Комерційна діяльність на оптовому ринку та її правила регулювання

     Арбітраж  ярмаркового комітету:

     • забезпечує правове обслуговування ярмарки;

     • контролює учасників ярмарку  з правових питань;

     • розглядає виникають на ярмарку  переддоговірні питання.

     При організації ярмаркової (виставкової) торгівлі прийнято виділяти три основних етапи її проведення попередній, організаційний і заключний

     Попередній  етап включає ухвалення рішення  про проведення оптового ярмарку  або виставки-продажу. На цьому етапі  створюється ярмарковий комітет  і формується робоча група, які розробляють положення про проведення ярмарку і розсилають листи потенційним учасникам з повною інформацією про умови участі у ярмарку. Робоча група також розробляє рекламні матеріали про організацію та проведення ярмарку - оголошення у пресі, запрошення, рекламні буклети і т.д. Видається рекламна брошура з докладною інформацією про умови участі у ярмарку, тобто вартість участі з експонатами і без них, ціна оренди павільйонів, вартість розміщення рекламних матеріалів і т.д.

     За  певний строк до відкриття учасники ярмарку вносять реєстраційний внесок і оформляють заявку на участь, в якій повідомляють інформацію про себе і своїх реквізитах, вимоги щодо розміщення експозицій та ін Основним джерелом доходів від проведення ярмарку є плата за участь, оренду площі під експозицію транспорту, оренду складських приміщень, здійснення вантажно-розвантажувальних і транспортно-експедиційних робіт, проведення технічних та інформаційно-комерційних консультацій та надання додаткових послуг.

     Організаційний  етап полягає в підготовці рекламного каталогу, що включає характеристику постачальників, їх товарів, послуг та іншу рекламну інформацію. Даний етап включає також оперативну роботу з розміщення учасників, організації їхнього дозвілля, проведенню аукціонних торгів, презентації та інших заходів.

     Заключний етап передбачає підведення підсумків  ярмарку з виділенням як позитивних, так і негативних моментів у її роботі. Узагальнені результати аналізу  кон'юнктури торгівлі товарами асортименту  ярмарку, пропозиції по виробництву  товарів і т.д. представляються зацікавленим організаціям та органам управління торгівлею для вжиття заходів до більш повного задоволення споживчого попиту.

     Укладання договорів на поставку товарів здійснюється безпосередньо на ярмарку. Крім того, на ярмарку сторони можуть уточнювати умови раніше укладених договорів і асортимент підлягають поставці товарів.

     У довгострокових договорах за прямими  господарським зв'язкам розгорнутий  асортимент товарів у специфікаціях  може бути узгоджений на неповний обсяг  закуплених товарів з тим, щоб у визначений у договорі термін додатково узгодити розгорнутий асортимент на весь обсяг поставки, і насамперед за рахунок нових, більш технічно досконалих товарів або модних і сезонних виробів.

     Договори  на продаж (поставку) товарів на ярмарках укладаються за наданими підприємствами-виробниками зразків і моделей товарів, а в окремих випадках за каталогами, проспектами, КОНФЕКЦИОННАЯ картками та іншими матеріалами, що характеризує товари.

     Представники  учасників ярмарку повинні мати належно оформлені повноваження (доручення) для укладання договорів та узгодження специфікацій.

     Проект  договору може бути представлений будь якої сторони. Договір підписується сторонами як мінімум в трьох  примірниках, один з яких разом зі специфікацією здається в групу (бюро) з обліку договорів для реєстрації. Сторона, яка одержала проект договору або змін до нього або пропозицію про продовження терміну дії договору, зобов'язана повернути другій стороні на ярмарку підписаний договір або при наявності раніше укладеного договору направити згоду про зміну чи продовження терміну його дії. А у випадках заперечення - з додатком протоколу розбіжностей в трьох примірниках не пізніше наступного дня після отримання проекту договору або змін до нього або пропозиції про продовження терміну його дії. Постачальник і покупець зобов'язані спільно не пізніше наступного дня після отримання іншою стороною протоколу розбіжностей розглянути його.

