Комерційна діяльність на оптовому ринку та її правила регулювання

     Управління  асортиментом і якістю товарів передбачає:

     - Визначення поточних і перспективних  потреб оптових покупців і  кінцевих споживачів;

     - Участь у формуванні асортиментної  політики товаровиробників;

     - Оцінку конкурентоспроможності  запропонованих виробником товарів  з урахуванням їх споживчих  властивостей, ціни і потенційної  тривалості життєвого циклу; 

     - Закупівлю товарів та формування  оптового асортименту.

     Досвід  розвинених країн показує, що підприємства та організації торгівлі впливають на асортиментну і цінову політику виробників товарів масового попиту. Так, компанія «Маркс енд Спенсер» (Великобританія) самостійно розробляє моделі і технічні вимоги до якості ряду закуповуються у виробників товарів.

     Управління  збутом і координація маркетингових  каналів розподілу включає: пошук  оптових покупців і встановлення договірних відносин з ними; формування оптимальних товарних запасів та маневрування ними; приймання, зберігання, підсортування і відправлення товарів покупцям; організацію транспортування товарів; контроль за виконанням договірних зобов'язань.

     За  кордоном протягом ряду років спостерігається  тенденція до створення великих  оптових і оптово-роздрібних компаній, що охоплюють мережею своїх складів  як окремі області, регіони, так і цілі країни. Розширення масштабів діяльності змушує підприємства оптової торгівлі приділяти більше уваги проблемам оптимізації товарних запасів, впровадження автоматизованих систем управління ними.

     Просування  товарів і послуг передбачає:

     - Планування, організацію та проведення  рекламних заходів; 

     - Організацію торгових виставок  та демонстрацій товарів; 

     - Персональні контакти та продажу  оптовим покупцям;

     - Стимулювання збуту за допомогою  надання оптових знижок, премій  і бонусів;

     - Надання додаткових послуг покупцям.

     Будучи  проміжною ланкою для підприємств  промисловості і роздрібної торгівлі, оптові посередники не тільки забезпечують фізичне просування товарів, а й  надають своїм партнерам широке коло різних послуг, які прямо або побічно пов'язаних з процесом товароруху. Ці послуги можуть охоплювати:

• інформаційне та консультаційне обслуговування;
• допомогу в підтримці оптимальних товарних запасів і управління ними;
• сприяння проведенню переговорів;
• пакування та маркування товарів.

     Оптова  торгівля надає і фінансову підтримку  своїм партнерам: здійснює транспортування  товарів; забезпечує утримання оптових  складів і складських запасів; надає  кредити отримувачем товарів, беручи тим самим на себе фінансові ризики за інвестовані в товари кошти.

     Спостережувана  тенденція розширення переліку послуг, що надаються пояснюється загостренням конкурентної боротьби на товарних ринках. Проте практично всі додаткові  послуги та дії оптового посередника  відображаються на вартості просуваються товарів і ведуть до збільшення оптових витрат обігу. У зв'язку з цим важливо забезпечити таке співвідношення корисного ефекту для одержувача та витрат на його створення, яке б вело до загального підвищення рівня конкурентоспроможності реалізованих товарів і оптового підприємства в цілому.

     Комерційна  діяльність будуватися на принципах  повної рівноправності партнерів, господарської  самостійності та матеріальної відповідальності за результати. Прибуток і рентабельність є основними економічними показниками  діяльності оптового підприємства. Однак це не означає необхідність погоні за короткостроковими результатами на шкоду довгостроковим відносинам з партнерами та стратегічного планування розвитку підприємства, оскільки необхідні розумний баланс коротко-і довгострокових цілей комерційної роботи та ретельна оцінка прийнятих ризиків у співвідношенні з очікуваними результатами. Політика держави спрямована на формування конкурентного середовища, відмова від монополізму у всіх сферах товарного обігу, включаючи і оптову торгівлю. В умовах ринкової економіки оптові посередники повинні постійно підтверджувати економічну доцільність свого існування. Ініціатива, гнучкість у господарських відносинах, постійний пошук нових форм і методів роботи - необхідні складові успіху в конкурентній боротьбі.

