Макроекономічна рівновага в моделі сукупного попиту і сукупної пропозиції

   На  сукупний попит впливають нецінові чинники, які змінюють характер сукупного  попиту

   Нецінові чинники сукупного попиту

   Збільшення  сукупного попиту показано відхиленням  кривої праворуч — від ADQ до AD\. Це зміщення свідчить, що за різних рівнів цін обсяг товарів та послуг зростає. І навпаки — зменшення сукупного попиту показано як зміщення кривої ліворуч.

   зміщення  означає, що за різних рівнів цін люди купуватимуть блага у меншому обсязі, ніж раніше.

   До  нецінових чинників належать:

   1. Зміни в споживчих витратах. Причиною змін у споживчих витратах є:

   • добробут споживача. Зниження реальної вартості активів споживачів (фінансових активів — акцій, облігацій, нерухомості) призводить до зменшення закупівель товарів. Внаслідок скорочення споживчих витрат сукупний попит зменшується і, відповідно, крива сукупного попиту зміщується ліворуч;

   • очікування споживача. Зміна споживчих  витрат залежить від прогнозів, що їх роблять споживачі. Якщо люди вважають, що їхні реальні доходи в майбутньому зростуть, вони готові витратити більшу частину свого теперішнього доходу. В цей час споживчі витрати зростають (заощадження зменшуються) і крива сукупного попиту зміщується праворуч;

   • заборгованість споживача. Заборгованість споживача внаслідок попередніх закупівель у кредит може примусити скоротити його сьогоднішні витрати для сплати наявних боргів. Наслідком є скорочення споживчих витрат і зміщення кривої сукупного попиту ліворуч;

   • податки. Зменшення ставок прибуткового податку приведе до зміщення кривої сукупного попиту праворуч.

   . Зміни в інвестиційних витратах. Інвестиційні витрати — це  закупівлі засобів виробництва.  Зменшення обсягів нових засобів  виробництва, що їх підприємства  готові придбати за нинішнього  рівня цін, приведе до зміщення кривої сукупного попиту ліворуч, і навпаки.

   • відсоткові ставки. Зміна відсоткової  ставки викликана будь-яким чинником, окрім зміни цін. Наприклад, має  місце зміна обсягу грошової маси в країні. Збільшення грошової маси сприяє зменшенню відсоткової ставки;

   • очікувані прибутки від інвестицій. Оптимістичні прогнози щодо одержання  прибутків на вкладений капітал  збільшує попит на інвестиційні товари і зумовлює зміщення кривої сукупного  попиту праворуч;

   • податки. Збільшення податків з підприємств  призведе до зменшення прибутків (після відрахування податків) фірм від капіталовкладень, а отже, до зменшення інвестиційних витрат і сукупного попиту;

   • технологічний прогрес. Нові технології стимулюють інвестиційні витрати і  тим самим викликають зростання сукупного попиту.

   3. Зміни в державних витратах (викликаються, як правило, політичними рішеннями,  тобто державною політикою). Зростання  державних закупівель ВВП за  поточного рівня цін сприятиме  зростанню сукупного попиту.

   4. Зміни у витратах на чистий  обсяг експорту. Збільшення чистого експорту зміщує криву сукупного попиту праворуч, зменшення — ліворуч. До таких чинників належать:

   • національний дохід інших країн;

   • валютні курси.

   5. Пропозиція грошей.

   6. Швидкість обороту грошей.

Висновок 

   Розгляд проблеми економічної рівноваги в системі «сукупний попит – сукупна пропозиція» дозволяє зробити один важливий висновок. Дійсно, тепер стає легко зрозуміти, чому так багато принципових проблем в області економічної політики залишаються дотепер невирішеними: річ у тому, що всякий раз доводиться розглядати дуже багато варіантів. Існуючі концепції часто дуже по-різному оцінюють факти. І, навпаки, при різному трактуванні фактів важко вирішити, який теоретичний підхід найправильніший. При цьому, виходячи з самого характеру економічної науки, неможливо однозначно доказово перевірити ці теоретичні дослідження.

   Так, неможливо деколи досягти істини, хоча всі економісти неначебто і  переслідують одну і ту ж правильну  мету: добиватися стійкості цін, економічного зростання, високої зайнятості, підвищення життєвого рівня. Без сумніву, так воно і є. Але це не єдина мета, рушійна поведінкою громадян або урядових урядовців. У кожного з нас є набір мети, яку ми ранжируємо в певному порядку, виходячи з очікуваних плюсів і мінусів, пов'язаних з очікуваним досягненням кожній з них.

   Все це слідує враховувати при побудові концепції виходу з тієї економічної  кризи, в якій опинилася сьогодні наша країна. І хоча зрозуміло, що реальна  економіка не може бути повністю описаний ніякій, навіть самою передбачливою моделлю, проте безумовною необхідністю є правильна розстановка акцентів в даному, одному з ключових питань економічної теорії. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список використаної літератури 

1.Ватаманюк  З.Г., Панчишин С.М., Реверчук С.К.  Економічна теорія: макро- і мікроекономіка. Київ: Видавничий дім "Альтернативи", 2001, 608 с.

2.Воробйов  Є.М., Гриценко А.А., Лісовицький В.М., Соболєв В.М. Економічна теорія. Харків, Київ: ТОВ "Карвін", 2003, 704 с.

3.Гальчинський  А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань . Київ: Вища школа, 2002, 543 с.

4.За  ред. В.Д. Базилевича. Історія економічних  учень. Київ: Знання, 2004, 1300 с.

5.Козак  Ю.Г., Ковалевський В.В., Ржепішевський  К.І. Міжнародна економіка: в  питаннях та відповідях. Київ: Центр  навчальної літератури, 2004, 676 с.

6.Кучерявенко  І.А. Макроекономіка: Практикум. Київ: Вікар, 2003, 239 с.

7.Малуй  О.О., Гриценко О.А., Гриценко Л.В., Дарнопих Г.Ю. Основи економічної  теорії. Київ: Юрінком Інтер, 2003, 480 с.

8.Манків  Г.Н. Макроекономіка. Київ: Основи, 2000, 588 с.

9.Мочерний  С.В. Економічна теорія. Київ: Видавничий  центр "Академія", 2001, 656 с.