     При недосягненні угоди постачальник (покупець), в той же термін передає розбіжності  на вирішення ярмаркового комітету (арбітражу). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей, в одноденний термін не передасть залишилися врегульованими розбіжності на вирішення ярмаркового комітету (арбітражу), пропозиції іншої сторони вважаються прийнятими.

     Договірні суперечки ярмарковим комітетом (арбітражем) розглядаються за участю уповноважених  представників сторін не пізніше  наступного дня після отримання  заяви. Протокол засідання арбітражу  підписується арбітрами, які брали  участь у розгляді спору. Виписки з протоколу видаються зацікавленим сторонам в день прийняття рішення. Рішення арбітражу ярмаркового комітету може бути переглянуте, але заявою зацікавленої сторони, поданою не пізніше наступного дня після отримання виписки з протоколу. Рішення арбітражу переглядається ярмарковим комітетом не пізніше трьох днів з дня прийняття рішення.

     Рішення ярмаркового комітету з переддоговірних  спорів і затверджені ярмарками  рішення арбітражу щодо таких  спорів є остаточними.

     Такий порядок укладення договорів  прискорює і спрощує їх укладення, усуває тривалий процес заочної листування та пов'язані з ним бюрократичні зволікання.

     Розпад  державної централізованої оптової  торгівлі продовольчими товарами, приватизація оптових і роздрібних підприємств, ліквідація централізованої системи розподілу сільськогосподарської продукції та продовольства сприяли руйнуванню сформованої системи просування продовольчих товарів споживачам. Багато продовольчі та плодоовочеві бази стали займатися розпродажем промислових товарів, сільськогосподарські виробники зіткнулися з проблемою збуту своєї продукції. При відсутності державного регулювання торгівлі продовольчими товарами посилився локальний монополізм переробної промисловості та роздрібної торгівлі, що призвело до зростання роздрібних цін на споживчі продовольчі товари, різкого скорочення споживання найважливіших продуктів харчування на душу населення.

     Відсутність нової, що відповідає умовам ринкової економіки, системи розподілу, сучасного  маркетингу продовольства сприяли  формуванню нецивілізованої ринкового середовища у вигляді безсистемної діяльності маклерів, брокерів, комісіонерів, вуличних торговців і привели до негативних наслідків в організації торгівлі і руху товару продовольчих товарів. Проблема продовольчого забезпечення країни зажадала знаходження нових підходів до організації оптової торгівлі і руху товару продовольчих товарів і сільськогосподарської сировини для постачання населення.

     Оптимальною формою такої організації було визначено  оптовий продовольчий ринок.

     Оптові  продовольчі ринки - місце купівлі-продажу конкурентоспроможного сільськогосподарської сировини і продовольства оптовими і роздрібними торговими підприємствами і приватними торговцями.

     У багатьох країнах з ринковою економікою (Франція, Японія, Португалія та ін) важливу  роль відіграють оптові ринки, які займають серединне положення між оптової ярмарком і товарно-сировинної біржею. Однак на відміну від двох останніх оптовий продовольчий ринок має власний складським господарством.

     Основними функціями оптових продовольчих ринків є:

     • забезпечення цілорічного постачання населення якісними продуктами харчування, скорочення втрат сільськогосподарської  продукції;

     • надання всім постачальникам сільськогосподарської  продукції можливості сталого виходу на конкурентний (немонополізований) ринок;

     • забезпечення єдиного облаштованого  місця для здійснення угод з купівлі-продажу  сільськогосподарської продукції  та продовольства;

     • підвищення ефективності постачання і  розподілу продовольства у великих  містах, промислових та окремих регіонах країни;

     створення нових робочих місць, зменшення  відтоку розселення з сільської  місцевості.

     Реалізація  зазначених функцій дозволяє створити необхідні умови виробникам, покупцям і посередникам для здійснення оптових  операцій на основі конкуренції і  скорочення витрат обігу, оптимізувати систему товароруху сільськогосподарської продукції та продовольства, транспортного та інформаційного забезпечення. Це також дозволяє упорядкувати діяльність посередників і виробників сільськогосподарської продукції та продовольства.

