Комерційна діяльність на оптовому ринку та її правила регулювання

     Міністерство освіти та науки України

     Державний заклад «Луганський національний університет  імені Тараса Шевченка»

     Інститут  торгівлі, обслуговуючих технологій і туризму

     Кафедра «Товарознавства» 
 

     Курсова робота

     з дисципліни «Комерційна діяльність»

     на  тему: «Комерційна діяльність на оптовому ринку та її правила регулювання» 

     Виконала:

                             Студентка Групи 4ТК

                                                                       Сірокурова Катерина Геннадіївна 

     Перевіріла:

     Домніченко  Раїса Григорівна                
 

     Луганськ-2011 р. 

     ЗМІСТ 

     Введення

     1. Оптова торгівля, як один з  головних товаропровідних шляхів

     1.1. Сутність і значення оптової  торгівлі

     1.2. Форми і методи оптового продажу товарів

     2. Характеристика сучасного оптового ринку

     3. Сутність, функції та напрямки комерційної діяльності в оптовій торгівлі

     Висновок

     Список  використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Введення 

     Ефективність  оптових продажів з точки зору їх кінцевих результатів (збільшення обсягів  продажів, розширення ринків збуту, зростання прибутку, зниження витрат і т.д.) у вирішальній мірі залежить від рівня організації роботи комерційного апарату підприємства, який, в свою чергу багато в чому визначається професійними і особистими якостями працівників з продажу.

     На  нинішньому етапі ефективна організація збуту продукції в умовах ринкових відносин стає запорукою успішного вирішення головної проблеми товарного виробництва - реалізації продукту, а з точки зору господарського механізму - важливою ланкою в системі зв'язків між товаровиробником і споживачем, тобто ринком. Роль оптових продажів полягає в тому, що саме комерційний апарат і працівники відділу збуту. в кінцевому рахунку, звертають гроші спільні зусилля в замовлення для підприємства. І хоча з цього зовсім не випливає, що збутова діяльність є найбільш важливою функцією, слід, проте, визнати, що її недостатня ефективність ставить під загрозу існування організації в цілому.

     Удосконалення системи збуту продукції в  умовах ринкових відносин необхідно  розглядати в контексті практичного  маркетингу, вбачаючи в ньому найбільш адекватну систему організації виробничо-збутової діяльності підприємства, що прагне до зміцнення своїх позицій на ринку і максимізації прибутку.

     Для працівників відділу збуту це означає, насамперед, необхідність системного комплексного підходу до вирішення тієї чи іншої проблеми, пов'язаної з реалізацією продукції. Вони повинні зокрема вміти правильно співвідносити всі внутрішні і зовнішні фактори, що впливають на обсяги та інтенсивність продажів, і виділяти ті з них, які на даному етапі є визначальними для успішного досягнення поставлених цілей.

     Комерційна  діяльність з оптового продажу продукції  на підприємстві починається з дослідження  товарного ринку. Вивчення ринку  сприяє зниженню комерційного ризику, пов'язаного з прийняттям рішень щодо реалізації продукції та вибору каналів просування товарів на ринок. Розробка збутової програми (плану збуту) в умовах ринку здійснюється після планування асортименту. Найважливішою частиною збутової програми є прогнозування обсягу збуту (продажів). Складовими частинами прогнозу обсягу продажів є прогноз загального стану економіки, галузевої і ринковий прогнози.

     Існують прогнози довгострокові, середньострокові та короткострокові. Довгострокове  прогнозування дозволяє визначити  загальні напрями розвитку підприємства, а середньострокове необхідно для того, щоб перевірити, чи правильно здійснюється розвиток підприємства, передбачене довгостроковим прогнозом. Короткостроковий прогноз обсягу продажів приносить велику користь при складанні графіків виробництва продукції та управлінні запасами готової продукції.

     Оперативно-збутова  діяльність на кожному з підприємств  має свої особливості, які визначаються призначенням продукції, що випускається, структурою управління збутом, галузевої  специфікою підприємства. Разом з тим на всіх підприємствах оперативно-збутова робота є завершенням процесу реалізації продукції.

