Комерційна діяльність на оптовому ринку та її правила регулювання

     Оптовий продавець має право вимагати від адміністрації оптового ринку:

     • забезпечення санітарних правил і техніки  пожежної безпеки;

     • компенсації вартості товару, втраченого у зв'язку з невиконанням нею своїх  обов'язків щодо забезпечення торгового  процесу;

     • заміни ваг і ваговимірювальних  приладів, інвентарю та інструментів, які не відповідають технічним вимогам  і санітарним нормам;

     • своєчасного вивезення сміття, тари і пакувальних матеріалів з торгового  залу.

     Оптовий продавець зобов'язаний:

     • дотримуватися правил торгівлі та внутрішній розпорядок на оптовому продовольчому  ринку,

     • дотримуватися санітарні, протипожежні вимоги;

     • після закінчення торгів звільнити торгове місце, здати орендоване обладнання, інвентар та інструменти.

     Керівник  оптового ринку несе відповідальність за його загальний санітарний стан, дотримання в ньому санітарного  режиму, а також санітарний стан прилеглої території.

     Винні у порушенні вимоги санітарних правил притягаються до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

     Контроль  за дотриманням санітарних правил на оптовому ринку здійснюють органи та установи санітарно-епідеміологічної служби.

     Обов'язком  адміністрації оптового ринку є  створення та підтримання у працездатному  стані служби ваговимірювальних  та інших приладів Використовувані  на оптовому ринку гирі, ваги та інші вимірювальні прилади повинні мати ясні клейма і представлятися на перевірку у встановлені терміни згідно з чинним порядком органам державної метрологічної служби.

     Використання  заходів і ваговимірювальних  приладів здійснюється шляхом оренди (лізингу) між адміністраціями оптового ринку і користувачем. У торговельному  залі оптового ринку на доступному для покупців місці повинні бути встановлені контрольні ваги. Адміністрація оптового ринку несе відповідальність за технічний та санітарний стан видаваних гир, ваг та інших вимірювальних приладів.

     Загальний контроль за дотриманням правил торгівлі на оптовому продовольчому ринку здійснюється адміністрацією оптового ринку.

     В межах своєї компетенції контроль за дотриманням оптовими ринками  правил торгівлі продовольчими товарами здійснюють Державна інспекція з  торгівлі, якості товарів і захисту прав споживачів (Госторгинспекция), Міністерство торгівлі РБ, Комітет Республіки Білорусь по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт), Державний комітет санітарно- епідеміологічного нагляду, їх регіональні структури, а також територіальні органи державного регулювання торгівлі і споживчого ринку.

     За  порушення правил торгівлі або невиконання  своїх обов'язків адміністрація  оптового ринку несе відповідальність, передбачену контрактом, договором  між адміністрацією оптового ринку  та користувачем його послуг. За розголошення адміністрацією оптового ринку інформації, що є комерційною таємницею, вона несе відповідальність, передбачену чинним законодавством.

     За  відмову від реєстрації обсягів  продажів на оптовому ринку винна  сторона виплачує адміністрації неустойку в розмірах, обумовлених договором сторін. На оптовому ринку продавцеві забороняється поширювати неправдиву інформацію, яка може привести до штучного зміни кон'юнктури ринку товарів, що реалізуються, в цих випадках продавець може бути позбавлений права участі оптових торгах.

     За  несплату накладених санкцій в 15-денний строк з дня виникнення права  вимоги винна сторона може бути позбавлена ​​права торгівлі на оптовому ринку  до пред'явлення документа, що підтверджує  перерахування грошей в погашення пред'явлених санкцій.

     Всі відносини підприємницьких структур, що працюють на оптовому ринку, з його адміністрацією будуються на договірній основі.

     Взаємовідносини оптових продавців з адміністрацією оптового ринку регулюються договором  оренди. Відносини спеціалізованих структур, які обслуговують господарську діяльність оптового ринку (інженерна інфраструктура, прибирання сміття, визначення якості товарів тощо), з адміністрацією регулюються договорами підряду.

     Абсолютні розміри стягуваних на оптовому ринку тарифів, зборів та інших платежів визначаються адміністрацією оптового ринку та обумовлюються сторонами в укладених договорах.