     Показовою в цьому відношенні є ситуація з розвитком оптової торгівлі в республіці. Колишні державні та кооперативні підприємства оптової  торгівлі, раніше практично повністю контролювали розподіл товарів, зазнали  ряд серйозних поразок у боротьбі за оптових покупців в нових умовах. Їх потіснили нові структури, хоча і не мали настільки розвиненою матеріально-технічною базою і системою сформованих зв'язків, але діяли більш активно і нетрадиційно.

     Комерційна  діяльність оптових підприємств  не повинна обмежуватися рамками одного району, області або республіки. Слід активно розвивати зовнішньоекономічну діяльність, здійснювати пошук нових джерел товарних ресурсів і потенційних покупців на глобальній основі. Одним з найбільш ефективних способів встановлення зв'язків з закордонними партнерами є відвідування та участь у міжнародних виставках, ярмарках, торгах та аукціонах.

     Ефективність  комерційної роботи значною мірою  визначається ступенем її автоматизації  і комп'ютеризації. Оперативний контроль за рухом сотень і тисяч найменувань товарів, швидке реагування на небезпеку порушення зобов'язань з постачання товарів в розгорнутому асортименті неможливі без автоматизованих систем управління комерційними процесами. Оптові підприємства торгівлі повинні володіти сучасними системами збору, накопичення, аналізу і передачі інформації, які б дозволяли їм підтримувати оптимальні товарні запаси, оперативно управляти ними, підвищувати продуктивність праці комерційних працівників і знижувати сукупні витрати обігу.

     Успіх комерційної роботи, в кінцевому рахунку, визначається і її кадровим забезпеченням. Працівники опту повинні бути висококваліфікованими фахівцями, що володіють глибокими знаннями в області маркетингу, управління і організації комерційної роботи, товарознавства, економіки та фінансів торгівлі, зовнішньоекономічної діяльності та політики. Постійне оновлення знань і підвищення кваліфікації персоналу - обов'язкова умова забезпечення конкурентоспроможності підприємства. 
 
 
 
 
 
 

     Висновок 

     В даний час істотно зростає  роль збутової діяльності. Грунтуючись на світовому досвіді, можна стверджувати, що в міру демонополізації та лібералізації економіки, зрівняння в правах різних форм і відносин власності, зростання насиченості ринку і посилення конкуренції, між товаровиробниками рівень комерційної роботи, її якість об'єктивно будуть висуватися в число найважливіших факторів ефективного господарювання в основному ланці суспільного виробництва. Оновлена ​​економічна система, сучасний господарський механізм рано чи пізно, але неминуче поставлять і виробників продукції, і торгівлю перед дилемою: або вигідно торгувати, або опинитися в положенні некредитоспроможного боржника з усіма витікаючими звідси наслідками. Адже тепер доводиться вести господарство на "свої кровні", не просто виконувати план, а отримувати прибуток, і з власної виручки розплачуватися і з постачальниками, і з бюджетом, покращувати по наростаючій матеріальні та соціальні умови життя трудового колективу, черпати кошти на подальше розширення виробництва і торгових операцій. І все це на свій страх і ризик, тому що держава вже не буде брати на себе борги невмілих. 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаних джерел 

      1. Абчук В. А. Комерція: Учебник.  – СПб: Изд-во Михайлова В.  А., 2000. – 475 с.

      2. Балабанова Л. В. Оптовая торговля: маркетинг и коммерция. – М.: Экономика, 1990. – 206 с.

      3. Варналій З. С. Основи підприємництва: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002. – 239 с.

      4. Виноградська А. М. Основи  підприємництва: Навч. посіб. – К.: Київ. Нац. торг. – екон. ун-т, 2002. –382 с.

      5. Осипова Л. В., Синяева И. М. Основы коммерческой деятельности: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2000. – 623 с.