     Істотне місце в системі комплексу  маркетингу займає політика організації  каналів товароруху. Призначення  її - організація оптимальної збутової мережі для ефективних продажів реалізованої продукції, включаючи створення мережі роздрібних магазинів, складів проміжного зберігання, пунктів техобслуговування і виставкових залів, визначення маршрутів руху товарів, організація системи постачання, транспортування, робіт по відвантаженню і навантаженні, питання логістики, забезпечення ефективності товароруху і т.д. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     1. Оптова торгівля, як один з головних  шляхів товаропровідних

     1.1. Сутність і значення  оптової торгівлі 

     Оптова  торгівля надає послуги виробникам товарів і роздрібної торгівлі. В результаті її діяльності товар наближається до споживача, але ще не потрапляє в сферу особистого споживання.

     Найважливіше  завдання оптової торгівлі - планомірно регулювати товарна пропозиція відповідно до попиту. Об'єктивна можливість успішно вирішити це завдання обумовлена ​​проміжним положенням оптової торгівлі: у ній концентрується значна частина товарних ресурсів, що дозволяє не обмежуватися операціями пасивного характеру, а активно впливати на сферу виробництва, роздрібну торгівлю і через неї - на сферу споживання.

     Оптова  торгівля як ніяке інше ланка, пов'язане  з реалізацією товарів, здатна активно  регулювати регіональні та галузеві ринки за рахунок накопичення  і переміщення товарів. Цей напрям роботи і має зайняти визначальне місце у всій її діяльності. Оптові підприємства покликані удосконалювати звенность товароруху, розвивати централізоване постачання та кільцевої завезення товарів. В даний час поряд з позитивним в діяльності оптових підприємств є істотні недоліки. Нерідко не дотримуються терміни поставки товарів, порушуються договірні зобов'язання за обсягом, асортиментом та якістю товарів, що поставляються.

     Від роботи оптової торгівлі багато в  чому залежить ефективність функціонування всього народногосподарського комплексу, збалансованість внутрішнього ринку, задоволення зростаючих потреб людей. У нових умовах господарювання сфера оптової торгівлі буде значно розширена. Посилення ролі товарно-грошових відносин пов'язано не тільки з розвитком оптової торгівлі предметами споживання, але і з переходів до оптової торгівлі засобами виробництва. Ці дві форми стають найважливішими каналами планомірного руху матеріально-технічних і товарних ресурсів.

     Основний  показник господарської діяльності підприємств і організацій оптової торгівлі - оптовий товарооборот. Він являє собою продаж товарів народного споживання і виробничого призначення для подальшої реалізації населенню, а також постачання для позаринкових споживачів та експорту. Оптовий товарооборот відображає перехід товарів зі сфери виробництва в сферу обігу та їх рух усередині сфери обігу. Його обсяг, структура, види і форми руху товару зумовлюють інші найважливіші показники господарської діяльності.

     Основна мета аналізу торгової діяльності оптових  підприємств - виявлення, вивчення і мобілізація резервів розвитку товарообігу, поліпшення обслуговування покупців, вдосконалення товару. У процесі аналізу необхідно дати оцінку виконання планів оптового товарообігу і постачання товарів покупцям; вивчити їх у динаміці; виявити і виміряти вплив факторів на розвиток оптового товарообігу; вивчити причини недоліків у торгово-комерційної діяльності, якщо вони є, і розробити заходи щодо їх усунення та попередження; визначити стратегію і тактику маркетингової діяльності оптового підприємства. Аналіз повинен показати, як оптове підприємство у своїй господарській діяльності враховує соціально-економічний розвиток обслуговуваного регіону, виробничі можливості промислових підприємств та інших постачальників, наявність у них товарних ресурсів, обсяг і структуру передбачуваного надходження товарів з інших регіонів республіки, ближнього і далекого зарубіжжя.

