Клименко С.М та ін.

9. Дорофеев В.Д. Маркетинг в управлении организацией. – П., 2009.

10. Конкурентоспроможність  економіки України в умовах  глобалізації / Я.А.Жаліло, Я.Б.Базилюк,  Я.В.Белінська та ін.; За ред.  Я.А.Жаліла.- К.: НІСД, 2005.- 388 с.

11. Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг. – К.: Вид-во КНЕУ, 2009.

12. “Маркетинг в Україні”, за ред. А. Ф. Павленка. Журнал, №2: Вид-во КНЕУ,  2008.

13. Є.В. Савельев, С.І. Чеботар Новітній маркетинг: Навч. посіб. — К.: Знання, 2008.

14. Балабанова Л.В. Маркетинг: Навч. посіб. — К.: Донецьк, 2009.

15. Павленко А.Ф. Маркетинг : підручник / А.Ф. Павленко, А.В. Войчак. - К.: КНЕУ, 2009.

16. Лидовская, О. П. Оценка эффективности маркетинга и рекламы. Готовые маркетинговые решения [Текст] / О. П. Лидовская. – СПб.: Питер, 2008. – 141 с.

17. Рядкявичус, Д. Цепи  поставок [Текст] / Д. Рядкявичус // Бизнес. – 2010. - No 35. – С. 40-41.

18. Райко Д.В. Стратегічне управління розвитком маркетингової діяльності: методологія та організація: Монографія. – Х.: ВД «Інжек», 2008. – 632 с.

19. Довгань Л.Є., Каракай  Ю.В., Артеменко Л.П. Стратегічне  управління: Навч. посіб. – К.: ЦУЛ, 2009. – 440 с.

20.  Яшева Г.А. Эффективность маркетинга: методика, оценки и результаты // Журнал “Практический маркетинг” – 2003. – №8.