     Різновидом  оптового ринку є дрібнооптові магазини-склади, орієнтовані переважно на дрібних  покупців - роздрібних торговців, власників наметів, кіосків, невеликих магазинів, що закуповують товари невеликими партіями. Дрібнооптові магазини - склади отримали за кордоном (Франція, США, Гер-Манія, Італія) широке поширення і називаються "кеш енд керрі", що означає "плати і відвозив". Вони з'явилися вперше в 30-і роки, і їх мережа розвивається до теперішнього часу.

     Технологія  роботи цих магазинів-складів проста і дуже ефективна, що зумовило їх появу  і розвиток в Республіці Білорусь після переходу до ринкової економіки. За кордоном магазин-склад являє собою приміщення, обладнане рядами стелажів. Магазин-склад діє за методом самообслуговування. Покупець має доступ до всіх запасів товарів.

     На  нижніх ярусах стелажів товар викладений вільно, відкрито, щоб було зручніше розглянути і відібрати тo що потрібно покупцеві. Все, що покупець вирішив придбати, він складає на візок. А далі - як у магазині самообслуговування, перед виходом встановлено вузли розрахунку, де касир одержує гроші за товар, а оператор виписує рахунок-фактуру. Доставка покупок до місця призначення проводиться покупцем.

     Для великих складів, оснащених високопродуктивною технікою та обладнанням, частково або  повністю автоматизованих, така технологія відпустки дрібних замовлень  неефективна і пов'язана зі значними витратами. Як відомо, на цих підприємствах після обробки замовлення проходить 3-4 дні, поки товар відправлять в роздріб. І лише через тривалий час (1-2 місяці в умовах нашої країни) надходить на рахунок в банку оплата за нього.

     В "кеш енд керрі" товарооборотність  дуже висока. А експлуатаційні витрати зведені до мінімуму: немає необхідності в комплектувальних та експедиційних приміщеннях, дорогому підйомно-транспортному й вантажно-розвантажувальному устаткуванні, штаті комірників складських працівників, вантажників. Скорочується обсяг обліково-розрахункових операцій, пов'язаних з реалізацією товару за безготівковим розрахунком і в кредит. Невисокий рівень витрат магазину-складу дозволяє встановлювати для покупців більш низькі ціни. У цьому одна з істотних переваг для торговців в "кеш енд керрі" І ще одна перевага магазину-складу - широкий асортимент товарів, орієнтований на специфіку дрібних роздрібних підприємств. Закупівлі для магазинів-складів ведуться тільки з промислових підприємств за прямими зв'язками, що дозволяє реалізувати товари покупцям за нижчими цінами.

     В умовах ринкових відносин у нашій  країні, де значна частка роздрібного  товарообігу (понад 30%) припадає на дрібних  приватних торговців, яким доводиться закуповувати товари у самих різних, часто випадкових, постачальників, розвиток мережі дрібнооптових магазинів-складів є досить перспективним. Організаційно-правові форми цього торгового підприємства можуть бути самими різними, державні, муніципальні, приватні підприємства, кооперативи у формі господарських товариств, товариств та інших формах, передбачених чинним законодавством. Для магазинів-складів можуть бути пристосовані приміщення оптових складів колишніх оптових баз і контор, які використовуються не за призначенням або здаються в оренду різним організаціям, які не мають до торгівлі відносини. Можливо і нове будівництво магазинів-складів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Характеристика сучасного оптового ринку 