     Оптова  торгівля відіграє істотну роль у  системі економічних зв'язків  між районами країни, галузями виробництва, виробниками товарів і роздрібною торгівлею. Напр. , Закуповуючи у колгоспів і радгоспів льон і реалізуючи його підприємствам текстильної промисловості, оптова торгівля стає сполучною ланкою між сільським господарством та промисловістю. Подальший рух виробленої тканини, зокрема постачання її швейникам, також обслуговується оптовою торгівлею. Тим самим вона з'єднує текстильну і швейну галузі. Нарешті, продаючи роздрібної торгівлі готовий одяг, підприємства оптової торгівлі підтримують зв'язок між легкою промисловістю і торгівлею.

     Здійснюючи  господарські зв'язки з промисловістю  та сільським господарством, оптова торгівля виступає як замовник товарів  народного споживання, в її функції  входять закупівля і завезення  товарів від підприємств-виробників. Слід зазначити, що вона покликана активно залучати до товарообіг місцеві товарні ресурси і проводити децентралізовані закупівлі товарів з різних джерел. Організовуючи завезення товарів, торгівля контролює, чи дотримується промисловість договірні зобов'язання щодо постачання товарів відповідного асортименту та якості, строго в обумовлені терміни. На складах оптових підприємств закуплені товари разбраковуються, уцінюються в разі їх невідповідності запитам покупців, зниження споживчих якостей.

     Оптова  торгівля може і повинна активно  впливати на обсяг і асортимент виробленої продукції, вимагати заміни випуску товарів, що не користуються попитом, на товари, потреби в яких задовольняються не повністю, домагатися поліпшення якості та розширення асортименту виробів. Оптова торгівля має право припиняти приймання і повертати промисловості товари низької якості, що примушує промислові підприємства покращувати їх споживчі властивості.

     Щоб цілеспрямовано впливати на зміну торгової кон'юнктури, оптова торгівля повинна володіти даними про стан і перспективні зміни ситуацій на галузевих і регіональних ринках, досліджувати і прогнозувати попит населення, мати уявлення про можливості постачальників.

     Роль  оптової торгівлі передбачає її активну  участь у забезпеченні стійкої реалізації товарів споживачам. Підприємства оптової торгівлі контролюють повноту асортименту в магазинах обслуговується зони, домагаючись постійної наявності в продажу товарів, що є на складах, беруть участь спільно з промисловістю в рекламних заходах, організовують перепродаж зайво закуплених магазинами товарів в інші райони, де на них є попит.

     На  макро рівні оптова торгівля виконує  різноманітні ринкові функції: інтегруючу - з забезпечення взаємозв'язку між  партнерами-виробниками, продавцями і  покупцями - по знаходженню оптимальних  каналів збуту продукції; оціночну - по визначенню рівня суспільно необхідних витрат праці через ціноутворення; організуючу і регулюючу - по забезпеченню раціонального побудови і гармонійного функціонування економічної системи з допомогою імпульсів, що стимулюють структурні зміни.

     Макроекономічні функції оптової торгівлі трансформуються  на мікрорівні в різноманітні підфункції або функції оптових торгових підприємств, серед них можна  назвати наступні:

     - Функція економічної інтеграції  територій і подолання просторового розриву;

     - Функція перетворення виробничого  асортименту в торговий асортимент  товарів;

     - Функція формування запасів для  страхування від змін попиту  на товари;

     - Функція згладжування цін;

     - Функція зберігання;

     - Функція доопрацювання, доведення  товарів до необхідної якості, фасування і упаковки;

     - Функція кредитування своїх клієнтів, особливо дрібних роздрібних  підприємств;

     - Функція маркетингових досліджень  ринку і реклами, надання різноманітних  послуг по управлінню і консалтингу  своїм клієнтам, надання різноманітних послуг по управлінню і консалтингу своїм клієнтам.

     Функції оптової торгівлі можна поділити також на два види: традиційні - головним чином організаційно-технічні (організація  оптової купівлі-продажу, складування  і зберігання запасів, перетворення асортименту товарів, їх транспортування) та нові, що виникають під впливом розвитку ринку.