     Починає створюватися мережа оптових продовольчих, муніципальних та акціонерних ринків у великих містах, промислових  центрах, а також ринків споживчої  кооперації. Проте в деяких місцях оптові продовольчі ринки іменують оптовими продовольчими ярмарками, базарами, що термінологічно не можна визнати правильним, виходячи з виконуваних ними функцій.

     У той же час правилами роботи оптових  продовольчих ринків не забороняється  в окремих випадках роздрібна  реалізація продукції фізичним особам - споживачам за оптово-відпускними цінами. У сільській місцевості можуть створюватися роздрібно-оптові ринки.

     Структура оптових продовольчих ринків включає  ринки, сформовані за територіальною ознакою (міжрегіональні, регіональні, міські, районні, сільські (селищні), спеціалізовані оптові продовольчі ринки (плодоовочеві, м'ясні, рибні, ринки худоби тощо); універсальні, реалізують до 10 видів різної продукції (районні дрібнооптові продовольчі ринки та селищні). Для забезпечення функціонування великих територіальних оптових продовольчих ринків при них створюються спеціальні служби: інформаційні, розрахунково-фінансові, юридичні, громадського харчування та готельного господарства, транспортні, а також державна служба сертифікації контролю якості продукції .

     На  оптовому ринку передбачається павільйон-секційна організація торгового процесу. Місцем проведення оптових торгів є торговий зал оптового ринку. Кількість і розташування товарних секцій в торговому залі оптового ринку визначаються адміністрацією ринку. Товарні секції розділяються між собою роз'ємними або стаціонарними перегородками. Кожна товарна секція надається, як правило, одному оптовому торговцю. Крім товарної секції або торгового місця, оптовий ринок повинен надавати приміщення для зберігання товару, обладнані відповідно до вимог зберігання окремих видів товарів.

     Загальні  принципи взаємовідносин між продавцем  і покупцем на оптовому ринку регулюються цивільним законодавством, які базуються на визнанні рівності учасників господарських відносин, недоторканності їх власності, свободи договору, неприпустимості втручання адміністрації ринку в їх комерційну діяльність.

     До  учасників торгів на оптовому ринку  належать:

     ♦ власники товарів (виробники, оптові підприємства, посередники) або їх повноважні представники, що мають право проведення торгових операцій на ринку (продавці);

     ♦ роздрібні торговельні та інші підприємницькі структури, що мають доступ на оптовий ринок в якості покупців,

     ♦ персонал оптового ринку, що бере участь в оформленні торговельних угод безпосередньо  в товарних секціях.

     Адміністрація оптового ринку забезпечує дотримання встановленого порядку ведення  оптових торгів і ідентифікацію їх учасників.

     Персонал  оптового ринку, що обслуговує торговий процес, не має права здійснювати  операції, а також прямо або  побічно втручатися в процес ведення  торгів.

     За  формами участі оптовий ринок  повинен надати можливість ведення оптових торгів на основі:

     • довгострокової оренди продавцем місця  в торговому залі;

     • короткострокової оренди необхідних торговельних площ;

     • разового участі в оптових торгах з повсякденною оплатою вартості торгового місця або спеціальної  ринкової мита, диференційованої за видами товару і сплачується з обороту.

     Орендарями  торгових місць на оптовому ринку  не обов'язково повинні бути власники (власники) товарів. Передбачається можливість оренди торгових місць агентами власників, комісіонерами, іншими посередниками.

     Вибір форми торгів на оптовому ринку визначається власником товару, якщо інше не передбачено  законом.

     Оптові  торги проводяться, як правило, на основі приватних угод продавця і покупця. В окремих випадках оптові торги  можуть бути проведені на основі аукціону або конкурсу.

     Право продажу оптових партій товарів  номенклатури оптового ринку надається  зареєстрованим на ньому оптовим  продавцям за умови пред'явлення  ліцензії на ведення торговельної діяльності (у разі її ліцензування) та документів, що підтверджують якість реалізованих товарів і стан здоров'я оптових продавців за встановленими для торгівлі медичними показаннями.