     Сучасний  оптовий ринок бере свій початок  у плановій економіці, що базувалася на директивно-розподільних методах  централізованого планування. Сама сутність цих методів господарювання об'єктивно обумовлювала потребу в організації і забезпеченні функціонування гіпертрофованої кількості суб'єктів оптового ринку — оптових організацій і підприємств як у галузі торгівлі, так і в галузі матеріально-технічного постачання виробничих підприємств, органів державного і соціального регулювання. Підміна об'єктивно-регулювальної функції ринку, заснованої на еквівалентному обміні, суб'єктивно-регулювальними методами планування створила умови для превалюючого розвитку складського господарства різних систем і відомств. Водночас, зі зростанням обсягів виробництва матеріальних благ, що потребували розподілу, забезпеченість більшості галузей складськими потужностями постійно відставала від потреб, що зростали. Відставання пропускної здатності складського господарства гуртової ланки від необхідної потреби для забезпечення дедалі більших обсягів товаропотоків викликало процес укрупнення, гігантизації оптових підприємств. Прикладом цього не завжди виправданого процесу будівництва і введення до ладу великих за масштабами і потенційною пропускною здатністю оптових підприємств був розвиток протягом 1960—1980-х років у системі споживчої кооперації мережі міжрайонних оптових торговельних баз. Аналогічна тенденція централізації і укрупнення оптових підприємств спостерігалась також і в інших збутово-розподільних системах. 

     Система кооперативних міжрайбаз, з одного боку, мала низку позитивних моментів. Зокрема, зміцнів потенціал кооперативного опту в частині встановлення прямих зв'язків з великими виробничими підприємствами; збільшилися його можливості щодо організації централізованого постачання сільських магазинів, налагодження транспортно-експедиційного забезпечення споживчої кооперації — розроблення схем, маршрутів і графіків завезення товарів у роздрібну мережу. Натомість концентрація оптових підприємств у трьох-чотирьох населених пунктах регіону ускладнила товаропостачання інших сільських районів, які виявилися більш віддаленими; більшість районних споживчих спілок позбулися власного складського господарства, що негативно позначилося на оперативному маневруванні товарними запасами. Не було враховано і такі фактори, як недостатність транспортного забезпечення, низький рівень розвитку місцевих шляхів сполучення, особливі природно-кліматичні умови більшості сільських адміністративних районів колишнього СРСР. Як наслідок, кооперативний опт розвивався в основному екстенсивно, перевага віддавалася капітальному будівництву, а не технічному оснащенню і впровадженню сучасних технологічних схем обробки товарних потоків з використанням комп'ютерних технологій. 

     Екстенсивно розбудоване складське господарство всіх обслуговуючих систем увійшло  в перехідний етап економічних перетворень  практично не затребуваним, оскільки суттєво змінилася система взаємовідносин і господарських зв'язків на товарному ринку. 
 
 
 
 
 

     3. Сутність, функції  та напрямки комерційної  діяльності в оптовій  торгівлі 

     Комерційна  діяльність (від лат. «Commercium» - торгівля) в широкому сенсі трактується як будь-яка підприємницька діяльність, орієнтована на отримання прибутку.

     Комерційна  діяльність у торгівлі - охоплює  всі види операцій, спрямованих на укладення угод купівлі-продажу  товарів і послуг, що здійснюються підприємствами торгівлі з метою  задоволення попиту оптових покупців і одержання прибутку. Вона є основним видом діяльності, який об'єднує навколо себе і підпорядковує собі всі інші види діяльності в оптовій торгівлі.

     Комерційна  діяльність підприємств оптової  торгівлі реалізується через: маркетингові дослідження ринку; управління асортиментом і якістю товару; управління збутом і координацію маркетингових каналів розподілу; просування товарів і послуг.

     Маркетингові  дослідження ринку включають:

     - Вивчення мікроекономічних характеристик  ринку і тенденцій ділової активності на ньому;

     - Аналіз розподілу часток ринку  між конкурентами та оцінку  нових потенційних можливостей; 

     - Вивчення нових товарів і послуг, порівняльну оцінку їх конкурентоспроможності;

     - Вивчення оптових покупців і  закономірностей їх поведінки, оцінку нових потенційних можливостей;

     - Вивчення цінової політики;

     - Аналіз методів збуту та існуючих  каналів розподілу; 

     - Вивчення способів стимулювання  збуту.

     Дослідницька  функція передбачає комплексний  і систематичний аналіз ситуації на ринку, дозволяє приймати обгрунтовані управлінські рішення, знижувати фінансові ризики, отримувати конкурентні переваги і підвищувати ефективність комерційної діяльності. Процес стратегічного і оперативного планування діяльності оптової ланки неможливий без попередньої системної оцінки ситуації на ринку.